Подскажите пожалуйста, в графе объём выручки в звите ЕН вы пишите только выручку за квартал или суммарную с начала года. К примеру: за 1кв-1000грн, за 2кв-1100грн. В звите за 2 кв писать 1100 или 2100?. Извините за тупрой вопрос, но когда спросила в налоговой - у них на этот счёт начались дебаты и истину так выяснить и не удалось. Р.S. сама в шоке...

Там четко в самом бланке написано:
"Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал [/color]наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва[color="#0000FF"] про сплату єдиного податку в календарному році ...грн."

Я пишу для ...налоговых дебилов!! например так:
"Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році 28727,00 грн. (у т.ч. 1 кв.2010р. = 7500,00 грн.)."

Спасибо за быстрый ответ! Я в принципе так и поняла, но насторожило, что наши "налоговые дебилы" сами путаются и утвердительного ответа не дают.
И ещё вопросик вдогонку: я слышала, что выручка за каждый последующий отчётный период должна превышать предыдущий. Т.е. это если во 2кв сумма выручки ниже, чем в 1кв, то они гневаются очень . Но получается какой-то бред, как я могу повлиять на сумму выручки - "шо маємо, то маємо"?

Ну конечно, вы правы. Реальная выручка каждого квартала определяется результатами деятельности, а не инструкциями.

Ага особенно если у кого бизнес сезонный как выручка может быть равномерной А сейчас вообще трудно угадать когда густо когда пусто.

На ЕН это не критично и не принципиально, чтобы был рост выручки..., потому что налог не зависит от выручки!

Спасибо всем за ответы

Помогите и мне, люди добрые! Я в прошлом году в отчётах по ЕН и "книге учёта доходов и расходов" по незнанке писал б/н и нал (но нал у меня без подтверждающей документации). В 1кв. этого года был на общей системе, так как дохода не было - была декларация с нулями, во втором снова на единый вернулся - думал б/н появится. Но у меня во 2 кв доход тока наловый получился. Как мне поступить - опять нули бахнуть или писать доход, но у меня на него нету никаких доков. Посоветуйте плиз.

Если никто Вас не покажет в 1ДР,т..е если Вы никому не выписывали документы-пишите 0.

а что вы посоветуете в дальнейшем нал вообще не показывать, если он ничем не подтверждён? И что вообще мне делать с тем налом с прошлого года, т.е. чем мне грозит такая ситуация?

Если нет прихода,ИМХО лучше не показывать ничего.С прошлым уже так и оставте.Будете говорить,что это продажа того на что есть документы.Ведь величина наценки может быть любая.

У меня не товары, а услуги. И я весь прошлый год писал весь нал, который был на самом деле, но который нигде в доках не фиксировался, т.к. сначала вообще без б/н работал - надо же было какой-то доход писать. За то что этот нал не подтверждённый, а я писал - есть какая-то ответственность в виде штрафа или пр. А также какая ответственность за то, что сейчас нал есть, а я нули подам в отчёте? Просветите, если знаете

вот так налоговая заставляет уходить предпринимателей в тень своими требованиями к документальному подтверждению расходов.

В чём-то вы правы, уверен что у многих так и происходит. Но я в тень не ухожу и плачу налоги как и раньше, ведь б/н со счетов не списываю.
И всё же хотелось бы узнать ответы на мои вопросы по поводу ответственности. Спасибо

Если услуги,то не нужно документов.Акты выконаных работ нарисуйте и всех делов.А какая ответственность-это от фантазии инспектора зависит.Придумает,что Вы оказали услуг на лимон,и нарисует перелимит.Как Вы можете подтвердить сумму услуг?Нарисуйте акты.

Мне кажется Вы путаете "выручка" за квартал и цифра в отчете. Цифра в отчете должна быть как минимум равна цифре за предыдущий квартал (это если вы денег в этом квартале не получали.) Если принести отчет , котором сумма будет меньше, чем в предыдущем, то будут гневаться.

Отчет заполняют нарастающим итогом. Т.Е. в первом квартале пишите сколько денег получили в 1 квартале. В отчете за второй квартал пишите 1квартал+2 квартал. За третий 1+2+3. За четвертый 1+2+3+4.
1+2+3+4 должно быть меньше 500 тыс. грн.

[quote name='Хохлушка' date='Jun 15 2010, 09:06 AM' post='49663']
Если услуги,то не нужно документов.Акты выконаных работ нарисуйте и всех делов.А какая ответственность-это от фантазии инспектора зависит.Придумает,что Вы оказали услуг на лимон,и нарисует перелимит.Как Вы можете подтвердить сумму услуг?Нарисуйте акты.

Ну дык проблема в том, что услуги я не физ.лицам оказываю, а юрлицам, т.е. не дяде Ване или тёте Глаше, а ФЛП за нал, который потом не проводим. Как же я акты напишу липовые - людей подставлю да ещё за подделку документов схлопочу. Хотелось бы из этой ситуации выйти без "шуму и пыли", а в дальнейшем уже таких ошибок не совершать

а вы ФЛП чеки, квитанции давали, копии свидетельств? если за наличку не требовали эти доки. то и в1дф скорее всего вас не показывали.

