Передплата на газету Приватний підприємець на 2024 рік

Рассылка новостей




27.09.2023

Ради з питань внутрішньо переміщених осіб: як зробити цей орган дієвим, а не формальним?

Інформаційний партнер – газета «Приватний підприємець»

Юлія Сисоєва

аналітикиня програми Transparency International Ukraine "Прозорі міста"

З серпня органи місцевого самоврядування мають створити спеціальний орган — Раду з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Розбираємось, чи існували такі утворення раніше і як зміняться їх склад і повноваження.

Навесні 2023 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що в Україні обліковано 4,8 млн внутрішньо переміщених осіб, однак їх реальна кількість становить майже 7 млн.

Опитування, проведене у червні соціологічною групою «Рейтинг», свідчить, що близько 20% ВПО не планують повертатися додому

, навіть якщо війна закінчиться, і цей відсоток суттєво зріс порівняно з минулим роком. Тож одне з головних завдань держави зараз — інтеграція вимушених переселенців.

В межах цього процесу 4 серпня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Про затвердження Типового положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб». Проєкт документа розробило Мінреінтеграції на виконання Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року.

Постановою

рекомендовано:

  • обласним, міським, районним військовим адміністраціям

    до 1 вересня 2023 року

    утворити Ради з питань ВПО та затвердити положення про зазначені ради з урахуванням Типового положення;

  • органам місцевого самоврядування утворити Ради з питань ВПО та затвердити положення про такі ради.

Згідно з Типовим положенням, ці Ради візьмуть участь

«у реалізації регіональної політики у сфері забезпечення та захисту прав та інтересів ВПО, сприяння діяльності територіальних громад у розвитку ефективних механізмів їх адаптації та інтеграції».

Якими були Ради з питань ВПО раніше?

Перші пілотні Ради з питань ВПО при міських радах з'явилися в Україні у 2020 році. Тоді цей процес ініціював благодійний фонд «Стабілізейшен суппорт сервісез» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США.

На рівні міст були утворені три Координаційні ради: при Запорізькому міському голові, при Виконавчому комітеті Краматорської міської ради, у Харкові. Рішеннями відповідних міських рад були затверджені положення про Ради та їх персональний склад (20 осіб у Краматорську, 19 – у Запоріжжі, 35 – у Харкові).

Наступного року процес створення Рад з питань ВПО продовжився – серед учасників

Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України , який щорічно формувала програма Transparency International Ukraine "Прозорі міста", ініціативу підтримали органи місцевого самоврядування Києва, Кривого Рогу та Кам'янського. Щоправда, Київська міська рада прийняла у грудні 2021 рішення про створення Координаційної ради і затвердила відповідне положення, де зазначалося, що головою Ради є Київський міський голова, а ось до питання відбору представників внутрішньо переміщених осіб та громадських об'єднань повернулася лише за 15 місяців.

Якими повноваженнями були наділені Ради до серпня 2023 року? В затверджених органами місцевого самоврядування положеннях їхні переліки різнились, проте деякі були наявні в переважній більшості документів:

  1. Розгляд питань, що належать до сфери захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

  2. Розробка річного плану діяльності та звітність щодо його реалізації.

  3. Проведення аналізу та моніторингу у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

  4. Подача рекомендацій, пропозицій, висновків, проєктів, розроблених за результатами роботи.

  5. Участь у розробці місцевих програм з питань забезпечення та захисту прав ВПО.

  6. Співпраця з благодійними та громадськими організаціями.

  7. Залучення фінансування на виконання програм та заходів.

  8. Організація заходів (семінарів, конференцій, засідань, круглих столів тощо).

  9. Інформування громадськості про діяльність, ухвалені рішення та стан їх виконання.

Що відбувається з Радами зараз?

Через повномасштабне вторгнення рф кількість внутрішніх переселенців в Україні зросла з 1,5 до

7 млн осіб . Як наслідок, Ужгород, Чернівці та Жмеринка утворили ради в 2022 році, а до середини 2023 року вже 26 учасників Рейтингу прозорості створили ці консультативно-дорадчі органи. Найбільша їх кількість функціонує зараз на Хмельниччині (Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Дунаївці, Славута, Шепетівка), де кількість ВПО протягом останніх двох років збільшилась у 21 раз.

Ради з питань внутрішньо переміщених осіб

Порівняно з попереднім переліком повноважень Рад з питань ВПО у Типовому положенні уряд додав лише окреме повноваження щодо сприяння правовій поінформованості переселенців та проведення інформаційних кампаній, спрямованих на роз'яснення ключових питань, пов'язаних з підтримкою ВПО.

Також Кабмін уточнив повноваження, пов'язані з місцевими програмами і співпрацею, сильно розширивши традиційний перелік її суб'єктів:

  • Рада з питань ВПО розробляє та пропонує до розгляду відповідним органам

    проєкти місцевих програм підтримки суб'єктів господарювання, які в установленому законодавством порядку перемістили свої виробничі потужності та активи;
  • надає організаційну, методичну та консультативну

    підтримку у розробленні місцевих та регіональних програм у бюджетній сфері та щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб;
  • співпрацює

    з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, міжнародними та національними об'єднаннями, представництвами в Україні міжнародних гуманітарних організацій, благодійними організаціями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, волонтерами, фізичними та юридичними особами тощо.

При якій кількості переселенців є сенс створювати Раду з питань ВПО?

