оскарження акту перевірки та протоколу Опции

[lmch1705]

Многие считают, что оспорить протокол или акт проверки невозможно...
Предлагаю обсудить один из способов такого обжалования



Право визначене ст. 55 Конституції України щодо оскарження дій ( бездіяльності) та рішень посадових осіб державного органу можливе не тільки в процесі адміністративного судочинства, але й процесі кримінального провадження ( див. Рішення Конституційного Суду України № 19 –рп/2011).
При чому цей процес може відбуватися паралельно з адміністративним.
На мою думку, процес оскарження рішень , дій ( бездіяльності) в кримінальному процесі набагато ефективніший , ніж адміністративний.
Для того щоб оскарження в кримінальному процесі дало результат, треба правильно визначитися з випадками, коли таке оскарження можливе.
В кримінальному процесі можуть бути оскаржені лише дії , які кваліфіковані КК України як злочин ( див ст. 11 КК України).
КК України має цілий розділ в якому визначені злочинні дії в сфері службової діяльності – Злочини в сфері службової діяльності та професійної діяльності , пов’язаної з наданням публічних послуг.
Відповідно до ст. 112 КПК України підслідність цих справ віднесено до компетенції прокуратури. Тому з заявами слід звертатися саме до прокуратури і прокурор зобов’язаний розглянути заяву про злочин в порядку ст. 97 КПК України і винести процесуальне рішення, передбачене КПК України і оформити це рішення у вигляді відповідного процесуального документу, визначеного КПК України.
Прокуратура для того щоб уникнути порушення кримінальних справ за такі дії, намагається обізвати їх неправомірними . Але треба чітко розуміти що неправомірними є дії, за які передбачено дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність.
Злочинними є дії, визначені КК України та за які передбачено кримінальну відповідальність згідно з КК України. Неможливо визначати дії, кваліфіковані КК України як неправомірні.
Цей момент є дуже важливим при оскарження дій ( бездіяльності) рішень прокуратури при оскаржені відмови в порушені кримінальної справи. .
Кримінальний процес є ефективнішим з огляду на те, що тягне за собою більш серйозні наслідки для посадових осіб і є більш ефективним засобом стримування свавілля службових осіб.
Найбільш застосованим може бути ст. 366 КК України – службове підроблення, тобто - Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів -
Якщо врахувати, що офіційними документами є будь - яка відповідь державного органу на звернення громадянина – офіційна відповідь на скаргу, протокол про адміністративне правопорушення, акти перевірок господарської діяльності, рішення судів, постанови прокуратури про відмову в порушені кримінальної справи, постанови про порушення кримінальної справи, експертні висновки, рішення органів державної влади та місцевого самоврядування і т. п. Особливо коли до таких документів законом визначено певні вимоги щодо змісту цих документів. Дуже добре роз’яснення змісту та порядку застосування ст. 366 КК України надане Узагальненнями Верховного суду України «Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)»
.
Дуже важливим в цьому роз’яснені є те, що захисту ст. 366 КК України підлягають документи, які застосовуються у правозастосовній діяльності. Також що цією статтею захищаються наряду з правами особи, також інтереси держави. Дуже важливим є те, що порушення кримінальної справи за цією статтею можливе незалежно від завданої шкоди.
На мою думку , також надає великі можливості оскарження дій посадових осіб у кримінальному процесі надає ст. 367 КК України «Службова недбалість» - Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -
Майже у всіх випадках неналежного виконання службових обов»язків , скаргу на неправомірні дії можна замінити заявою про злочин.
Крім дій визначених у розділі 17 КК України , слід звернути увагу на злочини визначені розділом 18 КК України – ст. 374, 375, 376 КК України.
На теперішній час існує рішення Конституційного суду України № 19 –рп/2011, яке є обовязковим для виконання на всій теріторії України та за невиконання якого передбачено кримінальну відповідальнсть ( ст. 382 КК України) . Це надало можливість ефективного використання кримінального процесу для захисту прав особи від злочинних посягань.
Якщо до винесення цього рішення Конституційного суду , особа могла оскаржити до суду лише постанову про відмову в порушені кримінальної справи та постанову про порушення кримінальної справи, то відповідно до цього рішення Конституційного суду, до порушення кримінальної справи в судовому порядку оскаржуються також дії та бездіяльність прокурора обо слідчого щодо належного розгляду заяви про злочин. За цим рішенням Конституційного суду суди розглядають скарги і зобов»язані приймати рішення за наслідками цих скарг, незалежно від відсутності визначеня процедури оскарження та визначення рішень для суду КПК України.
Тобто коли раніше при оскаржені постанови про відмову в порушені кримінальної справи , суд міг винести єдине рішення – скасувати постанову і призначити додаткову перевірку, то коли оскаржуються дії( бездіяльність) прокурора чи слідчого за наслідками розгляду такої скарги суд може зобов»язати прокурора чи слідчого вчинити дії, які передбачені КПК України ( за наявності ознак злочину порушити кримінальну справу).

