РРО для ФОП не відтермінували. Що буде далі

РРО для ФОП не відтермінували. Що буде далі

Верховна Рада знову не змогла відтермінувати обов'язкове застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для підприємців-спрощенців.

"За" проєкт закону проголосували лише 17 депутатів, тоді як "проти" — 228.

Як заявили голови опозиційних фракцій, після того, як минулого тижня документ відправили на повторне перше читання, зміст проєкту закону фактично був спотворений. У цьому вони звинуватили голову податкового комітету Данила Гетманцева, депутата від Слуги народу.

Дехто з депутатів навіть закликав звільнити його з посади голови комітету. Насправді ж запропонована комітетом редакція проєкту закону передбачала відтермінування РРО для ФОПів, що не входять до так званої "рзикової групи," до 2022 року.

Як запропонував голова фракції СН Давид Арахамія, треба створити робочу групу і розробити інший законопроєкт, який дозволить відтермінувати обов'язковість РРО для ФОП, і розглянути його до кінця року.

Якими б не були подальші рішення депутатів, чи будуть вони остаточними? Врешті, від ухвалення закону, що визначив обов'язковість застосування РРО для певних категорій спрощенців, минув лише рік, а строки та умови їх використання вже зазнали змін.

Тим більше, що поки депутати розглядали законопроєкт про відтермінування РРО, біля Верховної Ради мітингували підприємці. Вони вимагали скасувати карантин вихідного дня та ухвалити законопроєкти, які взагалі скасовують обов'язковість касових апаратів для спрощенців.

Як має бути. Наразі

Раніше касові апарати були обов'язковими лише для двох категорій "спрощенців" - тих, хто торгує технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, та лікарськими засобами й виробами медичного призначення.

За законом, ухваленим восени минулого року, планувалося, що вже за рік, у жовтні 2020, РРО (реєстратори розрахункових операцій) мають стати обов'язковими для певної групи так званих "ризикових" видів діяльності для ФОП (фізичних осіб-підприємців) ІІ-ІІІ групи. До них віднесли підприємства ресторанного та готельного бізнесу, інтернет-торгівлі та секондхенду, продавців ювелірних та текстильних виробів, а також туристичних послуг та автозапчастин.

А з 2021 року класичні РРО (або ж касові апарати) чи програмні РРО мали стати обов'язковими для всіх, хто користується спрощеною системою оподаткування і чиї доходи не перевищують 1 млн грн. на рік.

Рада ухвалила зміни щодо касових апаратів для "спрощенців". Які саме?

Проте коронавірусний карантин навесні цього року скорегував ці плани. Депутати вирішили відкласти обов'язкове застосування РРО для ризикованих бізнесів до 1 січня 2021 року, а для усіх інших - до 1 квітня 2021 року.

Мораторій на перевірки та відстрочка РРО. Які зміни для бізнесу під час коронавірусу

Паралельно з 1 серпня цього року у підприємців з'явилася можливість протестувати безкоштовний програмний РРО від Державної податкової служби.

Винятки залишилися незмінними: на підприємців I групи, тих, хто працює у сфері виробництва, а не торгівлі, або ж хто торгує лише без готівки, вимоги щодо фіксування своїх операцій через касу - реальну або ж віртуальну - не поширюються. Тож, наприклад, бабусі, яка торгує картоплею на базарі, будь-який реєстратор операцій не потрібен.

Крім цього, з 1 січня 2021 року "поріг" для переходу із І до ІІ групи мав бути суттєво підвищений - з 1,5 до 2,5 млн грн.

"Хитродупість" чи спосіб виживання?

10 років тому деяким підприємцям так само не подобалися каси

І під час ухвалення законів про детінізацію розрахунків, і весь рік після цього дискусії щодо правильності цього кроку не вщухають. Вони навіть ще більше загострилися на тлі поширення коронавірусу та весняного карантину, який боляче вдарив по економіці, і, зокрема, по малому та середньому бізнесу.

Проте прибічники запровадження касових апаратів і надалі твердять, що вони допомагають виводити приховані доходи із тіні і наповнювати бюджет, а надто у такий складний час, коли видатки на медицину та соціальні видатки різко зросли.

Противники називають це процесом "тотальної фіскалізації", здатним взагалі зруйнувати малий бізнес та систему спрощеного оподаткування.

