Послуги надано платнику єдиного податку на другій групі, оплата після переходу на загальну систему оподаткування: чи є порушення для продавця-спрощенця другої групи

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку регулюється главою 1 розд. ХІV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 291.4 ст. 291 ПКУ встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, зокрема, друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Поряд з цим, слід зазначити, що п. п. 9 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Водночас відповідно до п. п. 16.1.5 п. 16.5 ст. 16 та п. 85.4 ст. 85 ПКУ контролюючий орган має право вимагати первинні документи під час проведення перевірок, а платник податків має їх надавати на належним чином оформлену письмову вимогу.

Абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи здійснюється господарська діяльність з надання послуг платникам єдиного податку, то незалежно від дати надходження коштів за надані послуги, порушень умов перебування на другій групі у платника єдиного податку не виникає.

При цьому здійснення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку господарської операції підтверджується наявністю первинних документів. Однак якщо контролюючі органи виявляють порушення під час здійснення контрольно-перевірочних заходів, то платника податків, з урахуванням положень норм податкового законодавства, притягують до відповідальності.

Джерело: Головне управління ДПС у Тернопільській області