Рассылка новостей




28.11.2018

АНОНС: 30 листопада для підприємницької спільноти відбудеться круглий стіл «Кешбек чи узаконений рекет бізнесу»

У п’ятницю, 30 листопада о 13:30 у прес-центрі ЛІГАБізнесІнформ (адреса: вул. Парково-Сирецька, 23, м. Київ) відбудеться круглий стіл для підприємницької спільноти на тему: «Кешбек чи узаконений рекет бізнесу».

Державна регуляторна служба України пропонує підприємницькій спільноті висловити свою позицію щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», який пропонує новий інструмент штрафів для суб’єктів господарювання в системі реєстраторів розрахункових операції.

Особливу увагу слід звернути всім суб’єктам підприємницької діяльності, що працюють у сфері громадського харчування, торгівлі та послуг!!!

proverki-napredpriyatiyakh-2017Спікери заходу:

  • Ксенія Ляпіна, Голова Державної регуляторної служби України;
  • Сергій Доротич, голова ВГО «Союз захисту підприємництва»;
  • Вячеслав Биковець, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України;
  • Дмитро Видолоб, Асоціація «Союз ювелірів України»;
  • Представники Міністерства фінансів України.

 

Щодо участі у засіданні круглого столу: 254-58-46, shpylova@dkrp.gov.ua

Для ЗМІ: irina_ilieva@ukr.net

 

Питання до обговорення:

  1. Чи забезпечує проект Закону встановлення дієвого механізму контролю за порядком проведення розрахункових операцій за допомогою споживачів?

Довідково:

Розробником не доведено ефективність практичного застосування механізму державного регулювання, запропонованого проектом Закону, що є порушенням принципу ефективності – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.

Існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність:

  • збільшення фактичних перевірок контролюючих органів, адже звернення покупців щодо виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг, можуть подаватися в тому числі по відношенню до конкуруючих суб’єктів господарювання або з урахуванням особистісного негативного ставлення до діяльності певного підприємця;
  • встановлення суб’єктивного підходу до можливості проведення фактичної перевірки контролюючим органом суб’єктів господарювання по відношенню до яких було отримано звернення щодо порушення умов продажу товарів (послуг);
  • неможливість встановлення контролюючим органом факту купівлі товарів (послуг) особою, яка подала заяву на повернення суми купленої вартості товару (отриманої послуги), оскільки:
  • особа може використати чек, який їй не належить;
  • при проведенні розрахунків готівкою у чеку не вказується інформація про покупця, така як, наприклад, вказується при проведенні безготівкових розрахунків за допомогою банківської картки, тощо.

 

  1. Чи спонукає споживачів надання можливості скористатися правом на компенсацію суми купленого товару (послуги) у спосіб, запропонований проектом Закону?

Довідково:

Запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів чи послуг вартістю понад 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шляхом відкриття окремого рахунку в банку безпосередньо покупцем цього товару та відповідно подальше обслуговування цього рахунка – є потенційно не вигідним для такої особи та затратним фактором, який може бути головною причиною не використання покупцем наданого йому права на відповідну компенсацію.

 

  1. Чи стимулює прийняття проекту Закону прозорість розрахунків в сфері торгівлі і послуг та детінізації сфери обігу товарів та готівкових коштів в роздрібній торгівлі?

Довідково:

В аналізі регуляторного впливу до проекту Закону, розробником не надано аналітичного підтвердження (за допомогою статистичних даних) теоретичного опису визначених ним проблем, а також не встановлено причинно-наслідкового зв’язку між рівнем розвитку тіньової економіки в України, відсутністю дієвого механізму контролю за обігом товарів та обсягів доходів суб’єктів, які застосовують систему спрощеного оподаткування і запропонованого проектом Закону способу вирішення виявлених розробником проблем.

 

  1. Чи сприяє прийняття проекту Закону усуненню прогалин у правовому регулюванні в сфері застосування РРО при дистанційній торгівлі?

Довідково:

Проектом Закону передбачається застосування при реалізації товарів дистанційним способом з доставкою засобами продавця та проведенням розрахунків поза місцезнаходженням господарської одиниці продавця виключно через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

При цьому, проектом Закону не передбачена можливості застосування продавцем новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, можливість застосування яких передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 472 «Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій».

 

Завантажити (PDF, 2.9MB)

Джерело: Державна регуляторна служба України

Поделиться:

Количество просмотров: 2019

Уголок потребителя

Мы на Facebook

Популярное