ДФС Буковини: актуальні запитання – відповіді про експортно -імпортні операції

За якими експортно-імпортними операціями та з якої дати граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів?

Пунктом 2 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), який введено в дію 07 лютого 2019 року, визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Відповідно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженного постановю Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21 розд. II Положення, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів».

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розд. II Положення:

1)не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розд. II Положення - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2)застосовуються з урахуванням рекомендацій Кабінету Міністрів України, поданих відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (п. 22 розд. II Положення).

Чи застосовується термін позовної давності (1095 днів) для нарахування пені за порушення резидентами строків розрахунків у сфері ЗЕД?

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Виходячи з викладеного, застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням терміну позовної давності (1095 днів).

Джерело