Днями ГУ ДФС у Рівненській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником відділу погашення боргу Єремійчук І.С. на тему: «Погашення податкового боргу».
Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
За яких умов орган ДФС може здійснити адміністративний арешт майна?
Адміністративний арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчудження майна, що перебуває в податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїзджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також відсутні реєстратори розрахункових операцій, зареєстровані в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством, та інші підстави визначені Порядком застосування адмінарешту платника податків.
Яка передбачена відповідальність, якщо СГ своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)?
Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 ПКУ у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?
Згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Чи повинен платник податків узгоджувати з контролюючим органом здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі?
Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).
Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків?
Відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