Вопрос не в этом. Меня не показывали, но я сам себя показал. Посему вопрос - что с этим делать? Как объяснить налоговикам и избежать неприятностей? А также убедить, что я сейчас без нала работаю?

Можно исправить отчеты по единому.Подать годовой уточнюючий.А в книге или тоже исправить или "потерять".

А каков процесс этого ПОТЕРЯНИЯ ??? С наименьшими для себя потерями ??? ЕСЛИ можно, то в личку !!!

Зачем же в личку...Принести в налоговую новую книгу и зарегистрировать или ничего не делать,а при проверке сказать что буквально вчера потеряли.

А не возникнет ли вопрос, где старая книга ??? Еще в самом начале я ее вела ! А после просто перестала и все !!! А сейчас вот думаю, может типа потеряла ??? И начать вести ??? Вообще с 2000 у меня в гни не было ни разу проверки(ТЬФУ три раза )!!!!!!!!!!

А может легче сказать что документы в папке потерял, которые нал подтверждают, чем книгу?

А если нарисовать акты на услуги всяким простым украинцам,а не ФЛП и юрлицам,а?Тогда никому ничего не будет...Токо вам будет спокойно.

Ещё раз повторяю, что услуги, которые я оказываю не распространяются на физ лиц

А вот интересно сколько документы хранить нужно? Если допустим проверки нету лет 5 - эти документы можно аннулировать?

заинтриговали, а какие если не секрет это услуги?

Хороший вопрос - и мне интересно. Кто-нибудь знает?

Відповідно до законодавства первинна документація (накладні, чеки, квитанції, акти тощо), облікові регістри, зарплатні відомості, податкова звітність (декларації, розрахунки, відомості, довідки тощо) мають зберігатися протягом певного строку, а потім знищуватися чи передаватися до архіву.

Терміни зберігання ділової документації визначено Переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41 (далі – Перелік № 41). Зауважимо, що встановлені цим Переліком терміни є мінімальними, тобто їх не можна скорочувати.

Більшість документів, які підприємство використовує у своїй господарській діяльності, зберігаються три роки. Проте деякі документи потрібно зберігати протягом 5 та навіть 75 років (зокрема, відомості для нарахування зарплати). Крім того, щодо окремих документів Переліком № 41 передбачені додаткові обмеження. Наприклад, деякі документи можна знищити лише після перевірки державними податковими органами.

Так, відповідно до ст. 315 Переліку № 41 первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових записів (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна та матеріалів, квитанції і накладні з обліку ТМЦ, авансові звіти та ін.), мають зберігатися протягом трьох років за умови проведення податкової перевірки.

Аналогічні вимоги ставляться і до збереження податкових накладних, первинних документів та додатків до них, що стосуються експортно-імпортних операцій, документів (актів, довідок, рахунків) про приймання виконаних робіт.

Для різних видів договорів і угод також установлено різні терміни зберігання. Господарські, операційні, трудові та інші договори відповідно до  ст. 345 Переліку № 41 мають зберігатися три роки після закінчення строку їх дії за умови завершення перевірки відповідного періоду з питань дотримання податкового законодавства. Кредитні договори (ст. 54Д Переліку № 41), договори застави, переведення боргу (ст. 55Д Переліку № 41) зберігаються п'ять років після закінчення строку дії або погашення кредиту, боргу, але також за умови проведення податкової перевірки.

При знищенні документів також необхідно керуватись нормами Переліку № 41. Так, згідно з п. 3.6 Переліку № 41 документи, які вже не потрібні, терміни зберігання яких минули та які не підлягають обов'язковій передачі до архіву, потрібно знищувати за погодженням з державними архівними установами.

До документів підприємств, які підлягають передачі до архіву, здебільшого належать: накази керівника щодо особового складу, особові рахунки або (за їх відсутності) розрахунково-платіжні відомості (справи постійного і тимчасового (понад 10 років) зберігання). Для підготовки до передачі цих документів до відомчого архіву вони мають бути відповідним чином оформлені. Передача справ до відомчого архіву здійснюється за графіком, складеним цим архівом, та узгодженим з керівниками організацій, що передають документи.

Щодо інших документів (які не мають постійного терміну зберігання та не є історичною цінністю), то їх підприємство може знищити з дотриманням установленої законодавством процедури.

Для юридичних осіб передбачено особливий порядок знищення документації. Вони мають передавати документи для знищення організаціям, які здійснюють заготівлю вторинної сировини.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 г. № 996-XIV підприємство повинно самостійно забезпечити належне зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку протягом встановленого законодавством терміну. Про порядок зберігання таких документів, звітних регістрів, бухгалтерської звітності підприємства незалежно від форми власності (крім банків) йдеться в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88 (далі – Положення № 88).

