[font=Arial Black]Ознакомился с проектом налогового кодекса, который Катеринчук и Ляпина вносили на рассмотрение ВР (правда, в последний момент сняли для доработки). Выбрал самое, на мой взгляд, интересное - предлагаю обсудить на форуме.[/font]
Стаття 1. Платники податків, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
1. Спрощену система оподаткування, обліку та звітності з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом можуть застосовувати такі суб’єкти малого підприємництва :
1.1) фізичні особи – підприємці (далі по тексту – фізичні особи), які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, у трудових відносинах з якими протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб (разом із членамив їхніх сімей) та обсяг виторгу яких від реалізації (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. гривень;
1.2) фізичні особи, які провадять підприємницьку діяльність з продажу товарів та/або з надання супутніх послуг на ринках, за умови сплати ринкового збору, у трудових відносинах з якими протягом календарного року перебуває не більше 5 осіб (разом із членами їхніх сімей) та обсяг виторгу яких від реалізації (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 100 тис. гривень;
…
5. Платники єдиного податку не є платниками таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):
…
5.3) податку на додану вартість, за винятком: фізичних осіб – платників єдиного податку, які за своїм добровільним рішенням зареєструвалися платниками податку на додану вартість; юридичних осіб – платників єдиного податку, які обрали ставку оподаткування 3 відсотки; під час здійснення операцій із ввезення (пересилання або отримання) продукції (товарів, робіт, послуг) на митну територію України для власного використання або споживання;
6. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені в частині 5 цієї статті, зокрема внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, сплачують платники єдиного податку - фізична або юридична особа згідно з порядком і розмірами, визначеними у законодавстві.
7. Фізичні особи за себе та своїх найманих працівників (зокрема членів своєї сім’ї, які задіяні у провадженні підприємницької діяльності платника єдиного податку) сплачують внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства у вигляді єдиного внеску, розміри якого визначає законодавство.
Стаття 2. Порядок переходу платників на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності або відмова від її застосування.
…
12. У разі недотримання вимог, встановлених цим Кодексом, платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного кварталу, а також втрачає право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності протягом наступного календарного року.
13. Суму перевищення фізичними особами граничної межі обсягу коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) оподатковують за ставкою 13 відсотків.
Стаття 3. Об’єкт оподаткування
1. Об’єктом оподаткування єдиним податком є кошти від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 2.6 цієї статті.
2. Коштами від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважають усю суму, одержану суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або у готівковій формі за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) у готівковій та безготівковій формах розрахунків за звітний (податковий) період, без урахування акцизу і податку на додану вартість (за винятком юридичних осіб, які обрали ставку оподаткування 5 відсотків).
Стаття 4. Ставки єдиного податку
1. Ставки єдиного податку для фізичних осіб щорічно встановлюють органи місцевого самоврядування за місцем їх державної реєстрації залежно від місця провадження підприємницької діяльності та виду діяльності з урахуванням обмежень, визначених у цій статті.
1.1. Встановлені ставки єдиного податку для фізичних осіб підлягають оприлюдненню до 15 серпня року, що передує наступному бюджетному року, і є незмінними протягом наступного бюджетного року.
1.2. У разі, якщо для певного виду підприємницької діяльності органами місцевого самоврядування не встановлено ставки єдиного податку, то до часу її встановлення платник єдиного податку сплачує податок за мінімальною ставкою, що її встановлюють відповідні органи місцевого самоврядування.
1.4. Для фізичних осіб ставку єдиного податку встановлюють залежно від обсягу коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний місяць у таких межах:
до 100 000 гривень – від 20 до 100 гривень;
від 100 001 до 300 000 гривень – від 101 до 200 гривень;
від 300 001 до 500 000 гривень – від 201 до 300 гривень.
1.5. У разі, коли фізичні особи, провадять підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів своєї сім'ї, ставку єдиного податку збільшують на 20 відсотків за кожну таку особу.
Стаття 5. Звітні періоди
1. Звітним періодом єдиного податку є:
а) для юридичних осіб та фізичних осіб, визначених у підпункті 1.1 частини першої статті 343 цього Розділу, – календарний квартал,
б) для фізичних осіб, визначених у підпункті 1.2 частини першої статті 343 цього Розділу, – календарний рік .
Полная версия этой страницы: Проект Податкового Кодексу М.Катеринчука
Форумы газеты ЧАСТНЫЙ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ > Форумы по частному предпринимательству > Налогообложение > Упрощенная система налогообложения
vital_bvm,
давно уже в разных источниках видела разные предложения по изменениям в Налоговом Кодексе.
вот они эти части все вместе и собрали
ну что сказать- давайте обсуждать, кому что нравится/не нравится, возмущает и т.д.
из положительных, на мой взгляд, изменений ("плюсы"):
- градация ставки ЕН:
только вот это поразило:
- У разі, коли фізичні особи, провадять підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів своєї сім'ї, ставку єдиного податку збільшують на 20 відсотків за кожну таку особу. ( а не на 50%, как сейчас).
Ну и все пожалуй!
остальное я бы отнесла к "минусам" Проекта, которые лично меня возмутили и поразили.
особенно вот эти пункты:
- ежегодное изменение (читай "повышение" ) ставок ЕН
- ну и этот "волшебный" взнос в пенсионный, о котором давно говорят и пишут:
если я правильно понимаю, сделают обязаловку по уплате взносов в пенсионный, т.е. ту добровольную доплату, существующую на сегодняшний день, заменят обязательной.
если так,что тут сказать. лишают в очередной раз права выбора...
вроде бы все прокомментировала.
давно уже в разных источниках видела разные предложения по изменениям в Налоговом Кодексе.
вот они эти части все вместе и собрали
ну что сказать- давайте обсуждать, кому что нравится/не нравится, возмущает и т.д.
из положительных, на мой взгляд, изменений ("плюсы"):
- градация ставки ЕН:
до 100 000 гривень – від 20 до 100 гривень;
від 100 001 до 300 000 гривень – від 101 до 200 гривень;
від 300 001 до 500 000 гривень – від 201 до 300 гривень.
від 100 001 до 300 000 гривень – від 101 до 200 гривень;
від 300 001 до 500 000 гривень – від 201 до 300 гривень.
только вот это поразило:
Для фізичних осіб ставку єдиного податку встановлюють залежно від обсягу коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний місяць у таких межах:
Почему месяц, а не год как сейчас?! и кто и как это будет контролировать... бред... - У разі, коли фізичні особи, провадять підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів своєї сім'ї, ставку єдиного податку збільшують на 20 відсотків за кожну таку особу. ( а не на 50%, как сейчас).
Ну и все пожалуй!
остальное я бы отнесла к "минусам" Проекта, которые лично меня возмутили и поразили.
особенно вот эти пункты:
- ежегодное изменение (читай "повышение"
) ставок ЕН- ну и этот "волшебный" взнос в пенсионный, о котором давно говорят и пишут:
Фізичні особи за себе та своїх найманих працівників (зокрема членів своєї сім’ї, які задіяні у провадженні підприємницької діяльності платника єдиного податку) сплачують внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства у вигляді єдиного внеску, розміри якого визначає законодавство.
если я правильно понимаю, сделают обязаловку по уплате взносов в пенсионный, т.е. ту добровольную доплату, существующую на сегодняшний день, заменят обязательной.
если так,что тут сказать. лишают в очередной раз права выбора...
вроде бы все прокомментировала.
Звертаємо Вашу увагу на наші пропозиції що до проекту Закону Податкового Кодексу (р. № 2215).
Враховуючи темпи інфляції у динаміці з 1999-го по 2008-й роки, що суттєво вплинули на масштаби цін, пропонуємо переглянути у сторону суттєвого збільшення обсяги виторгу зазначені у п.п. 1.1, 1.2 та 1.3, частини 1 статті 342.
Оскільки фізичні особи – підприємці, що працюють на спрощеній системі оподаткування не ведуть бухгалтерського обліку, то заздалегідь визначити, обрахувати чи запланувати очікувані (оціночні) обсяги виторгу є неможливим або дуже проблематичним. Пропонуємо врахувати це при викладенні п.1 статті 343 та п. 3 статті 348.
Ми категорично незгодні з запропонованою втратою права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності протягом наступного календарного року у разі недотримання вимог Кодексом ( п. 12. статті 343) оскільки така міра є неадекватною і не враховує можливості ненавмисних та несвідомих помилок у веденні обліку.
Звертаємо вашу увагу на п. 1 статті 344 відносно посилання на неіснуючий пункт 2.6 цієї ж статті, та п.1 статті 347 відносно посилання на неіснуючі підпункти 1.1 та 1.2 першої частини статті 343.
Ми категорично не згодні з. п. 9 статті 348 та вважаємо, що він повинен бути виключений оскільки суттєво обтяжить систему обліку.
Харківський Клуб Підприємців
Враховуючи темпи інфляції у динаміці з 1999-го по 2008-й роки, що суттєво вплинули на масштаби цін, пропонуємо переглянути у сторону суттєвого збільшення обсяги виторгу зазначені у п.п. 1.1, 1.2 та 1.3, частини 1 статті 342.
Оскільки фізичні особи – підприємці, що працюють на спрощеній системі оподаткування не ведуть бухгалтерського обліку, то заздалегідь визначити, обрахувати чи запланувати очікувані (оціночні) обсяги виторгу є неможливим або дуже проблематичним. Пропонуємо врахувати це при викладенні п.1 статті 343 та п. 3 статті 348.
Ми категорично незгодні з запропонованою втратою права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності протягом наступного календарного року у разі недотримання вимог Кодексом ( п. 12. статті 343) оскільки така міра є неадекватною і не враховує можливості ненавмисних та несвідомих помилок у веденні обліку.
Звертаємо вашу увагу на п. 1 статті 344 відносно посилання на неіснуючий пункт 2.6 цієї ж статті, та п.1 статті 347 відносно посилання на неіснуючі підпункти 1.1 та 1.2 першої частини статті 343.
Ми категорично не згодні з. п. 9 статті 348 та вважаємо, що він повинен бути виключений оскільки суттєво обтяжить систему обліку.
Харківський Клуб Підприємців
Потолок однозначно надо поднимать, хотябы до миллиона, а правильнее, согласно индексу инфляции и корректировать максимум перед началом каждого года.
Абзац
"Для фізичних осіб ставку єдиного податку встановлюють залежно від обсягу коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний місяць у таких межах:
до 100 000 гривень – від 20 до 100 гривень;
від 100 001 до 300 000 гривень – від 101 до 200 гривень;
від 300 001 до 500 000 гривень – від 201 до 300 гривень."
изложен крайне неудачно. Как я понимаю, хотели поставить зависимость ежемесячного налога от годового оборота. Но написано бестолково. Кроме того непонятен механизм оплаты налога.
Предлагаю следующее:
за первые 100 000 выручки платиться X налога. В том месяце, в котором происходит превышение лимита, предприниматель обязан доплатить до следующей ставки и т.д.
Абзац
"Для фізичних осіб ставку єдиного податку встановлюють залежно від обсягу коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний місяць у таких межах:
до 100 000 гривень – від 20 до 100 гривень;
від 100 001 до 300 000 гривень – від 101 до 200 гривень;
від 300 001 до 500 000 гривень – від 201 до 300 гривень."
изложен крайне неудачно. Как я понимаю, хотели поставить зависимость ежемесячного налога от годового оборота. Но написано бестолково. Кроме того непонятен механизм оплаты налога.
Предлагаю следующее:
за первые 100 000 выручки платиться X налога. В том месяце, в котором происходит превышение лимита, предприниматель обязан доплатить до следующей ставки и т.д.
Подымать максимальную планку выручки однозначно надо.
По поводу:
"Предлагаю следующее:
за первые 100 000 выручки платиться X налога. В том месяце, в котором происходит превышение лимита, предприниматель обязан доплатить до следующей ставки и т.д."
- поддерживаю. Единственное - это вот:
до 200 000 гривень – від 20 до 100 гривень;
від 200 001 до 400 000 гривень – від 101 до 200 гривень;
від 400 001 до 700 000 гривень – від 201 до 300 гривень;
від 700 001 до 1 000 000 гривень – від 301 до 400 гривень.
По поводу 20% добавки к ЕН за каждого наем лица (вместо 50%) - это то, что нам надо в кризисное время. Хотя при этом придется доплатить в ПФ не добровольно, а принудительно. Здесь надо подумать, посчитать и решить.
По поводу:
"Предлагаю следующее:
за первые 100 000 выручки платиться X налога. В том месяце, в котором происходит превышение лимита, предприниматель обязан доплатить до следующей ставки и т.д."
- поддерживаю. Единственное - это вот:
до 200 000 гривень – від 20 до 100 гривень;
від 200 001 до 400 000 гривень – від 101 до 200 гривень;
від 400 001 до 700 000 гривень – від 201 до 300 гривень;
від 700 001 до 1 000 000 гривень – від 301 до 400 гривень.
По поводу 20% добавки к ЕН за каждого наем лица (вместо 50%) - это то, что нам надо в кризисное время. Хотя при этом придется доплатить в ПФ не добровольно, а принудительно. Здесь надо подумать, посчитать и решить.
Спасибо всем, кто откликнулся.
Согласен с тем, что начинать обсуждение наших предложений надо со ставок ЕН и предельных объемов дохода в год. Давайте на конкретных цифрах.
Итак, исходные данные для разработки наших предложений:
1.Сумма ЕН за год – 200 грн.х12 мес.= 2400 грн.,
2.Предельный месячный доход ( при равномерном распределении на протяжении года) - 500 000 грн.: 12 мес. = 41 667 грн./мес.
Т.е. с точки зрения чиновников и законодателей, МАКСИМУМ, что может получить от нас государство сегодня - 2400 грн. ЕН в год при среднем ежемесячном доходе до 41670 грн.
Далее – что мы хотим иметь:
1.Сохранить основные принципы - упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности.
2.Увеличить предел доходов для ЕН до 1 млн.грн.
3.Индексировать предел доходов в соответствии с индексом инфляции (а не какими-то другими надуманными показателями вроде минимальной зарплаты).
