Послуги надано резидентом через Інтернет нерезиденту: чи укладати зовнішньоекономічний договір

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон №959) зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

При експорті послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

В свою чергу частиною третьою ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року №2709-IV «Про міжнародне приватне право» встановлено, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

Таким чином, законодавством України не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні суб’єктом господарювання-резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет.

При цьому передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або у разі експорту послуг (крім транспортних) (в тому числі через мережу Інтернет) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області