Please wait...
Про всі за і проти легалізації бізнесу
Останній тиждень був гарячим для фізосіб-підприємців, адже тривали протести на майдані Незалежності в Києві проти запровадження локдауну. Проте підприємцям було важко втриматися на плаву весь рік. Як карантин та пандемія позначилися на вітчизняному малому та середньому бізнесі, Mind писав у матеріалі «Реальний досвід реального сектору: як МСБ пережив «ковідний» 2020-й».
Необхідно зазначити, що не весь бізнес в Україні «білий». Але останній вже дедалі частіше замислюється про легалізацію. До того ж часи турбулентності відкривають можливості і для тих, хто досі не наважувався розпочати працювати на себе. І в цьому разі теж актуальним лишається питання прозорості діяльності. Який шлях обрати та які існують за і проти легалізації бізнесу в Україні, розповів Mind партнер ЮК ILF, керівник практики бізнес-консалтингу Сергій Сільченко.
Кожен, хто займається улюбленою справою, чи то будівельник, чи кондитер, рано чи пізно ставить собі питання – може є сенс зареєструвати власний бізнес як ФОП чи створити фірму? І не важливо, що в цей час ви працюєте як найманий працівник за трудовим договором або виконуєте замовлення, взяті через соціальну мережу або OLX.
Тож чи варто легалізуватися, реєструватися, офіційно платити податки?
Рішення вам доведеться приймати самостійно. Я ж, як у відомому фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни», дам лише інформацію для роздумів.
Аргументи «за»
Самореалізація та розвиток своєї особистості
Зареєструвати бізнес – це як перейти Рубікон. Ти вже не зможеш за потреби взяти лікарняний, щоб не йти на роботу. Звичайно, хворіти – то природно, але діяльність бізнесу через це не зупиняється. Клієнти потребуватимуть ваших товарів та послуг, працівники – роботи та зарплати. Так чи інакше, але доведеться концентруватися й займатися бізнесом, а не валятися на канапі.
Як зазначено в ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тож здатність до самодисципліни й боротьби з лінощами – це точно плюс.
Легальне джерело доходів та інвестицій
Навіть попри шалений спротив, світ виходить із фінансової тіні. Цей процес відбувається усюди, зокрема і в Україні.
Поступово зменшується можливість розраховуватися готівкою, про джерело якої ніхто не спитає. Держава хоче знати про доходи своїх громадян, бо кожен, за ст. 67 Конституції, має обов'язок сплачувати податки. Крім того, світова спільнота постійно бореться з легалізацією доходів, отриманих нечесно або злочинним шляхом. Україна взяла на себе відповідні зобов’язання з протидії незаконним оборудкам та збагаченню, тому рано чи пізно більшість наших доходів стануть прозорими.
Зі свого адвокатського досвіду можу сказати, що наявність податкової декларації ФОПа, що засвідчує отримання доходу, є важливим доказом легальності ваших грошей. Я мав досвід рятування готівки під час обшуку в офісі компанії, коли в одного з її власників у сейфі виявили купу готівки. Його податкові декларації ФОПа-єдинника з квитанціями про їхнє отримання податковою, а також моя переконливість і наполегливість у спілкуванні зі слідчим зберегли гроші від арешту.
Маючи офіційне джерело доходу, набагато приємніше купувати нове авто або квартиру. У такому разі не доведеться пояснювати, що гроші вам дали батьки, які вирощують кабанчиків або полуницю й утримують свою дорослу дитину разом з онуками.
І звичайно, легальний бізнес має більше шансів залучити інвестиції та отримати кредит на розвиток, ніж просто громадянин.
Державна підтримка
Ситуація з пандемією COVID-19 змусила різні держави допомагати бізнесу виживати. Україна – не виняток, про це свідчить нещодавно ухвалений закон від 4 грудня 2020 року № 1071-ІХ. Звичайно, запропонований механізм підтримки не ідеальний, проте держава точно не буде допомагати бабцям, які біля метро з підлоги торгують городиною. Якщо ти сплачуєш податки, то маєш право на підтримку. З 15 грудня ФОПи мають можливість отримати державну допомогу на себе та своїх працівників.
Турбота про клієнта та масштабування справи
Для багатьох споживачів нині важливою є можливість захистити свої права, особливо на якість товару чи послуги. Звичайно, слово майстра має значення, особливо коли ви знайомі з клієнтом не один рік. Черезтинне радіо є цілком ефективним способом просування на ринку. Проте люди, які вас не знають, навряд чи просто так повірять, що ви найкращий. Це треба доводити своїми продуктами, їхньою якістю.
Нині багато споживачів відчули задоволення від справжнього сервісу, тому часто вимагають чек та гарантію. Це є запорукою для успішного захисту права споживача на належну якість товару чи послуги. Проте такі речі для нелегального бізнесу нереальні та навіть небезпечні.
Закордонні клієнти – ще одна можливість для росту й розвитку бізнесу. Та, якщо ви плануєте додати їх до своєї клієнтської бази, варіантів не бути зареєстрованим у вас взагалі немає, адже заплатити за ваш товар, просто перерахувавши кошти на банківську картку, стає дедалі важче, бо фінансовий моніторинг стає невід'ємною складовою ведення бізнесу в усьому світі.