Директорка з правових питань «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Валерія Вершиніна каже, що її фонд рекомендує створювати Ради, коли в громаді є хоча б 3% внутрішньо переміщених осіб.

Але тут не працює просто математика. Рада з питань ВПО ефективно працює, коли в громаді дійсно є живе ком'юніті, коли люди між собою спілкуються і розуміють, для чого вони це роблять. І тому краще орієнтуватися не на 3% ВПО, а на те, щоб вони були мобілізовані, щоб вони розуміли потреби громади, розуміли принципи взаємодії з владою.

Яким має бути склад Ради ВПО?

Нові рекомендації уряду суттєво відрізняються від стану справ на липень 2023 року, до ухвалення Постанови.

У ній зазначено: «до складу Ради буде входити 18 осібз яких – внутрішні переселенці, представників органу, при якому утворено Раду, і представники громадських обʼєднань, які займаються захистом прав ВПО. Раду очолює голова, який обирається її членами з числа внутрішньо переміщених осіб, які входять до складу Ради».

Під час свого утворення рад у 2020-2023 роках у Києві, Харкові, Ужгороді, Хмельницькому та Жмеринці головами Координаційних рад з питань ВПО стали міські голови. В 10 містах цю роль виконують заступники/ці міських голів. Деякі органи місцевого самоврядування зупинились на кандидатурах співробітників виконкомів або радниках/цях міських голів. Хоча Постанова і не визначає, що робити зі складом раніше створених Рад, такий стан справ суперечить рекомендаціям уряду.

Що стосується кількості внутрішньо переміщених осіб у складах наявних Рад, то на початку процесу, у 2020 році, Запорізька міська рада проголосувала за одного такого члена з 19, а Харківська міська рада – на чотирьох з 35. І з того часу пропорції суттєво не змінилися. З нових кейсів, наприклад, склад Координаційної ради з питань ВПО у Мукачівській міській територіальній громаді. Там станом проживало понад 17 тис. переселенців, але лише двох з 16 членів ради можна віднести до ВПО – представниць ГО «Маріупольська спілка молоді» і ГО «Рада жінок Донеччини».

А Павлоград вже визначився зі складом Ради – до неї увійшло 24 особи (12 ВПО, 8 представників структурних підрозділів виконкому та 4 представники громадських організацій міста). Тут дотримались пропорцій: внутрішньо переміщені особи — 50%, представники органу, при якому утворено Раду з питань ВПО, — 33%, представники громадських об'єднань — 17%.

Є надія, що Ради, які були створені до ухвалення Типового положення, приведуть у відповідність до нього, переоберуть поточний склад (Харків вже пішов цим шляхом) і збільшать кількість представників ВПО. Бо єдиний спосіб дізнатися про проблеми вимушених переселенців, розробити механізми адаптації та ефективного використання їхнього потенціалу на користь громади – це надати можливість брати реальну участь у місцевому самоврядуванні, якої вони зараз позбавлені.

Водночас важливо, щоб міські ради Броварів, Жовтих Вод, Калуша, Нетішина, Херсона, Южноукраїнська (ці міста анонсували утворення Рад після 4 серпня) дослухалися до рекомендацій уряду щодо частки переселенців та кандидатур на посаду голови. Цікаво також буде спостерігати за перезапуском Ради у Києві, де документи потенційних членів приймали до 1 вересня 2023 року.

Високий рівень залученості ВПО до роботи Рад, головування в них переселенців надасть також можливість розглядати ці органи як прозорі інструменти для здобуття підтримки міжнародних організацій, грантових коштів на інтеграцію.

Особливо якщо консультативно-дорадчі органи будуть дотримуватися рекомендацій Типового положення та поширювати плани роботи, протоколи засідань та щорічні звіти.

План дій для прозорого процесу створення

Міста, де досі не функціонують Ради з питань ВПО або вони суттєво оновлюються, мають дотримуватись доволі чітких пунктів, що допоможуть підвищити прозорість процесу утворення і відповідність Типовому положенню.

Склад Ради

  • Представники органу, при якому утворено Раду з питань ВПО, — 6 осіб (33%).

  • Внутрішньо переміщені особи — 9 осіб (50%).

  • Представники громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері забезпечення та захисту прав ВПО, — 3 особи (17%)

Голова Ради обирається з-поміж ВПО, які входять до складу Ради.

Склад Ради затверджується строком на два роки.

Особа може бути призначена членом Ради не більше ніж на два строки повноважень поспіль.

Інформування про роботу Ради

На офіційному сайті органу, при якому утворена Рада, необхідно оприлюднити інформацію:

  • про керівний склад,

  • про склад робочих груп та комісій,

  • регламент роботи,

  • план роботи,

  • протоколи засідань щодо схвалених пропозицій та рекомендацій,

  • про виконання пропозицій та рекомендацій,

  • щорічні звіти про діяльність,

  • контакти (телефон, адреса для листування, електронна пошта тощо) для комунікації з питань, що належать до компетенцій Ради.

Корисні матеріали про те, що таке Ради ВПО і як створити Раду у своїй громаді, також можна знайти на сайті програми «Єднання заради дії».

Автор: Юлія Сисоєва

аналітикиня програми Transparency International Ukraine "Прозорі міста"

Additional Info

  • Размещение в RSS:: нет

Поделиться:

Количество просмотров: 860

Мы на Facebook

Популярне