Прокуратура всіма можливими та неможливими способами намагається уникнути розгляду заяв про злочини в сфері службової діяльності чи в сфері правосуддя. Тому для того щоб вимагати від прокуратури належного розгляду заяви про злочин і не дати їй можливості розглядати заяву про злочин, як скаргу на неправомірні дії слід чітко виписувати заяву про злочин.
Насамперед таку заяву слід направляти не в прокуратуру ( орган) , прокурору ( посадовій особі).
Коли вам прийдеться оскаржувати дії прокурора ( не прокуратури) в суді, суддя виность рішення, яким зобов»язує певну особу ( прокурора) виконати певні дії. Невиконання рішення суду – злочин, передбачений ст. 382 КК України.
Звернення повинно носити назву «заява про злочин, кваліфікований ст. … КК України», не можна таку заяву називати скаргою.
В заяві відразу посилатися на певну статтю КК України, якою визначаюиться ознаки злочину. Потім зазначати дії, кваліфіковані КК України було здійснено, коли та ким, при яких обставинах , якої матеріальної чи моральної шкоди завдано, якими документами чи свідками може бути підтверджено здійснення злочину.
При чому при зазначенні дій максимально викладати їх до визначених ознак злочину.

Прохальна частина заяви про злочин має мати наступний вигляд –
1. Прошу прийняти заяву про злочин і розглянути в порядку КПК України.
2. Порушити кримінальну справу стосовно … за ст. … КК України.
3. За наслідками розгляду заяви про злочин видати процесуальний документ, визначений КПК України.

Прокуратура за вашою заявою про злочин з метою приховування злочину, може вчинити наступні дії –
1. Видати Постанову про відмову в порушені кримінальної справи, в якій визначити підставою для відмови – відсутність події злочину, відсутність ознак злочину, мало значимість злочину.
2. Видати відповідь на заяву про розгляд скарги на неправомірні дії.

Обидва ці документи є офіційними документами, застосовуються в правозастосовній діяльності і підлягають захисту ст. 366 КК України.
Тому на прокурора , який видав офіційний документ і вніс туди неправдиву інформацію про відсутність в заяві ознак злочину, подається заява про злочин, кваліфікований ст. 366 КК України.
Одночасно оскаржуємо Постанову про відмову в порушені кримінальної справи до суду, при чому ,
відповідно до рішення Конституційного суду оскаржується протиправна дія – невинесення Постанови про порушення кримінальної справи за наявності ознак злочину . В скарзі зазначаємо про порушення права на державний захист від злочинних посягань з боку службових осіб та просимо суд захистити наше порушене прокурором право на захист від злочинних посягань шляхом зобов’язання вчинити дії, передбачені ст. 94, ст.. 98 КПК України – порушити кримінальну справу.
Коли нам видається відповідь на скаргу на неправомірні дії службових осіб додатково зазначаємо вчинення прокурором злочину, кваліфікованому ст. 367 КК України.

