Уголок потребителя

Меню

Рассылка новостей




Уроки для начинающих предпринимателей

06.07.2011

Пам’ятка підприємцям «Фактичні перевірки»

Пам’ятка підприємцям «Фактичні перевірки»

1. Що таке «фактична перевірка»?

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

2. У чому полягає до перевірочний аналіз?

При організації документальних перевірок до перевірочний аналіз (підготовка податківців до виходу на перевірку), здійснюється з опрацюванням:

1) загальних реєстраційних даних;

2) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявлених розбіжностях аналізуються причини);

3) інформації, отриманої від інших підрозділів;

4) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами;

5) інформації із відкритих джерел (ЗМІ, Інтернету тощо);

6) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами;

7) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності);

8) іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні доперевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.

3. Які підстави для проведення фактичної перевірки?

Для проведення фактичної перевірки керівник органу податкової служби, розглянувши обґрунтовані пропозиції (доповідна записка, висновок) за підписом керівника структурного підрозділу, який відповідно до функціональних обов’язків має інформацію, що може слугувати підставою для проведення фактичної перевірки повинен видати наказ із зазначенням підстав для проведення фактичної перевірки, дати її початку та тривалості, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

2) у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

3) письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

4) неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

5) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

6) у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Зазначена підстава може бути використана одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки;

7) у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

4. Чи зобов’язані податківці попереджувати підприємця про здійснення фактичної перевірки?

Ні! Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків.

Увага! Якщо фактична перевірка здійснюється щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, то перед її початком посадові особи органів державної податкової служби можуть провести контрольну розрахункову операцію.

5. У яких випадках податківці можуть бути недопущені до проведення фактичної перевірки?

Податківці можуть бути недопущені до проведення фактичної перевірки, якщо вони не пред’явили посадовим особам платника податків або особам, які фактично проводять розрахункові операції, направлення на проведення перевірки.

Може бути відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки, якщо пред’явлене направлення оформлене з порушенням вимог законодавства, тобто у ньому не зазначено:

1) дату видачі;

2) найменування органу державної податкової служби;

3) реквізити наказу про проведення відповідної перевірки;

4) найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється);

5) мета, вид (фактична), підстави перевірки;

6) дата початку та тривалість перевірки;

7) посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;

8) підпис керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Увага!

1. Кодекс не передбачає передачу підприємцям копії направлення на проведення перевірки. Саме ж «пред’явлення» може бути у виді «махання направленням на перевірку перед носом підприємця» з вимаганням підписатись в ознайомленні з направленням.Тому доцільно:

а) зробити ксерокопію направлення на перевірку;

б) ознайомитись із посвідченнями перевіряючих та встановити:

- тотожність прізвища, ім’я та по батькові, які зазначені у посвідченні особи, наказі на проведення та скеруванні на перевірку;

- тотожність посади, яка зазначена у посвідченні особи та направленні на перевірку;

- чи не закінчився термін дії посвідчення;

в) самостійно записати відомості про перевіряючих до Журналу реєстрації перевірок.

2. Кодекс встановлює, що не дозволяється платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) відмовляти у допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені у Кодексі (перелічені у відповіді на питання 5. Однак, такі випадки можуть бути.

Наприклад, коли на перевірку прийшла не та особа, яка зазначена у направленні на перевірку. Тому доцільно самим скласти акт про не допуск цієї особи до проведення перевірки в 2-х примірниках, з доданням копій документів, які є доказами порушень (копія посвідчення особи та копія направлення на перевірку), ознайомити з ним під підпис перевіряючого, відносно якого складено акт та надати йому один примірник акта.

3. Так як згідно п. 80.7. Кодексу фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби, може виникнути ситуація, коли не буде зауважень до документів лише одного перевіряючого. У такому випадку доцільно скласти акт про не допуск цієї посадової особи до проведення перевірки з посиланням на п. 80.7. ст. 80 Кодексу. Акт доцільно скласти в 2-х примірниках, ознайомити з ним під підпис перевіряючого, відносно якого складено акт та надати йому один примірник акта.

4. Формулювання пп. 94.2.3 Кодексу дає шанс довести, що, на відміну від відмови від проведення документальної перевірки, відмова від фактичної перевірки не спричинює загрози накладення адміністративного арешту на активи платника податків. Крім цього, за такий недопуск на посадових осіб навряд чи зможуть накласти у судовому порядку адмінштраф.

6. Як оформляється відмова у допуску податківців до проведення перевірки?

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Увага!

1. Так як Кодекс не визначає, що акт про відмову у допуску податківців до проведення перевірки обов’язково повинні складати податківці, самостійно складіть такий акт в 2-х примірниках, з доданням копій документів, які є доказами порушень, ознайомте з ним під розпис усіх перевіряючих, та надайте їм один примірник акта. При відмові податківців підписати акт, зробіть самостійно в 2-х примірниках відмітку про відмову та один примірник вишліть рекомендованим листом на адресу ДПІ.

7. Що здійснюється на початку перевірки?

Якщо фактична перевірка здійснюється з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, то на початку перевірки може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Перевіряючі, а при фактичній перевірці їх повинно бути не менш як два, повинні:

1) пред’явити направлення на перевірку;

2) надати копію наказу на перевірку під розписку.

Увага!

Ненадання копії наказу на перевірку згідно Кодексу не є підставою для відмови у допуску до проведення фактичної перевірки. Тому доцільно задокументувати цей факт шляхом складання акту про ненадання копії наказу на перевірку.

8. Що є предметом фактичної перевірки?

У ході фактичної перевірки перевіряється дотримання платниками податків неподаткового законодавства, а саме:

1) порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій;

2) наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів;

3) дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

9. Що перевіряється під час перевірки дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)?

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

10. Яка тривалість фактичної перевірки?

Тривалість фактичної перевірки не повинна перевищувати 10 діб.

11. Чи може бути подовжено строк фактичної перевірки?

Так. Продовження строку фактичної перевірки здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб за наявності таких підстав:

1) заяви суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

2) змінного режиму роботи або підсумованого обліку робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

12. Які особливості надання платниками податків документів при проведенні фактичної перевірки?

Якісь окремі особливості при наданні документів у ході фактичної перевірки відсутні.Необхідно враховувати наступне:

1) податківцям забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених Кодексом. Таким чином, якщо податківці вимагають якийсь документ, доцільно запропонувати податківцям, які витребовують якийсь документ, послатись на відповідну норму Кодексу, хоча п. 85.2. Кодексу підійде майже для всіх випадків: «Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки»;

2) документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа органу державної податкової служби та платник податків (його представник) ;

3) забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

13. Які документи складаються за підсумками фактичної перевірки?

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.

14. Яким чином діяти у разі незгоди з висновками акту?

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені Кодексом.

У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці), він має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному центральним контролюючим органом. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Інформаційно – аналітичний центр
Громадського руху «Вільний простір»


На правах рекламы

Хотите найти красивые поздравления с днем рождения, с юбилеем? Заходите на сайт sms-joke.ru и вы найдете нужные слова!

Поделиться:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Новый номер!

  • Эконалог: привязка к месту
  • Перевозка грузов: отвечаем на вопросы
  • Исправление ошибок в ф. № 1ДФ
  • Образовательные услуги у ФЛП
  • Пенсионная реформа для фермеров

 Подробнее...

Мы на Facebook

Архив новостей

Ноябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3

Популярное