Голова ДРС України Ксенія Ляпіна розповіла, що чекає на підприємців після закінчення мораторія на перевірки бізнесу

Наприкінці грудня закінчиться мораторій на перевірки бізнесу. Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна в ефірі Українського радіо в програмі ”Сьогодні.Зранку” розповіла, що чекає на підприємців після його зняття.

Ведучі:

Тамара Гусейнова, Дмитро Хоркін

Термін дії мораторію на перевірки бізнесу закінчується. Що буде далі?

— Це дуже розвернуте питання, спробую його висвітлити по частинах. По-перше, мораторій ніколи не був абсолютним. Тобто всі ці роки певні перевірки проводились. Мораторій стосувався в першу чергу планових перевірок. По більшості видів контролю вони були заборонені, але, підкреслюю, не по всіх. Наприклад, безпечність та якість харчових продуктів не була під мораторієм. Коли говорять, що хтось отруївся продуктами і це сталося через те, що не було перевірок — це абсолютний міф. Перевірки були як планові, так і позапланові у відповідності до всіх вимог, тим не менш, трапляються різні ситуації, тому що насправді перевірки не є гарантією того, що порушення не будуть зроблені.

Якщо ви вже так точково, то тут нам пишуть, що треба перевіряти ліки і аптеки.

— Так, це цікаве питання. По-перше, перевірка ліків і аптек, які займаються розповсюдженням ліків, — це два різних жанри. Тобто ліки вводились на ринок, виводились з ринку, постійно ця робота велась, тобто тут не було мораторію. Мораторій був на планові перевірки аптечних закладів, дійсно, але тільки на планові, тому що у відповідь на скарги громадян перевірки проводились.

З’явилася інформація, це в своєму блозі зазначив юрист Олександр Ягодка, якого цитує видання УНН, про те, що 120 тис. перевірок бізнесу планується на 2019 рік.

— Це про планові перевірки. Я нагадаю, продовжуючи відповідь, що буде. Відновлюється планова діяльність, але планова діяльність відновлюється не хаотично, а у відповідності до закону про державний нагляд і контроль, який передбачає публікацію всіх планових заходів. Комплексний план був затверджений 15 листопада, а до 15 грудня — індивідуальний план. Звідси ця інформація. Тобто є комплексний план, там, де до бізнесу буде приходити кілька контрольних інстанцій одночасно і проводити заходи контролю, а є індивідуальні плани, ті бізнеси, які не ввійшли в комплексні, певні з них з високим ступенем ризику можуть увійти в індивідуальні плани, але всі ті плани публікуються заздалегідь, крім фіскальної, але я звертаю увагу, що по фіскальній службі публікується лише квартальний план. Так передбачає податковий кодекс, тому обмеження кількості податкових перевірок ми ще не знаємо, це лише перший квартал.

Всі інші — так, це план на рік, більше того, кожен бізнес може себе перевірити в цих планах. Портал inspections.gov.ua створений якраз для того, щоб пролити світло на контрольну діяльність. Всі плани там опубліковані і кожен бізнес там може подивитися та дізнатися, коли, за якою датою і хто збирається його перевіряти. Більше того, перевірка не відбувається через те, що контролер хоче щось перевірити і сам собі придумує, що перевірити. Так не є і не буде. Зараз взагалі це досить жорстко упорядковано.

Є постанови про так звані ступені ризику. Що це таке? Кожен бізнес по цілій групі критеріїв розсортований на високий, середній і малий ступінь ризику. Малий ступінь — це те, що найменш вірогідно може нанести шкоду чи зробити щось таке, що може викликати потім затрати і так далі. Найвищий ступінь ризику — це ті, що мають високу вірогідність нанесення якихось наслідків і там потрібно вкладати більше коштів, сил і уваги контролюючого органу, щоб не допустити цього. До цього докладається так званий чек-лист, в українській практиці — уніфікований акт. Це перелік питань, які перевіряються. Чому я на цьому наголошую? Кожен бізнес може провести самоперевірку.

Слухати повну версію.

Джерело: Державна регуляторна служба України