Рассылка новостей




02.11.2021

До чого готуватися ФОПам з 1 січня

Кого з нового року зобов'яжуть використовувати РРО і як будуть карати

— З 1 січня запроваджується обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) ФОПами. Кого це буде стосуватися?

— Воно детально визначене Податковим кодексом. Це буде стосуватися тих фізосіб-підприємців, які не перебувають на першій групі спрощеної системи оподаткування і при цьому здійснюють операції, що належать до розрахункових.

Якщо дуже просто, то це залежить від моделі бізнесу.

Якщо у вас бізнес B2B, ви працюєте переважно з такими ж ФОПами і юридичними особами, маєте угоди, проводите розрахунки через банк, то з імовірністю 99% у вас не буде операцій, що підлягають застосуванню реєстратора.

Якщо ж ви здійснюєте переважно операції з роздрібної торгівлі, тобто B2C, то, скоріше за все, вам реєстратор знадобиться. Хоча є перелік винятків з операцій, які є розрахунковими, але їх можна не проводити через реєстратор.

Нагадаю лише, що немає відповідальності за факт відсутності реєстратора. Є відповідальність за непроведення через реєстратор розрахункової операції. Тобто якщо у вас такої операції нема, реєстратор вам не потрібен.

— Тобто це не торкнеться компаній, які займаються оптимізацією та влаштовують співробітників як ФОПів?

— Переважно не торкнеться. Більш того, за нашими оцінками, значна частина другої групи – це ФОПи – "наймані працівники". Для них це питання не виникне.

Там, як правило, йде переказ (оплати за послуги – ЕП) від їх роботодавця або, як вони намагаються вдавати, контрагента, на їх розрахункові рахунки як ФОПів.

— Чи може держава відстрочити обов'язкову фіскалізацію?

— Я знаю, що йде доволі жваве обговорення (цього питання – ЕП).

Є точка зору, що вже зроблено достатньо, аби застосування РРО не перетворилося на зашморг для ФОПа. Є точка зору, що ще варто спробувати обмежити фіскалізацію або запроваджувати її поступово.

— Скільки ФОПів уже встановили касові апарати?

— 52 тисячі ФОПів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Причому динаміка за цей рік дуже відчутна: якщо у 2020 році лише 23-25 тисяч ФОПів на спрощеній системі використовувати РРО, то зараз їх 50 тисяч.

— В Україні близько 2 мільйонів ФОПів.

— З 2 мільйонів ФОПів 500 тисяч – це загальна система оподаткування, для них РРО існували завжди. Зокрема, з цих 500 тисяч 57 тисяч повинні застосовувати його через вимогу законодавства. Тобто лише 10% від загальної кількості.

Для спрощеної системи оподаткування пропорція буде приблизно така сама в частині тих ФОПів, які реальні ФОПи. Тобто не ті ФОПи, які "наймані працівники".

— А скільки їх?

— За моїми розрахунками не як заступника голови податкової, а як економічного експерта з практичним досвідом, – не менше 800 тисяч. Решта – це реальні ФОПи.

Тобто переважна частина тих, хто має поставити касовий апарат на "спрощенці", це вже зробила.

— Як буде діяти податкова відносно тих, хто не поставить РРО з 2022 року?

— Поки що ніяк. У нас до кінця карантину діє мораторій на перевірки. Зараз ми намагаємося інформувати тих підприємців, діяльність яких передбачає наявність РРО, що наближається момент, коли їх слід встановити.

Після 1 січня будемо звертатися і нагадувати, що поки діє мораторій, потрібно скористатися цим, встановити РРО і почати його застосовувати.

Тобто на першому етапі переважно будемо переконувати, а щодо тих, хто вперто ігноруватиме закон, буде застосовуватися контрольна функція.

 
 
ФОТО ПРЕССЛУЖБИ ПОДАТКОВОЇ

— Чи будуть відстрочення перевірок після зняття мораторію?

— Коли знімуть мораторій, це не означає, що ми кинемо все і побіжимо одразу перевіряти ФОПів щодо РРО.

У Державній податковій службі працює до 25 тисяч осіб. Тобто нам треба було б відкласти всі справи і займатися тільки перевірками ФОПів, причому без якогось відчутного ефекту.

З цього приводу в нас філософія приблизно така: понад 70% платників податків – доброчесні. Вони виконують законодавство і готові його далі виконувати. Ми маємо гарантувати, щоб ці правила виконували і решта 30%.

Якщо ми цього забезпечити не зможемо, то чесний бізнес не буде терпіти нечесну конкуренцію і теж буде ухилятися від виконання правил.

Отже, якщо ми здійснимо точковий тиск на найбільш відвертих, найбільш зухвалих порушників, то виконаємо не стільки фіскальну функцію, скільки демонстраційну.

Про головний податковий закон, який з "антиахметівського" перетворюється на "проахметівський"

— Чи залучали Податкову до розробки законопроєкту №5600, який передбачає чимало податкових змін, у тому числі для олігархів?

— Ми долучалися до його розробки разом з Міністерством фінансів. Так само ми долучалися і до процесу його обговорення, нас запрошували на засідання комітету, ми представляли свою аргументацію.

— На друге читання винесуть уже третю версію цього документа. З нього зникли положення про акциз на "зелену" енергію, змінилася концепція оподаткування залізної руди.

Якщо раніше проєкт називали "антиахметівським", то тепер він уже "проахметівський".

— Перша версія законопроєкту мені подобалася більше. Річ у тім, що, на мою думку, податкове законодавство доволі викривлене, і не в бік інтересів суспільства.

Ми так намагалися свого часу розрегулювати економіку, що захопилися цим надміру. Разом з тією дерегуляцією, яку варто було здійснювати, ми відкрили низку прогалин.

Наприклад, якщо податкова бачить потенційні порушення в розрахунках платника податків, зокрема щодо нарахування ПДВ, то не може надіслати податкового запиту. Запит можна направляти тільки за встановленим фактом порушення.

Тобто ми перетворили інститут запитів, який існує в будь-якій країні як частина повноважень податкової служби, на щось геть непрацююче. Звісно, під приводом захисту прав платників податків.

— Законопроєкт №5600 має це виправити?

— Якщо документ ухвалять у тому вигляді, у якому він прийшов на друге читання, то в нас з'явиться підстава звернутися до платника, якщо в нас є факти, які можуть свідчити про порушення.

Ми маємо їх викласти, пояснити, що саме в нас викликає запитання і чому. Якщо платник податків не зможе це пояснити або відмовиться, то ми призначимо позапланову перевірку.

— Чи не бачите ви ризиків, що ухвалення законопроєкту №5600 у цій редакції негативно вплине на бюджетні надходження?

— Скажу єдину річ: уперше за десять років Верховна Рада уже двічі збільшувала бюджетні доходи.

Ми намагалися змінити парадигму, у якій працює ДПС. Піти від питання "план за будь-яку ціну" до "повнота виконання законодавства". При такому підході виконання запланованих доходів – це один з індикативів, але не найголовніший.

— Щодо інших пунктів законопроєкту. Там також є норми про оподаткування операцій з продажу нерухомості: пропонується стягувати ПДФО (18%) з продажу третього і наступних об'єктів нерухомості.

Цю норму запроваджували, щоб протидіяти схемам, коли забудовники продають квартири через фізосіб. Скільки забудовників користуються такою схемою і які це масштаби?

— Через фізичних осіб (працюють – ЕП) до 20% забудовників. Масштаби втрат бюджету обраховуються мільярдами гривень. Це доволі консервативна оцінка.

Не менш ефективна схема, яку використовують майже всі забудовники, – несплата ПДВ. Законодавство дозволяє їм обходити і податок на прибуток, і ПДВ, тобто зменшувати ціну завдяки використанню компаній з управління активами.

Цю норму виключили з проєкту №5600. До другого читання комітет Верховної Ради не підтримав цю правку. Однак депутати ще будуть за це голосувати, тобто це ще може змінитися.

— Ще одна норма стосується оподаткування сільського господарства. Наприклад, запроваджується мінімальне податкове зобов'язання. У вас є розуміння, як це адмініструвати?

— Почнімо з того, кого стосується цей податок.

— Маленьких чи великих аграрних господарств?

— Насправді використовують і ті, і інші.

Ми ще на початку 2021 року намагалися порахувати, скільки землі в нас обробляється, але не обліковується. Ми отримали цифру понад 10 мільйонів гектарів.

Найголовніше в цьому питанні – для кого ця норма. Доходи від цього податку – це доходи територіальної громади, центральний бюджет на них не зазіхає.

Відповідно, якщо на місці виникають питання, що хтось незаможний, хтось реально не обробляє цю землю, то територіальна громада через свою раду цілком може надати відповідні знижки, пільги або просто повернути суму податку як соціальну допомогу. Це їх відповідальність.

Але є ситуації, коли великі аграрії використовують систему неофіційної оренди землі, тобто не показують її в звітності. Я не можу сказати конкретно, хто і скільки, це треба доводити.

— Ще одна норма – оподаткування доходу від продажу городини в розмірі понад 12 мінімальних зарплат.

Ви вже адмініструєте цю норму, коли оподаткуванню підлягає дохід від реалізації продуктів, вирощених на більш ніж двох гектарах землі. Як це відбувається і як можна відстежити такі речі?

— Ця норма переважно спрямована на створення умов для фінансової децентралізації.

Тобто податковий орган повинен залучатися до адміністрування податків у межах громади в тому обсязі, у якому громада сама не може виконати цю функцію.

 
 
ФОТО ПРЕССЛУЖБИ ПОДАТКОВОЇ 

— Як це буде працювати?

— Простіше кажучи, "сусід про сусіда все знає". Той, хто не сплачує податки, кого обманює? Свого сусіда.

Якщо він не сплатив податки до бюджету громади, то громаді доведеться або щось не робити, або "напружувати" всіх інших, щоб зробити дорогу, дитячий садок, лікарню.

Зараз нема юридичного механізму, який би дозволив громаді сказати: "Даруйте, шановний сусіде, ми всі бачимо, скільки ти реально заробляєш, і ми всі знаємо, скільки ти сплачуєш". Тепер такий механізм буде.

Джерело

Additional Info

  • Размещение в RSS:: нет

Поделиться:

Количество просмотров: 6889

Уголок потребителя

Новый номер!

  • Путеводитель-2021
  • Общесистемщикам о годовой отчетности
  • Заполнение приложения по ЕСВ к имущественной декларации
  • РРО/ПРРО у ФЛП-единщиков в 2022 году: отвечаем на вопросы

 Подробнее...

Мы на Facebook

Популярное