27 травня запрацював розширений перелік підстав для перевірок роботодавців

У владі вже знають, скільки роботодавців у кожній "групі ризику" 27 травня було офіційно оприлюднено текст постанови КМУ від 20 травня 2020 р. № 383 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці". Таким чином, з цієї дати цей нормативний акт набрав чинності.

Постанова розділяє критерії на ті, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю (їх 19), та ті, що застосовують у сфері здійснення державного гірничого нагляду (їх лише три).

Зауважимо, що порівняно з раніше чинними критеріями ризику, теперішніх для Держпраці - більше. Додалися критерії ризику щодо праці (щодо них та перевірок на їх підставі була тривалий час пауза, викликана скасуванням через суд Порядку № 295). Ними Кабмін визнав:

- невиконання суб'єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду;

- порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства про працю;

- використання праці неповнолітніх осіб;

- наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;

- виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;

- невідповідність кількості найманих працівників суб'єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб'єктом господарювання органам державної влади;

Конкретні ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у відповідних сферах визначено в додатках 1 і 2 до Постанови № 383. А у додатках 3 і 4 - критерії, за якими оцінюється ступінь ризику, наведені разом з кількістю балів за кожним показником. Ось від суми балів, нарахованих за всіма критеріями, і залежить віднесення суб'єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду. А отже - і періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), як того вимагає Закон про держнагляд.

Згідно з п. 5 Критеріїв планові перевірки щодо суб'єкта господарювання, що віднесений до високого ступеня ризику, відбуваються не частіше ніж один раз на два роки. Среднього ступеня ризику — не частіше ніж один раз на три роки, незначного — не частіше ніж один раз на п'ять років. Водночас відсутність суттєвих порушень означає збільшення відповідного строку в 1,5 рази.

До речі, влада уже порахувала кількість роботодавців з кожним зі ступенев ризику. Як повідомив Урядовий портал, високий ступінь ризику мають 82 065 суб'єктів господарської діяльності. Середній ступінь ризику — 221 434, незначний — 414 132.

Джерело