Що буде із спрощеною системою оподаткування у разі запровадження податку на виведений капітал

12 червня 2017 року у Міністерстві фінансів України відбулося чергове засідання робочої групи з питання запровадження податку на виведений капітал (ПнВК) щодо обговорення взаємовідносин платників податку на виведений капітал з платниками єдиного податку, участь у якому від ГО "Фортеця" взяли Дмитро Видолоб, Ірина Березинець, Людмила Рубаненко та Олександр Пліва.

В ході засідання було піднято питання реформування спрощеної системи оподаткування (ССО), а саме зменшення гранично допустимого річного обсягу доходу для платників єдиного податку ІІІ групи з 5 до 3 млн грн. і обмеження перебування на ССО юридичних осіб.

На обговорення було винесені 4 питання:

І. критерії перекваліфікації цивільно-правових відносин ФОПів платників єдиного податку з юридичними особами платниками ПнВК у трудові відносини;

ІІ. зовнішньоекономічна діяльність платників єдиного податку ІІІ-IV груп;

ІІІ. кваліфікація закупівлі послуг у платників єдиного податку;

IV. підвищення порогу обов'язкової реєстрації платниками ПДВ з 1 до 3 млн грн.

І. Розробники концепції ПнВК пропонують запровадити ряд критеріїв, за якими цивільно-правові відносини між ФОПами платниками єдиного податку та юридичними особами платниками ПнВК можуть бути перекваліфіковані у трудові.

Серед цих критеріїв: одержання ФОПом понад 85% усього задекларованого доходу від однієї особи; виконання ФОПом обов'язків, аналогічних обов'язкам посадових осіб юридичної особи; підпорядкування ФОПа робочому часу юридичної особи; відсутність у ФОПа власного приміщення; використання ФОПом матеріальної бази юридичної особи; наявність у минулому трудових відносин між юридичною особою та ФОПом, тощо.

Якщо до ФОПа одночасно можна застосувати 4 або більше критеріїв, виникає підстава перекваліфікувати господарські відносини у трудові. Критерії не застосовуватимуться тільки до ФОПів, які мають 10 і більше оформлених працівників. 

"Названі критерії жодним чином не вплинуть на діяльність ритейлерів, які у своїй діяльності застосовують платників єдиного податку та через яких реалізують товар", - зауважила під час свого виступу Ірина Березинець.

У учасників засідання до розробників законопроекту виникло питання - як органи ДФС і Держпраці здійснюватимуть контроль із застосуванням зазначених критеріїв. Наприклад, контролюючий орган не має відомостей про контрагентів ФОПа і про їхню частку у сукупному доході цього ФОПа, тому не має відповіді на питання, чи є серед них юридична особа, яка виплатила ФОПу понад 85% доходу.

Згідно з даними ф. 20-ОПП контролюючий орган отримує інформацію, що ФОП здійснює діяльність за адресою місця розташування торгівельного центру, в якому юридична особа (власник, великий орендар) здійснює аналогічну торгівельну діяльність, що і ФОП; всі орендарі/суборендарі дотримуються єдиного встановленого робочого часу, використовують матеріальну базу юридичної особи. В такій ситуації всі 4 критерії спрацювали.

"Запровадження критеріїв перекваліфікації цивільно-правових відносин ФОПів платників єдиного податку з юридичними особами платниками ПнВК у трудові створить додаткові підстави для проведення органами ДФС, Держпраці та інспекторами праці ОМС перевірок та можливості для посилення адміністративного тиску на бізнес", - сказав Дмитро Видолоб.

ІІ. У разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності та проведення контрольованих операцій між платником єдиного податку ІІІ або IV групи на користь нерезидента – платника ПнВК в сумі понад 10 млн грн., такий платник єдиного податку має сплатити ПнВК без реєстрації платником цього податку.

ІІІ. Закупівля послуг у пов'язаних осіб, у тому числі платників єдиного податку, є об'єктом оподаткування ПнВК – положення, яке не викликало зауважень учасників засідання.

IV. Розробники ПнВК пропонують підняти поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 1 до 3 млн грн на рік, пояснюючи тим, що проти більшого підвищення заперечує МВФ.

Джерело: Громадська організація "Всеукраїнське об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця"