Книга «Как самому составить договор» (примеры и рекомендации)

Рассылка новостей




07.10.2021

Розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає.

Відповідно до п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 та п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.5 ст. 100 ПКУ).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання (п. 100.2 ст. 100 ПКУ).

Згідно з п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок), розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення контролюючого органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться контролюючими органами.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку).

Отже, контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Additional Info

  • Размещение в RSS:: нет

Поделиться:

Количество просмотров: 424

Новый номер!

  • Принят порядок учета товарных запасов: первое знакомство
  • Годовой перерасчет НДФЛ – 2021
  • Интернет-магазины: особенности правового регулирования
  • Отражение выплат ФЛП в ф. № 4ДФ: обязательно ли?
  • РРО у единщика в 2022 году: к чему готовиться

 Подробнее...

Мы на Facebook

Популярное