Людмила ДЕМЧЕНКО: Акт перевірки — не вирок

«Вісник» № 16(1016), від 26 квітня 2016

19 квітня у м. Києві відбувся форум «Податковий контроль та податкові спори». Захід був організований під егідою Головного управління ДФС у м. Києві.

Під час форуму було розглянуто значний блок питань, пов’язаних з податковим контролем, судовою практикою у податкових спорах та іншими актуальними темами зазначеного напряму діяльності ДФС.

Так, Людмила ДЕМЧЕНКО, начальник ГУ ДФС у м. Києві, розповіла про зміну акцентів у діяльності ДФС з перевірки платників податків. Зокрема, вона проінформувала, що на 2019 р. заплановано 1,2 тис. планових перевірок платників податків, з яких 95 % із ризиками високого ступеню. Головний податківець столиці детально зупинилася на видах перевірок, підставах, періодичності та тривалості їх проведення, зазначивши при цьому, що до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів.

Серед іншого, Людмила Демченко наголосила, що завдання фіскальної служби полягає у зменшенні рівня оскаржень за рахунок підвищення якості проведення перевірок та діалогу з бізнесом.

 «Необхідно щоб бізнес зрозумів, що акт проведеної перевірки — це ще не вирок. У разі якщо платник податків має свою точку зору з приводу застосованих норм податкового законодавства і аргументи щоб її відстояти, можна звернутись до відповідної комісії у податковій, яка розгляне такі заперечення. Наслідком діалогу платника з контролюючим органом може бути зміна застосованих санкцій чи донарахувань в акті перевірки», — зауважила начальник ГУ ДФС у м. Києві, привівши статистику, що у столиці близько 27 % заперечень змінюють подальшу долю акта перевірки на користь платників податків.

Детальніше про захист платників податків та парадигми змін в адміністративному та судовому оскарженні доповів Данило ГЕТМАНЦЕВ, професор кафедри фінансового права КНУ ім. Т. Шевченка, експерт Taxlink, президент АПР, член Європейської Асоціації податкових професорів. Експерт навів статистику адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення (ППР) протягом 2015 — 2018 рр., продемонструвавши, що це діюча альтернатива судовому оскарженню. Також Данило Гетманцев розповів про динаміку результатів судового оскарження за цей період і зупинився на основних змінах у розгляді таких спорів судами.

Питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції аналізувала Олена КРАВЧУК, заступник директора Департаменту — начальник Управління аудиту у сфері торгівлі та послуг. Вона нагадала, що ПКУ до 01.01.2023 р. для операцій з постачання програмної продукції незалежно від того, чи постачається вона на матеріальних носіях інформації, чи передається покупцеві іншим шляхом, в тому числі через мережу Інтернет, передбачено пільговий режим оподаткування ПДВ. Далі фахівець перелічила, що відноситься до програмної продукції, і проаналізувала приклади порушень, виявлених за результатами перевірок.

Ольга КАХЕРСЬКА, начальник Управління аудиту у сфері матеріального виробництва, зупинилася на оцінці заборгованості методом дисконтування та типових порушеннях при обліку заборгованості цим методом.

Змінам у валютному регулюванні та перевіркам зовнішньоекономічної діяльності була присвячена доповідь Світлани НОСЕНКО, начальника Управління фінансового контролю та операцій у сфері ЗЕД Департаменту аудиту ДФС. Так, фахівець повідомила, що змінами в ЗЕД скасовано санкції у вигляді припинення ЗЕД та валютний нагляд для експорних/імпортних операцій у розмірі до 150 тис. грн. Крім того, відмінено ліцензії на здійснення валютних операцій та обов’язковість декларування майна і цінностей за кордоном, а також припинено обов’язкову реєстрацію договорів про надання кредитів та позик нерезидентами. Водночас збільшено із 180 до 365 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту, дозволено операції за рахунками юридичних осіб — нерезидентів у банках України, онлайн-купівлю іноземної валюти фізичними особами, відкриття рахунків юридичних осіб за кордоном та інвестиції в Україну також у валютах другої групи класифікатора.

Тему митного контролю за зовнішньоекономічними операціями, а саме митного аудиту, проаналізував Євгеній КОДІС, начальник відділу митного аудиту Управління фінансового контролю та операцій у сфері ЗЕД. Зокрема, він зазначив, що основними напрямками контролю є: правильність визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; правильність визначення митної вартості; правильність класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; правильність визначення країни походження товарів; обґрунтованість та законність отримання пільг і звільнення від оподаткування.

Далі у центрі уваги спікерів були планові та позапланові перевірки ФОП і фізичних осіб. За словами Оксани ТЕРЕЩЕНКО, начальника відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб, у м. Києві зареєстровано 220 тис. платників фізичних осіб — підприємців. Типовими порушеннями при планових перевірках ФОП є: віднесення вартості придбаних ТМЦ до складу витрат по першій події, замість поступового списання пропорційно отриманим доходам; включення до складу витрат витрати, які не пов’язані з господарською діяльністю; не ведення книги обліку доходів та витрат. Доповідь колеги продовжила Марина МІЮС, заступник начальника Управління — начальник відділу КПР фізичних осіб, повідомивши, що найпоширенішими порушеннями перевірок фізичних осіб є: недекларування доходів, отриманих як додаткове благо у вигляді прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту); недекларування доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, отриманого від фізичних осіб, що не є членами сім’ї І та ІІ ступеня споріднення; завищення інвестиційних витрат у податкових деклараціях при відсутності розрахункових документів на придбання інвестиційних активів.

Начальник Управління спеціального аудиту Олена ВЕРБА надала роз’яснення щодо особливостей проведення перевірок сум бюджетного відшкодування ПДВ. Вона повідомила, що предметом дослідження при проведенні документальної позапланової перевірки є: причини виникнення від’ємного значення та бюджетного відшкодування; фактична сплата грошових коштів постачальнику; реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт/послуг). Серед іншого, вона зупинилася на судовому аспекті у зв’язку з відмовою від проведення та недопуску до документальної або фактичної перевірки.

Про тенденції у судовій практиці з податкових спорів розповів Ігор ОЛЕНДЕР, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Як він зазначив, найбільше скарг надходить з приводу адміністрування податків і контролю за дотриманням вимог податкового законодавства. З 31 тис. справ за 2018 р. 20 тис. стосувалися саме цієї категорії. У свою чергу, Костянтин ЧАРТОРИЙСЬКИЙ, експерт Taxlink, член Асоціації податкових радників, проаналізував актуальну судову практику в питаннях процедур податкового контролю.

P.S. Більш докладно практика податкових перевірок у м. Києві буде розглянута у найближчих номерах журналу.