Рассылка новостей




16.03.2020

Карантин vs бізнес: як діяти в епоху обмежень

Відповіді на головні питання

11 березня уряд України вийшов на стежку війни з COVID-19 і опублікував програму щодо запобігання поширенню коронавірусу в країні. Заборонили відвідування навчальних закладів; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб. Це не стосується заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади і органів місцевого самоврядування (парламент на дистанційну роботу не йде). Обмежена кількість пунктів пропуску через державний кордон.

Не залишилася осторонь від того, що відбувається, і столична влада: згідно з розпорядженням КМДА, з 12 по 31 березня в Києві призупинено навчання у вишах, школах, дитячих садах, робота театрів, кінотеатрів, музеїв, розважальних центрів і розважальних зон у ТРЦ, обмежено проведення культурно-масових і спортивних заходів. Під забороною також опинилися всі заходи з кількістю учасників понад 60 осіб. А до менш масштабних заходів запропоновано допускати громадян тільки після перевірки у них температури.

Настільки суворі заходи кардинально змінюють стиль роботи більшості бізнесів по всій країні. Відповідно, у підприємців виникає безліч питань про те, як тепер організовувати свою діяльність, яким чином обґрунтовувати збої в домовленостях з контрагентами і чи варто побоюватися санкцій за невиконання «карантинних» заходів. Mind звернувся з цими питаннями до юристів і публікує їхні відповіді.

Карантин vs бізнес: як діяти в епоху обмежень

Сергій Головко, адвокат АО Credence

На що має право держава в умовах карантину? Ст. 30 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачає досить об’ємний перелік повноважень органів місцевої влади на час впровадження карантину на відповідній території. А враховуючи, що карантин впроваджено на всій території України, то відповідні повноваження отримують усі українські місцеві органи влади. Згідно із згаданою статтею, на територіях, де встановлено карантин, їм надається право:

  • залучати підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до виконання заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
  • залучати для тимчасового використання транспортні засоби, будівлі, споруди, обладнання, інше майно підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, необхідне для здійснення профілактичних і протиепідемічних заходів, із наступним повним відшкодуванням у встановленому законом порядку його вартості або витрат, пов'язаних з його використанням;
  • установлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а за необхідності – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;
  • запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
  • установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;
  • створювати на в'їздах і виїздах із території карантину контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.

Як це може позначитися на підприємцях? Фактично мова може йти як про обмеження лише заходів на 200 і більше осіб, так і про повне припинення будь-якої підприємницької діяльності на певній території. Зрозуміло, що жодні місцеві ради не зацікавлені в «завмиранні» бізнесу, а отже можна сподіватися, що до крайніх заходів не дійде.

А от щодо залучення транспортних засобів, приміщень чи покладення на власників підприємств чи закладів громадського відвідування обов’язків з впровадження особливих санітарних заходів та контролю за їх виконанням – це досить ймовірно.

Чи покарають за «непідкорення»? Згаданий вище закон у частині відповідальності має тільки декларативні, відсильні норми, які лише констатують наявність відповідальності за законом.

Наразі до порушників норм та вимог, встановлених на загальноукраїнському чи на місцевих рівнях, може бути застосована адміністративна чи кримінальна відповідальність.

Щодо адміністративної, то вона передбачена ст. 42 (Порушення санітарних норм), 188-11 (Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби) та 188-22 (Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної служби ветеринарної медицини) Кодексу України про адміністративні порушення. Санкції за ними (у найгіршому випадку) – штраф до 8500 грн.

Що ж до кримінальної відповідальності, то це може бути ст. 325 (Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням) і, теоретично, ст. 137 (Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя і здоров’я дітей) Кримінального кодексу України.

Кримінальна відповідальність досить значна – позбавлення волі на термін до восьми років (але виключно у випадку, коли таке порушення призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків). Ч. 1 ст. 325 КК передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань.

Як бути з невиконаними бізнес-угодами? Під час карантину не менш важлива й відповідальність за господарськими угодами. На жаль, українське законодавство так і не випрацювало до цього часу єдиного механізму засвідчення наявності форс-мажорних обставин у взаємовідносинах всередині України. Тобто теоретично наявність загальнонаціонального карантину та обмежень всередині окремих областей чи районів може бути підставою, що об’єктивно не дозволяє контрагентам виконувати взаємні обов’язки. Але фактично надійного механізму підтвердження статусу цих обставин саме як форс-мажорних – немає. Торгово-промислова палата України щодо введеного карантину не зайняла жодної визначеної позиції, обмежившись інформацією на кшталт того, що за певних умов карантин може бути у деяких економічних правовідносинах визнаний форс-мажором.

Що робити, якщо угода зривається? Якщо одна зі сторін не може виконати свої обов’язки за договором, то з метою убезпечити себе від подальших можливих претензій контрагентів рекомендуємо такі дії:

  • зберегти з офіційних веб-ресурсів усі доступні акти центральних та місцевих органів влади, якими закріплюються обмеження, що впливають на конкретну діяльність;
  • підготувати та направити контрагенту листа з описом причин невиконання обов’язків, обумовлених діями та рішеннями органів влади з додаванням копій відповідних актів. У цьому ж листі доцільно вказати на те, що ви активно займаєтесь пошуком шляхів виходу з наявної ситуації, запропонувати доцільні зміни умов договору тощо;
  • що важливо, дійсно активно займатися пошуком альтернативних напрямків, джерел тощо. Тобто розсилати запити, пропозиції та проводити інші подібні роботи навіть за тими напрямками, де ви завідомо знаєте про їх неперспективність. Завдання тут максимально убезпечитися на випадок майбутніх судових розглядів та запастися доказами того, що ви вживали всіх можливих заходів для запобігання чи зменшення негативних наслідків.

Карантин vs бізнес: як діяти в епоху обмежень

Віталій Жадобін, адвокат

Як встановлюється факт форс-мажору? Торгово-промислова палата України та її регіональні відділення уповноважені підтверджувати факт форс-мажору. Для підтвердження форс-мажорних обставин керівнику підприємства слід подати в ТПП України або її регіональні відділення заяву про настання форс-мажорних обставин з конкретним уточненням, які саме зобов'язання за договором неможливо виконати в термін і з якої саме причини.

Що дає «законний» форс-мажор? Підтвердження ТПП України факту форс-мажору дає звільнення від цивільної та господарсько-правової відповідальності за невиконання умов договору, а також відтермінування податкових та грошових зобов'язань.

Чи може коронавірус бути визнаний форс-мажором? Не лише в Україні, але і по всьому світу компанії стикаються з неможливістю виконання своїх зобов'язань через обмеження, які спрямовані на боротьбу з коронавірусом. Наприклад, Торгово-промислова палата РФ уже розпочала видання сертифікатів про форс-мажор через COVID-19 – вони підтверджують зрив поставок за кордон. Підтверджувати таким чином внутрішні проблеми з поставками поки не можуть через особливості національного законодавства РФ.

Чи отримає бізнес підтримку або компенсації? Що стосується податків, то не всі держави чекають підтвердження про форс-мажор чи іншого сигналу згори. Якщо вірити новинам, то в Італії (яка найбільше постраждала від коронавірусу серед європейських країн) будуть введені податкові пільги для бізнесу. Такі ж послаблення обіцяють бізнесу Китаю, Великобританії та Австралії. У Чехії підприємцям даватимуть безвідсоткову позику для виплати заробітних плат за час простою. У США пропонують зменшити або скасувати на певний час внески на страхування і медицину. У Данії вводять відтермінування для платників ПДВ.

Залишилося почути пропозиції від нашої держави. Поки що бізнес залишився один на один з карантином: співробітники з дітьми змушені йти вже у другу впродовж року «карантинну» відпустку або приводити дітей на робоче місце. Частина бізнесів взагалі обмежена в роботі – наприклад, кінотеатри.

Чи може форс-мажор бути визнаний «автоматично» через карантин? Карантин у країні або інші обмеження не означають автоматичного форс-мажор. Між епідемією, введенням карантину, обмеженням руху на кордонах і неможливістю виконати зобов'язання за договором має бути прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Якщо в договорі серед форс-мажорних обставин вказані: епідемія, надзвичайна ситуація в сфері охорони здоров'я або обмежувальні дії влади, то це в цілому може допомогти в частині визнання ТПП факту, який не дозволяє виконати зобов'язання. Однак і в цьому випадку має бути причинно-наслідковий зв'язок між епідемією і фактом порушення умов договору.

Якщо було зупинено виробництво в Китаї, то логічно, що ваша компанія не зможе поставити вчасно продукцію. Однак, якщо компанія рік не могла виконати замовлення, а тепер майже весь колектив пішов у відпустку на час шкільного карантину – це не виправдання річної затримки.

Карантин vs бізнес: як діяти в епоху обмежень

Віталій Колесников, адвокат

Чи законні «карантинні» обмеження? До 11 березня перешкодою для встановлення карантину «згідно із законом» була відсутність посади головного державного санітарного лікаря України, який виконує роль ініціатора рішення. Для такої мети уряд призначив головним санітарним лікарем заступника міністра охорони здоров'я (розпорядження №339-р від 11.03.2020 року).

Таке рішення є зрозумілим, але навряд чи відповідає Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». Головного санлікаря не можна «призначити». Його функції виконує керівник Державної санітарно-епідеміологічної служби, яка була раніше ліквідована Постановою Кабміну від 29.03.2017 року №348.

Тому законність таких обмежень викликає питання. У рішенні Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій зазначено, що воно ухвалено на підставі ст. 30 згаданого вище закону. Ця норма передбачає право органів влади встановлювати на своїй території особливі умови і режими праці, навчання, пересування за зверненням регіональних державних санітарних лікарів. Але такі посади вже скасовані, і, на відміну від посади головного державного санітарного лікаря України, не відновлені. Значить, процедури не було дотримано.

Крім того, положення закону наділяє комісію функціями координатора (організатора) діяльності інших органів влади «з повноваженнями» і передбачає права встановлювати заборони.

Та й у розпорядженні КМДА не вказано, що рішення було прийнято з ініціативи регіонального державного санітарного лікаря.

Чи каратимуть за невиконання карантину? Представники міністерств охорони здоров'я і внутрішніх справ поспішили налякати всіх незгодних із встановленим карантином адміністративною та кримінальною відповідальністю.

МВС заявило про право співробітників правоохоронних органів здійснювати рейди і перевіряти дотримання вимог уряду в період карантину, в тому числі реагувати на «сигнали від громадян». Тобто «під прицілом» опинилися не громадяни, а керівники установ і організацій (школи, ВНЗ, ТРЦ, кінотеатри і т. д.).

Найімовірнішими можуть бути спроби притягнути винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення санітарних норм (ст. 42 КУпАП, штраф до 425 грн), а також кримінальної – за неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137 КК) або порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325 КК).

Очевидно, що проконтролювати всіх і кожного не вийде. Не варто виключати традиційних «точкових показових виступів», але владі варто більше сподіватися на людську відповідальність.

Бізнесу, своєю чергою, доведеться додатково проаналізувати заборони і спробувати адаптуватися до них.

Варто відзначити, що багато компаній (зокрема, юридичні фірми, організатори заходів для юристів) декларують добровільне виконання обмежень: скасовують, переносять відрядження, переводять івенти і зустрічі в онлайн, встановлюють особливі режими роботи для співробітників. Свобода вибору – найвище благо.

Джерело: Mind

Поделиться:

Количество просмотров: 3014

Новый номер!

  • Налоговая революция: что изменилось для предпринимателей
  • Увеличенные лимиты: налоговая передумала
  • ФЛП и ЕСВ за май
  • Если пеня начислена до карантина
  • Партнерство: как сохранить и деньги, и отношения

 Подробнее...

Мы на Facebook

Популярное