Предприниматели и все-все-все, что дальше делать будем? Опции

[Витал_Д]

Люди при власти, согласен,- не те, благодаря которым Украина может стать процветающей страной, а ее граждане - счастливыми. Так что, выход в том, чтоб заменить власть? Увы, но если начать с этого, то оно ничего не даст, о чем написано в "Що зміниться, якщо негайно переобрати ВРУ та ПУ й призначити інший КабМін?".

"Конституция виновата!" - так говорят те, кто либо не соизволил разобраться, что к чему, либо сознательно вешает лапшу на уши (власть принимает в этом действе самое активное участие, между прочим,- делайте выводы, сограждане). Но почему не Конституция? Читайте в "О новой Конституции – панацея?".

"Демократия виновата!" - ставят "диагноз" другие. Гм, а она у нас есть, чтоб быть "виноватой"? А если нет, то как можно обвинять в чем-то то, чего нет? Вот, гляньте в "Суть украинской «демократии»".

"Проблема сидит в нас самих, а потому нам надо начать с себя!" - кричат третьи. Однако, прошу посмотреть в "Начните с себя... советуют... борцы "за светлое будущее”".

Духовность, моральность, система ценностей вообще,.. не являются причинами имеющегося положения в Украине. Они, как и само это положение,- являются СЛЕДСТВИЯМИ неких причин, лежащих на более высоком уровне - в Системе. Подробнее см. в "Маленький штрих к некоторым понятиям".

Находятся и такие, которые говорят, что все разговоры о наших проблемах - надуманные ("искусственно раздуваемые", "проплаченные"...), вплоть до того, что общенародных проблем якобы нет вообще, а все остальное - это проблемы частные, субъективные... Так ли это на самом деле? Смотрим в "О системном мышлении — 9".

И так далее, и тому подобное...

Власть, будучи "телохранителем" и "проводником" Системы, постоянно подбрасывает нам, чтоб мы тут не скучали и "боролись", все новые и новые версии объектов (целей) нашей "борьбы". Подбрасывает руками либо знающих (и неплохо имеющих на этом) что к чему на самом деле лиц, либо руками наивных (несознательных, глупых, неразобравшихся,.. всяких) "рядовых украинцев", вдруг "прозревших". Подбрасывает, конечно, лишь те версии, которые не имеют ничего общего с ИСТИННЫМИ причинами имеющейся в Украине ситуации.

Подбрасывает для того, чтобы отвлечь наше внимание от этих причин, увести в сторону и подальше от них - только таким образом Система будет жить и здравствовать и далее...

Так что же делать нам - "бороться" с теми целями, которые нам подбрасывают? Бороться со следствиями? Но ведь такая "борьба" - то же самое, что бороться с постоянно возникающей простудой, не ликвидировав сквозняк!?

Может быть, все же разумнее ПРИЧИНЫ устранить? Где они, и что из себя представляют, см. в "Система: діагноз & рецепт".

Подробнее о Системе "разжевано" в "Так какая же Система нам нужна и почему?".

А конкретнее, в виде уже проекта Программы действий, написано о том, что именно нужно делать, в "Програма дій (проект)" и в "Проект Программы действий (русский язык)".

На часто встречающиеся вопросы, связанные с моими предложениями, ответы содержатся в многочисленных материалах, имеющихся на сайте http://vocv.at.ua/ .

Естественно, мгновенно находятся "правильные" ("научно обоснованные", "исторически подтвержденные"...) возражения от "настоящих демократов" о том, что все, о чем я пишу - "бред" (ПОЧЕМУ "бред" - сие великая тайна есть, а потому - не раскрывают ее).

Очень часто вместо обсуждения моих предложений обсуждают меня самого, и это радует, если честно. Радует потому, что ТАКОЕ обсуждение - верный признак ОТСУТСТВИЯ у "оппонентов" сколь-либо серьезных аргументов "против". Тем самым они признают, что в этих идеях что-то все же есть такое, что Системе не нравится и может угрожать ее существованию в нынешнем виде.

Нередко говорят, что ничего не получится, и получиться якобы не может, по причине отсутствия Лидера, то есть - "мессии", который поведет, а мы, как стадо послушных баранов, пойдем за ним. Куда именно поведет - вопрос десятый, как правило. Главное, чтоб он нам втемяшил - там, куда он нас ведет - хорошо. Что-то напоминает... Но посмотрите "Эй, Лидер, скажи-ка мне - куда ведешь меня, толпу твою?".

Другие говорят, что наше "быдло" просто неспособно ни на что, а потому, мол, все мои идеи и предложения просто обречены... В ответ им - "АКЦИИ, Акции, акции, "акции"...".

..........

И так далее...

Так что, прошу к столу. Но - не всех, а лишь тех, кто искренне желает сделать эту страну такой, какой она заслуживает быть. Тех, кто желает успеть пожить в ТАКОЙ стране. Но даже если и не самому пожить, то хотя бы потомкам своим такую возможность дать.