4.Придется увеличивать и индексировать ЕН, но при этом желательно: а) сумма ЕН в каждом месяце должна быть «привязана» к полученному в этом месяце доходу; б) расчет этой суммы должен быть прост и понятен; в)администрирование индексированного ЕН изменить; г)распределение казначейством полученных от нас денег по статьям оставить как есть : 43% - местный бюджет; 42% - Пенс.Фонд; 15% - соцстрах.
5.ЕН за наемных работников также придется индексировать, предлагаю в объеме 50% от уплаченного самим предпринимателем ЕН. (У кого есть «наемники» - что скажете Вы?)
6.Нам придется согласиться с увеличением пенсионных отчислений в размере минимального страхового пенсионного взноса. Но… если индексированная ставка ЕН будет покрывать частично или полностью сумму этих взносов, то соответственно снижается и «давление» на нас страховых пенсионных взносов.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Если по первым трем пунктам, думаю не будет противоречий, то п.п.4,5,6 надо тщательно все продумать с точки зрения как последствий для нас в реальной деятельности, так и социальной ответственности, дабы избежать претензий противников «упрощенки» и иметь аргументы для отстаивания своих предложений в коридорах власти.
П.4 - предлагаю такой вариант:
Сохранить привычную всем ставку ЕН 200 грн. как базовую при доходе до 40000 грн. в месяц (округленный в меньшую сторону от рассчитанных 41667 грн./мес). Отсюда определяем:
1.Шаг роста дохода сверх базовых 40000 грн./мес.= ¼ часть, т.е. 10000 грн.
2.Шаг роста ставки ЕН принять также равным ¼ базовых 200 грн., т.е. 50 грн.
В итоге – при доходе в месяц до 40000 грн. ставка не меняется и составляет базовых 200 грн. При превышении месячного дохода сверх базовых 40000 грн. ставка ЕН поднимается соответственно на 50 грн. за каждые 10000 грн. суммы превышения.
Пример. В январе доход составил 54500 грн. Расчетная ставка ЕН составит: 200 грн. за базовый доход 40000 грн. плюс 50 грн. за 10000 грн. превышения. Итого - 250 грн.
В феврале доход упал до 37800 грн. Ставка ЕН составит только базовые 200 грн.
В марте «удалось намолотить» 127600 грн. Ставка ЕН рассчитывается так: 200 грн. + 50грн.х (127600-40000):10000=200+50х(87600:10000)=200+50х8 (округляем к уменьшению до 8)= 200+400=600 грн.
В апреле доход упал до 35000 грн. и оставался таким до конца года. Соответственно ЕН с апреля по декабрь составлял 200 грн. в месяц, т.е. сумма ЕН за эти месяцы составила 200х9=1800 грн.
Итого: суммарный годовой доход составил : 54500+37800+127600+(35000х9)=534900 грн.
сумма ЕН за год составила: 250+200+600+1800= 2850 грн.
В этом варианте вижу следующие преимущества/недостатки:
1. Ставка ЕН налога легко рассчитывается.
2. Сумма роста ЕН «привязана» к полученному доходу, (платится из полученного в прошедшем месяце дохода), что позволяет нам прогнозировать платежи ЕН и дает рост уплаченных нами сумм в соответствии с ростом доходов.
3. Мы снизили «потолочный» среднемесячный доход с расчитанных 41667 грн. до 40000 грн. в месяц. Это является нашими аргументами против чиновников и подтверждает нашу социальную ответственность перед обществом.
4. Местные бюджеты смогут прогнозировать поступления как и раньше - по числу предпринимателей – упрощенцев, но при этом рост поступлений будет напрямую зависеть от эффективности их содействия развитию предпринимательства в регионах.
5. Пенсионный Фонд и Фонд социального страхования также получат растущие отчисления.
6. Но учитывая, что мы платим в текущем месяце базовый ЕН 200 грн. авансом за следующий месяц, а дополнительную сумму ЕН будем платить за прошедший месяц (в случае превышения базового дохода 40000 грн.), придется разработать механизм администрирования измененного ЕН. Предлагаю вариант - оформлять две платежки, одну на 200 грн. – авансовую, другую – за прошедший месяц с указанием в назначении платежа «доплата ЕН за такой-то месяц». Тут могут возникнуть сложности у тех предпринимателей, кто ведет свою бухгалтерию самостоятельно без бухгалтера.
7. Отдельно придется вести учет сумм доплат страховых пенсионных взносов, что также может быть затруднительным для предпринимателей, ведущих свою деятельность без бухгалтера.
Что скажете? Жду конструктивной критики и предложений.
Согласен с тем, что начинать обсуждение наших предложений надо со ставок ЕН и предельных объемов дохода в год. Давайте на конкретных цифрах.
Итак, исходные данные для разработки наших предложений:
1.Сумма ЕН за год – 200 грн.х12 мес.= 2400 грн.,
2.Предельный месячный доход ( при равномерном распределении на протяжении года) - 500 000 грн.: 12 мес. = 41 667 грн./мес.
Т.е. с точки зрения чиновников и законодателей, МАКСИМУМ, что может получить от нас государство сегодня - 2400 грн. ЕН в год при среднем ежемесячном доходе до 41670 грн.
Далее – что мы хотим иметь:
1.Сохранить основные принципы - упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности.
2.Увеличить предел доходов для ЕН до 1 млн.грн.
3.Индексировать предел доходов в соответствии с индексом инфляции (а не какими-то другими надуманными показателями вроде минимальной зарплаты).
4.Придется увеличивать и индексировать ЕН, но при этом желательно: а) сумма ЕН в каждом месяце должна быть «привязана» к полученному в этом месяце доходу; б) расчет этой суммы должен быть прост и понятен; в)администрирование индексированного ЕН изменить; г)распределение казначейством полученных от нас денег по статьям оставить как есть : 43% - местный бюджет; 42% - Пенс.Фонд; 15% - соцстрах.
5.ЕН за наемных работников также придется индексировать, предлагаю в объеме 50% от уплаченного самим предпринимателем ЕН. (У кого есть «наемники» - что скажете Вы?)
6.Нам придется согласиться с увеличением пенсионных отчислений в размере минимального страхового пенсионного взноса. Но… если индексированная ставка ЕН будет покрывать частично или полностью сумму этих взносов, то соответственно снижается и «давление» на нас страховых пенсионных взносов.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Если по первым трем пунктам, думаю не будет противоречий, то п.п.4,5,6 надо тщательно все продумать с точки зрения как последствий для нас в реальной деятельности, так и социальной ответственности, дабы избежать претензий противников «упрощенки» и иметь аргументы для отстаивания своих предложений в коридорах власти.
П.4 - предлагаю такой вариант:
Сохранить привычную всем ставку ЕН 200 грн. как базовую при доходе до 40000 грн. в месяц (округленный в меньшую сторону от рассчитанных 41667 грн./мес). Отсюда определяем:
1.Шаг роста дохода сверх базовых 40000 грн./мес.= ¼ часть, т.е. 10000 грн.
2.Шаг роста ставки ЕН принять также равным ¼ базовых 200 грн., т.е. 50 грн.
В итоге – при доходе в месяц до 40000 грн. ставка не меняется и составляет базовых 200 грн. При превышении месячного дохода сверх базовых 40000 грн. ставка ЕН поднимается соответственно на 50 грн. за каждые 10000 грн. суммы превышения.
Пример. В январе доход составил 54500 грн. Расчетная ставка ЕН составит: 200 грн. за базовый доход 40000 грн. плюс 50 грн. за 10000 грн. превышения. Итого - 250 грн.
В феврале доход упал до 37800 грн. Ставка ЕН составит только базовые 200 грн.
В марте «удалось намолотить» 127600 грн. Ставка ЕН рассчитывается так: 200 грн. + 50грн.х (127600-40000):10000=200+50х(87600:10000)=200+50х8 (округляем к уменьшению до 8)= 200+400=600 грн.
В апреле доход упал до 35000 грн. и оставался таким до конца года. Соответственно ЕН с апреля по декабрь составлял 200 грн. в месяц, т.е. сумма ЕН за эти месяцы составила 200х9=1800 грн.
Итого: суммарный годовой доход составил : 54500+37800+127600+(35000х9)=534900 грн.
сумма ЕН за год составила: 250+200+600+1800= 2850 грн.
В этом варианте вижу следующие преимущества/недостатки:
1. Ставка ЕН налога легко рассчитывается.
2. Сумма роста ЕН «привязана» к полученному доходу, (платится из полученного в прошедшем месяце дохода), что позволяет нам прогнозировать платежи ЕН и дает рост уплаченных нами сумм в соответствии с ростом доходов.
3. Мы снизили «потолочный» среднемесячный доход с расчитанных 41667 грн. до 40000 грн. в месяц. Это является нашими аргументами против чиновников и подтверждает нашу социальную ответственность перед обществом.
4. Местные бюджеты смогут прогнозировать поступления как и раньше - по числу предпринимателей – упрощенцев, но при этом рост поступлений будет напрямую зависеть от эффективности их содействия развитию предпринимательства в регионах.
5. Пенсионный Фонд и Фонд социального страхования также получат растущие отчисления.
6. Но учитывая, что мы платим в текущем месяце базовый ЕН 200 грн. авансом за следующий месяц, а дополнительную сумму ЕН будем платить за прошедший месяц (в случае превышения базового дохода 40000 грн.), придется разработать механизм администрирования измененного ЕН. Предлагаю вариант - оформлять две платежки, одну на 200 грн. – авансовую, другую – за прошедший месяц с указанием в назначении платежа «доплата ЕН за такой-то месяц». Тут могут возникнуть сложности у тех предпринимателей, кто ведет свою бухгалтерию самостоятельно без бухгалтера.
7. Отдельно придется вести учет сумм доплат страховых пенсионных взносов, что также может быть затруднительным для предпринимателей, ведущих свою деятельность без бухгалтера.
Что скажете? Жду конструктивной критики и предложений.
Всё хорошо, но тут не учитываются интересы "мелочи"!!!
В смысле СПД-ф/л, которые имеют годовой доход до 100 тыс. (50-60 тыс. год), зарабатывая не куплей-продажей, а оказанием услуг лично руками (мастера по ремонтам, швеи, сапожники, парикмахеры и проч.). У них сейчас ставки от 60 грн. до 90 грн. И сумму от 200грн. они не потянут!!!!
Поэтому я возражаю (от имени таких матеров), что за базовую надо брать ставку 200грн.!!!!
В смысле СПД-ф/л, которые имеют годовой доход до 100 тыс. (50-60 тыс. год), зарабатывая не куплей-продажей, а оказанием услуг лично руками (мастера по ремонтам, швеи, сапожники, парикмахеры и проч.). У них сейчас ставки от 60 грн. до 90 грн. И сумму от 200грн. они не потянут!!!!
Поэтому я возражаю (от имени таких матеров), что за базовую надо брать ставку 200грн.!!!!
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо визначення поняття суб’єкту мікропідприємництва)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Господарському Кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2003 р., № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144):
статтю 55 доповнити частиною третьою такого змісту:
“3. Суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) за рік відносяться до суб’єктів мікро, малого, середнього або великого підприємництва.
1) Суб'єктами мікропідприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує суми, еквівалентної двох мільйонів євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
2 млн. евро по нынешнему курсу грубо говоря 20 млн. гривень.
Предлагаю ввести термин нано- или кваркопредпринимательство. И включить сюда всех у кого оборот до 50 000 евро. Преференции - уплата предпринимателем единога налого по желанию, но не более 5 грн. в месяц, отчетный период - 3 года, официальный запрет ведения какого-либо учета с уголовной ответственностью за нарушение этого пункта. И интересы мелочи будут учтены.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо визначення поняття суб’єкту мікропідприємництва)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Господарському Кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2003 р., № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144):
статтю 55 доповнити частиною третьою такого змісту:
“3. Суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) за рік відносяться до суб’єктів мікро, малого, середнього або великого підприємництва.
1) Суб'єктами мікропідприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує суми, еквівалентної двох мільйонів євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.
2 млн. евро по нынешнему курсу грубо говоря 20 млн. гривень.
Предлагаю ввести термин нано- или кваркопредпринимательство. И включить сюда всех у кого оборот до 50 000 евро. Преференции - уплата предпринимателем единога налого по желанию, но не более 5 грн. в месяц, отчетный период - 3 года, официальный запрет ведения какого-либо учета с уголовной ответственностью за нарушение этого пункта. И интересы мелочи будут учтены.
elen maman
Я так понимаю речь шла об абстактных 200грн, как единица измерения - ставка единого налога. У каждого эта ставка своя и зависит от вида деятельности. А дальше по алгоритму описанному
vital_bvm.
vital_bvm
толково написано,особых возражений нет, кроме "округления вниз", сомневаюсь, что налоговая с этим согласиться
Я так понимаю речь шла об абстактных 200грн, как единица измерения - ставка единого налога. У каждого эта ставка своя и зависит от вида деятельности. А дальше по алгоритму описанному
vital_bvm.
vital_bvm
толково написано,особых возражений нет, кроме "округления вниз", сомневаюсь, что налоговая с этим согласиться
(elen maman @ Mar 24 2009, 01:52 PM) 
Всё хорошо, но тут не учитываются интересы "мелочи"!!!
В смысле СПД-ф/л, которые имеют годовой доход до 100 тыс. (50-60 тыс. год), зарабатывая не куплей-продажей, а оказанием услуг лично руками (мастера по ремонтам, швеи, сапожники, парикмахеры и проч.). У них сейчас ставки от 60 грн. до 90 грн. И сумму от 200грн. они не потянут!!!!
Поэтому я возражаю (от имени таких матеров), что за базовую надо брать ставку 200грн.!!!!
В смысле СПД-ф/л, которые имеют годовой доход до 100 тыс. (50-60 тыс. год), зарабатывая не куплей-продажей, а оказанием услуг лично руками (мастера по ремонтам, швеи, сапожники, парикмахеры и проч.). У них сейчас ставки от 60 грн. до 90 грн. И сумму от 200грн. они не потянут!!!!
Поэтому я возражаю (от имени таких матеров), что за базовую надо брать ставку 200грн.!!!!
