Please wait...
Непрості нашій країні, в тому числі і дефіцит бюджету, змушують податкові органи вдаватись до різного роду «нових пошуків» поповнення бюджету, нерідко такі методи знаходяться поза сферою дії положень самого Податкового кодексу України.
Останнім часом, прослідковується негативна тенденція податкового органу в так званому «автоматичному» переведенні фізичних осів- підприємців із спрощеної на загальну систему оподаткування. Дана практика набула поширення ще в далекому в 2017 році.
Проте, податковий орган не пробачає жодних нюансів і цілком реальною може бути ситуація, коли фізична особа-підприємець маючи борг з податків чи зборів, як фізична особа, могла бути переведеною «автоматично» податковим органом без попередження на загальну систему оподаткування.
Такі свавільні повноваження, дозволяють податковому органу в якийсь момент відмовляти у прийняті декларацій у зв'язку «..з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: подання податкової декларації з недостовірним значенням обов'язкових реквізитів «звітний (податковий) період» не відповідає обраному режиму оподаткування».
Як результат, можливе донарахування податковими органами ПДФО, ЄСВ, військового збору на суму податку (загалом 41,5 %).
Однак, такий собі «Броунівський рух» податкового органу обов'язково підлягає оскарженню, базуючись на положеннях Податкового кодексу України та судовій практиці.
Відповідно до ст.298.2.3. Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадках та строки, які визначені в даній статті.
Зокрема, згідно п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
При цьому, відповідно до приписів п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Тобто, у разі відсутності проведення податкової перевірки на підставі акту, дії податкового органу щодо автоматичного переведення такої фізичної оосби-підприємця на загальну систему оподаткування є неправомірним.
Дана позиція підтверджується судовою практикою, зокрема рішенням Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №200/5738/19-а «Судами попередніх інстанцій встановлено, що жодної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Спірне рішення від 31.03.2017 про анулювання в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з 01.04.2017 було прийняте контролюючим органом на підставі картки особового рахунку платника податку, а не на підставі акта перевірки, як встановлено пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що спірне рішення прийняте всупереч порядку та без дотримання вимог спеціального законодавства, що свідчить про відсутність законних підстав для його прийняття…».
Право на оскарження рішень, в тому числі податкового органу є гарантованим. Відтак, у разі порушення своїх прав, платники податків можуть захистити свої права, шляхом оскарження або до вищестоящого органу або в судовому порядку.
Осійчук Тетяна
Адвокат
Компанія «ЛІГА:ЗАКОН»
