Прогнозні витрати бізнесу в разі прийняття законопроектів №1053-1 та №1073 становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн

ДРС поінформувала Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України про загрози для економіки після прийняття законопроектів №1053-1 та №1073

10 вересня під час вечірнього засідання Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроекти №1053-1 про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та №1073 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг. Вони, відповідно до їх пояснювальних записок, розроблені з метою «запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування».

Державна регуляторна служба України поінформувала Уряд та Верховну Раду України про результати попереднього аналізу регуляторного впливу запропонованих ініціатив. Прогнозні витрати бізнесу, насамперед, платників податків другої та третьої груп єдиного податку, у разі прийняття проектів Законів, становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів прогнозно складуть 11,128 млрд грн.

А ось у свіжому дослідженні Громадської організації «Інститут соціально-економічної трансформації» йдеться про те, що заниження оборотів ФОП – це втрати бюджету на рік – 2–2,5 млрд грн.

Чи є сенс у таких ініціативах?

Крім того, ДРС, як уповноважений орган щодо здійснення державної регуляторної політики, встановила, що за ознаками, визначеними статтею 1 Закону України від 11.09.2003 № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» проекти Законів є регуляторними актами, оскільки переважна кількість їхніх положень спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами, іншими органами державної влади та суб’єктів господарювання.

Тож ДРС вважає за доцільне поінформувати, що прийняттю цих законопроектів повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.

Запропонована проектами Законів можливість використовувати програмні РРО, за результатом аналізу, може мати ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення, не належного виконання фіскальних функцій, як наслідок, бізнес-середовище змушене буде використовувати виключно звичайні РРО із застарілими процедурами їх обслуговування, надмірним фіскальним контролем за морально застарілими умова застосування таких РРО.

Це може спровокувати виключно збільшення випадків застосування до легальних суб’єктів господарювання фінансових санкцій за результатами численної кількості перевірок, які, за оціночними розрахунками, у 2020 році планово становитимуть близько 2,6 млрд грн.

Загалом проектами Законів передбачається збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, що, у свою чергу, може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливою податковою системою, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення – призупиняти або скорочувати свою діяльність, або взагалі шукати нові місця заробітку, у тому числі в інших країнах.

Такі ініціативи можуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності та стати поштовхом у пошуках суб’єктами господарювання способів оптимізації витрат на адміністрування свого бізнесу, як приклад, за рахунок звернення за послугами до так званих «конвертаційних центрів».

Відповідно, запропоноване проектами Законів регулювання може мати зворотній ефект при вирішенні заявлених розробником питань детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг.

З метою подальшого розвиту системи спрощеного оподаткування, запровадженої, свого часу, з метою зниження податкового навантаження, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, спроба подолання тіньової економіки, створення нових робочих місць, Державна регуляторна служба попросила врахувати наведені обґрунтування під час обговорень при прийнятті рішень щодо редакцій законопроектів.

Детальніше та з цифрами:

Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1053-1 від 06.09.2019 (далі – проект Закону № 1053-1)

У законопроекті пропонується внести зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
(далі – Закон), відповідного до яких передбачити застосування, окрім реєстраторів розрахункових операцій
(далі – РРО), як це передбачено чинною нормою, програмних РРО. Крім того, передбачається спрощення процедури реєстрації РРО, посилення відповідальності за порушення вимог цього Закону, компенсації для споживачів частини суми штрафних (фінансових) санкцій тощо.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено, зокрема, з метою «детінізації економіки України та підвищення рівня захисту прав споживачів».

Оперативно розглянувши вищезгадані проекти Законів, Державна регуляторна служба України (далі – ДРС) зазначає про таке.

1. У проекті пропонується запровадити нову модель реєстрації РРО, яка передбачає створення фіскального звітного чеку в електронній формі, справжність якого покупець товарів (послуг), на відміну від чеку у надрукованій формі, не може перевірити на місці.

Водночас законопроект не містить завершеного механізму перевірки споживачем справжності та достовірності розрахункових документів. При цьому, такий механізм запропоновано у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за № 1073 від 29.08.2019, з яким законопроект, що розглядається, системно пов’язаний, та яким передбачається здійснення вказаного контролю через електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Слід зауважити, що відповідно до підпункту 14.1.562 пункту 14.1 ст. 14¹ ПКУ електронний кабінет – електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов’язків, а тому реалізація через нього механізмів контролю за застосуванням РРО є некоректним у юридичному відношенні.

Відповідно, за позицією ДРС, пошук та перегляд електронного фіскального чеку має здійснюватися через загальнодоступний електронний сервіс та без ідентифікації особи (покупця товарів (послуг)).

У контексті зазначеного слід звернути увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2018 № 472 встановлено реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

За інформацією Державної фіскальної служби України, станом на квітень 2019 року, ДФС України включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Їх застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо, зокрема, систему «E-Receipt (e-Чек) електронний чек, розроблену Державною фіскальною службою України.

В основу системи E-Receipt покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для реєстрації розрахункових операцій, та є безкоштовною для користувачів.

Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС, покупцю – переглядати інформацію щодо чеків в Електронному кабінеті. Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.

Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року.

Сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку достатньо ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО). Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Однак, незважаючи, на нібито визначену ДФС України доступність новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, за інформацією учасників Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі торгівлі з використанням Інтернету), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу (надання) товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг, утвореної при Міністерстві фінансів України, зареєстровані моделі так званих «програмних РРО» внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операції без перевірки відповідності, належної документації, еталонних зразків.

Таким чином, можна зробити висновок, що фактично бізнес матиме можливість використовувати звичайні РРО та за існуючого контролю за розрахунковими операціями, адже положення проекту Закону № 1053-1 містять формальний підхід щодо можливості застосування програмних РРО, використання яких може мати ризик забезпечення надійності захисту інформації від спотворення, забезпечення виконання фіскальних функцій тощо.

До того ж, не внесення положеннями проекту Закону № 1053-1 програмних РРО до Державного реєстру РРО, в якому міститься перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, по суті дозволених РРО – лише підтверджує поспішне впровадження «незахищених» програмних РРО.

1. Крім цього, відповідно до положень проекту Закону № 1053-1 передбачається встановити, що РРО та/або програмні РРО, та розрахункові книжки не застосовуються, серед іншого, при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи аналогічні за змістом зміни до Податкового кодексу, запропоновані проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за
№ 1073 від 29.08.2019, пропонується тимчасово з 01 січня до 31 грудня 2020 року (включно) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім платників єдиного податку, які здійснюють:

• реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
• реалізацію уживаних товарів;
• діяльність із забезпечення стравами та напоями (в тому числі діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, постачання готових страв, обслуговування напоями,
• діяльність у сфері громадського харчування), якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових
• операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
• реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів
• розрахункових операцій є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно з 01.01.2020 вищезазначені суб’єкти господарювання матимуть обов’язок застосування РРО, враховуючи, що система обліку і контролю за розрахунковими операціями і на далі залишається зарегульованою та обтяжливою — із усіма сервісами, навчаннями, адміністрування обліку розрахункових операції тощо.

детальніше

Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1073 від 29.08.2019

У законопроекті пропонується внести зміни до Податкового кодексу України (далі – ПК), відповідно до яких передбачити: можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО); запровадження системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій; компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за наслідками перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій; обов’язкове застосування РРО для платників податків єдиного податку (крім платників єдиного податку першої групи), тощо.

Законопроект, відповідно до пояснювальної записки до нього, розроблено, зокрема, з метою «запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування».

ДРС зазначає, що проекти регуляторних актів, положеннями яких передбачалося компенсувати покупцям частину вартості покупки (так званий «Кешбек»), якщо продавець порушив порядок проведення розрахунків при продажу товару або послуги певного цінового сегменту – неодноразово надходили на погодження до ДРС.

За результатами розгляду, ДРС кілька разів інформувала Міністерство фінансів України, як розробника згаданих проектів актів, що покладений в основу механізм державного регулювання містить ризики щодо:

• збільшення перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців через особистісне негативне ставлення або бажання дискредитувати конкурентів;
• застосування суб’єктивного підходу контролюючих органів до можливості проведення перевірки;
• неможливості встановлення факту купівлі товарів саме тим покупцем, що подав заяву тощо.

Також, під час розгляду відповідних проектів регуляторних актів, було встановлено факт негативного сприйняття безпосередньо представниками малого підприємництва, запропонованих регулювань, насамперед в частині намагань за рахунок прийняття проектів актів збільшити кількість перевірок за легальними суб’єктами господарювання стосовно дотримання ними законодавства у сфері застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, та нормативно закріпити можливість залучення споживачів товарів (робіт, послуг) до нагляду за виконанням суб’єктами господарювання вимог податкового законодавства, прозорості розрахунків в сфері торгівлі і послуг тощо.