При цьому і на найвищих щаблях державного управління, і у дописах на соцмережах лунають приблизно однакові аргументи.

Наприклад, перед першою спробою провести у парламенті відтермінування обов'язкового запровадження РРО, спікер Олександр Разумков щиро сподівався, що "ніхто не буде проти" відтермінувати фіскалізацію торгівлі для спрощенців.

Натомість голова фінансового комітету Данило Гетманцев після першого невдалого голосування за перенесення запровадження РРО подякував колегам-депутатам.

"Хочу подякувати колегам за сьогоднішнє неголосування за законопроєкт про відстрочку фіскалізації", - написав він у Telegram.

"Друзі мої, обратися депутатом і голосувати за популярні речі легко, і традиційно для нашої політики. Але стати депутатом щоб проводити складні, непопулярні, але потрібні для країни рішення - це дуже складно".

Коли ж з'ясувалося, що у провальному голосуванні за відстрочку не брали участь понад половина депутатів від "Слуги народу", соцмережі вибухнули обуренням.

У карантинний рік малий бізнес ще більше просить його захистити

"Це жах. Чоловік-ФОП в шоці. Навіщо народ гнати в пандемію в податкову встановлювати це програмне забезпечення? Щоб поперезаражати один одного, не кажучи вже про безглуздість цього закону про ФОП?" - написала Наталія Карпенко.

"Нічого страшного, закрию ФОП, і більше х* ви від мене побачите сплату податків. Іду максимально в тінь. А коли вся ця історія з ковідом минеться, взагалі поїду звідси подалі", - попередив Михайло Чернов.

Утім, серед купи гнівних дописів є й такі, хто намагається захистити думку, що податки мають платити усі.

"Податки потрібно платити. Але введення різних "прибамбасів", які настільки здорожчують ведення бізнесу, що вчорашній ФОП прийде на біржу претендувати на соціальну допомогу - нонсенс. На сьогодні РРО для багатьох і є таким додатковим тягарем. Але як контролювати тих, хто порушує закон і незаконно має статус "малого бізнесу" - то завдання влади", - такі аргументи Михайла Боровського.

"А чому вони повинні працювати без касових апаратів? Що, найбільш хитродупі? Я, як споживач, хочу отримувати чек і бути захищеною. А то спекулянти вигадали собі за чорну готівку працювати!", - пише Світлана Черниш.

Що думають про РРО українці

Загалом, за опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", понад половина опитаних (51%) вважають, що розширення застосування касових апаратів свідчить про наведення ладу у сфері сплати податків. Водночас 37% переконані, що це свідчить радше про утиски малого бізнесу.

Так само понад половина учасників опитування (54%) вважають, що якiснi товари та послуги можуть надавати тiльки тi продавцi, якi чесно сплачують податки.

А кожні чотири з п'яти (81%) опитаних вже не згодні купувати складну техніку без чека.

Чи правда, що касовий апарат - це складно і дорого?

Касові апарати, а також їх обслуговування дійсно може коштувати багато для малого підприємця, якщо, звісно, його бізнес не будується на основі так званої ФОПо-ферми, коли досить велика компанія працює завдяки кільком десяткам спрощенців.

Проте запроваджуючи обов'язковість касових апаратів, автори проекту закону передбачили і можливість застосування програмних РРО, а також період, коли їх можна буде спробувати у тестовому режимі без штрафних санкцій.

Як заявила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, вже три місяці, як працює розроблений державою "касовий апарат у смартфоні", і підприємці можуть встановити його безкоштовно.

"На сьогодні органами державної влади разом із бізнесом проведено велику роботу з розробки та запуску безкоштовного програмного продукту, який може використовуватись як альтернатива класичним РРО, розпочато роботу фіскального сервера ДПС, на якому відбувається фіскалізація чеків, та за допомогою якого здійснюється обмін інформацією, проведено тестове випробування системи ПРРО", - розповіла урядовець ЕП.

За її словами, від 1 серпня понад 2 300 підприємців зареєстрували майже 50 тисяч програмних РРО. За ними вже сформовано понад 50 млн чеків, а за добу реєструється близько 1 млн чеків.

