Чим погане зростання мінімальної зарплати

Нещодавно стало відомо про ініціативу Кабінету Міністрів установити Державним бюджетом на 2017 р. мінімальну заробітну плату (МЗП) на рівні 3200 грн.

Причина такого рішення Кабміну зрозуміла – з одного боку це відповідає заявленим цілям детінізації зарплат і збільшення надходжень до бюджету, а з іншого - це реакція на закономірне обурення населення за результатами вивчення е-декларацій чиновників і своєрідний RP-хід уряду для посилення своїх позицій в очах простих людей, які повинні були б з захопленням сприйняти таку новину, не розуміючи реальних наслідків, які тягне за собою дворазове збільшення законодавчо встановленого рівня МЗП.

Але якщо більш досконало розібратися у наслідках і ризиках різкого підвищення МЗП, то напрошуються певні висновки.

Звичайно ж, зростання МЗП спонукає багатьох роботодавців збільшити офіційний фонд оплати праці, але в той же час і викличе необхідність сплати ЄСВ в більшому обсязі. Тому деякі роботодавці, щоб уникнути останнього, ризикнуть переводити працівників на неповну або неформальну зайнятість, або ж взагалі вдадуться до скорочень.

В результаті стрибка МЗП зростуть:

- розмір податку для суб'єктів підприємництва-платників єдиного податку 1-ї та 2-ї груп, розмір податку на нерухомість;

- розмір оплати за отримання ліцензій, а також деяких залежних від рівня МЗП державних мит, у тому числі і мита за видачу дозволу на працевлаштування іноземців;

- мінімальний розмір статутного капіталу акціонерних товариств;

- розмір судового збору за деякими категоріями спорів;

- деякі штрафні санкції, зокрема, штраф за неподання (несвоєчасне подання) звіту про контрольовані операції, штрафи за порушення трудового законодавства, за порушення порядку застосування РРО тощо);

Таким чином, точкове підвищення МЗП без зміни цілого ряду нормативних актів може привести до негативних наслідків для бізнесу в цілому, що нівелює благу мету реформи.

Наталія Радченко

Партнер Податкової практики Juscutum