Please wait...
З 01 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина перша ст. 10 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Органи доходів і зборів в односторонньому порядку, станом на 31.12.2017, мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори, з обов’язковим повідомленням таких осіб про підстави дострокового розірвання такого Договору.
Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують єдиний внесок, відповідно до укладеного Договору, у розмірі 22% є грудень 2017 року, граничний термін сплати – до 22.01.2018.
З 01 січня 2018 року членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску (п. 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Члени фермерського господарства з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску.
Ця норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами або звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).
Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст.1 Закону України від 19.06.2003 № 973 «Про фермерське господарство»).
Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).
При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї, інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).
Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (частина 1 та 2 Закону № 973).
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю.
Отже голова та інші члени фермерського господарства підлягають страхуванню на підставі п. 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (за винятком, коли голова або інший член фермерського господарства належить до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах).
У разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
У разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, необхідно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, а за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність, а саме:
- за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно несплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої ст.25 Закону № 2464);
- на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1% суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo (частина десята та тринадцята ст. 25 Закoну № 2464).
Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від 26.06.2018 № 19425/7/99-99-13-02-01-17.