"І кожен, хто вважає своїм обов'язком виконувати закон, що повинен набрати чинності з січня 2021 року, вже сьогодні має можливість випробувати цей безкоштовний варіант РРО, в тому числі і ті, для кого такий обов'язок не передбачений на сьогодні законом, - в тестовому режимі без юридичних наслідків для себе", - заявила представниця міністерства фінансів.

Утім, для тих, хто не довіряє перевагам безкоштовного державного ПРРО, є можливість придбати програмне забезпечення від приватних розробників.

Зазвичай таке ПЗ на порядок дешевше звичайних касових апаратів разом із обслуговуванням, а українські програмісти пропонують комплексне рішення для малого бізнесу - не лише "фіскалізувати" свої операції, а й, наприклад, вести елементарну бухгалтерію.

"Так, можливо, безкоштовне програмне РРО від податкової працює не ідеально, але на сьогодні існує дуже багато недорогих програмних РРО від приватних компаній, вартість встановлення та обслуговування яких складає близько 140 гривень на місяць", - кажуть у Європейській бізнес асоціації, яка послідовно відстоювала обов'язковість РРО.

Багато малих підприємців сприймають карантинні обмеження як несправедливі

А пандемія і карантин, на думку ЄБА, додала до переваг використання програмних РРО ще одну - можливість автоматичної фіксації операцій під час торгівлі онлайн, яку опановують дедалі більше українських бізнесів.

Карантин змінив українців. Вони тепер їдять, рухаються і купують по-новому

"Насправді програмне РРО надасть бізнесу ще більший поштовх виходити в онлайн. Тому що раніше ми досить часто зустрічалися із побоюваннями підприємців, що вони не зможуть поєднати фіскалізацію із їхніми онлайн-платформами для торгівлі", - розповідає Андрій Воронін, CEO платіжної системи Fondy.

"Зараз, коли з'явилося програмне РРО, все стало набагато простіше. Таке програмне РРО працює 24/7 і 365 днів на рік. Немає потреби навчати касирів, стежити за їхньою касовою дисципліною, бо все працює автоматично", - наголошує він.

Він вважає, що вже незабаром, можливо, навіть у 2021 році, усі системи, з якими працює онлайн-бізнес, автоматично міститимуть в собі модулі фіскалізації.

"Підприємцям взагалі не треба буде витрачати ресурс, щоб підключити цю фіскалізацію у свій інтернет-магазин і почати фіксувати свої продажі за кілька годин", - каже Андрій Воронін.

Тим більше, як нагадає Андрій Сухов, співзасновник Checkbox, це стосується лише підприємців ІІ та ІІІ групи, які мають доходи у понад 1 млн грн на рік.

За його словами, тоді як обслуговування класичного касового апарату коштує близько 500 грн на місяць, програмне РРО - 150-200 грн. Хоча тим, хто хоче надавати своїм покупцям не лише електронний, але й паперовий чек, доведеться ще й мати термопринтер за близько 1 тис. грн. Проте важко уявити, що людина, яка вже має такий бізнес, не має чи не зможе дозволити собі купити принтер.

Щоб продати гарбуза, морвку чи картоплю на базарі чи просто на вулиці касовий апарат не потрібен

"Ті, хто торгує на базарах, на стихійних ринках, для них ця тема взагалі не актуальна. А ФОПи ІІ і ІІІ групи - це вже якийсь більш-менш системний бізнес. Це кафе, невеличкі магазини, інтернет-магазини. Тому давайте так і говорити, що бабусь на базарі це не стосується", - додає він.

Андрій Сухов також нагадує, що програмні РРО розроблені таким чином, що можуть фіксувати операції і в офлайн режимі, а передавати інформацію тоді, коли є доступ до інтернету.

У цих дискусіях є й ще один важливий момент, каже Сергій Бадрітдінов, генеральний директор компанії Intertop Ukraine. Йдеться про рівні правила гри, а також про зарплати в конвертах та про сірий імпорт, які можуть дозволити собі ті, хто не повністю фіксує свої обороти.

Навіть у великих шопінг-молах можуть бути свої осередки "спрощенців"

"Коли ми заходимо у торговельний центр, ми бачило десь 50% магазинів одягу, взуття, які працюють за схемою фізичних осіб-підприємців. При цьому це відомі світові бренди, - пояснює директор Intertop. - І з цим держава жила. Цей статус-кво усіх влаштовував. Рік тому ці авгієві стайні почали вичищати. І це було круто".