Ведь кто, по большому счету, виноват в том, что по детской наркомании, детскому алкоголизму, детской преступности,.. Украина - общепризнанный "лидер"? Да ведь мы, родители этих детей, и виноваты - наплодить-то наплодили, да вот о будущем их думать не желаем - боимся за СОБСТВЕННОЕ спокойствие, все причины выискиваем, чтоб кого-то другого показать виноватым... Где же наша ответственность перед ними? Мы, нынешние, живем за счет их, будущих, не так ли, если подумать? Эгоисты? Или и того похуже?

Первой задачей стоит необходимость как можно более широкого распространения представленных здесь материалов - везде, где только можно. Крайне полезным было бы НЕЗААНГАЖИРОВАННОЕ подключение к дальнейшей работе над данными предложениями профессионалов - психологов, социологов, системных аналитиков, юристов,... при условии исключения каких бы то ни было попыток выхолащивания сути идей и предложений с целью ее подмены на очередную ложную версию целей "борьбы" народа за свое будущее.

И последний штрих - обо мне, чтобы сразу исключить всяческие домыслы и подозрения:

• - во власть я не стремлюсь и никогда не стремился;
• - в выборах (в качестве кандидата во что-нибудь) никогда не участвовал и желания такого не имею;
• - ни в какой партии не состою и состоять не собираюсь, хотя попытки "объединить" меня с собою предпринимались и предпринимаются разными партиями;
• - никакой олигарх за мной и/или за ВО "Україні - чесні вибори" не стоит;
• - ВО "Україні - чесні вибори" НИКАКОГО отношения к непосредственно "выборам", бывшим и будущим, не имело, не имеет, и не может иметь, поскольку его задача состоит в совершенно другом;
• - название этого объединения говорит лишь о том, что мы выступаем за превращение ВСЕХ фарсов, любого уровня, под названием "выборы", в выборы настоящие, основанные на:
  
  • - полном доступе избирателя к ОБЪЕКТИВНОЙ информации о кандидатах;
  • - полном отказе от имущественного ценза и всего, что с ним связано;
  • - введении в законодательство критериев выборов, обеспечивающих РАЗВИТИЕ страны вместо ее деградации;
  • - внедрении механизмов ответственности не только избранников ПОСЛЕ выборов, но и кандидатов - еще ДО выборов;
  • - полном отказе от каких либо партийных списков, как закрытых, так и открытых - коллективной бывает лишь безответственность;
• - все, что предлагается, носит КОМПЛЕКСНЫЙ характер и должно внедряться СИСТЕМНО, если мы хотим РЕШЕНИЯ проблем, а не их "залечивания". По этой причине прошу не судить обо всем массиве предложений, основываясь исключительно на отдельных из них, в отрыве от остальных (по хвосту слона нельзя сказать, что представляет из себя весь слон). Систему можно изменить ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО системными мерами ее же уровня, основываясь на результатах СИСТЕМНОГО анализа причин ее нынешнего поведения.

Кажется, все... пока.


--------------------

ВО "Україні - чесні вибори"

.

[Витал_Д]

Начебто лікарям

Десь років зо 30 тому, ще за часів СРСР, в одній з лікарень стався жахливий випадок. Справа в тому, що до тієї лікарні потрапили дві жінки — одна з астмою, а інша - з запаленням легенів. Й якось так сталося, що у рентгенкабінеті переплутали одне з одним прізвища тих жінок на знімках. На підставі знімків лікар поставив діагнози, очевидно, невірні, й прописав лікування. Одну з тих жінок, що хворіла астмою, лікували від запалення легенів, а іншу, навпаки — від астми, хоча в неї було якраз запалення легенів. Згодом одна жінка померла, а інша - стала інвалідом. Звісно, ніхто такого фіналу не чекав і не бажав, але... така от історія...

Подібні випадки, на жаль, час від часу трапляються скрізь - в різних країнах, містах, лікарнях... Жахливі випадки, що й казати. Але вони безпосередньо торкаються невеликої кількості людей — самих постраждалих та їх близьких. А якщо так само помилково буде поставлено діагноз у разі якоїсь епідемії, коли захворівших - мільйони? Лише уявіть собі середньовічну епідемію чуми, але в наш час?!

То чи можна припуститися помилки у діагнозі? Відповідь очевидна — припуститися, звісно, можна, але наслідки...

З іншого боку, захворювання бувають не лише медичні, а й соціальні, коли традиційні ліки ні до чого — хіба у цьому разі діагноз може бути хибним? Як і у відповіді на попереднє запитання, звісно, може, але наслідки...

До чого я це веду?

Та до того, що “лікарів-волонтерів” у наш час... а пропозицій скільки!? Трапляються між ними, хоча й зрідка, але справді вельми цікаві ідеї, що ніяк не заслуговують на їх забуття. Але я — не про це, просто дуже хочеться (й потрібно) запитати всіх цих “лікарів” - де є поставлений вами діагноз? Немає? То ви кого й від чого саме лікувати збираєтеся? А чи впевнені ви у тому, що не помиляєтеся, адже ціна помилки ... (дивіться вище)? Ага, є? Ви перевірили, не помиляєтеся? Покажіть підстави, будь ласка...