Отримавши таку заяву вищестоящий прокурор з метою уникнення належного вирішення питання , на захист честі мундиру , видає вам Постанову про відмову в порушені кримінальної справи або знову відповідь по розгляду попередньої заяви про злочин на службових осіб. І знову вносить неправдиву інформацію в офіційні документи і знову вчиняє злочин за ст. 366 та ст. 367 КК України.
Знову оскаржуєм до суду і знову на цього прокурора подаємо заяву про злочин.
Таким чином з заявами про злочин доходимо до оскарження дій ( бездіяльності) , рішень Генерального прокурора України і тоді вже можна і піднімати громадський захист або звертатися до Європейського суду як жертва від злочинних посягань, яка не знайшла можливості захисту в державі , так як службові особи самого високого рангу дозволяють безнаказно вчиняти злочини в сфері службової діяльності.
Рішення судів по вашим скаргам мають силу доказів в випадку вирішення питання на вашу користь.
Якщо суддя приймає рішення незаконне на нього подається заява про злочин, кваліфікований ст. 375 КК України.
Написання такої заяви має ряд особливостей, так як для досягнення результату треба довести умисел на винесення завідомо неправосудного рішення.
Тому заява на злочин лише за ст.375 КК України в більшості випадках не дасть бажаного результату без приєднання до неї інших статтей.
Тому умисел доводиться здійсненням суддею одночасно інших злочинів чи адміністративний проступків.
Такими злочинами є внесення до судового рішення неправдивої інформації ( ст. 366 КК України) та не внесення до судового рішення інформації, передбаченої законом. ( ст.. 212-3 КУпАП) , порушення принципу рівності сторін у судовому процесі (п.4ч.1 ст. 6 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції») , невиконання Рішення Конституційного суду України та Верховного суду України з питань однакового застосування норм матеріального права ( ст.382 КК України).
Слід звернути увагу на .п. 3 ст. 160 ЦПК України, п.2 ст. 260 КПК України і застосовувати своє право . Уникнення суддею дій передбачених цими статтями ( занесення в протокол зауважень щодо порушення порядку розгляду справ і порушення права учасника процесу теж доводять умисел на винесення неправосудного рішення.
Слід звернути увагу, що кримінальний процес є безоплатним і здійснюється дуже швидко. Тому хоча подаємо багато позовів , це не займає багато часу.
Якщо ми отримуємо багато рішень судів в кримінальному процесі, то це додатковий шанс прийняття заяви до Європейського суду з прав людини.
Рішення Конституційного суду нове і застосування його ще не поширено, але треба його задіяти і змусити і прокуратуру і суди зрозуміти що закінчився період відсутності можливостей у громадян щодо порушень кримінальних справ.

Сообщение отредактировал lmch1705 - 26.04.2012, 11:07

[arkadij]

Рішення судів по вашим скаргам мають силу доказів в випадку вирішення питання на вашу користь.

Но в описанной процедуре не вижу ни одной ситуации с предположением, что вынесено решение суда в вашу пользу. Везде описано, что предположительно все защищают честь мундира. В итоге приходим к Европейскому суду.
А в чем конкретно новизна? Вы пишете все правильно, но намек на новизну я заметил только один : "Рішення Конституційного суду нове і застосування його ще не поширено, але треба його задіяти...".
Тут надо что-то добавлять в вашу последовательность действий, чтобы сталкивать лбами некоторых фигурантов дела, чтобы они не защищали честь мундира, а грызли друг друга.

[lmch1705]

Но в описанной процедуре не вижу ни одной ситуации с предположением, что вынесено решение суда в вашу пользу. Везде описано, что предположительно все защищают честь мундира. В итоге приходим к Европейскому суду.
А в чем конкретно новизна? Вы пишете все правильно, но намек на новизну я заметил только один : "Рішення Конституційного суду нове і застосування його ще не поширено, але треба його задіяти...".
Тут надо что-то добавлять в вашу последовательность действий, чтобы сталкивать лбами некоторых фигурантов дела, чтобы они не защищали честь мундира, а грызли друг друга.

До принятия Решения Конституционного суда такая процедура вообще была невозможной. До настоящего времени идет ( более полугода) идет война с прокуратурой по добыче Постановления об отказе в возбуждении уголовного дела. Зная последствия выдачи такого документа прокуратура, отказывается выдавать Постановление об отказе в возбуждении уголовного дела , затягивая этот процесс . При чем это делается прокуратурами всех рангов , вплоть до Генеральной. Заявления о преступлении поданные в прошлом году до сегодняшнего дня не рассмотрены по сути.
Это говорит о том, что такой процесс представляет серьезную опасность для чиновника. На сегодняшний день такой процесс является хорошим сдерживающим фактором для новых проверок.
Поэтому кому интересно можем поделится опытом.