Спасибо за замечание. Вношу уточнение - базовые 200 грн. ЕН в посте приведены как максимальная ставка. Если местным советом устанавливается ставка ЕН меньше 200 грн., то она и является базовой для дальнейших расчетов. Т.е. эти нормы Указа №727 сохраняются без изменений. А Налоговый кодекс регламентирует изменения в принципах ЕН сверх дохода 500000 грн. в год.
Тогда термин "базовый" надо применять как сейчас записано от 20 до 200грн.!
А так получается непонятно, как-будто сразу с 200грн. считать!
Ведь на самомо-то деле имелась в виду шкала с максимальным базовым значением.
Тогда надо предложить минимальную базовую величину.
А так получается непонятно, как-будто сразу с 200грн. считать!
Ведь на самомо-то деле имелась в виду шкала с максимальным базовым значением.
Тогда надо предложить минимальную базовую величину.
(elen maman @ Mar 24 2009, 02:56 PM)
Тогда термин "базовый" надо применять как сейчас записано от 20 до 200грн.!
А так получается непонятно, как-будто сразу с 200грн. считать!
Ведь на самомо-то деле имелась в виду шкала с максимальным базовым значением.
Тогда надо предложить минимальную базовую величину.
А так получается непонятно, как-будто сразу с 200грн. считать!
Ведь на самомо-то деле имелась в виду шкала с максимальным базовым значением.
Тогда надо предложить минимальную базовую величину.
Принимается формулировка "шкала ставок ЕН с минимальным базовым значением 20 грн. и максимальным - 200 грн".
Спасибо.
(vital_bvm @ Mar 24 2009, 01:26 PM)
Пример. В январе доход составил 54500 грн. Расчетная ставка ЕН составит: 200 грн. за базовый доход 40000 грн. плюс 50 грн. за 10000 грн. превышения. Итого - 250 грн.
В феврале доход упал до 37800 грн. Ставка ЕН составит только базовые 200 грн.
В марте «удалось намолотить» 127600 грн. Ставка ЕН рассчитывается так: 200 грн. + 50грн.х (127600-40000):10000=200+50х(87600:10000)=200+50х8 (округляем к уменьшению до 8)= 200+400=600 грн.
В апреле доход упал до 35000 грн. и оставался таким до конца года. Соответственно ЕН с апреля по декабрь составлял 200 грн. в месяц, т.е. сумма ЕН за эти месяцы составила 200х9=1800 грн.
Итого: суммарный годовой доход составил : 54500+37800+127600+(35000х9)=534900 грн.
сумма ЕН за год составила: 250+200+600+1800= 2850 грн.
В феврале доход упал до 37800 грн. Ставка ЕН составит только базовые 200 грн.
В марте «удалось намолотить» 127600 грн. Ставка ЕН рассчитывается так: 200 грн. + 50грн.х (127600-40000):10000=200+50х(87600:10000)=200+50х8 (округляем к уменьшению до 8)= 200+400=600 грн.
В апреле доход упал до 35000 грн. и оставался таким до конца года. Соответственно ЕН с апреля по декабрь составлял 200 грн. в месяц, т.е. сумма ЕН за эти месяцы составила 200х9=1800 грн.
Итого: суммарный годовой доход составил : 54500+37800+127600+(35000х9)=534900 грн.
сумма ЕН за год составила: 250+200+600+1800= 2850 грн.
Я в этом варианте вижу следующие недостатки:
- кто и как будет контролировать дифференциацию дохода в течение квартла?!
- тогда надо вводить отчетность по ЕН не квартальную, а ежемесячную!
- из-за введения индексации, налоговой службе придется переразрабатывать и внедрять новую программу начисления ЕН!!! А это...уже...на грани невозможного! особенно зная по опыту сколько это влечет ошибок и проч. даже в проверенных программах...как-то настораживает!
- и из-за введения дифференцированного ЕН от ВД в месяц, увеличивается риск уклонения от налогообложения! У нас народ умный, и не проводя суммы по банку будут наличку прятать и не проводить, чтобы остаться на мин. ставке!
- поэтому считаю, лучше вводить по итогам квартала-года! Т.е. превысил порог 500 тыс., автоматом со следующего года попал в группу до 1 млн. и с другой ставкой!
Это ещё не всё, думаю...
Ещё один аргумент против диференциации ЕНа в динамике оборота. Не забывайте для многих ЧП есть критерий сезонности. А значит, чтобы не вылазить в больший ЕН они будут оптимизировать свою деятельность путем искуственного притормаживания текущей выручки. И ещё один аргумент, в законе О налогообложении основными принципами декларируется:
стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів
(обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг
протягом бюджетного року;
економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів
(обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку
національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням
необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його
доходами;
рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності
забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для
фінансування витрат.
Т.е. равномерность налогообложения на протяжении года. А любые скачки - это дополнительная нагрузка, тем более для маленького частного предпринимателя. Опять же, сложность учета.
стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів
(обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг
протягом бюджетного року;
економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів
(обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку
національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням
необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його
доходами;
рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності
забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для
фінансування витрат.
Т.е. равномерность налогообложения на протяжении года. А любые скачки - это дополнительная нагрузка, тем более для маленького частного предпринимателя. Опять же, сложность учета.
(Александр Харьков @ Mar 24 2009, 03:38 PM)
Т.е. равномерность налогообложения на протяжении года. А любые скачки - это дополнительная нагрузка, тем более для маленького частного предпринимателя. Опять же, сложность учета.
Во!!! + 100! И я об этом же ...тока с другого конца!
(elen maman @ Mar 24 2009, 03:42 PM)
Во!!! + 100! И я об этом же ...тока с другого конца!
Давайте смотреть на вещи реально. Если мы отстаиваем увеличение планки дохода (хотя бы до 1 млн.грн в год), то без роста ставок ЕН это сделать не удастся. Предложения, которые мы с вами уже получили (от Сенченко №4112 и Катеринчука в проекте Кодекса) нас не устраивают - там заложен принцип "упала" планка Х дохода - платишь больше. А если после превышения этой "планки" дела пошли совсем плохо, доход упад до минимума, а ставка ЕН осталась задранной - это будет справедливым и реальным или как?
(vital_bvm @ Mar 24 2009, 04:00 PM)
Давайте смотреть на вещи реально. Если мы отстаиваем увеличение планки дохода (хотя бы до 1 млн.грн в год), то без роста ставок ЕН это сделать не удастся. Предложения, которые мы с вами уже получили (от Сенченко №4112 и Катеринчука в проекте Кодекса) нас не устраивают - там заложен принцип "упала" планка Х дохода - платишь больше. А если после превышения этой "планки" дела пошли совсем плохо, доход упад до минимума, а ставка ЕН осталась задранной - это будет справедливым и реальным или как?
Для того чтобы стимулировать экономику и преодолеть последствия кризиса надо:
1. "Заморозить" увеличение налогов.
2. Либерализовать экономику.
Это значит оставить ЕН на прежнем уровне и увеличить выручку, например до 3 000 000 млн.
Люди станут больше зарабатывать, у них появятся лишние деньги, это стимулирует потребление, а значит увеличение производства.
(Александр Харьков @ Mar 24 2009, 04:39 PM)
Для того чтобы стимулировать экономику и преодолеть последствия кризиса надо:
1. "Заморозить" увеличение налогов.
2. Либерализовать экономику.
Это значит оставить ЕН на прежнем уровне и увеличить выручку, например до 3 000 000 млн.
Люди станут больше зарабатывать, у них появятся лишние деньги, это стимулирует потребление, а значит увеличение производства.
1. "Заморозить" увеличение налогов.
2. Либерализовать экономику.
Это значит оставить ЕН на прежнем уровне и увеличить выручку, например до 3 000 000 млн.
Люди станут больше зарабатывать, у них появятся лишние деньги, это стимулирует потребление, а значит увеличение производства.
И я бы хотел 3 млн. и старый ЕН, но... считаю это нереальным - не протолкнем мы с вами такие нормы, даже в условиях кризиса! А если и предположить (фантастика!), что нам удастся протолкнуть, то уверяю вас - через год-два нас все равно "хлопнут" налогами по голове (вспомните хотя бы требования МВФ по ликвидации "упрощенки"). Поэтому пока не поздно нужно выходить на прогрессивную шкалу ЕН и под это "выбить" рост доходов хотя бы до 1 млн. в год. Можно было бы привязать ставку ЕН в процентах к доходу, но уж очень смешные цифры получаются - лучше не "дразнить гусей" (хотя бы тот же "Укрлегпром"). Поэтому считаю, что лучше индексировать сумму ЕН к полученному текущему доходу - это есть не рост ЕН, а его индексация. Стимулом будет возможность планировать развитие своего дела под индексируемый "потолок".
(vital_bvm @ Mar 24 2009, 05:44 PM)
И я бы хотел 3 млн. и старый ЕН, но... считаю это нереальным - не протолкнем мы с вами такие нормы, даже в условиях кризиса! А если и предположить (фантастика!), что нам удастся протолкнуть, то уверяю вас - через год-два нас все равно "хлопнут" налогами по голове (вспомните хотя бы требования МВФ по ликвидации "упрощенки"). Поэтому пока не поздно нужно выходить на прогрессивную шкалу ЕН и под это "выбить" рост доходов хотя бы до 1 млн. в год. Можно было бы привязать ставку ЕН в процентах к доходу, но уж очень смешные цифры получаются - лучше не "дразнить гусей" (хотя бы тот же "Укрлегпром"). Поэтому считаю, что лучше индексировать сумму ЕН к полученному текущему доходу - это есть не рост ЕН, а его индексация. Стимулом будет возможность планировать развитие своего дела под индексируемый "потолок".
И это уже будет не "УПРОЩЕНКА" !!! Сейчас надо отстаивать то что есть , и не смотреть что скажет какой-то дядя с МВФ !!! Я на едином + ндс с 2001 года , поверьте опыт есть . !!! ( Уряд презентував новий антикризовий пакет з 4 законів
Новий антикризовий пакет з чотирьох законів - за понад півроку кризи в Україні - презентував уряд. Про це повідомила прем’єр Юлія Тимошенко.
Перший законопроект підвищує акцизний збір на товари, що значно нижчий, ніж в інших країнах світу. Другий закон має збільшити податок на товари, шкідливі для здоровя, зокрема, тютюнові вироби. Третій законопроект збалансує фінансовий план "Нафтогазу України" та аграрного фонду. А четвертий - змусить підприємців більше платити до Пенсійного фонду. Голова уряду сподівається, за усі ці законопроекти народні обранці проголосують уже за тиждень.)
(сорбит @ Mar 24 2009, 07:17 PM)
И это уже будет не "УПРОЩЕНКА" !!! Сейчас надо отстаивать то что есть , и не смотреть что скажет какой-то дядя с МВФ !!! Я на едином + ндс с 2001 года , поверьте опыт есть . !!! ( Уряд презентував новий антикризовий пакет з 4 законів
Новий антикризовий пакет з чотирьох законів - за понад півроку кризи в Україні - презентував уряд. Про це повідомила прем’єр Юлія Тимошенко.
Перший законопроект підвищує акцизний збір на товари, що значно нижчий, ніж в інших країнах світу. Другий закон має збільшити податок на товари, шкідливі для здоровя, зокрема, тютюнові вироби. Третій законопроект збалансує фінансовий план "Нафтогазу України" та аграрного фонду. А четвертий - змусить підприємців більше платити до Пенсійного фонду. Голова уряду сподівається, за усі ці законопроекти народні обранці проголосують уже за тиждень.)
Новий антикризовий пакет з чотирьох законів - за понад півроку кризи в Україні - презентував уряд. Про це повідомила прем’єр Юлія Тимошенко.
Перший законопроект підвищує акцизний збір на товари, що значно нижчий, ніж в інших країнах світу. Другий закон має збільшити податок на товари, шкідливі для здоровя, зокрема, тютюнові вироби. Третій законопроект збалансує фінансовий план "Нафтогазу України" та аграрного фонду. А четвертий - змусить підприємців більше платити до Пенсійного фонду. Голова уряду сподівається, за усі ці законопроекти народні обранці проголосують уже за тиждень.)
За десять лет существования единого налога (блин не отметили юбилей) пока все в стране было хорошо и шел рост ВВП не поднимался вопрос относительно увеличения объема выручки. Хотя на момент введения ЕН минимальная зарплата была 74 грн., а сейчас, для сравнения 605 грн. А когда грянул кризис, вдруг оказалось, что единщики мало платят налогов. И что же предлагается нам? Баш на баш. Государство предлагает миллион выручки в замен на 2-х, 3-х кратное увеличение ЕН. Я мало верю, что у нас так дела хорошо, что мы в этом году выйдем все на миллион, а тем более на три, по этому требование увеличения предела выручки есть больше моральным удовлетворением, нежели материальным, потому что даже ухитрившись выйти на прошлогодние обороты заплатить в бюджет мы должны будем больше. Отдельно скажу свое ФЕ в сторону пенсионного. Ну на какой ляд я буду его платить, если у меня пенсия продлится всего год. По статистике я доживу только до 61 года, как ни печально будет об этом сказать. Крамола? А шо делать?
(Александр Харьков @ Mar 24 2009, 09:30 PM)
За десять лет существования единого налога (блин не отметили юбилей) пока все в стране было хорошо и шел рост ВВП не поднимался вопрос относительно увеличения объема выручки. Хотя на момент введения ЕН минимальная зарплата была 74 грн., а сейчас, для сравнения 605 грн. А когда грянул кризис, вдруг оказалось, что единщики мало платят налогов. И что же предлагается нам? Баш на баш. Государство предлагает миллион выручки в замен на 2-х, 3-х кратное увеличение ЕН. Я мало верю, что у нас так дела хорошо, что мы в этом году выйдем все на миллион, а тем более на три, по этому требование увеличения предела выручки есть больше моральным удовлетворением, нежели материальным, потому что даже ухитрившись выйти на прошлогодние обороты заплатить в бюджет мы должны будем больше. Отдельно скажу свое ФЕ в сторону пенсионного. Ну на какой ляд я буду его платить, если у меня пенсия продлится всего год. По статистике я доживу только до 61 года, как ни печально будет об этом сказать. Крамола? А шо делать?
Этим людишкам , что сейчас при власти , я не верю . Они не задумываясь продадут нас с "потрахами " чтобы только дяди с МВФ бросили им " кость " .
