Please wait...
Від запровадження карантину внаслідок COVID-19 найбільших збитків зазнало мале і середнє підприємництво. Його власники констатують факт зменшення доходів на 25-50% порівняно з докарантинним періодом.
Третина власників бізнесу (переважно мікро-) заявляють про падіння доходів на 60-80%. Ці ж підприємці вже звільнили до 50% штату співробітників.
З початку року в Україні закрилося близько 700 000 підприємств. Закономірним наслідком цього є рівень безробіття, який неухильно зростає. Станом на 1 січня 2020 р. кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні – 1487,7 тис. осіб, а вже станом на 1 жовтня 2020 – 1702,6 тис. осіб. Отже, рівень безробіття зріс з 8,6% до 10%.
Зараз мова йде вже не просто про збереження рентабельності бізнесу, а власне про подальше його існування. Пандемія торкнулася всіх галузей економіки, і головне зараз – максимально зберегти наші підприємства і підтримати власників і працівників.
Вже зараз зрозуміло, що деякі сфери бізнесу будуть виходити з кризи роками, якщо не десятиліттями.
На моє тверде переконання, спроби української влади зупинити поширення епідемії жорсткими карантинними заходами неправильні, тому що це паралізує економічну діяльність країни. І можна не сумніватися, що це може обернутися наслідками набагато гіршими, ніж сама пандемія коронавірусу.
Одним з найважливіших питань, яке турбує сьогодні малий бізнес, є проблема впровадження тотальної фіскалізації всієї ІІ та ІІІ груп спрощеної системи оподаткування (запровадження РРО), яку у зв’язку з карантином лише відтермінували до 1 квітня 2021 року.
Наша асоціація з самого початку не підтримувала запровадження тотальної фіскалізації для спрощенців і надавала з цього питання свої пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Сподівалися, що влада дослухається, але Верховна Рада навіть не відклала впровадження касових апаратів для ФОП! Відповідний законопроєкт набрав лише 212 голосів з 226 необхідних. І як результат, триває нарощування невдоволення підприємців, окремі мітинги вже не тільки в Києві під стінами Верховної Ради, а й у багатьох містах України. Бізнес справедливо вимагає переглянути процедуру оподаткування, зменшити податки і лібералізувати податкове законодавство.
Хочу ще раз зауважити, що малий і середній бізнес є невід’ємною складовою ринкового господарства, що надає йому гнучкості, мобілізує фінансові та виробничі ресурси, вирішує проблему зайнятості населення, а також формує економічно самостійний і стабільний середній клас.
Тому бізнесу потрібно полегшувати життя, а не надягати на нього чергове ярмо, та ще й в таких складних умовах, як зараз. Згідно з рейтингом Світового банку, Україна посідає 145 місце з 181 за легкістю ведення бізнесу. Це неприпустимо для сучасної європейської держави.
Підтримка розвитку МСБ у контексті побудови соціально орієнтованої економіки має стати головним вектором реформ в Україні, який слугуватиме чинником підвищення рівня життя населення та сприятиме процесам інтеграції національної економіки у світове господарство.
В умовах макроекономічної нестабільності і впливу значної кількості негативних факторів, властивих сьогоденню, необхідно розробляти гнучкі напрямки підтримки малого і середнього бізнесу, використовуючи досвід європейських країн і США. Інакше ми повністю втратимо МСБ, який сьогодні і так займає тільки 15% в частці ВВП, тоді як в розвинених країнах становить не менше ніж 50%.
Така різниця не дивує, враховуючи ставлення до малого і середнього бізнесу в різних країнах. Особливо помітно це в нинішні непрості часи.
Так, серед країн, які найбільше підтримують бізнес за допомогою виплат звільненим працівникам, – Нідерланди, Велика Британія, Австрія, Латвія, Німеччина і країни Північної Європи, причому в Нідерландах держава платить до 90% зарплати.
Велика Британія та Австрія не надто відстають, пропонуючи до 80%, включаючи підтримку самозайнятих осіб.
У Німеччині для малого та середнього бізнесу прискорили доступ до кредитів і створили фонд екстреної фінансової допомоги для великих компаній.
У Нідерландах і Швеції на 3 місяці відстрочили платежі з ПДВ, сплату корпоративного податку, внесків із соціального забезпечення та інших зборів.
В Італії, Австрії та Греції уряди пішли назустріч найбільш вразливим орендарям торговельної нерухомості і запропонували їм субсидію на оренду приміщень і податкові пільги.
В Україні, на жаль, ми чуємо тільки розмови про підтримку бізнесу. Натомість кроки, які робить центральна влада, не налаштовують на оптимізм. Тому я не здивуюся, якщо протести підприємців стануть звичним і масовим явищем по всій країні. Бізнесу просто не залишають іншого виходу.
Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, віцепрезидент Європейської Асоціації платників податків
