Дело ФОП – гремучая смесь честных ФОПов, политиков-популистов, псевдоФОП и радикалов

Кассовые аппараты для ФОПов отложили, как и отменили большее количество штрафов. Теперь предприниматели довольны? Или это не решило проблему (укр.)

Гострі дискусії щодо питання фіскалізації розрахункових операцій підприємців та мінімізації схем по ухиленню від сплати податків за допомогою псевдо ФОПів тривають вже більше року та поступово перейшли у акції протесту. Останніми з

мінами до законодавства (закон №1017-ІХ) фіскалізацію спрощенців 2 та 3 груп було відтерміновано на 2022 рік, лібералізовано застосування РРО, ліквідовано низку архаїчних штрафів.

Чи вирішило це проблему та у чому саме вона полягає?

Згідно досліджень аналітичних центрів, від зловживань спрощеною системою щороку держава недоотримує податків на суму від 6,3 до 8,6 млрд гривень, а також суттєво викривляється конкуренція у цих секторах. Це відбувається за допомогою таких поширених схем при реалізації товарів/послуг:

ФОП 2 та 3 групи ЄП спрощеної системи реалізують товари та послуги, при цьому суттєво занижуючи свою виручку та, відповідно, ухиляються від сплати податків.

Великий бізнес оформлює співробітників ФОПами 3 групи, замість трудових відносин, та реалізують товари/послуги використовуючи таких псевдоФОП, мінімізуючи податки.

За діючого законодавства такі схеми не можливо проконтролювати, тому що підприємці на ССО мають спрощений облік та відображають свої продажі тільки у Книзі доходів. Цим вже багато років користується великий бізнес, реалізуючи товари через псевдо ФОПи на десятки мільярдів гривень на рік та не сплачуючи необхідних податків, тим самим кидаючи "тінь" на сотні тисяч чесних спрощенців.

За орієнтовними оцінками експертів, кількість таких псевдо ФОП, які використовуються у схемах по ухиленню від податків, складає близько 5% від всіх підприємців на спрощеній системі оподаткування, а їх обороти складають 130-155 млрд гривень на рік.

Тож ключове завдання – відділити чесних ФОПів від псевдо ФОП, підібрати критерії для фіскалізації, від яких не можливо було б ухилятись та приховувати обороти.

У практиці країн Євросоюзу та Азії, виділяють три таких поширених критерії:

• фіскалізація за критерієм товарних груп, коли всі, включаючи спрощені режими, мають використовувати РРО при продажі певних груп товарів/послуг;
• фіскалізація за критерієм розміру торгової площі, коли при торгівлі на невеликій площі, яка менша за певний розрахований показник, РРО не використовується;
• комбінований варіант – коли критерії для обов’язкового застосування РРО розраховується на основі розміру торгової площі з урахуванням товарного асортименту.

Найбільш оптимальний для України – третій варіант, доповнений ще і контролем за продажами через мережу інтернет через реєстратори розрахункових операцій (крім оплат на розрахунковий рахунок продавця).

Це підтверджують і розрахунки витрат-вигід від різних моделей фіскалізації, проведених економістами. Саме фіскалізація ризикових категорій платників, визначених на основі торгової площі та товарного асортименту, є найбільш оптимальною моделлю для нашої країни.

Тож було б доцільно на початку 2021 року напрацювати відповідний проєкт закону та врегулювати це питання, змінивши модель фіскалізації на 2022 рік з широкої на ризикоорієнтовану.

Які зміни пропонуються різними проєктами законів щодо РРО?

Проєкти законів №2644 та №2645 пропонують відмінити будь яку фіскалізацію взагалі та можливість існування новітніх програмних РРО.

Проєкти законів №3853-1 та №3853-1 пропонують скасувати будь яку фіскалізацію і запровадити критерій для застосування РРО виключно по сумі доходу.

Проєкт закону №2645-д пропонує замінити тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп ССО на фіскалізацію певних ризикових груп товарів та тих, хто веде діяльність на площі більшій за 40 кв м у містах та 60 кв м у селах.

Проєкт закону №4468 пропонує застосовувати РРО виключно тими підприємцями 1,2,3,4 груп ССО, хто здійснює продаж товару або послуги, ціна на які більше трьох розмірів МЗП.

Більшість з цих підходів є не доцільними та шкідливими:

Ідея відмінити РРО всім (проєкти №2645, 3853-1, №3853-2) шкідлива з огляду на проблематику, описану вище. Це призведе до згубних наслідків – поглиблення тінізації роздрібної торгівлі та ще більшого викривлення конкуренції.

Ідея відмінити добровільні програмні РРО (проєкти №2644, №2645) є контрпродуктивною, це призведе до неможливості використання безкоштовних програмних РРО тими, хто бажає їх використовувати замість залізних та суттєвого збільшення витрат бізнесу.

Пропозиція встановити обов’язок використання РРО підприємцем по досягненню певної суми обороту (проєкти №3853-1, №3853-1, №4468) – є безглуздою, через те що оборот спрощенця неможливо контролювати за поточного законодавства і наявність такого ліміту призведе тільки до приховування оборотів.

Ідея відмінити фіскалізацію всім та запровадити її виключно при реалізації товарів/послуг, ціна на які більше трьох розмірів МЗП (проєкт №4468) – виглядає складною у реалізації – таким критерієм легко маніпулювати з боку продавця, а з боку перевіряючих органів – створює суттєві ризики маніпуляцій.

З усіх цих проєктів кроком у вірному напрямку є тільки ідея прив’язати необхідність застосування РРО до розміру торгової площі (проєкт №2645-д), в той же час розміри площ у проєкті виглядають не оптимальними, потребують додаткового аналізу та збільшення.