Глава 42. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
Стаття 343. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (далі у цьому Кодексі – спрощена система оподаткування);
1.2) податок, платник податку, оподаткування, ставка податку – єдиний податок, платник єдиного податку, обкладення єдиним податком, ставка єдиного податку;
1.3) дохід – загальна сума будь-яких коштів, отриманих від усіх видів діяльності, вартості матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об’єктів власності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;
1.4) середньооблікова кількість працівників – кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і тих, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, за винятком найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Стаття 344. Платники податку
1.1. Спрощена система оподаткування поширюється з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 1.2 цієї статті, на таких суб’єктів малого підприємництва:
1.1.1) фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи та протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв:
кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);
1.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому Законі – юридичні особи):
середньооблiкова кількість працівників протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 50 осіб;
1.2. Спрощена система оподаткування не поширюється на:
а) страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
б) державні та комунальні підприємства;
в) суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать іншим суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
г) суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуску та проведення лотерей, проведення азартних ігор, іншу діяльність у сфері грального бізнесу, яка відповідно до законодавства підлягає патентуванню та (або) ліцензуванню;
ґ) суб’єктів господарювання, які здійснюють обмін іноземної валюти;
д) суб’єктів господарювання, які є виробниками підакцизних товарів;
е) суб’єктів господарювання, які провадять спільну діяльність без утворення юридичної особи, визначену статті 180 Податкового Кодексу;
є) реєстраторів цінних паперів;
ж) платників податку за торговельні місця на ринку;
з) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення);
і) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;
й) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником податку;
к) суб’єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
1.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковій та безготівковій грошовій формі.
Стаття 345. Об’єкт оподаткування
1.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 1.2 – 1.4 і 1.8 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:
а) суму кредитів, коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку, а також поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом дванадцяти календарних місяців з моменту її отримання;
б) суму коштів, що надійшли як відшкодування податку на додану вартість;
в) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в рамках програм);
г) суму коштів (зокрема, аванс, передоплата), які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);
ґ) вартість зворотної (заставної) тари, не повернутої платником податку протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але не пізніше, ніж протягом дванадцяти календарних місяців з моменту отримання тари;
д) суму коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);
е) суму податку на додану вартість, отриманого в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків постачання таких товарів (послуг) за рахунок бюджетних коштів);
є) суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
ж) суму коштів та вартості майна, внесених засновниками або учасниками платника податку до статутного фонду такого платника;
з) суму коштів та вартості майна, які повертаються платнику податку – власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, в результаті ліквідації такої юридичної особи – емітента, або у разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій (часток, паїв);
и) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;
і) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна платника податку у випадках, передбачених законом;
ї) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у встановленому законодавством порядку як компенсація прямих витрат або збитків, завданих такому платнику податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;
й) вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку за рішенням центральних органів виконавчої влади з метою експлуатації таких фондів у випадках, передбачених законодавством;
к) кошти або майно, отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іноземними державами відповідно до міжнародних договорів, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку, за умови цільового використання таких коштів (майна);
л) доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони);
м) суму списаної кредиторської заборгованості, утвореної в результаті отримання платником податку авансу (передоплати) за товари (роботи, послуги), з якого вже було сплачено єдиний податок.
1.2. Об’єктом оподаткування при продажу товарів за договором комісії (договором доручення, агентським договором) є комісійна винагорода платника податку – комісіонера (повіреного, агента).
1.3. Об’єктом оподаткування при продажу основних засобів є різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких засобів за ціною, не меншою від звичайної, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу.
1.4. Не є об’єктом оподаткування сума податків і зборів (обов’язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента.
1.5. Датою отримання доходу (крім доходів, зазначених у пункті 1.8 цієї статті) є дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, у тому числі списання кредиторської заборгованості та матеріальні і нематеріальні цінності (активи), інші об’єкти власності, одержані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
1.6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.
1.7. У разі, коли торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України.
1.8. Доходи від операцій із купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони) оподатковуються у порядку, встановленому:
а) для юридичних осіб – Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”;
б) для фізичних осіб - підприємців – Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Стаття 346. База оподаткування
1.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 1.1 – 1.4 статті 345 цього Кодексу.
1.2. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.
1.3. Дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг визначається за звичайними цінами у порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Стаття 347. Ставки податку для фізичних осіб
1.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.
1.2. Рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб приймаються та офіційно оприлюднюються органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набирають чинності з початку наступного бюджетного періоду.
1.3. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб є нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Копія такого рішення надсилається органом місцевого самоврядування відповідному органу державної податкової служби у десятиденний строк з дня його офіційного опублікування.
1.4. Ставки податку для фізичних осіб є незмінними протягом бюджетного періоду, на який вони встановлені органами місцевого самоврядування.
1.5. У разі, коли органами місцевого самоврядування до початку нового бюджетного періоду в установленому цією статтею порядку не встановлено ставки податку за видами господарської діяльності, до моменту їх встановлення діють ставки податку, визначені у попередньому бюджетному періоді.
1.6. Фізична особа, що провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за більшою ставкою.
1.7. Фізична особа, що провадить господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за ставкою 200 гривень з розрахунку на календарний місяць незалежно від виду діяльності.
1.8. У разі, коли фізична особа провадить господарську діяльність з використанням найманої праці або за участю у такій діяльності членів своєї сім’ї, ставка податку, встановлена органом місцевого самоврядування, становить 50% від ставки єдиного податку за кожну таку особу.
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
1.10. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує 2 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.
Стаття 348. Ставки податку для юридичних осіб
1.1. Ставки податку для юридичних осіб визначаються у розмірі:
1.1.1) для юридичних осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, – 3 відсотки бази оподаткування (без урахування податку на додану вартість);
1.1.2) для юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість (сплачують податок на додану вартість у складі єдиного податку), – 5 відсотків бази оподаткування.
1.2. Ставки податку, зазначені у пункті 1.1 цієї статті, обираються юридичними особами самостійно в порядку, встановленому цим Законом.
1.3. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує 10 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.
Стаття 349. Податковий (звітний) період
1.1. Податковим (звітним) періодом для платника податку є календарний квартал.
1.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
1.3. Для суб’єктів малого підприємництва, які перейшли до сплати податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому такому суб’єкту видано свідоцтво платника податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
1.4. Для новоутворених суб’єктів малого підприємництва перший податковий (звітний) період починається з початку того кварталу, в якому видано свідоцтво платника податку.
1.5. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, що закінчується днем такої державної реєстрації.
Стаття 350. Порядок нарахування та строки сплати податку
1.1. Фізичні особи сплачують податок шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно) до початку місяця, за який здійснюється сплата податку.
1.2. Фізичні особи можуть здійснити сплату податку авансовим внеском за весь податковий період (квартал), але не більш як до кінця поточного звітного року.
1.3. Фізична особа самостійно нараховує податок за ставками, визначеними пунктами 1.9 і 1.10 статті 347 цього Кодексу, і перераховує його до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду.
Отримані доходи, сума перевищення доходу, нараховані та сплачені суми податку відображаються платником у декларації за відповідний звітний період.
1.4. Сума сплаченого податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб. При цьому доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності та є об’єктом оподаткування, не включаються до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року.
1.5. Юридичні особи сплачують податок згідно з поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за встановленим останнім днем подання такої декларації.
1.6. Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України.
1.7. Суми податку, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
1.2. Форма книги обліку доходів і витрат і порядок її ведення фізичними особами встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.3. Юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.
1.4. Платник податку не звільняється від ведення податкового обліку, складання і подання звітності, пов’язаної зі сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платниками яких він є згідно з іншими законодавчими актами.
1.5. За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду юридичні та фізичні особи подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва – платника податку в строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
1.6. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.7. Податкова звітність складається та подається наростаючим підсумком.
Стаття 352. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами (обов’язковими платежами)
1.1. Податок, з урахуванням положень пункту 1.8 статті 345 цього Кодексу, сплачується в рахунок таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно із законодавством (за винятком доходу нерезидентів, доходу, отриманого в результаті відчуження нерухомого майна, подарунків та майна, отриманого у спадщину);
в) податку на додану вартість на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які за своїм добровільним рішенням зареєструвалися платниками податку на додану вартість, та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування у розмірі 3 відсотки;
г) плати за торговий патент на право провадження деяких видів підприємницької діяльності;
ґ) комунального податку;
д) збору за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.
1.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 10.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, встановлених законодавством, а страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – в порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.
1.3. Платник податку вважається податковим агентом найманих ним осіб та/або фізичних осіб, які перебувають з ним у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь таких осіб, включаючи будь-які доходи, які остаточно оподатковуються під час їх виплати.
1.4. Якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність із використанням найманої праці, то для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, орган державної податкової служби видає такому платнику податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі – довідка).
У разі збільшення кількості працівників (відкриття додаткових робочих місць) протягом строку дії виданого свідоцтва платника податку, платник податку повинен здійснити доплату за кожного додатково найнятого працівника з розрахунку не менш як за повний місяць з початку діяльності таких працівників і одержати відповідні довідки для цих працівників.
У разі зменшення кількості працівників протягом строку дії виданого свідоцтва платник податку повинен повернути видані довідки.
У разі, коли протягом дії свідоцтва платник податку замість працівників, які звільнилися, наймає інших, сплачена сума податку не збільшується до кінця періоду, за який була здійснена оплата за звільнених працівників.
У разі втрати довідки доплата за працівника може бути припинена лише починаючи з наступного кварталу.
Свідоцтво (довідка) повинно розміщуватися на робочому місці платника податку (найманого працівника, членів сім’ї фізичної особи - підприємця) та пред’являтися працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки.
Свідоцтво та довідки, видані платникові податку, не можуть бути передані іншим, крім зазначених у них, особам.
Свідоцтво, строк дії якого скінчився, підлягає поверненню у п’ятиденний строк разом з усіма довідками органу державної податкової служби, який їх видав.
Форма та порядок видачі довідки встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.5. Платник податку не звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до бюджету, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування податку на доходи фізичних осіб, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків, пов’язаних з виплатою заробітної плати (доходу) працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Стаття 353. Порядок переходу до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмови від сплати податків за спрощеною системою оподаткування
1.1. Суб’єкти малого підприємництва - юридичні особи обирають спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування. Суб’єкти малого підприємництва - фізичні особи оподатковуються за спрощеною системою оподаткування.
1.2. Рішення про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування може бути прийняте суб’єктом малого підприємництва один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви.
1.3. Перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмова від її застосування, а також перехід до сплати податку за іншою ставкою можуть бути здійснені суб’єктами господарювання, які відповідають вимогам пункту 1.1 статті 344 цього Кодексу, з початку нового податкового (звітного) періоду за умови подання відповідної письмової заяви органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного податкового (звітного) періоду. Юридичні особи у поданій заяві зазначають обрану ними ставку податку, фізичні особи – ставку податку, встановлену органами місцевого самоврядування.
У такому ж порядку здійснюється зміна (доповнення або виключення) виду діяльності фізичної особи, що сплачує податок.
1.4. Орган державної податкової служби зобов’язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання суб’єктом малого підприємництва заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво платника податку або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку.
Свідоцтво платника податку отримує фізична особа особисто з підтвердженням особистого підпису або за її дорученням отримує довірена на це особа.
1.5. Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник податку за умови погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу (недоїмки).
1.6. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації, вважаються платниками податку з дня державної реєстрації такого платника.
При цьому під час розгляду органом державної податкової служби заяви про видачу свідоцтва платника податку, поданої новоутвореною фізичною особою - підприємцем, який раніше вже був у встановленому законом порядку зареєстрований як платник єдиного податку і самостійно прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, враховується вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (але не більш як за річний період до дати подання такої заяви).
1.7. Свідоцтво платника податку видається на календарний рік і не потребує щоквартального продовження.
1.8. Бланк свідоцтва платника податку є документом суворого обліку, що запроваджується на всій території України.
1.9. Форма свідоцтва платника податку і порядок його видачі встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.10. У разі припинення платником податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати податку нараховуються такому платникові по останній день (включно) календарного місяця його фактичної діяльності.
1.11. Процедура переходу платника податків до їх сплати за спрощеною або загальною системою оподаткування, а також порядок оподаткування платників податків у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Стаття 354. Відповідальність платника податку
1.1. Платник податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до цього Закону.
1.2. У разі застосування суб’єктом господарювання – юридичною особою іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.3 статті 344 цього Кодексу, або здійснення операцій, на які відповідно до пункту 1.2 статті 344 цього Кодексу не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за подвійною ставкою єдиного податку.
1.3. Порядок анулювання свідоцтва платника податку встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Где то так.
Вычитайте, плиз, на предмет ошибок и несоответствий.
Стаття 343. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (далі у цьому Кодексі – спрощена система оподаткування);
1.2) податок, платник податку, оподаткування, ставка податку – єдиний податок, платник єдиного податку, обкладення єдиним податком, ставка єдиного податку;
1.3) дохід – загальна сума будь-яких коштів, отриманих від усіх видів діяльності, вартості матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об’єктів власності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;
1.4) середньооблікова кількість працівників – кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і тих, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, за винятком найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Стаття 344. Платники податку
1.1. Спрощена система оподаткування поширюється з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 1.2 цієї статті, на таких суб’єктів малого підприємництва:
1.1.1) фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи та протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв:
кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);
1.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому Законі – юридичні особи):
середньооблiкова кількість працівників протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 50 осіб;
1.2. Спрощена система оподаткування не поширюється на:
а) страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
б) державні та комунальні підприємства;
в) суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать іншим суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
г) суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуску та проведення лотерей, проведення азартних ігор, іншу діяльність у сфері грального бізнесу, яка відповідно до законодавства підлягає патентуванню та (або) ліцензуванню;
ґ) суб’єктів господарювання, які здійснюють обмін іноземної валюти;
д) суб’єктів господарювання, які є виробниками підакцизних товарів;
е) суб’єктів господарювання, які провадять спільну діяльність без утворення юридичної особи, визначену статті 180 Податкового Кодексу;
є) реєстраторів цінних паперів;
ж) платників податку за торговельні місця на ринку;
з) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення);
і) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;
й) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником податку;
к) суб’єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
1.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковій та безготівковій грошовій формі.