[CMOS]

Поэтому кому интересно можем поделится опытом.

Думаю, интересно всем. Можете выложить документы? Заявления и ответы на них.

[VOA]

Думаю, интересно всем. Можете выложить документы? Заявления и ответы на них.

Согласна, очень логичное предложение. Поддерживаю. Тут все делятся своими наработками публично.

[CMOS]

можем поделится опытом.

?

[valerchik]

Это как ? ... что значит опытом? Вы подразумеваете дЭнЪгЫ за опыт? ... или спасибо?

Сообщение отредактировал valerchik - 16.05.2012, 21:17

[CMOS]

Я подразумеваю, что lmch1705 пообещал этим самым опытом поделиться и пропал. Вот мне и интересно - то ли опыта столько, что не донести, то ли обещание было сильно опрометчивым и никто ничем делиться и не собирается?

[lmch1705]

Я подразумеваю, что lmch1705 пообещал этим самым опытом поделиться и пропал. Вот мне и интересно - то ли опыта столько, что не донести, то ли обещание было сильно опрометчивым и никто ничем делиться и не собирается?

Від lmch1705 – я літня людина не дуже добре розуміюся на Інтернеті, тому не можу вчасно надати інформацію. Вибачаюсь за затримку і буду намагатися не затримуватися з відповідями. Як тільки підготую інформацію , то викладу . Допомога безкоштовна , але ви самі повинні навчитися це робити. Допомога це лише допомога. Я не надаю послуг.

[CMOS]

Вибачаюсь за затримку і буду намагатися не затримуватися з відповідями. Як тільки підготую інформацію , то викладу

Большое спасибо! Будем ждать с нетерпением. Просто появляйтесь хоть иногда. Оно понятно - у каждого свои проблемы и не всегда находится время на моментальную реакцию. Просто не пропадайте.


PS
Извините, если обидел своими подозрениями.

[кот]

[quote name='CMOS' date='30.05.2012, 22:31' post='116963']
Большое спасибо! Будем ждать с нетерпением. Просто появляйтесь хоть иногда. Оно понятно - у каждого свои проблемы и не всегда находится время на моментальную реакцию. Просто не пропадайте.

+1 !

[кот]

Согласна, очень логичное предложение. Поддерживаю. Тут все делятся своими наработками публично.

"Електронна книга скарг України"
Довольно полезная инфа : http://www.reaction.org.ua

Скарга на працівника податкової за образу
http://dray.ucoz.com/news/skarga_na_praciv.../2012-04-24-122

...и если ШО,то В Одессе тоже есть...
http://xp.od.ua/uk/poslugi/yuridichna-dopo...inspektsij.html


Сообщение отредактировал кот - 28.01.2017, 15:50

[PredatorW]

Акт перевірки оспорити не можна. Можна подати до податкової зауваження по акту, які нікому не будуть цікаві. Закон 2181 дозволяє в адміністраітвном порядку протягом 10-и днів оскаржити податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, а протягом 3-х років оскаржити ці повідомлення-рішення в судовому порядку.

[surprise]

Акт перевірки оспорити не можна. Можна подати до податкової зауваження по акту, які нікому не будуть цікаві. Закон 2181 дозволяє в адміністраітвном порядку протягом 10-и днів оскаржити податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, а протягом 3-х років оскаржити ці повідомлення-рішення в судовому порядку.

Это в России Акт проверки оспорити не можна,у нас в течении 5 дней Заперечення,с личным присутствием при рассмотрении и письменным ответом на него.
http://minfin.com.ua/taxes/-/oscarjen_qw/oscarjen_17.html
Закон 2181 утратил свою силу еще в 2011 году,теперь так - Строк оскарження податкового повідомлення-рішення до суду (ЛИСТ ВАСУ від 10.02.2011 р. N 203/11/13-11 )
http://tax.38044.org/UA/3131
Наказ Минфина "Про затвердження Порядку скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення"
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0300-16