Яка ж думка учасників процесу щодо питання РРО та ФОП?

Депутати всіх фракцій Верховної Ради кілька тижнів тому проголосували в цілому проєкт №4439-д, який вже став законом, а яким передбачено відтермінування фіскалізації 2 та 3 груп ССО до 1 січня 2022 року. Подальші ідеї парламентської більшості щодо питання РРО на цей час невідомі.

Міністерство фінансів України кілька місяців тому підтримало ідею щодо заміни широкої фіскалізації на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, визначених на основі торгової площі та товарного асортименту. Нових пропозицій Міністерство фінансів на цей час не надавало.

Коаліція бізнес асоціацій МСБ – Українська Рада Бізнесу погодила спільну позицію щодо сфери застосування РРО. Представники бізнесу переконані, що фіскалізація всієї 2 та 3 груп платників ЄП є недоцільною – несе суттєві корупційні ризики, погіршує умови ведення бізнесу для найменших підприємців, дає від’ємний соціальний ефект. В той же час спільна позиція асоціацій полягає у тому, що дієвими методами боротьби зі зловживаннями при продажу товарів та реалізації послуг є поширення сфери дії РРО виключно на ризикові категорії платників.

Об’єднання підприємців SaveФОП наполягають на відміні будь-якої фіскалізації та просувають проєкти законів №3853-1 та №3853-2.

На обґрунтування своїх вимог керівники руху надають такі аргументи: РРО ніяк не впливає на схеми, РРО ніяк не допомогло скоротити рівень тіні при реалізації підакцизних товарів, застосування РРО надскладне для підприємців та призводить до необхідності ведення товарного обліку та наймання бухгалтера.

Об’єднання асоціацій малого та мікробізнесу Рада Міст "ЗахистиФОП" вимагають перенесення термінів застосування РРО та проведення прямих консультацій між представниками влади та організаціями підприємців у всіх регіонах України, для аналізу, обговорення та напрацювання спільного проєкту закону щодо сфери застосування РРО.

Які конструктивні пропозиції та які міфи і маніпуляції міститься у пропозиціях та аргументах учасників процесу?

Рішення ВРУ просто відтермінувати тотальну фіскалізацію, а не замінити її на фіскалізацію ризикових категорій платників – виглядає тільки відстроченням проблеми, а не її вирішенням.

Пропозиції Міністерства фінансів та окремих депутатських груп – запровадження критеріїв для фіскалізації на основі торгової площі та товарного асортименту – вбачаються доцільними та позитивними, потребують подальшого доопрацювання, розрахунків та впровадження.

Аргументи деяких представників підприємницьких рухів про те, що фіскалізація підакцизної продукції ніяк не вплинула на рівень їх тінізації – не є вірними. Згідно досліджень, тіньова частка на ринку тютюнових виробів складає 5-7%, у нафтогазовій групі за оцінками експертів тіньовий сегмент складає 15-20%, по реалізації алкоголю – достовірні дані відсутні. Тож тіньова частка у секторах, де застосовується РРО значно нижча, ніж середня по всім іншим групам – середня оцінка тіні у рітейлі складає 30-36%.

Аргументи щодо того, що РРО ніяк не впливає на мінімізацію схем – є хибними, насправді РРО для ризикових категорій платників є одним з ключових елементів системи контролю та мінімізації тіньових схем. Реєстратори розрахункових операцій виконують важливу функцію – змішують торговців відображати справжні обороти, що унеможливлює використання спрощенки для реалізації продукції на сотні мільйонів гривень через одного псевдоФОП. Важливість цієї функції підтверджується і практичним досвідом.

Пропозиції низки організацій малого бізнесу щодо перенесення термінів РРО та додаткового аналізу та консультацій – виглядають дивними, тому що для дослідження питання щодо РРО було більше року часу та на цей час відсутність конкретних пропозицій по оптимальній сфері застосування РРО тільки ускладнює процес пошуку рішення.

Які можливо зробити висновки щодо розглянутих питань?

Питання ФОПів та РРО кілька місяців тому вийшло з експертної площини та на цей час використовується різними представниками тіньових схем, популістичними та радикальними силами для отримання політичних або інших дивідендів.

Навколо питання спрощенки навмисно створюються міфи, застосовуються різноманітні маніпулятивні техніки для того, щоб посилити протестні настрої підприємців та збільшувати рейтинги окремих політичних сил, а також створити сприятливі умови для тіньового сектору.

Замість проведення конструктивних перемовин та вирішення питання у оптимальний спосіб – заміна широкої фіскалізації на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, визначених на основі розміру торгової площі та товарного асортименту, що відповідає світовій практиці та має економічне обгрунтування – різними представниками підприємницьких рухів генеруються утопічні та не працюючі механізми, покликані не на вирішення проблеми, а на введення в оману справжніх підприємців та посилення і радикалізацію протестів.

Залишається сподіватись, що справжні підприємці зможуть відділити "кукіль від пшениці", відсіяти міфи та псевдо-політичні вимоги від конструктивних ідей, а представники влади підуть на діалог із справжнім мікробізнесом – і у підсумку такої відкритої дискусії ми отримаємо модель фіскалізації, яка дозволить зосередити контроль на псевдо ФОП (які мінімізують податки за допомогою спрощеної системи), мінімізувати втрати бюджету від реальних порушників закону, і в той же час не торкнеться підприємців, які ведуть бізнес в білу і сплачують всі податки та збори.

Олег Гетман экономист, координатор экономических групп Экономической экспертной платформы