Слід підкреслити, що аналогічні ризики прослідковуються також і в редакціях проектів Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» за № 1053-1 від 29.08.2019 та № 1073 від 29.08.2019, якими пропонується нормативно закріпити можливість застосування механізму «Кешбек».

Так, залишається недоведеним розробником питання щодо можливості досягнення цілей державного регулювання в частині детінізації сфери обігу товарів та готівкових коштів в роздрібній торгівлі за рахунок накладення штрафних санкцій на легальних суб’єктів господарювання на яких поширюються вимоги цього проекту регуляторного акта, адже аналізуючи розрахунки надані, свого часу, розробником у супровідних документах, очікуваним результатом від впровадження в дію положень проекту акта на практиці буде застосування до 54 суб’єктів великих і середніх суб’єктів підприємництва штрафних санкцій на суму 91 746 грн, а до 9300 суб’єктів малого підприємництва – на суму 15 800 700 грн.

Також, розробником не було встановлено причинно-наслідкового зв’язку між рівнем розвитку тіньової економіки в України, відсутністю дієвого механізму контролю за обігом товарів та обсягів доходів суб’єктів, які застосовують систему спрощеного оподаткування і запропонованого проектом акта способу вирішення виявлених розробником проблем, не доведено вибір оптимального альтернативного способу, не проаналізовані причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, а також не доведено забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів субєктів господарювання, громадян та держави.

Крім цього, за результатом аналізу запропоновано проектом Закону № 1073 механізму «Кешбек», крім направлення контролюючим органом до суб’єкта господарювання відповідного письмового запиту про подання інформації, необхідної для дослідження обставин, визначених у відповідній скарзі покупця, а також після здійснення камеральної перевірки, прослідковується приховане встановлення обов’язку проводити у тому числі фактичні перевірки.

Так, проектом Закону № 1073 пропонується встановити, що компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій визначених за даними СОД РРО – це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за наслідками проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

До того ж, положеннями проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 1053-1 від 06.09.2019, пропонується внести зміни до статті 25 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та передбачити, зокрема, компенсацію покупцю вартості товару, інформацію про який надано у скарзі, після застосування фінансових санкцій до продавця (суб’єкта господарювання) «згідно рішень контролюючих органів, прийнятих за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій».

Відповідно, прийняття проекту Закону № 1073, може призвести до надмірного втручання в роботу суб’єктів господарювання, а також збільшення вірогідності проведення різних видів перевірок, що змішуватиме суб’єктів господарювання витрачати свої ресурси на забезпечення додаткового обміну інформацією з контролюючими органами.

Загалом, розробником не доведено ефективність практичного застосування механізмів державного регулювання, запропонованих проектами актів, оскільки існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність, зокрема:

• збільшення фактичних перевірок контролюючих органів, адже звернення покупців щодо виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг, можуть подаватися, у тому числі по відношенню до конкуруючих суб’єктів господарювання або з урахуванням особистісного негативного ставлення до діяльності певного підприємця;
• встановлення суб’єктивного підходу до можливості проведення фактичної перевірки контролюючим органом суб’єктів господарювання, по відношенню до яких було отримано звернення щодо порушення умов продажу товарів (послуг);
• неможливість встановлення контролюючим органом факту купівлі товарів (послуг) особою, яка подала заяву на повернення суми купленої вартості товару (отриманої послуги), оскільки:
• особою може бути використано знайдений чек або залишений у магазині відповідного суб’єкта господарювання;
• при проведенні розрахунків готівкою у чеку не вказується інформація про покупця, на прикладі тієї, яка вказується при проведенні безготівкових розрахунків за допомогою банківської картки, тощо.

Розробником не було доведено доцільність та ефективність запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг певного цінового сегменту, що є потенційно не вигідним для такої особи та затратним фактором, що у свою чергу, може бути головною причиною не використання покупцем наданого йому права на відповідну компенсацію.

Враховуючи вищенаведене, запровадження механізму «кешбек», за результатом прийняття проекту Закону № 1073, можна вважати, як один із способів контролю за бізнесом через використовування споживачів та покладення на останніх фіскальних функцій. Як результатом застосування зазначеного механізму на практиці може стати тенденція щодо збільшення певних спеціалізованих структур, основною діяльністю яких буде пошук розрахункових документів суб’єктів господарювання з метою подальшого звернення до контролюючих органів та ініціювання проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет справжності та достовірності заявлених у розрахункових документах даних.

Державна регуляторна служба