Стаття 345. Об’єкт оподаткування
1.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 1.2 – 1.4 і 1.8 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:
а) суму кредитів, коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку, а також поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом дванадцяти календарних місяців з моменту її отримання;
б) суму коштів, що надійшли як відшкодування податку на додану вартість;
в) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в рамках програм);
г) суму коштів (зокрема, аванс, передоплата), які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);
ґ) вартість зворотної (заставної) тари, не повернутої платником податку протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але не пізніше, ніж протягом дванадцяти календарних місяців з моменту отримання тари;
д) суму коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);
е) суму податку на додану вартість, отриманого в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків постачання таких товарів (послуг) за рахунок бюджетних коштів);
є) суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
ж) суму коштів та вартості майна, внесених засновниками або учасниками платника податку до статутного фонду такого платника;
з) суму коштів та вартості майна, які повертаються платнику податку – власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, в результаті ліквідації такої юридичної особи – емітента, або у разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій (часток, паїв);
и) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;
і) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна платника податку у випадках, передбачених законом;
ї) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у встановленому законодавством порядку як компенсація прямих витрат або збитків, завданих такому платнику податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;
й) вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку за рішенням центральних органів виконавчої влади з метою експлуатації таких фондів у випадках, передбачених законодавством;
к) кошти або майно, отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іноземними державами відповідно до міжнародних договорів, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку, за умови цільового використання таких коштів (майна);
л) доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони);
м) суму списаної кредиторської заборгованості, утвореної в результаті отримання платником податку авансу (передоплати) за товари (роботи, послуги), з якого вже було сплачено єдиний податок.
1.2. Об’єктом оподаткування при продажу товарів за договором комісії (договором доручення, агентським договором) є комісійна винагорода платника податку – комісіонера (повіреного, агента).
1.3. Об’єктом оподаткування при продажу основних засобів є різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких засобів за ціною, не меншою від звичайної, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу.
1.4. Не є об’єктом оподаткування сума податків і зборів (обов’язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента.
1.5. Датою отримання доходу (крім доходів, зазначених у пункті 1.8 цієї статті) є дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, у тому числі списання кредиторської заборгованості та матеріальні і нематеріальні цінності (активи), інші об’єкти власності, одержані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
1.6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.
1.7. У разі, коли торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України.
1.8. Доходи від операцій із купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони) оподатковуються у порядку, встановленому:
а) для юридичних осіб – Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”;
б) для фізичних осіб - підприємців – Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Стаття 346. База оподаткування
1.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 1.1 – 1.4 статті 345 цього Кодексу.
1.2. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.
1.3. Дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг визначається за звичайними цінами у порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Стаття 347. Ставки податку для фізичних осіб
1.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.
1.2. Рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб приймаються та офіційно оприлюднюються органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набирають чинності з початку наступного бюджетного періоду.
1.3. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб є нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Копія такого рішення надсилається органом місцевого самоврядування відповідному органу державної податкової служби у десятиденний строк з дня його офіційного опублікування.
1.4. Ставки податку для фізичних осіб є незмінними протягом бюджетного періоду, на який вони встановлені органами місцевого самоврядування.
1.5. У разі, коли органами місцевого самоврядування до початку нового бюджетного періоду в установленому цією статтею порядку не встановлено ставки податку за видами господарської діяльності, до моменту їх встановлення діють ставки податку, визначені у попередньому бюджетному періоді.
1.6. Фізична особа, що провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за більшою ставкою.
1.7. Фізична особа, що провадить господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за ставкою 200 гривень з розрахунку на календарний місяць незалежно від виду діяльності.
1.8. У разі, коли фізична особа провадить господарську діяльність з використанням найманої праці або за участю у такій діяльності членів своєї сім’ї, ставка податку, встановлена органом місцевого самоврядування, становить 50% від ставки єдиного податку за кожну таку особу.
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
1.10. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує 2 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.
Стаття 348. Ставки податку для юридичних осіб
1.1. Ставки податку для юридичних осіб визначаються у розмірі:
1.1.1) для юридичних осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, – 3 відсотки бази оподаткування (без урахування податку на додану вартість);
1.1.2) для юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість (сплачують податок на додану вартість у складі єдиного податку), – 5 відсотків бази оподаткування.
1.2. Ставки податку, зазначені у пункті 1.1 цієї статті, обираються юридичними особами самостійно в порядку, встановленому цим Законом.
1.3. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує 10 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.
Стаття 349. Податковий (звітний) період
1.1. Податковим (звітним) періодом для платника податку є календарний квартал.
1.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
1.3. Для суб’єктів малого підприємництва, які перейшли до сплати податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому такому суб’єкту видано свідоцтво платника податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
1.4. Для новоутворених суб’єктів малого підприємництва перший податковий (звітний) період починається з початку того кварталу, в якому видано свідоцтво платника податку.
1.5. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, що закінчується днем такої державної реєстрації.
Стаття 350. Порядок нарахування та строки сплати податку
1.1. Фізичні особи сплачують податок шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно) до початку місяця, за який здійснюється сплата податку.
1.2. Фізичні особи можуть здійснити сплату податку авансовим внеском за весь податковий період (квартал), але не більш як до кінця поточного звітного року.
1.3. Фізична особа самостійно нараховує податок за ставками, визначеними пунктами 1.9 і 1.10 статті 347 цього Кодексу, і перераховує його до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду.
Отримані доходи, сума перевищення доходу, нараховані та сплачені суми податку відображаються платником у декларації за відповідний звітний період.
1.4. Сума сплаченого податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб. При цьому доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності та є об’єктом оподаткування, не включаються до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року.
1.5. Юридичні особи сплачують податок згідно з поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за встановленим останнім днем подання такої декларації.
1.6. Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України.
1.7. Суми податку, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
1.2. Форма книги обліку доходів і витрат і порядок її ведення фізичними особами встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.3. Юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.
1.4. Платник податку не звільняється від ведення податкового обліку, складання і подання звітності, пов’язаної зі сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платниками яких він є згідно з іншими законодавчими актами.
1.5. За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду юридичні та фізичні особи подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва – платника податку в строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
1.6. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.7. Податкова звітність складається та подається наростаючим підсумком.
Стаття 352. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами (обов’язковими платежами)
1.1. Податок, з урахуванням положень пункту 1.8 статті 345 цього Кодексу, сплачується в рахунок таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно із законодавством (за винятком доходу нерезидентів, доходу, отриманого в результаті відчуження нерухомого майна, подарунків та майна, отриманого у спадщину);
в) податку на додану вартість на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які за своїм добровільним рішенням зареєструвалися платниками податку на додану вартість, та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування у розмірі 3 відсотки;
г) плати за торговий патент на право провадження деяких видів підприємницької діяльності;
ґ) комунального податку;
д) збору за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.
1.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 10.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, встановлених законодавством, а страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – в порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.
1.3. Платник податку вважається податковим агентом найманих ним осіб та/або фізичних осіб, які перебувають з ним у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь таких осіб, включаючи будь-які доходи, які остаточно оподатковуються під час їх виплати.
1.4. Якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність із використанням найманої праці, то для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, орган державної податкової служби видає такому платнику податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі – довідка).
У разі збільшення кількості працівників (відкриття додаткових робочих місць) протягом строку дії виданого свідоцтва платника податку, платник податку повинен здійснити доплату за кожного додатково найнятого працівника з розрахунку не менш як за повний місяць з початку діяльності таких працівників і одержати відповідні довідки для цих працівників.
У разі зменшення кількості працівників протягом строку дії виданого свідоцтва платник податку повинен повернути видані довідки.
У разі, коли протягом дії свідоцтва платник податку замість працівників, які звільнилися, наймає інших, сплачена сума податку не збільшується до кінця періоду, за який була здійснена оплата за звільнених працівників.
У разі втрати довідки доплата за працівника може бути припинена лише починаючи з наступного кварталу.
Свідоцтво (довідка) повинно розміщуватися на робочому місці платника податку (найманого працівника, членів сім’ї фізичної особи - підприємця) та пред’являтися працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки.
Свідоцтво та довідки, видані платникові податку, не можуть бути передані іншим, крім зазначених у них, особам.
Свідоцтво, строк дії якого скінчився, підлягає поверненню у п’ятиденний строк разом з усіма довідками органу державної податкової служби, який їх видав.
Форма та порядок видачі довідки встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.5. Платник податку не звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до бюджету, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування податку на доходи фізичних осіб, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків, пов’язаних з виплатою заробітної плати (доходу) працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Стаття 353. Порядок переходу до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмови від сплати податків за спрощеною системою оподаткування
1.1. Суб’єкти малого підприємництва - юридичні особи обирають спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування. Суб’єкти малого підприємництва - фізичні особи оподатковуються за спрощеною системою оподаткування.
1.2. Рішення про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування може бути прийняте суб’єктом малого підприємництва один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви.
1.3. Перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмова від її застосування, а також перехід до сплати податку за іншою ставкою можуть бути здійснені суб’єктами господарювання, які відповідають вимогам пункту 1.1 статті 344 цього Кодексу, з початку нового податкового (звітного) періоду за умови подання відповідної письмової заяви органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного податкового (звітного) періоду. Юридичні особи у поданій заяві зазначають обрану ними ставку податку, фізичні особи – ставку податку, встановлену органами місцевого самоврядування.
У такому ж порядку здійснюється зміна (доповнення або виключення) виду діяльності фізичної особи, що сплачує податок.
1.4. Орган державної податкової служби зобов’язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання суб’єктом малого підприємництва заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво платника податку або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку.
Свідоцтво платника податку отримує фізична особа особисто з підтвердженням особистого підпису або за її дорученням отримує довірена на це особа.
1.5. Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник податку за умови погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу (недоїмки).
1.6. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації, вважаються платниками податку з дня державної реєстрації такого платника.
При цьому під час розгляду органом державної податкової служби заяви про видачу свідоцтва платника податку, поданої новоутвореною фізичною особою - підприємцем, який раніше вже був у встановленому законом порядку зареєстрований як платник єдиного податку і самостійно прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, враховується вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (але не більш як за річний період до дати подання такої заяви).
1.7. Свідоцтво платника податку видається на календарний рік і не потребує щоквартального продовження.
1.8. Бланк свідоцтва платника податку є документом суворого обліку, що запроваджується на всій території України.
1.9. Форма свідоцтва платника податку і порядок його видачі встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.10. У разі припинення платником податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати податку нараховуються такому платникові по останній день (включно) календарного місяця його фактичної діяльності.
1.11. Процедура переходу платника податків до їх сплати за спрощеною або загальною системою оподаткування, а також порядок оподаткування платників податків у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Стаття 354. Відповідальність платника податку
1.1. Платник податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до цього Закону.
1.2. У разі застосування суб’єктом господарювання – юридичною особою іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.3 статті 344 цього Кодексу, або здійснення операцій, на які відповідно до пункту 1.2 статті 344 цього Кодексу не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за подвійною ставкою єдиного податку.
1.3. Порядок анулювання свідоцтва платника податку встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Где то так.
Вычитайте, плиз, на предмет ошибок и несоответствий.
Беру одну статью для анализа:
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
Розглянемо на прикладі.
Приклад. За підсумками перших 2-ох кварталів підприємець отримав (наростаючим підсумком) доход в сумі 540000 грн. та сплатив ЄП за цей період в сумі 200грнх6міс.= 1200 грн.
В липні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 400 грн. (сума перевищення понад 500000 грн. за ставкою оподаткування 1%), тобто разом 600 грн.
В наступному 3-му кварталі він отримав ще 240000 грн. доходу. Сплачені податки становили: липень=600 грн., серпень= 200 грн. вересень=200 грн., разом 1000 грн.
А в жовтні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 2400 грн.(за ставкою 1% від суми перевищення), тобто разом 2600 грн.
В четвертому кварталі справи пішли гірше і він, ледь животіючи, «намолотив» лише 30000 грн. Сума податків складе: жовтень=2600грн., листопад=200 грн., грудень=200 грн. плюс в січні наступного року ще 300 грн. доплати. Разом це складе 3300 грн.
В підсумку:- сукупний доход, отриманий на протязі року становить 540000+240000+30000=810000 грн.
-сума сплачених податків складе 1200+1000+3300=5500 грн.
Що ми отримали? Перевищення «стелі» 500000грн. доходу в рік становить 62%, сума сплачених податків зросла на 129%.
Неслабо? А як же рівномірність та стабільність оподаткування?
Ось чому я наполягаю на тому, що нам треба все ретельно зважити, адже ми з вами закладаємо правила власного життя можливо на багато років.
Які думки з приводу цього?
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
Розглянемо на прикладі.
Приклад. За підсумками перших 2-ох кварталів підприємець отримав (наростаючим підсумком) доход в сумі 540000 грн. та сплатив ЄП за цей період в сумі 200грнх6міс.= 1200 грн.
В липні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 400 грн. (сума перевищення понад 500000 грн. за ставкою оподаткування 1%), тобто разом 600 грн.
В наступному 3-му кварталі він отримав ще 240000 грн. доходу. Сплачені податки становили: липень=600 грн., серпень= 200 грн. вересень=200 грн., разом 1000 грн.
А в жовтні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 2400 грн.(за ставкою 1% від суми перевищення), тобто разом 2600 грн.
В четвертому кварталі справи пішли гірше і він, ледь животіючи, «намолотив» лише 30000 грн. Сума податків складе: жовтень=2600грн., листопад=200 грн., грудень=200 грн. плюс в січні наступного року ще 300 грн. доплати. Разом це складе 3300 грн.
В підсумку:- сукупний доход, отриманий на протязі року становить 540000+240000+30000=810000 грн.
-сума сплачених податків складе 1200+1000+3300=5500 грн.
Що ми отримали? Перевищення «стелі» 500000грн. доходу в рік становить 62%, сума сплачених податків зросла на 129%.
Неслабо? А як же рівномірність та стабільність оподаткування?
Ось чому я наполягаю на тому, що нам треба все ретельно зважити, адже ми з вами закладаємо правила власного життя можливо на багато років.
