Please wait...
Міністерство соціальної політики підготувало неприємний сюрприз для власників численних компаній, які наймають персонал в Україні і оформляють співробітників у якості ФОП. На сайті держоргану опублікований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників і протидії застосуванню незадекларованої праці». У разі затвердження законопроект може мати найсерйозніші наслідки для українського IT-сектору. Які саме – спеціально для Mind аналізує адвокат Олексій Бурчевський.
Також читайте! В правительстве хотят ликвидировать схему использования ФОПов вместо трудовых отношений
Звідки виникла проблема? У 2017–2018 роках український уряд розгорнув боротьбу з нелегальним працевлаштуванням. Було скасовано мораторій на перевірки, підвищено розмір мінімальної зарплати, розширені функції державних інспекторів праці та значно збільшені штрафи для бізнесу за використання праці неоформлених працівників.
Окрім благородної функції захисту трудових і соціальних прав громадян, такі дії переслідували і чисто практичну мету наповнення бюджету. Адже з кожної гривні, виплаченої у вигляді зарплати, легально оформлений співробітник відраховує державі 19,5 копійки у вигляді податку. Ще 22 копійки соціального внеску платить його роботодавець. Оскільки не всі роботодавці горять бажанням платити соціальний внесок, та й не кожен співробітник готовий віддавати свої кровно зароблені, багато власників бізнесу стали шукати спосіб мінімізувати витрати на робочу силу.
Одним з найбільш привабливих і найменш ризикованих способів мінімізації податкового тягаря стало оформлення співробітників у якості фізосіб-підприємців (ФОП). Адже на відміну від найманого працівника ФОП третьої групи на спрощеній системі оподаткування сплачує до бюджету лише 5% від зароблених грошей плюс мінімальний місячний соціальний внесок (918,06 грн у 2019 році).
Особливо популярною описана схема стала в середовищі високотехнологічних компаній IT-сектору, де більшість програмістів працюють саме як ФОП, а не як наймані співробітники. Низьке податкове навантаження для ФОП і відносно невисока вартість життя в Україні дозволяє українським IT-фахівцям успішно конкурувати на глобальному ринку праці і при цьому отримувати доходи, які перевищують середню зарплату по країні.
Спроби перекваліфікувати такі відносини в трудові з боку інспекторів праці рідко бувають успішними, оскільки межа між послугами та найманою працею у сфері розробки програмного забезпечення далеко не завжди очевидна. Чітких критеріїв для визнання трудовими взаємовідносин з ФОП зараз в законі немає, що дозволяє роботодавцям оскаржувати штрафи в судовому порядку. Саме це і покликаний виправити законопроект, підготовлений міністерством.
Що зміниться? Серед іншого передбачається доповнити Кодекс законів про працю статтею 21 «Ознаки наявності трудових відносин», прописавши сім критеріїв, що вказують на трудові відносини між двома особами. Наявності одночасно будь-яких трьох із зазначених критеріїв буде досить, щоб відносини визнали трудовими, а роботодавець заплатив за кожного неоформленого співробітника штраф у 30 мінімальних заробітних плат (125 190 грн у 2019 році). Згаданими критеріями є:
Періодичність (два рази і більше) оплати ФОП.
Особисте виконання особою роботи за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої вона виконується.
Винагорода за виконану роботу є єдиним джерелом або становить 75 і більше відсотків доходу ФОП за шість місяців.
Робота виконується на визначеному роботодавцем робочому місці та згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
ФОП виконує роботу, подібну до виконуваної штатними співробітниками.
Організація умов праці (надання обладнання, матеріалів, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота.
Тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконується робота.
Хто постраждає? Оскільки це не перша спроба державних органів перекваліфікувати відносини з ФОП на трудові, багато бізнесів вже вжили низку заходів щодо зниження потенційних ризиків. Так, з ФОП часто оформляються договори оренди робочих місць, вводиться гнучкий графік роботи, у договорах прямо вказується, що на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку. У разі прийняття законопроекту Мінсоцполітики в його теперішній редакції цього буде недостатньо.
Постраждають насамперед компанії, що займаються розробкою власних програмних продуктів, які змушені утримувати великі команди розробників, що працюють в одному приміщенні і одному часовому поясі. Це сумно, бо саме вони є найбільш розвиненими в технологічному плані та складають основу IT-потенціалу країни. Набагато менш уразливі компанії, що працюють за принципом аутсорсингу і аутстаффінгу, тобто надають свій персонал для роботи на проектах зарубіжних розробників. У цьому випадку ФОП працює в інтересах іноземного замовника, що знаходиться за межами досяжності вітчизняних інспекторів праці, іноді навіть отримуючи оплату безпосередньо з-за кордону.
Що робити? Швидше за все, зусилля уряду з масового переведення ФОП-ів на трудові відносини не увінчаються успіхом. Частина бізнесів, що працюють з ФОП-ами, серйозно замисляться про переведення своїх команд в іншу юрисдикцію. Однак багато з них ускладнять корпоративну структуру настільки, що встановити особу, в інтересах якої ФОП надають свої послуги, буде практично неможливо. Виплати будуть дробитися і здійснюватися з різних юридичних осіб.
Найманих працівників, що виконують подібну роботу, також переведуть на статус ФОП. Оплата послуг все частіше здійснюватиметься безпосередньо з-за кордону, оминаючи українську юридичну особу. Власникам бізнесу доведеться проводити більш детальну роз'яснювальну роботу зі своїми ФОП-ами на випадок перевірок.
З упевненістю можна сказати лише те, що законодавчі ініціативи Мінсоцполітики активізують діяльність інспекторів праці, збільшать кількість виписаних штрафів і піднімуть витрати IT-бізнесу на юридичний супровід своєї діяльності. Відсоток реально сплачених штрафів, податків і зборів з великою ймовірністю залишиться незмінним. Реально вивести доходи айтішників з тіні можна або подальшим зниженням податкового навантаження на заробітну плату, або адміністративними перешкодами роботи для ФОП. Перший шлях неприйнятний для уряду, другий – для малого і середнього бізнесу.
ОЛЕКСІЙ БУРЧЕВСЬКИЙ,
юрист-аналітик МЮФ Kinstellar, адвокат