Відповідно до п. 6.2 Положення № 88 первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх в архів підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Бланки суворої звітності мають зберігатися у сейфах, металевих шафах або спеціальних приміщеннях, що забезпечують їх схоронність.

Згідно з п. 6.7 Положення № 88 зберігання первинних документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерських звітів і балансів, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи. Причому відповідно до п. 6.8 Положення № 88 видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися лише за рішенням головного бухгалтера.

Відповідно до п. 6.10 Положення № 88 у разі зникнення або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх зникнення або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства (установи). Копія акта у 10-денний термін надсилається органу, до сфері управління якого належить підприємство (установа), а також державній податковій інспекції – підприємствами й місцевому фінансовому органу – установами.

Зауважимо, що Державний комітет архівів України має іншу думку з цього питання. У листі ДКА від 11.03.2002 р. № 01-197 пропонується у разі ненавмисного знищення чи пошкодження документів вжити заходів, передбачених пп. 4.5.4 Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Держкомархіву від 16.03.2001 р. № 16, а саме:

«У разі встановлення в процесі експертизи цінності фактів нестачі документів і справ, що рахуються за номенклатурою, відповідними структурними підрозділами установи здійснюється їх розшук. У разі негативного результату розшуку керівник установи за поданням ЕК та архіву затверджує акт про нестачу архівних справ (документів) (додаток 6), створює комісію зі службового розслідування, призначає службове розслідування і видає наказ про притягнення до відповідальності осіб, винних у втраті документів або справ. Довідка про причини відсутності документів або справ, підписана керівником відповідного структурного підрозділу, передається до архіву установи». 

За порушення процедури збереження і знищення бухгалтерських документів українським законодавством передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Так, відповідно до ст. 921 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 7 до 20 НМДГ і на посадових осіб – від 10 до 40 НМДГ.

Згідно зі ст. 1863 КпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 НМДГ.

Зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 НМДГ.

У ст. 1642 КпАП зазначено, що приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 НМДГ.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 НМДГ.

Крім того, у разі проведення перевірки контролюючими органами відсутність документів призводить до невизнання підтвердженими даних підприємства щодо сум витрат та до відповідних податкових наслідків.

Так, відповідно до пп. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або псування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недоплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ, збільшеної в 1,2 разу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Підпунктом 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом ДПС суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими відповідними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними документами.

 

Світлана Петрова

 

Дата підготовки 31.03.2010
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА» 
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН» 

Які терміни передбачені для зберігання податкової звітності суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами) та чи дозволяється знищувати бухгалтерські та податкові документи після проведення перевірки?

 

Якщо позапланову перевірку, яка охопила певний період, вже завершено, а планова перевірка ще не починалась, документи зберігаються до закінчення планової перевірки – стверджують у Інформаційно-довідковому департаменті державної податкової служби.

Якщо у суб'єкта господарювання була проведена планова перевірка, потрібно витримати належні строки зберігання відповідно до статей Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41. Зокрема, питання встановлення строків зберігання документів податкової та бухгалтерської звітності визначаються відповідно до ст. 3.3 та 4 Переліку № 41. 

Щодо відомостей про нарахування заробітної плати найманим працівникам, то згідно зі ст. 316 Переліку № 41 особові рахунки робітників і службовців зберігаються 75 років - «В». Обчислення цього терміну слід проводити з урахуванням віку людини (позначеного літерою «В») на момент завершення справи. Тобто тривалість зберігання справи після її закінчення діловодством повинна дорівнювати різниці між 75 роками та «В» – віком особи на момент завершення справи. 

Насамкінець автори зазначають, що у разі ліквідації суб'єкта господарювання документи підлягають експертизі цінності, ті з них, які зачіпають права громадян та інтереси держави, передаються до відповідних архівних установ. 

 

«Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2 березня 2009 р., № 8 (695), с. 8 

перечень 41 на СПД физлиц не распространяется.

ибо:

Кстати в новом Кодексе предлагают

Жалко,а можно было помечтать и распределить оказанные вами услуги на продивинутых украинцев,тем самым решив вашу задачу...

Жалко,а можно было помечтать и распределить оказанные вами услуги на продивинутых украинцев,тем самым решив вашу задачу...

Люди, у меня ещё вопрос. В звите 3-й пункт - сума фактично сплаченого податку: за 2-й квартал (апрель-июнь)писать платёжки апрель-июнь или март-май (мы же наперёд платим)?

апрель-июнь

Вы наперед заплатили за июль, и его не учитываете во втором квартале.

Указываются фактические проплаты в отчетном квартале, т.е июньская платежка с назначением за июль тоже будет.

Я правильно понимаю, что в текущей версии декларации по ЕН для ФЛП это больше не актуально, ибо там прописано "за отчётный период" просто без "наростающего" принципа?

И попутно, значит ли это что каждый год мы начинаем с нуля, т.е. не учитываем сумму налога за прошлый год?

Отвечаю на свой же вопрос:



но мог бы кто-то уточнить всё же, что каждый год начинается с нуля