Які думки з приводу цього?
(vital_bvm @ Mar 25 2009, 11:36 AM)
Беру одну статью для анализа:
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
Розглянемо на прикладі.
Приклад. За підсумками перших 2-ох кварталів підприємець отримав (наростаючим підсумком) доход в сумі 540000 грн. та сплатив ЄП за цей період в сумі 200грнх6міс.= 1200 грн.
В липні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 400 грн. (сума перевищення понад 500000 грн. за ставкою оподаткування 1%), тобто разом 600 грн.
В наступному 3-му кварталі він отримав ще 240000 грн. доходу. Сплачені податки становили: липень=600 грн., серпень= 200 грн. вересень=200 грн., разом 1000 грн.
А в жовтні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 2400 грн.(за ставкою 1% від суми перевищення), тобто разом 2600 грн.
В четвертому кварталі справи пішли гірше і він, ледь животіючи, «намолотив» лише 30000 грн. Сума податків складе: жовтень=2600грн., листопад=200 грн., грудень=200 грн. плюс в січні наступного року ще 300 грн. доплати. Разом це складе 3300 грн.
В підсумку:- сукупний доход, отриманий на протязі року становить 540000+240000+30000=810000 грн.
-сума сплачених податків складе 1200+1000+3300=5500 грн.
Що ми отримали? Перевищення «стелі» 500000грн. доходу в рік становить 62%, сума сплачених податків зросла на 129%.
Неслабо? А як же рівномірність та стабільність оподаткування?
Ось чому я наполягаю на тому, що нам треба все ретельно зважити, адже ми з вами закладаємо правила власного життя можливо на багато років.
Які думки з приводу цього?
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
Розглянемо на прикладі.
Приклад. За підсумками перших 2-ох кварталів підприємець отримав (наростаючим підсумком) доход в сумі 540000 грн. та сплатив ЄП за цей період в сумі 200грнх6міс.= 1200 грн.
В липні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 400 грн. (сума перевищення понад 500000 грн. за ставкою оподаткування 1%), тобто разом 600 грн.
В наступному 3-му кварталі він отримав ще 240000 грн. доходу. Сплачені податки становили: липень=600 грн., серпень= 200 грн. вересень=200 грн., разом 1000 грн.
А в жовтні він має сплатити 200 грн. ЄП плюс 2400 грн.(за ставкою 1% від суми перевищення), тобто разом 2600 грн.
В четвертому кварталі справи пішли гірше і він, ледь животіючи, «намолотив» лише 30000 грн. Сума податків складе: жовтень=2600грн., листопад=200 грн., грудень=200 грн. плюс в січні наступного року ще 300 грн. доплати. Разом це складе 3300 грн.
В підсумку:- сукупний доход, отриманий на протязі року становить 540000+240000+30000=810000 грн.
-сума сплачених податків складе 1200+1000+3300=5500 грн.
Що ми отримали? Перевищення «стелі» 500000грн. доходу в рік становить 62%, сума сплачених податків зросла на 129%.
Неслабо? А як же рівномірність та стабільність оподаткування?
Ось чому я наполягаю на тому, що нам треба все ретельно зважити, адже ми з вами закладаємо правила власного життя можливо на багато років.
Які думки з приводу цього?
Податковий період - квартал.
За весь рік однозначно я сплачую 200,00 х 12 міс. = 2400 грн.
Тепер по кварталам:
1-й 540 000 грн. плюс до ЕН (540000-500000) х 1 % = 400 грн.
2-й 240 000 грн. плюс до ЕН "0"
3-й 30 000 грн. плюс до ЕН "0"
4-й 120 000 грн. плюс до ЕН "0"
Ітого 2800 грн. податку (2400 грн. плюс перевищення 400 грн.) при виручці за рік: 540000+240000+30000+120000 = 930 000 грн.
Я вообще думаю, что не нужно придумывать велосипед!!!
Пусть остется так, как есть!!!
А тем, кому мешает превышение 500тыс., давно уже придумано регистрировать бабку-внучку-жучку-мышку!!! И дробить ....бизнес.
Пусть остется так, как есть!!!
А тем, кому мешает превышение 500тыс., давно уже придумано регистрировать бабку-внучку-жучку-мышку!!! И дробить ....бизнес.
Мне этот проект совсем не нравится. 
Хочу что бы было все как прежде.
Я новичек в этих вопросах только как то разобралась со всеми нюансами даной системы так вот сново что то новенькое. Я......
Хочу что бы было все как прежде.Я новичек в этих вопросах только как то разобралась со всеми нюансами даной системы так вот сново что то новенькое. Я......
(elen maman @ Mar 25 2009, 11:58 AM)
Я вообще думаю, что не нужно придумывать велосипед!!!
Пусть остется так, как есть!!!
А тем, кому мешает превышение 500тыс., давно уже придумано регистрировать бабку-внучку-жучку-мышку!!! И дробить ....бизнес.
Пусть остется так, как есть!!!
А тем, кому мешает превышение 500тыс., давно уже придумано регистрировать бабку-внучку-жучку-мышку!!! И дробить ....бизнес.
Так я же предлагаю совсем другую концепцию, другой подход. Прошу обратить внимание на отсутствие потолка выручки. 500 000 тысяч это ограничение дающее преференцию - льготу по уплате единого налога. Не вылез - плати 200 грн. Но зарабатывать можешь столько - сколько сможешь. Но чем больше зарабатываешь - тем больше платишь налогов. Заможний громадянин - заможна Держава. И ещё одно маленькое но существенное отличие от существующего подхода: пункт 1.1 статья 353.
Физлицо не может налогооблагаться по общей системе налогообложения. Человек и Пароход - вещи разные. ОС необходимо применять только для юрлиц. Упрощенка это тоже преференция - льгота для физического лица решившего зарегистрироваться субъектом предпринимательства, в отличии от юрлица. Вот только вопрос ещё в чем, при таком подходе не правильно називать "упрощенная система налогообложения" она просто другая, иная и отличная от налогообложения предприятий.
(Александр Харьков @ Mar 25 2009, 11:53 AM)
Податковий період - квартал.
За весь рік однозначно я сплачую 200,00 х 12 міс. = 2400 грн.
Тепер по кварталам:
1-й 540 000 грн. плюс до ЕН (540000-500000) х 1 % = 400 грн.
2-й 240 000 грн. плюс до ЕН "0"
3-й 30 000 грн. плюс до ЕН "0"
4-й 120 000 грн. плюс до ЕН "0"
Ітого 2800 грн. податку (2400 грн. плюс перевищення 400 грн.) при виручці за рік: 540000+240000+30000+120000 = 930 000 грн.
За весь рік однозначно я сплачую 200,00 х 12 міс. = 2400 грн.
Тепер по кварталам:
1-й 540 000 грн. плюс до ЕН (540000-500000) х 1 % = 400 грн.
2-й 240 000 грн. плюс до ЕН "0"
3-й 30 000 грн. плюс до ЕН "0"
4-й 120 000 грн. плюс до ЕН "0"
Ітого 2800 грн. податку (2400 грн. плюс перевищення 400 грн.) при виручці за рік: 540000+240000+30000+120000 = 930 000 грн.
Я "ЗА" такое предложение руками и ногами. Вопрос заключается в том, как его "продавить" через Раду при Кабмине/Госкомпредпринимательства/Верх.Раду? У Вас есть свое лобби, купленные депутаты или зять где-нибудь в комитете? Нету? Тогда давайте предлагать что-нибудь ближе к реалиям. Рост до 4 (!) раз "потолка" доходов и прежняя сумма ЕН в 2400 грн. - это реально? Думаю нет. Если мы не будем реалистами, то все наши предложения останутся лишь на форуме.
(vital_bvm @ Mar 25 2009, 12:22 PM)
Я "ЗА" такое предложение руками и ногами. Вопрос заключается в том, как его "продавить" через Раду при Кабмине/Госкомпредпринимательства/Верх.Раду? У Вас есть свое лобби, купленные депутаты или зять где-нибудь в комитете? Нету? Тогда давайте предлагать что-нибудь ближе к реалиям. Рост до 4 (!) раз "потолка" доходов и прежняя сумма ЕН в 2400 грн. - это реально? Думаю нет. Если мы не будем реалистами, то все наши предложения останутся лишь на форуме.
Женаманж па сис жур. Падайте будущему депутату Верховної Ради на место в списке. Шутка.
А вообще то я же предлагаю тот же потолок 500 000 грн. за тот же налог 200 грн. А дальше - хоть Березовскими становитесь.
(Александр Харьков @ Mar 25 2009, 12:27 PM)
Женаманж па сис жур. Падайте будущему депутату Верховної Ради на место в списке. Шутка.
А вообще то я же предлагаю тот же потолок 500 000 грн. за тот же налог 200 грн. А дальше - хоть Березовскими становитесь.
И я был бы не против ничего не менять, но... после анализа своих финансов в бизнесе пришел к выводу, что за последние три года инфляция (это самый страшный налог!) настолько "съела" мои доходы, что это становится уже не бизнесом, а зарабатыванием на хлеб. Кризис и предложения, исходящие из коридоров власти, только ускоряют процесс. Поэтому считаю, что нам нужно хорошенько подумать, какие правила для ЕН мы хотели бы иметь на будущее - все равно под шумок кризиса законодатели и чиновники навяжут нам новые. Для нас главное сейчас - отстоять то, что мы имеем и заложить новые, приемлемые для нас с вами положения деятельности ЕН. В конце концов кризис пришел и рано или поздно уйдет, а правила для нас останутся, и вот тогда менять их будет крайне сложно.
То, что я пишу в своих постах - борьба за мои права, и к форуму я обращаюсь в поисках единомышленников. Ау! Откликнитесь те, кто думает также, как и я.
(Александр Харьков @ Mar 25 2009, 09:46 AM)
Глава 42. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва
Стаття 343. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (далі у цьому Кодексі – спрощена система оподаткування);
1.2) податок, платник податку, оподаткування, ставка податку – єдиний податок, платник єдиного податку, обкладення єдиним податком, ставка єдиного податку;
1.3) дохід – загальна сума будь-яких коштів, отриманих від усіх видів діяльності, вартості матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об’єктів власності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;
1.4) середньооблікова кількість працівників – кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і тих, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, за винятком найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Стаття 344. Платники податку
1.1. Спрощена система оподаткування поширюється з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 1.2 цієї статті, на таких суб’єктів малого підприємництва:
1.1.1) фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи та протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв:
кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);
1.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому Законі – юридичні особи):
середньооблiкова кількість працівників протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 50 осіб;
1.2. Спрощена система оподаткування не поширюється на:
а) страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
б) державні та комунальні підприємства;
в) суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать іншим суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
г) суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуску та проведення лотерей, проведення азартних ігор, іншу діяльність у сфері грального бізнесу, яка відповідно до законодавства підлягає патентуванню та (або) ліцензуванню;
ґ) суб’єктів господарювання, які здійснюють обмін іноземної валюти;
д) суб’єктів господарювання, які є виробниками підакцизних товарів;
е) суб’єктів господарювання, які провадять спільну діяльність без утворення юридичної особи, визначену статті 180 Податкового Кодексу;
є) реєстраторів цінних паперів;
ж) платників податку за торговельні місця на ринку;
з) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення);
і) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;
й) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником податку;
к) суб’єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
1.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковій та безготівковій грошовій формі.
Стаття 345. Об’єкт оподаткування
1.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 1.2 – 1.4 і 1.8 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:
а) суму кредитів, коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку, а також поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом дванадцяти календарних місяців з моменту її отримання;
б) суму коштів, що надійшли як відшкодування податку на додану вартість;
в) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в рамках програм);
г) суму коштів (зокрема, аванс, передоплата), які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);
ґ) вартість зворотної (заставної) тари, не повернутої платником податку протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але не пізніше, ніж протягом дванадцяти календарних місяців з моменту отримання тари;
д) суму коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);
е) суму податку на додану вартість, отриманого в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків постачання таких товарів (послуг) за рахунок бюджетних коштів);
є) суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
ж) суму коштів та вартості майна, внесених засновниками або учасниками платника податку до статутного фонду такого платника;
з) суму коштів та вартості майна, які повертаються платнику податку – власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, в результаті ліквідації такої юридичної особи – емітента, або у разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій (часток, паїв);
и) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;
і) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна платника податку у випадках, передбачених законом;
ї) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у встановленому законодавством порядку як компенсація прямих витрат або збитків, завданих такому платнику податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;
й) вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку за рішенням центральних органів виконавчої влади з метою експлуатації таких фондів у випадках, передбачених законодавством;
к) кошти або майно, отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іноземними державами відповідно до міжнародних договорів, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку, за умови цільового використання таких коштів (майна);
л) доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони);
м) суму списаної кредиторської заборгованості, утвореної в результаті отримання платником податку авансу (передоплати) за товари (роботи, послуги), з якого вже було сплачено єдиний податок.
1.2. Об’єктом оподаткування при продажу товарів за договором комісії (договором доручення, агентським договором) є комісійна винагорода платника податку – комісіонера (повіреного, агента).
1.3. Об’єктом оподаткування при продажу основних засобів є різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких засобів за ціною, не меншою від звичайної, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу.
1.4. Не є об’єктом оподаткування сума податків і зборів (обов’язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента.
1.5. Датою отримання доходу (крім доходів, зазначених у пункті 1.8 цієї статті) є дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, у тому числі списання кредиторської заборгованості та матеріальні і нематеріальні цінності (активи), інші об’єкти власності, одержані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
1.6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.
1.7. У разі, коли торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України.
1.8. Доходи від операцій із купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони) оподатковуються у порядку, встановленому:
а) для юридичних осіб – Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”;
б) для фізичних осіб - підприємців – Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Стаття 346. База оподаткування
1.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 1.1 – 1.4 статті 345 цього Кодексу.
1.2. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.
1.3. Дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг визначається за звичайними цінами у порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Стаття 347. Ставки податку для фізичних осіб
1.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.
1.2. Рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб приймаються та офіційно оприлюднюються органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набирають чинності з початку наступного бюджетного періоду.
