23.03.2018

ДРС виступила категорично проти підтримки законопроекту, який передбачає звуження застосування спрощеної системи оподаткування для мікробізнесу

22 березня Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна взяла участь у засіданні Урядового комітету з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності. Поряд з іншими питаннями, під час засідання, розглядалося питання надання висновку Урядового комітету щодо депутатського законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстраційний номер 7142).

Метою зазначеного законопроекту розробники зазначають детінізацію окремих галузей економіки України, а саме торговельної діяльності з продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та підакцизних товарів, тобто саме тих галузей, в яких здійснюється продаж товарів великого та середнього цінового сегменту, товарів, не віднесених до категорії «товарів першої необхідності» та товарів, які мають безпосередній вплив на життя та здоров’я населення.

Крім того, метою цього законопроекту є усунення можливих зловживань при здійсненні перепродажу вищевказаних категорій товарів від одного суб’єкта спрощеної системи оподаткування до іншого з метою прикриття незаконного або напівлегального походження таких товарів.

На прикладі окремих галузей торгівельної діяльності очікується суттєвий економічний ефект детінізації розрахунків та обігу товарів високого та середнього цінового сегменту, перекриття можливості збуту напівлегальних та контрабандних товарів, що дозволить в подальшому вжити подібних заходів щодо детінізації також інших галузей торгівлі. Про це йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Насправді законопроект №7142 передбачає не тільки розширення сфери обов`язкового застосування РРО, ведення обліку товарних запасів і запровадження нових штрафних санкцій для підприємців, а і передбачає також фактичне скасування права на спрощену систему оподаткування для деяких видів господарської діяльності.

Пропозиція Державної регуляторної служби України – не підтримувати цей законопроект. У Мінфіну України та ДФС також були зауваження до цього документу, які, частково, збігаються зі зауваженнями ДРС.

Державна регуляторна служба України виступає категорично проти такого законопроекту, адже було проведено аналіз регуляторного впливу цього проекту закону на мікробізнес. Висновки не втішні. Втілення норм цього законопроекту у життя, у запропоновай депутатами формі, буде коштувати мікробізнесу України 14,9 мільярди гривень. Це колосальна сума для такого виду підприємців. Отже, кількість легального мікробізнесу може суттєво скоротитися, впаде обсяг легального товарообігу, також це призведе до підвищення цін.

Головні витрати для мікробізнесу відповідно до цього законопроекту полягають у введенні тотального обліку витрат на підставі документів, які сьогодні не ведуться суб’єктами господарювання, що користуються спрощеною системою оподаткування. Ці документи жодним чином не впливають на обсяг сплачених ними податків. Бо спрощена система оподаткування базується на тому, що не потребує бухгалтерського обліку у такому обсязі як загальна. Саме так економлять кошти спрощенці. Саме тому вони можуть розвиватися та не залежати від фіскальних органів, тобто не бояться фіскальних перевірок.

У разі прийняття цього законопроекту сума втрат для мікробізнесу може бути і значно більшою за вищезазначені 14,9 мільярди гривень, бо і штрафні санкції можуть бути значно більшими, ніж закладені 10% у аналізі регуляторного впливу до цього законопроекту, який провела Громадська рада при ДРС.

Законопроект найбільше негативно впливатиме на такі сфери, як торгівля, громадське харчування і послуги. Крім того, реалізація законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, так як єдиний податок наповнює місцеві бюджети. Також це призведе до соціальної напруги. Бізнес, витіснений таким чином у тіньову сферу чинитиме супротив, що порушуватиме стабільність у країні.

Крім того, розробник зазначає, що за допомогою впровадження РРО можна буде зробити ведення бізнесу більш прозорим, що не зовсім так, адже малий бізнес і так прозорий, бо обсяг товарів, який реалізує представник мікробізнесу є фізично обмеженим і вартість такого товару не перевищує цінових показників. Малому бізнесу пропонується встановити фіскальний інструмент, який, навіть за визначенням міжнародних експертів, може бути ефективним тільки тоді, коли РРО стануть частиною комплексної стратегії покращення адміністрування ведення бізнесу, що чітко визначає ризики для різних типів платників податків і передбачає впровадження комплексу заходів щодо зниження цих ризиків. Про це йдеться у дослідженні, яке проведене на замовлення МВФ «Електронні фіскальні пристрої (EFDs). Емпіричне дослідження їх впливу на Платника податків. Дотримання і адміністративна ефективність», яке було підготовлено Пітером Кейсі і Патрісіо Кастро.

«Електронні фіскальні пристрої не повинні розглядатися як «палички-виручалочки» податкового адміністрування: як і з будь-яким іншим технологічним вдосконаленням – а вони також відносяться до нових технологій, як і електронне виставлення рахунків – саме по собі розміщення електронних фіскальних пристроїв не може досягти значних результатів, будь то з точки зору підвищення доходів або постійного покращення дотримання законодавства», – зазначають дослідники.

Отже, світові дослідження доводять, що застосування касових апаратів як фіскального інструменту дорого, а також не доведено, що це впливає детінізацію економіки. Як приклад, можна навести ситуацію на ринку реалізації алкогольної продукції, де давно запроваджено використання РРО, однак кількість контрафактного товару на ньому не скорочується.

«Чергові спроби зобов’язати малий бізнес застосовувати РРО приведуть до зайвих суттєвих витрат малих підприємців і не призведуть до легалізації. Яскравий приклад – ринок алкогольної продукції, на якому тінізація становить до 50-60%, але всюди застосовується РРО, обмеження по метражу, складна і докладна звітність. Висновок може бути тільки один – спрощену систему треба зберегти та продовжити реформу загальної системи оподаткування у напрямку її спрощення», – зазначила Ксенія Ляпіна.

Слід також пригадати про результати впровадження постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій». Введення в дію цієї постанови призвело до додаткових витрат суб`єктів малого підприємництва, які не мають жодних компенсаторних механізмів, а результати її впровадження встановити не можливо.

ДРС наполягає, що такі витрати, які може понести малий бізнес у випадку прийняття такого законопроекту, надзвичайно великі та залишається прихильником тієї позиції, що збільшення фіскального навантаження на суб’єктів підприємницького середовища, в тому числі за рахунок механізму розширення сфер застосування реєстраторів розрахункових операцій, ніяким чином не може використовуватися в якості боротьби з фактом реалізації неврахованої та/або контрабандної продукції.

Отже, підтримку запропонованого проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» (реєстраційний номер 7142) вважає недоцільною.

Джерело