Саме тому, каже Сергій Бадрітдінов, важливо не допустити повернення "на п'ять років тому".

Щодо торговельної мережі, якою він керує, то раніше, за його словами, один касовий апарат коштував компанії 15 тисяч грн, до яких додавалися витрати на обслуговування та "головний біль" із паперовим обліком.

І хоча Intertop ніколи не претендував на те, щоб працювати без касових апаратів, зміни, розраховані на ФОПи, зокрема, дозвіл на програмні РРО, зачепили і цю компанію:

"Ми використовуємо платну версію програмного РРО. Але витрати на цей платний сервіс є у два рази менші, ніж ми платили за сервіс одного касового апарату".

А якщо спробувати в обхід?

Якими б не були строки відтермінування обов'язковості РРО для малого і середнього бізнесу, цю законодавчу вимогу ще можуть взагалі скасувати.

Саме це передбачають кілька законопроєктів, які вже зареєстровані в парламенті.

Три з них ґрунтуються на невідповідності нинішньої градації груп ФОПів розмірам мінімальної зарплатні.

При цьому на початку цього року ліміти для визначення групи ФОП вже були суттєво підвищені, - для І групи - з 300 тис. до 1 млн грн. доходів, для ІІ і ІІІ групи - до 5 та 7 млн грн відповідно.

Один із них поданий слугою народу Ігорем Фрісом. В ньому йдеться про те, що у 2015 році межею для обов'язкового застосування касових апаратів була сума у 821 мінімальну зарплатню. Мовляв, її і треба зберегти, але вже враховуючи актуальні розміри мінімалки. Тож замість межі в 1 млн грн, що діє нині для обов'язкового застосування касових апаратів, з'явиться сума у понад 4 млн грн.

Приблизно на таку ж логіку спираються і автори іншого законопроєкту, серед яких і депутат від ЄвроСолідарності Ніна Южаніна, яка у попередньому скликанні Ради очолювала комітет з податкової політики.

Цей проєкт також передбачає право платників єдиного податку не застосовувати РРО, якщо їхні доходи є меншими 820 мінімалок (4,1 млн грн).

Є й третій варіант, запропонований кількома депутатами на чолі із лідером "Батьківщини" Юлією Тимошенко.

Її проєкт передбачає "запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування у прив'язці до розміру мінімальної заробітної плати". Відповідно, зросте і межа для застосування РРО.

Теоретично, навіть самоізоляція спікера через коронавірус не завадить депутатам до 1 січня змінити все, що стосується РРО

Автори усіх цих законопроєктів вважають, що початок обов'язкового використання касових апаратів "не дав очікуваних результатів з детінізації" і що "збільшення зайнятості та доходів бюджету не відбулося". Натомість кількість перевірок бізнесу зросла, так само як і його витрати на обслуговування касових апаратів.

Тому, вважають автори проєктів законів, тотальна фіскалізація без зміни системи адміністрування призведе до ще більшої тінізації економіки.

Інший підхід мають автори ще двох законів, результатом ухвалення яких може стати скасування обов'язкової реєстрації касових операцій для тих чи інших категорій спрощенців. Авторство одного з них належить групі депутатів на чолі із Антоном Поляковим із "За майбутнє", а інший поданий від групи на чолі із Миколою Бабенком із "Довіри".

Вони застерігають, що обов'язкове застосування РРО призведе "до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливим податковим кліматом, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення - призупиняти або скорочувати свою діяльність".

"Дуже важко вижити". Чому українці масово рвуться на роботу за кордон

Нарешті, ще один варіант "оптимізації" історії з касовими апаратами запропонував і голова фінансового комітету Данило Гетманцев. Він пропонує звільнити від застосування РРО спрощенців другої групи залежно від площі приміщення, у якому ті торгують, а також пом'якшити відповідальності за порушення, пов'язані із РРО.

Чи можна розглянути і ухвалили усі ці законодавчі ініціативи до початку нового року? Голосування у парламенті свідчать, що за наявності політичної волі навіть карантин, хвороби і жорсткий графік депутатів не заважатимуть цьому. Але поки що у питанні запровадження РРО переважили аргументи і голоси тих, хто підтримує фіскалізацію.

Анастасія Зануда

ВВС News Україна