1.3. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб є нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Копія такого рішення надсилається органом місцевого самоврядування відповідному органу державної податкової служби у десятиденний строк з дня його офіційного опублікування.
1.4. Ставки податку для фізичних осіб є незмінними протягом бюджетного періоду, на який вони встановлені органами місцевого самоврядування.
1.5. У разі, коли органами місцевого самоврядування до початку нового бюджетного періоду в установленому цією статтею порядку не встановлено ставки податку за видами господарської діяльності, до моменту їх встановлення діють ставки податку, визначені у попередньому бюджетному періоді.
1.6. Фізична особа, що провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за більшою ставкою.
1.7. Фізична особа, що провадить господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за ставкою 200 гривень з розрахунку на календарний місяць незалежно від виду діяльності.
1.8. У разі, коли фізична особа провадить господарську діяльність з використанням найманої праці або за участю у такій діяльності членів своєї сім’ї, ставка податку, встановлена органом місцевого самоврядування, становить 50% від ставки єдиного податку за кожну таку особу.
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
1.10. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує 2 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.
Стаття 348. Ставки податку для юридичних осіб
1.1. Ставки податку для юридичних осіб визначаються у розмірі:
1.1.1) для юридичних осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, – 3 відсотки бази оподаткування (без урахування податку на додану вартість);
1.1.2) для юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість (сплачують податок на додану вартість у складі єдиного податку), – 5 відсотків бази оподаткування.
1.2. Ставки податку, зазначені у пункті 1.1 цієї статті, обираються юридичними особами самостійно в порядку, встановленому цим Законом.
1.3. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує 10 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.
Стаття 349. Податковий (звітний) період
1.1. Податковим (звітним) періодом для платника податку є календарний квартал.
1.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
1.3. Для суб’єктів малого підприємництва, які перейшли до сплати податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому такому суб’єкту видано свідоцтво платника податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
1.4. Для новоутворених суб’єктів малого підприємництва перший податковий (звітний) період починається з початку того кварталу, в якому видано свідоцтво платника податку.
1.5. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, що закінчується днем такої державної реєстрації.
Стаття 350. Порядок нарахування та строки сплати податку
1.1. Фізичні особи сплачують податок шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно) до початку місяця, за який здійснюється сплата податку.
1.2. Фізичні особи можуть здійснити сплату податку авансовим внеском за весь податковий період (квартал), але не більш як до кінця поточного звітного року.
1.3. Фізична особа самостійно нараховує податок за ставками, визначеними пунктами 1.9 і 1.10 статті 347 цього Кодексу, і перераховує його до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду.
Отримані доходи, сума перевищення доходу, нараховані та сплачені суми податку відображаються платником у декларації за відповідний звітний період.
1.4. Сума сплаченого податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб. При цьому доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності та є об’єктом оподаткування, не включаються до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року.
1.5. Юридичні особи сплачують податок згідно з поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за встановленим останнім днем подання такої декларації.
1.6. Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України.
1.7. Суми податку, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
1.2. Форма книги обліку доходів і витрат і порядок її ведення фізичними особами встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.3. Юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.
1.4. Платник податку не звільняється від ведення податкового обліку, складання і подання звітності, пов’язаної зі сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платниками яких він є згідно з іншими законодавчими актами.
1.5. За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду юридичні та фізичні особи подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва – платника податку в строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
1.6. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.7. Податкова звітність складається та подається наростаючим підсумком.
Стаття 352. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами (обов’язковими платежами)
1.1. Податок, з урахуванням положень пункту 1.8 статті 345 цього Кодексу, сплачується в рахунок таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно із законодавством (за винятком доходу нерезидентів, доходу, отриманого в результаті відчуження нерухомого майна, подарунків та майна, отриманого у спадщину);
в) податку на додану вартість на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які за своїм добровільним рішенням зареєструвалися платниками податку на додану вартість, та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування у розмірі 3 відсотки;
г) плати за торговий патент на право провадження деяких видів підприємницької діяльності;
ґ) комунального податку;
д) збору за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.
1.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 10.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, встановлених законодавством, а страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – в порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.
1.3. Платник податку вважається податковим агентом найманих ним осіб та/або фізичних осіб, які перебувають з ним у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь таких осіб, включаючи будь-які доходи, які остаточно оподатковуються під час їх виплати.
1.4. Якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність із використанням найманої праці, то для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, орган державної податкової служби видає такому платнику податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі – довідка).
У разі збільшення кількості працівників (відкриття додаткових робочих місць) протягом строку дії виданого свідоцтва платника податку, платник податку повинен здійснити доплату за кожного додатково найнятого працівника з розрахунку не менш як за повний місяць з початку діяльності таких працівників і одержати відповідні довідки для цих працівників.
У разі зменшення кількості працівників протягом строку дії виданого свідоцтва платник податку повинен повернути видані довідки.
У разі, коли протягом дії свідоцтва платник податку замість працівників, які звільнилися, наймає інших, сплачена сума податку не збільшується до кінця періоду, за який була здійснена оплата за звільнених працівників.
У разі втрати довідки доплата за працівника може бути припинена лише починаючи з наступного кварталу.
Свідоцтво (довідка) повинно розміщуватися на робочому місці платника податку (найманого працівника, членів сім’ї фізичної особи - підприємця) та пред’являтися працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки.
Свідоцтво та довідки, видані платникові податку, не можуть бути передані іншим, крім зазначених у них, особам.
Свідоцтво, строк дії якого скінчився, підлягає поверненню у п’ятиденний строк разом з усіма довідками органу державної податкової служби, який їх видав.
Форма та порядок видачі довідки встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.5. Платник податку не звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до бюджету, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування податку на доходи фізичних осіб, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків, пов’язаних з виплатою заробітної плати (доходу) працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Стаття 353. Порядок переходу до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмови від сплати податків за спрощеною системою оподаткування
1.1. Суб’єкти малого підприємництва - юридичні особи обирають спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування. Суб’єкти малого підприємництва - фізичні особи оподатковуються за спрощеною системою оподаткування.
1.2. Рішення про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування може бути прийняте суб’єктом малого підприємництва один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви.
1.3. Перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмова від її застосування, а також перехід до сплати податку за іншою ставкою можуть бути здійснені суб’єктами господарювання, які відповідають вимогам пункту 1.1 статті 344 цього Кодексу, з початку нового податкового (звітного) періоду за умови подання відповідної письмової заяви органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного податкового (звітного) періоду. Юридичні особи у поданій заяві зазначають обрану ними ставку податку, фізичні особи – ставку податку, встановлену органами місцевого самоврядування.
У такому ж порядку здійснюється зміна (доповнення або виключення) виду діяльності фізичної особи, що сплачує податок.
1.4. Орган державної податкової служби зобов’язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання суб’єктом малого підприємництва заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво платника податку або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку.
Свідоцтво платника податку отримує фізична особа особисто з підтвердженням особистого підпису або за її дорученням отримує довірена на це особа.
1.5. Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник податку за умови погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу (недоїмки).
1.6. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації, вважаються платниками податку з дня державної реєстрації такого платника.
При цьому під час розгляду органом державної податкової служби заяви про видачу свідоцтва платника податку, поданої новоутвореною фізичною особою - підприємцем, який раніше вже був у встановленому законом порядку зареєстрований як платник єдиного податку і самостійно прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, враховується вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (але не більш як за річний період до дати подання такої заяви).
1.7. Свідоцтво платника податку видається на календарний рік і не потребує щоквартального продовження.
1.8. Бланк свідоцтва платника податку є документом суворого обліку, що запроваджується на всій території України.
1.9. Форма свідоцтва платника податку і порядок його видачі встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.10. У разі припинення платником податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати податку нараховуються такому платникові по останній день (включно) календарного місяця його фактичної діяльності.
1.11. Процедура переходу платника податків до їх сплати за спрощеною або загальною системою оподаткування, а також порядок оподаткування платників податків у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Стаття 354. Відповідальність платника податку
1.1. Платник податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до цього Закону.
1.2. У разі застосування суб’єктом господарювання – юридичною особою іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.3 статті 344 цього Кодексу, або здійснення операцій, на які відповідно до пункту 1.2 статті 344 цього Кодексу не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за подвійною ставкою єдиного податку.
1.3. Порядок анулювання свідоцтва платника податку встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Где то так.
Вычитайте, плиз, на предмет ошибок и несоответствий.
Стаття 343. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1.1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (далі у цьому Кодексі – спрощена система оподаткування);
1.2) податок, платник податку, оподаткування, ставка податку – єдиний податок, платник єдиного податку, обкладення єдиним податком, ставка єдиного податку;
1.3) дохід – загальна сума будь-яких коштів, отриманих від усіх видів діяльності, вартості матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об’єктів власності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;
1.4) середньооблікова кількість працівників – кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і тих, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, за винятком найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.
Стаття 344. Платники податку
1.1. Спрощена система оподаткування поширюється з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 1.2 цієї статті, на таких суб’єктів малого підприємництва:
1.1.1) фізичні особи - підприємці, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи та протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв:
кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);
1.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому Законі – юридичні особи):
середньооблiкова кількість працівників протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 50 осіб;
1.2. Спрощена система оподаткування не поширюється на:
а) страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;
б) державні та комунальні підприємства;
в) суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать іншим суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
г) суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуску та проведення лотерей, проведення азартних ігор, іншу діяльність у сфері грального бізнесу, яка відповідно до законодавства підлягає патентуванню та (або) ліцензуванню;
ґ) суб’єктів господарювання, які здійснюють обмін іноземної валюти;
д) суб’єктів господарювання, які є виробниками підакцизних товарів;
е) суб’єктів господарювання, які провадять спільну діяльність без утворення юридичної особи, визначену статті 180 Податкового Кодексу;
є) реєстраторів цінних паперів;
ж) платників податку за торговельні місця на ринку;
з) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення);
і) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;
й) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником податку;
к) суб’єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
1.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковій та безготівковій грошовій формі.
Стаття 345. Об’єкт оподаткування
1.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 1.2 – 1.4 і 1.8 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:
а) суму кредитів, коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку, а також поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом дванадцяти календарних місяців з моменту її отримання;
б) суму коштів, що надійшли як відшкодування податку на додану вартість;
в) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в рамках програм);
г) суму коштів (зокрема, аванс, передоплата), які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);
ґ) вартість зворотної (заставної) тари, не повернутої платником податку протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але не пізніше, ніж протягом дванадцяти календарних місяців з моменту отримання тари;
д) суму коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);
е) суму податку на додану вартість, отриманого в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків постачання таких товарів (послуг) за рахунок бюджетних коштів);
є) суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
ж) суму коштів та вартості майна, внесених засновниками або учасниками платника податку до статутного фонду такого платника;
з) суму коштів та вартості майна, які повертаються платнику податку – власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, в результаті ліквідації такої юридичної особи – емітента, або у разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій (часток, паїв);
и) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;
і) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна платника податку у випадках, передбачених законом;
ї) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у встановленому законодавством порядку як компенсація прямих витрат або збитків, завданих такому платнику податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;
й) вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку за рішенням центральних органів виконавчої влади з метою експлуатації таких фондів у випадках, передбачених законодавством;
к) кошти або майно, отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іноземними державами відповідно до міжнародних договорів, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку, за умови цільового використання таких коштів (майна);
л) доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони);
м) суму списаної кредиторської заборгованості, утвореної в результаті отримання платником податку авансу (передоплати) за товари (роботи, послуги), з якого вже було сплачено єдиний податок.
1.2. Об’єктом оподаткування при продажу товарів за договором комісії (договором доручення, агентським договором) є комісійна винагорода платника податку – комісіонера (повіреного, агента).
1.3. Об’єктом оподаткування при продажу основних засобів є різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких засобів за ціною, не меншою від звичайної, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу.
1.4. Не є об’єктом оподаткування сума податків і зборів (обов’язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента.
1.5. Датою отримання доходу (крім доходів, зазначених у пункті 1.8 цієї статті) є дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, у тому числі списання кредиторської заборгованості та матеріальні і нематеріальні цінності (активи), інші об’єкти власності, одержані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
1.6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.
1.7. У разі, коли торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України.
1.8. Доходи від операцій із купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони) оподатковуються у порядку, встановленому:
а) для юридичних осіб – Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”;
б) для фізичних осіб - підприємців – Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Стаття 346. База оподаткування
1.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 1.1 – 1.4 статті 345 цього Кодексу.
1.2. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.
1.3. Дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг визначається за звичайними цінами у порядку, встановленому Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Стаття 347. Ставки податку для фізичних осіб
1.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.
1.2. Рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб приймаються та офіційно оприлюднюються органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набирають чинності з початку наступного бюджетного періоду.
1.3. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб є нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Копія такого рішення надсилається органом місцевого самоврядування відповідному органу державної податкової служби у десятиденний строк з дня його офіційного опублікування.
1.4. Ставки податку для фізичних осіб є незмінними протягом бюджетного періоду, на який вони встановлені органами місцевого самоврядування.
1.5. У разі, коли органами місцевого самоврядування до початку нового бюджетного періоду в установленому цією статтею порядку не встановлено ставки податку за видами господарської діяльності, до моменту їх встановлення діють ставки податку, визначені у попередньому бюджетному періоді.
1.6. Фізична особа, що провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за більшою ставкою.
1.7. Фізична особа, що провадить господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за ставкою 200 гривень з розрахунку на календарний місяць незалежно від виду діяльності.
1.8. У разі, коли фізична особа провадить господарську діяльність з використанням найманої праці або за участю у такій діяльності членів своєї сім’ї, ставка податку, встановлена органом місцевого самоврядування, становить 50% від ставки єдиного податку за кожну таку особу.
1.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 500 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.
1.10. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує 2 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.
Стаття 348. Ставки податку для юридичних осіб
1.1. Ставки податку для юридичних осіб визначаються у розмірі:
1.1.1) для юридичних осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, – 3 відсотки бази оподаткування (без урахування податку на додану вартість);
1.1.2) для юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість (сплачують податок на додану вартість у складі єдиного податку), – 5 відсотків бази оподаткування.
1.2. Ставки податку, зазначені у пункті 1.1 цієї статті, обираються юридичними особами самостійно в порядку, встановленому цим Законом.