Гм, схоже, дехто не розуміє, навіщо воно... Гаразд, давайте трохи поміркуємо з цього приводу.

Уявімо собі, що (не дай Боже, звісно), якимось ранком прокинувшися, ви відчули, що вам — зле. Схоже на застуду, начебто, але щось сумніви беруть, бо симптоми якісь “розмазані”. Досить звичайне явище, чи не так? Що ви робите за таких обставин? Хтось відразу чимчикує до лікаря, хтось сподівається на те, що саме все пройде, а хтось і самолікуванням починає займатися... Незважаючи на те, що усі ці дії — зовсім різні, все ж ніхто у таких обставинах не бажає собі нічого паганого й робить те, що робить, виходячи із власних уявлень про свій організм та про обсяги необхідної йому допомоги. А спільним у всіх нас є те, що усі ми зовсім не поспішаємо довірити свій організм, своє здоров'я, кому прийдеться, а довіряємо лише або самим собі, або лікарю НЕ самозванцю. Так?

То чому ми не поспішаємо до людини, яка рекламує себе як лікаря, але такою не є? Очевидно, тому, що добре розуміємо — справжній лікар ніколи не займається лікуванням “навпомацки”, а тому спочатку проведе ретельне обстеження хворого, вивчить історію хвороби, проведе консіліум у разі потреби, по тому — поставить діагноз, на підставі якого випише припис та рецепт, обравши саме ті процедури та ліки, які здатні дати найкращий ефект з мінімальними побічними наслідками, й лише після усього цього почне лікувати — не раніше! Бувають, звісно, екстрені випадки, але й у таких випадках, наскільки це можливо, справжній лікар добре обдумує, що, як, та чому, робити.

Отже, для дійсно лікування потрібні:

- усвідомлення нами необхідності звернення до лікаря (усвідомлення наявності проблем);
- сам хворий (кого чи що лікувати зібралися);
- ретельне обстеження хворого й вивчення історії хвороби (аналіз наявного становища);
- точний діагноз (знаходження причин наявного становища);
- припис на лікування (мінімально можлива, але достатня за результатами, програма дій);
- правильно підібраний рецепт (вибір засобів, найефективніших з доступних);
- точне виконання прописаних процедур (виконання програми обраними засобами).

Й ось тепер, шановні читачі, скажіть, будь ласка, які пункти з перелічених ми можемо дозволити собі викинути? Є серед них такі? Здається, немає — потрібно УСЕ! А що ж наші “лікарі”, що зібралися “лікувати” чи то суспільство, чи то країну, але - “лікувати”, до того ж ... терміново?

Можливо, не всі з них про перелічені тут пункти знають? Здається мені, що далеко не всі, а тому дозволю собі поставити перед “лікарями” декілька запитань (виходжу з того, що більшість людей вже розуміє — не зовсім ясно, в кого, але є якась хвороба й вже потрібна допомога “лікаря”):

1. То хто ж (чи що) є наш “хворий”? Багато хто з вас, панове розробники ідей та пропозицій, промовляють у відповідь слово "Система", але практично ніхто з вас чомусь ані слова не говорить, що воно таке - та “Система”. Й самі не знаєте? То навіщо тоді незрозумілими словами кидаєтеся? Чи знаєте, але говорити чомусь не бажаєте? Чому?

2. Якщо ми маємо відповідь на перше запитання, то яка ж “хвороба” гнітить нашого “хворого”, виходячи з наявних “симптомів”, з “історії хвороби”, з “обстеження хворого”,..? Які “прогнози”, як кажуть справжні лікарі, у разі застосування правильно прописаного лікування (а), у разі хибного пропису (б), та у разі пасивного спостерігання за подальшим розвитком “хвороби” (в)? До речі, з цих же відповідей одночасно буде видно й відповідь на таке — де саме “хвороба” міцна, а де ми її можемо подолати досить невеликим зусиллями.

3. Нарешті, третє запитання, відповідь на яке майже автоматично може бути отримана з відповіді на попереднє, - якими можуть бути найменш шкідливі (за “побічними ефектами”), найбільш дієві, та, головне, максимально запобігаючими можливим рецидивам, "рецепт" лікування та припис на лікування “хвороби” на ДАНИЙ момент часу? Завважте, що мова йде не про те, що ”хворий організм” ВЖЕ вилікувався чи хоча б ПОЧАВ виздоровлювати, а про те, щоб за допомогою "ліків та процедур" тільки повернути нашого "хворого" на шлях "виздоровлення", а далі, як і у житті, він і власними силами повинен обійтися (за нашого сприяння, звісно, але вже не у лікуванні — така собі “підтримуюча терапія”).

Ось такі от запитання ... такі, що, на мій погляд, без чітких відповідей на них на всі, годі й сподіватися бодай на якесь поліпшення стану “хворого”, а разом з ним — і усіх нас. То що скажете, панове "лікарі"? Чи повноцінний ви нам “рецепт” пропонуєте? Чи втюхуєте аби що, начхавши на те, що написано на початку цієї статті? А наслідки?
--------------------
ВО "Україні - чесні вибори"
.