Юридична захищеність
Як не дивно, але легальний бізнес більш юридично захищений, ніж неофіційний. Насамперед у відносинах із клієнтами й постачальниками.
Наявність офіційного договору, кошторису та дотримання законів дають змогу набагато простіше захистити свої права й інтереси в суді або за допомогою інших інструментів впливу на правопорушників.
Знову ж таки зі свого досвіду можу сказати одне – захиститися від недобросовісного працівника, клієнта або постачальника в суді або за допомогою правоохоронців практично нереально, якщо ви займаєтеся бізнесом нелегально. Найімовірніше, вам відразу поставлять якісь запитання. Тому легальний бізнес привчає юридично зважено вести свої справи.
Аргументи «проти»
Як ви вже могли зрозуміти, причин легалізувати власний бізнес є безліч. Проте існують певні страхи та ризики, що можуть спіткати потенційного підприємця. Ризик прогоріти Підприємництво нерозривно пов’язане з ризиком. Невдалий вибір постачальника, брак у роботі найманого працівника, невдале ведення бухгалтерії – і ви маєте збитки. Тому важливо не лише зосереджуватися на продукті, що ви виробляєте та продаєте, а й приділяти увагу речам, що супроводжують бізнес: працівникам, контрагентам, партнерам, клієнтам. Важливо також правильно вести бухгалтерію та сплачувати податки. Тоді не доведеться прощатися як з улюбленою справою, так і зі своєю власністю, яку можуть відібрати для погашення боргів.
Бізнес-клімат у державі
Хоча з 2012 до 2020 року Україна піднялася в рейтингу Doing Business зі 152-го до 64-го місця, не можна стверджувати, що вести бізнес в Україні стало просто та безпечно. Зареєструвати бізнес зараз і справді легше, проте легкість подальшого його ведення залежить від того, чим саме ви плануєте займатися.
Одна історія – це шити сукні на замовлення та продавати через власну сторінку в інтернеті чи соціальних мережах. Інша – організувати виробництво харчових продуктів чи створити будівельну фірму. У вас можуть виникнути проблеми з підключенням до електромереж, отриманням кредитів чи державної підтримки, орендою земельної ділянки. Касові апарати й податки – це взагалі окрема тема для розмови.
Державні органи та корупція
На жаль, контролюючі органи так і не стали державними сервісними установами для підприємців, як це обіцяють останні 10 років. За умов складного податкового адміністрування на загальній системі оподаткування, застарілого трудового законодавства та значного фіскального навантаження на фонд оплати праці підприємці шукають шляхи оптимізації витрат та оподаткування. Тому вони й порушують закони, свідомо або несвідомо.
Коли податківець або інспектор праці приходить на підприємство з перевіркою, він, як радянський прокурор Вишинський, спочатку шукає статтю, а потім, можливо, вимагатиме подяку, щоби не покарати. За умов високих штрафів спокуса відкупитися є завжди.
Фіскальний тиск та податки
Зареєструвавши ФОП або ТОВ, найпростіше одразу стати платником єдиного податку. Це передбачає порівняно просте адміністрування, відсутність потреби рахувати витрати та збирати документи, що їх підтверджують.
Податок сплачується, виходячи із суми отриманих грошей. Нібито все просто. Втім, є кілька але.
По-перше, ПДВ. Якщо з якихось причин ви будете змушені стати платником податку на додану вартість, почнеться квест. Вам доведеться слідкувати за лімітом, реєструвати податкові накладні та коригування, оскаржувати відмову в реєстрації накладних та повернення ПДВ. Загалом скаржитися, скаржитися, ще й судитися.
По-друге, реєстратори розрахункових операцій (простіше кажучи – касові апарати). Усі чули про епопею з обов’язковим їхнім використанням ФОПами з 1 січня 2021 року. Хоча відповідний закон № 1017-ІХ, ухвалений 1 грудня 2020 року, уже набрав чинності, суспільство не заспокоїлося. Закон загалом зберіг наявні підходи до використання касових апаратів, а також скасував так званий кешбек за скаргу покупця щодо порушення порядку розрахунків.
Ще цілий рік не потрібно буде застосовувати касові апарати фізичним особам-підприємцям, які є платниками єдиного податку 2–4 груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищуватиме граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. Нині це становитиме 220 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня 2021 року (1,32 млн грн). Але, найімовірніше, рано чи пізно для більшості підприємців касові апарати стануть «невідворотною мрією», тому важливо ретельно підготуватися.
По-третє, загальна система оподаткування. Тут взагалі краще знайти гарного бухгалтера й не шкодувати коштів на винагороду для нього. Інакше податковий зашморг може стати для вас реальністю. То ж яке рішення прийняти?
Реєструвати чи працювати в тіні – це особистий вибір кожного. Легальний бізнес дає багато можливостей, але й зобов’язує. Втім, захищати свої інтереси, використовувати законні можливості для розвитку своєї справи набагато краще, ніж ховатися від правоохоронців та податківців. Тож до справи!
СЕРГІЙ СИЛЬЧЕНКО,
партнер юридичної компанії ILF