1.3. У разі, коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує 10 000 000 гривень, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.
Стаття 349. Податковий (звітний) період
1.1. Податковим (звітним) періодом для платника податку є календарний квартал.
1.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
1.3. Для суб’єктів малого підприємництва, які перейшли до сплати податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому такому суб’єкту видано свідоцтво платника податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
1.4. Для новоутворених суб’єктів малого підприємництва перший податковий (звітний) період починається з початку того кварталу, в якому видано свідоцтво платника податку.
1.5. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, що закінчується днем такої державної реєстрації.
Стаття 350. Порядок нарахування та строки сплати податку
1.1. Фізичні особи сплачують податок шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно) до початку місяця, за який здійснюється сплата податку.
1.2. Фізичні особи можуть здійснити сплату податку авансовим внеском за весь податковий період (квартал), але не більш як до кінця поточного звітного року.
1.3. Фізична особа самостійно нараховує податок за ставками, визначеними пунктами 1.9 і 1.10 статті 347 цього Кодексу, і перераховує його до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду.
Отримані доходи, сума перевищення доходу, нараховані та сплачені суми податку відображаються платником у декларації за відповідний звітний період.
1.4. Сума сплаченого податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб. При цьому доходи, отримані в результаті провадження господарської діяльності та є об’єктом оподаткування, не включаються до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року.
1.5. Юридичні особи сплачують податок згідно з поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за встановленим останнім днем подання такої декларації.
1.6. Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України.
1.7. Суми податку, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
1.2. Форма книги обліку доходів і витрат і порядок її ведення фізичними особами встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.3. Юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.
1.4. Платник податку не звільняється від ведення податкового обліку, складання і подання звітності, пов’язаної зі сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платниками яких він є згідно з іншими законодавчими актами.
1.5. За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду юридичні та фізичні особи подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва – платника податку в строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.
1.6. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.7. Податкова звітність складається та подається наростаючим підсумком.
Стаття 352. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами (обов’язковими платежами)
1.1. Податок, з урахуванням положень пункту 1.8 статті 345 цього Кодексу, сплачується в рахунок таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно із законодавством (за винятком доходу нерезидентів, доходу, отриманого в результаті відчуження нерухомого майна, подарунків та майна, отриманого у спадщину);
в) податку на додану вартість на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які за своїм добровільним рішенням зареєструвалися платниками податку на додану вартість, та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування у розмірі 3 відсотки;
г) плати за торговий патент на право провадження деяких видів підприємницької діяльності;
ґ) комунального податку;
д) збору за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.
1.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 10.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, встановлених законодавством, а страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – в порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.
1.3. Платник податку вважається податковим агентом найманих ним осіб та/або фізичних осіб, які перебувають з ним у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь таких осіб, включаючи будь-які доходи, які остаточно оподатковуються під час їх виплати.
1.4. Якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність із використанням найманої праці, то для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, орган державної податкової служби видає такому платнику податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі – довідка).
У разі збільшення кількості працівників (відкриття додаткових робочих місць) протягом строку дії виданого свідоцтва платника податку, платник податку повинен здійснити доплату за кожного додатково найнятого працівника з розрахунку не менш як за повний місяць з початку діяльності таких працівників і одержати відповідні довідки для цих працівників.
У разі зменшення кількості працівників протягом строку дії виданого свідоцтва платник податку повинен повернути видані довідки.
У разі, коли протягом дії свідоцтва платник податку замість працівників, які звільнилися, наймає інших, сплачена сума податку не збільшується до кінця періоду, за який була здійснена оплата за звільнених працівників.
У разі втрати довідки доплата за працівника може бути припинена лише починаючи з наступного кварталу.
Свідоцтво (довідка) повинно розміщуватися на робочому місці платника податку (найманого працівника, членів сім’ї фізичної особи - підприємця) та пред’являтися працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки.
Свідоцтво та довідки, видані платникові податку, не можуть бути передані іншим, крім зазначених у них, особам.
Свідоцтво, строк дії якого скінчився, підлягає поверненню у п’ятиденний строк разом з усіма довідками органу державної податкової служби, який їх видав.
Форма та порядок видачі довідки встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням із центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.5. Платник податку не звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до бюджету, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування податку на доходи фізичних осіб, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків, пов’язаних з виплатою заробітної плати (доходу) працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Стаття 353. Порядок переходу до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмови від сплати податків за спрощеною системою оподаткування
1.1. Суб’єкти малого підприємництва - юридичні особи обирають спрощену систему оподаткування або загальну систему оподаткування. Суб’єкти малого підприємництва - фізичні особи оподатковуються за спрощеною системою оподаткування.
1.2. Рішення про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування може бути прийняте суб’єктом малого підприємництва один раз протягом календарного року шляхом подання відповідної заяви.
1.3. Перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування або відмова від її застосування, а також перехід до сплати податку за іншою ставкою можуть бути здійснені суб’єктами господарювання, які відповідають вимогам пункту 1.1 статті 344 цього Кодексу, з початку нового податкового (звітного) періоду за умови подання відповідної письмової заяви органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного податкового (звітного) періоду. Юридичні особи у поданій заяві зазначають обрану ними ставку податку, фізичні особи – ставку податку, встановлену органами місцевого самоврядування.
У такому ж порядку здійснюється зміна (доповнення або виключення) виду діяльності фізичної особи, що сплачує податок.
1.4. Орган державної податкової служби зобов’язаний безоплатно видати протягом 10 робочих днів із дня подання суб’єктом малого підприємництва заяви про обрання спрощеної системи оподаткування свідоцтво платника податку або надати письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена таким суб’єктом у судовому порядку.
Свідоцтво платника податку отримує фізична особа особисто з підтвердженням особистого підпису або за її дорученням отримує довірена на це особа.
1.5. Суб’єкт господарювання, який утворюється в результаті реорганізації будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг (недоїмку), які виникли до такої реорганізації, може бути зареєстрований як платник податку за умови погашення таких податкових зобов’язань чи податкового боргу (недоїмки).
1.6. Новоутворені та зареєстровані в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву про перехід до сплати податків за спрощеною системою оподаткування до органу державної податкової служби за місцем їх реєстрації, вважаються платниками податку з дня державної реєстрації такого платника.
При цьому під час розгляду органом державної податкової служби заяви про видачу свідоцтва платника податку, поданої новоутвореною фізичною особою - підприємцем, який раніше вже був у встановленому законом порядку зареєстрований як платник єдиного податку і самостійно прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, враховується вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування (але не більш як за річний період до дати подання такої заяви).
1.7. Свідоцтво платника податку видається на календарний рік і не потребує щоквартального продовження.
1.8. Бланк свідоцтва платника податку є документом суворого обліку, що запроваджується на всій території України.
1.9. Форма свідоцтва платника податку і порядок його видачі встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
1.10. У разі припинення платником податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати податку нараховуються такому платникові по останній день (включно) календарного місяця його фактичної діяльності.
1.11. Процедура переходу платника податків до їх сплати за спрощеною або загальною системою оподаткування, а також порядок оподаткування платників податків у разі такого переходу, визначаються центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Стаття 354. Відповідальність платника податку
1.1. Платник податку несе відповідальність згідно із законодавством за правильність нарахування, своєчасність подання декларацій та сплати податків, платником яких він є відповідно до цього Закону.
1.2. У разі застосування суб’єктом господарювання – юридичною особою іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 1.3 статті 344 цього Кодексу, або здійснення операцій, на які відповідно до пункту 1.2 статті 344 цього Кодексу не поширюється спрощена система оподаткування, дохід, отриманий платником податку в результаті здійснення таких операцій, оподатковується за подвійною ставкою єдиного податку.
1.3. Порядок анулювання свідоцтва платника податку встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.
Где то так.
Вычитайте, плиз, на предмет ошибок и несоответствий.
Александр , и Вы считаете что это упрощенка ???
(сорбит @ Mar 25 2009, 02:16 PM)
Александр , и Вы считаете что это упрощенка ???
Народ, высказывайтесь активнее, предлагайте свои варианты.
(Александр Харьков @ Mar 25 2009, 02:44 PM)
Народ, высказывайтесь активнее, предлагайте свои варианты.
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
Вот вам и конец вашей " Упрощенной системы" Я предлагаю вообще снять с обсуждения этот проэкт !!! И , Александр ! не изобретайте "велосипед " ...
(сорбит @ Mar 25 2009, 03:35 PM)
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
Вот вам и конец вашей " Упрощенной системы" Я предлагаю вообще снять с обсуждения этот проэкт !!! И , Александр ! не изобретайте "велосипед " ...
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
Вот вам и конец вашей " Упрощенной системы" Я предлагаю вообще снять с обсуждения этот проэкт !!! И , Александр ! не изобретайте "велосипед " ...
Ув. "Сорбит", так ведь это нынешние правила практически без изменений!
(vital_bvm @ Mar 25 2009, 03:46 PM)
Ув. "Сорбит", так ведь это нынешние правила практически без изменений!
Уважаемый 'vital_bvm' И гдеже выписана эта норма ?
(vital_bvm @ Mar 25 2009, 03:46 PM)
Ув. "Сорбит", так ведь это нынешние правила практически без изменений!
http://www.chp.com.ua/forums/lofiversion/i....php?t4394.html 'vital_bvm', это Вам ...
(сорбит @ Mar 25 2009, 03:35 PM)
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
Вот вам и конец вашей " Упрощенной системы" Я предлагаю вообще снять с обсуждения этот проэкт !!! И , Александр ! не изобретайте "велосипед " ...
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
Вот вам и конец вашей " Упрощенной системы" Я предлагаю вообще снять с обсуждения этот проэкт !!! И , Александр ! не изобретайте "велосипед " ...
Я так понимаю, что Александр Харьков взял один в один некоторые пункты из проекта Кодекса Катеринчука. Поэтому снять его с обуждения не получится - он уже внесен в Раду. Поэтому давайте конкретные предложения по его изменению, иначе его таки примут без нашего участия.
(vital_bvm @ Mar 25 2009, 06:20 PM)
Я так понимаю, что Александр Харьков взял один в один некоторые пункты из проекта Кодекса Катеринчука. Поэтому снять его с обуждения не получится - он уже внесен в Раду. Поэтому давайте конкретные предложения по его изменению, иначе его таки примут без нашего участия.
1.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковій та безготівковій грошовій формі
Предлагаю убрать !!!
(сорбит @ Mar 25 2009, 06:55 PM)
1.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковій та безготівковій грошовій формі Предлагаю убрать !!!
Предлагаю убрать !!!Почему? Объясните. Кстати, выскажите свои предложения и по пункту о книге доходов и расходов.
(vital_bvm @ Mar 25 2009, 07:44 PM)
Почему? Объясните. Кстати, выскажите свои предложения и по пункту о книге доходов и расходов.
Очень просто , (Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.) Это уже бух-учет !!!
(elen maman @ Mar 24 2009, 04:22 PM)
Я в этом варианте вижу следующие недостатки:
- кто и как будет контролировать дифференциацию дохода в течение квартла?!
- тогда надо вводить отчетность по ЕН не квартальную, а ежемесячную!
- из-за введения индексации, налоговой службе придется переразрабатывать и внедрять новую программу начисления ЕН!!! А это...уже...на грани невозможного! особенно зная по опыту сколько это влечет ошибок и проч. даже в проверенных программах...как-то настораживает!
- и из-за введения дифференцированного ЕН от ВД в месяц, увеличивается риск уклонения от налогообложения! У нас народ умный, и не проводя суммы по банку будут наличку прятать и не проводить, чтобы остаться на мин. ставке!
- поэтому считаю, лучше вводить по итогам квартала-года! Т.е. превысил порог 500 тыс., автоматом со следующего года попал в группу до 1 млн. и с другой ставкой!
Это ещё не всё, думаю...
- кто и как будет контролировать дифференциацию дохода в течение квартла?!
- тогда надо вводить отчетность по ЕН не квартальную, а ежемесячную!
- из-за введения индексации, налоговой службе придется переразрабатывать и внедрять новую программу начисления ЕН!!! А это...уже...на грани невозможного! особенно зная по опыту сколько это влечет ошибок и проч. даже в проверенных программах...как-то настораживает!
- и из-за введения дифференцированного ЕН от ВД в месяц, увеличивается риск уклонения от налогообложения! У нас народ умный, и не проводя суммы по банку будут наличку прятать и не проводить, чтобы остаться на мин. ставке!
- поэтому считаю, лучше вводить по итогам квартала-года! Т.е. превысил порог 500 тыс., автоматом со следующего года попал в группу до 1 млн. и с другой ставкой!
Это ещё не всё, думаю...
Наверное не со след года, а со след квартала.
(сорбит @ Mar 25 2009, 03:35 PM)
Стаття 351. Ведення обліку і складення звітності платниками податку
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
Вот вам и конец вашей " Упрощенной системы" Я предлагаю вообще снять с обсуждения этот проэкт !!! И , Александр ! не изобретайте "велосипед " ...
1.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.
Вот вам и конец вашей " Упрощенной системы" Я предлагаю вообще снять с обсуждения этот проэкт !!! И , Александр ! не изобретайте "велосипед " ...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 477 від 13.10.98 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 27 жовтня 1998 р. за N 689/3129
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
1. Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі - суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Уважаемый сорбит, подскажите мне пожалуйста существенные отличия.
(Александр Харьков @ Mar 27 2009, 10:33 PM)
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 477 від 13.10.98 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 27 жовтня 1998 р. за N 689/3129
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
1. Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі - суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Уважаемый сорбит, подскажите мне пожалуйста существенные отличия.
Н А К А З
N 477 від 13.10.98 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 27 жовтня 1998 р. за N 689/3129
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
1. Суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі - суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Уважаемый сорбит, подскажите мне пожалуйста существенные отличия.
Уважаемый Александр ! Прошу Вас , обратить внимание !!! Что в Указе №477 идёт речь,о" юридических лицах " , а в проэкте М . Катеринчука - " Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій ". Вот Вам и бух-учет для физ - лиц !!!
Для просмотра полной версии этой страницы, пожалуйста, пройдите по ссылке.