Мина замедленного действия для Единоналожников, Про єдиний соціальний внесок Опции

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про єдиний соціальний внесок для самозайнятих осіб

Или мина замедленного действия

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про єдиний соціальний внесок для самозайнятих осіб
Цей Закон визначає порядок обчислення та сплати самозайнятими особами єдиного соціального внеску та його розподілу між фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Стаття 1. Загальні положення
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Єдиний соціальний внесок – консолідований страховий платіж, що здійснюється самозайнятими особами до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав цих осіб, членів їхніх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, та найманих осіб, які працюють у цих осіб, на отримання страхових виплат (послуг) за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом іншої фізичної особи (роботодавця) на підставі укладеного з нею трудового або цивільно-правового договору (контракту), якщо всі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати найманої особи, інших передбачених законодавством виплат чи винагород на її користь) та всі пов'язані з її виконанням чи невиконанням ризики несе така фізична особа.
Самозайнята особа – фізична особа, яка здійснює підприємницьку або незалежну професійну діяльність, що приносить дохід безпосередньо від заняття нею, та яка не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. До самозайнятих осіб, зокрема, належать: адвокати, нотаріуси, члени творчих спілок, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Члени сімей самозайнятих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності – дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою  суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
2. Інші терміни використовуються у значеннях, встановлених законами з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону в частині визначення термінів.
3. Реєстрацію платників єдиного соціального внеску, збір, облік та перерахування страхових коштів до цільових страхових фондів, контроль за повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску здійснює Пенсійний фонд України (далі – Пенсійний фонд).
Облік сплати єдиного соціального внеску, стягнення заборгованості за цим внеском, права, обов’язки і відповідальність суб’єктів у сфері його сплати здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Стаття 2. Платники єдиного соціального внеску.
Платниками єдиного соціального внеску відповідно до цього Закону є:
1) самозайняті особи, в тому числі фізичні особи - суб’єкти  підприємницької діяльності, які обрали спеціальні режими оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок);
2) члени сімей самозайнятих осіб, які беруть участь у провадженні ними діяльності;
3) наймані особи, які працюють у самозайнятих осіб.
Обов’язок по нарахуванню та сплаті (утриманню) єдиного соціального внеску осіб, зазначених у пунктах 2 та 3 цієї статті, здійснюється особами, зазначеними у пункті 1  цієї статті.
Стаття 3. Реєстр платників єдиного соціального внеску.
Пенсійний фонд веде загальний реєстр платників єдиного соціального внеску і доводить його до відома інших страхових фондів у встановленому ним за погодженням із страховими фондами порядку.
Реєстрація як платників єдиного соціального внеску фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та відомостей з відповідної реєстраційної картки.
Стаття 4. Нарахування єдиного соціального внеску.
Для платників, визначених пунктом 1 статті 2 цього Закону єдиний соціальний внесок нараховується:
1. За себе та платників, визначених пунктом 2 зазначеної статті:
на суми мінімального розміру заробітної плати, встановленої законом на період, за який сплачуються такі внески, або, за власним рішенням цих осіб, на суми, визначені договором про добровільну участь, в залежності від видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, в яких ці особи вирішили брати участь, та уклали відповідний договір, за такими ставками:

1) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок) – 32,3%;

2) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок) та страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (добровільний внесок)


–


33,3%;

3) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок) та страхування на випадок безробіття (добровільний внесок)
–
34,4%;

4) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок) та страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (добровільний внесок) 

–

35,7%;

5) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок), страхування на випадок безробіття і страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (добровільні внески)


–


35,4%

6) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок), страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (добровільні внески)




–




36,7%

7) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок), страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням і страхування на випадок безробіття (добровільні внески)


–


37,8%;


8) на пенсійне страхування (обов’язковий внесок), страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, страхування на випадок безробіття, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (добровільні внески)




–




38,8%

При цьому розміри внесків на пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, страхування на випадок безробіття враховуються у складі єдиного соціального внеску за ставками, визначеними згідно з діючим законодавством, страховий тариф на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності враховується в розмірі 1% мінімального розміру заробітної плати незалежно від класу професійного ризику виробництва.
2. За платників, визначених пунктом 3 статті 2 цього Закону:
  на суми, зазначені в абзаці другому частини першої статті 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за ставками, визначеними законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування для сплати страхових внесків роботодавцями, у загальному розмірі 37,8% від об’єкту нарахування.
3. З платників, визначених пунктом 3 статті 2 цього Закону, на суми, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, за ставками, визначеними законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування для застрахованих осіб, у загальному розмірі 3,0% від об’єкту нарахування.
Стаття 5. Особливості сплати єдиного соціального внеску та його розподіл між фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування
1. Єдиний соціальний внесок сплачується на окремі рахунки Пенсійного фонду, які відкриті в територіальних органах Державного казначейства України для зарахування єдиного соціального внеску, однією сумою, з наступним розподілом на окремі рахунки, відкриті в органах Державного казначейства для зарахування надходжень до кожного з фондів загальнообов’язкового державного страхування відповідно до розмірів, встановлених цією статтею:
за самозайнятих осіб та членів їх сімей, що беруть участь у проваджені ними діяльності в залежності від видів страхування, на які сплачується єдиний соціальний внесок:
1) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 1 частини першої статті 4:
до Пенсійного фонду  – 100%;

2) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 2 частини першої статті 4:

до Пенсійного фонду

до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
–

– 97,00%;

  3,00%;

3) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 3 частини першої статті 4:

до Пенсійного фонду

до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  –


– 93,90%;


  6,10%;

4) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4:

до Пенсійного фонду

до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  –


– 90,48%;

  9,52%;
5) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 5 частини першої статті 4:

до Пенсійного фонду

до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
–


–

– 91,24%;


  5,93%;

  2,83%;

6) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 6 частини першої статті 4: 

до Пенсійного фонду

до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
–


–

– 88,01%;


  9,26%;

  2,73%;
7) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 7 частини першої статті 4:

до Пенсійного фонду

до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
–


–


– 85,45%;


  8,99%;


  5,56%;
8) при сплаті єдиного соціального внеску відповідно до пункту 7 частини першої статті 4:

до Пенсійного фонду

до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до Фонду соціального страхування від нещасних випадків

–


–


–

–
83,25%;


8,76%;


5,41%;

2,58%;
за найманих осіб:
з роботодавців:
1) до Пенсійного фонду   – 84,66%;

2) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  
–
7,67%;

3) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття  
–
5,03%;
4) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків  – 2,64%;


з застрахованих осіб:
1) до Пенсійного фонду   – 66,66%;

2) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 
–
16,67%;

3) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 
–
16,67%;

Відділення Державного казначейства повідомляють відповідні органи Пенсійного фонду про загальну суму єдиного соціального внеску та її розмежування у розрізі страхувальників.
2. Особливості розпорядження рахунками, зазначеними у частині першій цієї статті, визначаються Державним казначейством та Пенсійним фондом за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
3. З рахунків, зазначених у частині першій цієї статті, можуть здійснюватися виключно такі операції:
зарахування суми єдиного соціального внеску;
повернення безпідставно або помилково сплаченої (стягнутої) суми єдиного соціального внеску;
перерахування коштів на рахунки страхових фондів, що здійснюється не пізніше наступного робочого дня після надходження, у порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
4. У розрахункових документах про сплату страхових внесків зазначається:
за самозайнятих осіб та членів їх сімей, що беруть участь у проваджені ними діяльності:
види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на які сплачується єдиний соціальний внесок;
сума коштів, що сплачується як єдиний соціальний внесок; 
період, за який сплачується єдиний соціальний внесок;
за найманих осіб:
суми єдиного соціального внеску окремо з роботодавця та застрахованих осіб;
період, за який сплачується єдиний соціальний внесок.
Стаття 6. Особливості обліку єдиного соціального внеску.
Пенсійний фонд та його органи здійснюють облік надходжень від сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, та складають звітність за цими коштами в порядку, визначеному Пенсійним фондом за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Платники єдиного соціального внеску зобов’язані подавати відповідним органам Пенсійного фонду звітність про нарахування та сплату єдиного соціального внеску у встановленому ним порядку.
2. Суми коштів від сплати єдиного соціального внеску, що надходять від платників внеску або внаслідок стягнення своєчасно не сплаченої суми єдиного соціального внеску, обліковується по кожному фонду окремо.
Стаття 7. Особливості призначення та виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, найманим працівникам, які працюють у самозайнятих осіб
Найманим працівникам, які працюють у самозайнятих осіб, призначається і виплачується матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем реєстрації самозайнятих осіб як страхувальників.
Стаття 8. Відповідальність Пенсійного фонду, його органів, посадових осіб органів Державного казначейства за невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону.
1. Пенсійний фонд, його органи, їх посадові особи несуть відповідальність згідно з законодавством за невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону та шкоду, заподіяну платникам єдиного соціального внеску та фондам соціального страхування внаслідок порушення цього Закону:
у разі несвоєчасного перерахування суми страхових внесків, недоїмки, фінансових санкцій та адміністративних стягнень на рахунки страхових фондів, органи Пенсійного фонду сплачують відповідним фондам соціального страхування (крім Пенсійного фонду) пеню з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України (діючої на день виникнення цього боргу або на день його погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок) від зазначеної суми, розрахованої за кожний день прострочення перерахування, та штраф у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
2. Пенсійному фонду та його органам забороняється здійснення видатків на пенсійне забезпечення за рахунок коштів, що повинні бути спрямовані до інших фондів. За невиконання цієї вимоги Пенсійний фонд та його органи несуть відповідальність відповідно до частини 1 цієї статті.
3. Посадові особи органів Державного казначейства України несуть відповідальність у разі невиконання вимог щодо казначейського обслуговування коштів єдиного соціального внеску, встановлених цим Законом.
4. Органи Пенсійного фонду та Державного казначейства не несуть відповідальності за несвоєчасне зарахування на рахунки страхових фондів сум страхових внесків, перерахованих відповідно до цього Закону, з вини банків. 
Стаття 9. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця (кварталу, півріччя), наступного за днем його опублікування.
2. З дня набрання чинності цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечать цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацією цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади  нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацією цього Закону, та приведення ними своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
4. Страховим фондам у строк забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

Я очень сильно подозреваю, что авторы Законопроекта не знакомились с разрабатываемым проектом Закона об упрощённой системе налогообложения и отчётности. Они даже не подозревают что такого понятия, как "самозайнята особа" уже не существует и того, что раз самозайнята, то наёмных работников у неё уже по определению быть не может. Кроме того, они даже не подозревают, что в новый Закон об упрощёнке заложен единый социальный взнос в размере 20%.
Люди, проснитесь, на улице уже лето 2005 года. Ваш Законопроект нужно было предлагать летом 1995 года

P.S. Вы можете зайти по ссылке, зарегистрироваться в нижнем левом углу (обратите внимание, указывать нужно свой почтовый ящик), войти, и оставить свои комментарии по Законопроекту. Я это уже сделал. Думаю, разработчики обязательно с комментариями ознакомятся.
http://www.rp.org.ua/ua/regulation/drafts?show_doc=494

Сообщение отредактировал Valery_Dnepr - 08.06.2005, 17:51

[Младший]

Аж читать страшно!

Зарегистрируйтесь по ссылке и оставьте свои комментарии.