В останні кілька років держава фактично залишила малий і середній бізнес сам на сам із купою проблем. І в цьому двобої проблеми відверто брали гору. «Досі владі було не цікаво опікуватись малими і середніми підприємствами. Проте зараз у підприємців знову з’явилась надія, що в Україні, як і в ЄС, структури МСБ будуть стабільно розвиватись, забезпечивши існування міцного та повноцінного середнього класу – основи сучасного суспільства», – каже Любомир Чорній, голова правління Центру громадської експертизи з Києва.
Протягом останніх 4 років кількість ФОПів в Україні скорочується. Подібна ситуація спостерігалася й щодо малих та середніх підприємств. Причинами таких тенденцій стали безпрецидентна економічна криза 2008-2009 років, а також набуття чинності Податковим кодексом, ухвалення якого (наприкінці 2010-го) призвело до «Податкового майдану».
За матеріалами Державної реєстраційної служби України
З прийняттям Податкового кодексу лобісти від великого бізнесу фактично переклали весь податковий тягар на своїх дрібніших колег. І коли влада закрила очі на цілком слушні вимоги та придушила протест підприємців, багатьом з них не залишалось нічого іншого, як вийти з бізнесу.
Сьогодні зі зміною влади у МСБ знову з’явився шанс. Адже складне економічне становище України вимагає адекватних відповідей на ряд небезпечних викликів: це зростання безробіття, високий рівень корупції та бюрократії, відірваність влади від реалій та потреб людей.
Як зазначали учасники "Форуму малого і середнього бізнесу: виклики на 2014-2017", що прохдив 8-9 квітня в Києві, саме представники МСБ є найбільш активною частиною суспільства, поведінка якої достатньо гнучка і яка не боїться експериментувати та націлена на результат.
«Українські підприємці останнім часом перестали вірити, що держава їм щось може дати, перестали звертатися за вирішенням проблем до представників влади чи пробувати увійти у владні структури та почали самі вирішувати свої проблеми. За такого підходу власників деякий бізнес досяг росту навіть під час кризи, і це слід підтримати», – зазначила під час Форуму незалежний консультант Юлія Веретельникова.
Зараз діяти треба швидко, оскільки часу на розкачування практично немає, вважає керівник Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. «Якщо в найближчі 3 місяці бізнес не дотисне реформи – їх не буде. Дотиснути – значить зробити бізнес дешевшим. Наше завдання – на кожному рівні розуміти, що треба перемогти корупцію внизу, не возитися з регуляторними актами – категорично їх міняти або скасовувати», – каже він. За словами Чижикова, малий бізнес відрізняється від великого і середнього тим, що в ньому простіше консолідуватися і допомагати один одному. Разом з тим, як тільки великий бізнес почне працювати ефективно, то кількість працівників у ньому зменшитися, і всі перейдуть в малий. Тож зараз МСБ треба говорити про створення робочих місць.
Досвід європейських колег свідчить: величезну роль у розвитку відіграють технології. “Вихідна точка – електронний підпис. Далі 5-7 років може піти на всі процеси оцифрування, коли всі державні послуги стануть цифровими, але скільки на практиці це займе часу, залежить від активності уряду”, – попереджає Мартін Цанов, болгарський експерт. При цьому потрібно створити і розвивати Електронну платформу реєстрації – щоб кожен підприємець міг зареєструватися електронним шляхом тоді, коли хоче. Оскільки в цьому випадку немає контакту з урядовцями, а відтак буде менше лазівок для корупції – це вже маленька перемога над нею.
Зарубіжні гості також радили налагодити ефективний діалог МСБ з владою та запровадити механізм контролю за досягнутими домовленостями. Так, експерт із Молдови Тетяна Ларюшина відзначила: “Побудова ефективного діалогу між бізнес-середовищем та владою є ключовим завданням. Такий діалог, перш за все, має бути спрямовано на вироблення рішень, необхідних для покращення умов роботи малого і середнього бізнесу, при чому бізнес повинен залишатися незалежним і не приймати участі в політичних кампаніях”.
Водночас українські експерти повідомляють, що “... українська бізнес-спільнота готова до діалогу з владою і вже почали підготовку так званого “пакета 40+” – це низка змін до чинного законодавства, які представники малого і середнього бізнесу вважають першочерговими для покращення бізнес-клімату в Україні та за розробку яких готові взятися самотужки”, – повідомив Любомир Чорній.
Влада також вирішила робити кроки назустріч. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі створили проектний офіс і є бачення того, що слід зробити протягом найближчих шести місяців – усунути всі «больові точки» в процесі започаткування, ведення і закриття бізнесу. «Давайте активізувати державно-приватне партнерство, створювати робочі групи з конкретних питань і рухатися у напрямку консолідації», – звернувся до учасників Форуму міністр Павло Шеремета.
Щодо фінансової підтримки МСБ, то угорський експерт з Центру розвитку малого підприємництва Університету Корвінуса у Будапешті Ласло Калай вважає, що самому бізнес-середовищу потрібно визначити, які програми більше придатні, і ретельно їх виписати. «МСБ фінансує власну діяльність переважно за рахунок коштів самого бізнесу, інакше кажучи – за рахунок внутрішніх ресурсів. Значний відсоток МСБ працює без залучення кредитів та/чи позик, хоча деякі з них могли б забезпечити вищі темпи росту та більші можливості працевлаштування за умови простішого доступу до фінансів», – зазначив він. Основним постачальником фінансових ресурсів для МСП є ринок (комерційні банки, інвестиційні фонди). При цьому державні програми фінансування можуть відігравати лише допоміжну роль. Найважливішими, на думку експерта, є надання мікрокредитів та гарантій під кредити.
Значним фактором дежпідтримки є спрощення доступу МСБ до державних закупівель. Так, у Румунії створили окремі тендери для МСБ (до 50 тис. євро), а також особливий режим участі в держзакупівлях для МСБ, коли у тендері від малих і середніх підприємств спочатку просять мінімальний пакет документів для участі. І лише переможці повинні подати повний пакет.
Джерело: «Стіна»