Please wait...
І до яких додаткових «опцій» варто готуватися підприємцям
Через запровадження карантину «вихідного дня» у перший такий вікенд громадяни скористалися можливістю і всі разом завітали до супермаркетів. Адже й там, виявляється, можна побути серед людей – «і себе показати, і на інших подивитись». Головне, щоб у масці і не подавати вигляду, що це розвага. До того ж за перебування без маски в громадських місцях уже запроваджено штрафи, але поки тільки для відвідувачів.
Проте, щоб власники не почували себе обділеними увагою влади, і для них готують «бонус»: Кабінет Міністрів пропонує штрафувати й підприємців у чиїх приміщеннях можуть перебувати громадяни без масок. Зазначені норми передбачені законопроєктом №3890, який вже підтримали в першому читанні.
Невідомо, на який результат варто очікувати від таких заходів щодо розповсюдження коронавірусу, а от підприємці навряд чи будуть у захваті від цих нововведень. Адже запровадження, зокрема, карантину «вихідного дня» викликало обурення бізнесу. І ці вихідні вже проминули яскраво. Кого ж варто штрафувати за неносіння масок, розповіла Mind Head of GR Retail Association of Ukraine Наталія Петрівська.
Про доцільність карантину «вихідного дня»
Опубліковані пізно ввечері 12 листопада зміни до карантинних обмежень, що набули чинності з 00 годин 14 листопада ще раз довели неспроможність державних органів завчасно підготуватися до ситуації, попередити бізнес та прийняти необхідні нормативні акти для мінімізації втрат підприємців.
Більшість фахівців визнають недоцільність введення «карантину вихідного дня» і те, що він ніяк не вплине на ситуацію зі зменшення захворюваності. Як наслідок, ці три тижні бізнес втрачатиме вікенди, розуміючи, що в грудні вже, можливо, йтиметься про повний локдаун.
З вересня уряд розумів, що ситуація погіршуватиметься, однак не розробив жодного плану заходів із підтримки бізнесу. Державна програма, яка була прийнята ще в травні, не виконується в повному обсязі.
«Карантин вихідного дня» введений у високий сезон продажів, далі грудень – ще один місяць, необхідний для отримання доходу та подальшого його розподілу підприємствами на майбутній період для збереження штату, виплати заробітної плати, сплати податків тощо.
Більшість магазинів, торгових центрів, кінотеатрів та інших закладів уже давно налагодили порядок дотримання епідемічних норм і готові працювати за правилами, забезпечувати персонал засобами індивідуального захисту, слідкувати за кількістю відвідувачів тощо. Цього не скажеш про метро, інший транспорт, релігійні заходи.
Скільки коштуватиме бізнесу відвідувач без маски?
6 листопада Верховна Рада прийняла закон, який передбачає притягнення до адміністративної відповідальності громадян, що порушують масковий режим у громадських будинках, спорудах, транспорті. Така норма дійсно є у більшості європейських країн.
Однак чи правильно за це ж саме правопорушення, що скоює фізична особа, штрафувати ще й бізнес, як це передбачає законопроєкт №3890? Фактично за порушення маскового режиму громадянами штрафи накладатимуть і на підприємців, у приміщенні яких перебувають ці особи. А це конфліктні ситуації, адже бізнес може бути відповідальним за неналежну організацію роботи свого закладу, співробітників, але не за дії третіх осіб.
Дивує й різниця в розмірі штрафів. Для фізичної особи розмір штрафу становить 170–255 грн. Одночасно за порушення маскового режиму цією ж особою в магазині до відповідальності буде притягнутий і підприємець, проте заплатить уже не 170 грн, а від 3400 до 5100 грн.
Отже, держава просто перекладає на підприємців свої функції. Бізнес не може бути відповідальним за правопорушення громадян. Законопроєкт №3890 не дає відповіді на запитання, у який спосіб підприємці мають виконати встановлені вимоги. Наприклад, які вживати заходи, коли відвідувач зайшов в масці, а під час перебування в закладі зняв її і відмовляється вдягати?
Відсутність чітких вимог до порядку виконання зазначеної норми закону на практиці може призвести до зловживання своїми правами з боку контролюючих органів, конфліктних ситуації з покупцями, стане поштовхом до масових перевірок та притягнення до безпідставної відповідальності суб’єктів господарювання.
Чого дійсно очікує бізнес від влади?
Варто зазначити, що Комітетом ВР з питань антикорупційної діяльності окремі норми зазначеного проєкту були визнані такими, що мають корупційні ризики. До тексту закону були зауваження й у головного науково-експертного управління ВР. Зокрема, наголошено, що чинне законодавство України вже містить норми для реагування на порушення вимог карантинних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-19, що передбачені ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Сподіваємося, що до розгляду в другому читанні Верховна Рада перегляне свій підхід до запровадження такої відповідальності. Сьогодні, коли є можливим локдаун 2.0, бізнес чекає від влади на підтримку та чіткі правила роботи. Натомість більшість прийнятих рішень не мають на меті розв'язання наявних проблем, а лише ускладнюють діяльність.
НАТАЛІЯ ПЕТРІВСЬКА,
Head of GR Retail Association of Ukraine
