Ведення підприємницької діяльності. Відповіді на запитання, поставленні під час проведення «гарячої» телефонної лінії

Відповіді на запитання, поставленні під час проведення «гарячої» телефонної лінії.

Реалізація талонів на пальне

Фізична особа — підприємець планує здійснювати реалізацію талонів на пальне. Чи має право така особа перебувати на спрощеній системі оподаткування?

Згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міненергетики України, Мінекономіки України, Мінтрансу України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, талон — це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Отже, враховуючи те, що талони на пальне підтверджують право їх власника на отримання на АЗС нафтопродукту, реалізація талонів є за своєю суттю продажем пального, тому фізична особа — підприємець, яка здійснює їх реалізацію, не може бути платником єдиного податку.

Тривалий лікарняний

На скільки місяців «єдинника» першої або другої групи, який не використовує працю найманих осіб, може бути звільнено від сплати єдиного податку, якщо відповідно до листка непрацездатності хвороба розпочалась в одному місяці та закінчилась у наступному місяці і тривала 30 або більше календарних днів?

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснювати сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами доходів і зборів на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 зазначеної статті).

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу).

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 Кодексу).

Пунктом 295.6 ст. 295 Податкового кодексу визначено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 цієї статті, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. 

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку за період хвороби за умови подання таким платником заяви до органу доходів і зборів щодо терміну тимчасової втрати працездатності з доданням копії листка (листків) непрацездатності. 

Таким чином, якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному місяці, то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний місяць, в якому почав хворіти, а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непраце­здатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм Податкового кодексу.

Надання нерухомості в оренду

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа, якщо такий вид діяльності зазначено щодо неї у реєстрі платника єдиного податку?

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать винятково до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для такої групи.

Згідно з п. 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом. Зазначена норма також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

При цьому не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп, зокрема, фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м², нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м² (пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу).

Отже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи, яка обрала вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», не має права надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа.

Мобілізація «єдинника»

Фізичну особу — підприємця — платника єдиного податку мобілізовано на військову службу на особливий період. Чи звільняється у такому разі зазначена особа від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку?

Згідно з п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21.10.93 р. № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, що подаються до конт­ролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

«Єдинники»-пільговики

Чи передбачено пільги в частині зменшення ставок єдиного податку для платників єдиного податку, які належать до певних соціальних категорій громадян?

Податковим кодексом передбачено такі способи оподаткування доходів, що одержують фізичні особи — підприємці:

• у разі застосування загальної системи оподаткування — податком на доходи фізичних осіб оподатковується чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи — підприємця відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу;
• у разі застосування спрощеної системи оподаткування — здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках (фіксованих ставках) до розміру прожиткового мінімуму для праце­здатних осіб, установленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) згідно з п. 293.1 ст. 293 Кодексу.

Вибір системи оподаткування здійснюється фізичною особою — підприємцем самостійно.

Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу, в якій визначено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб — підприємців для осіб, які належать до певних соціальних категорій громадян.

При цьому згідно зі ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV громадянин-підприємець зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і розмірах, установлених законом.

Таким чином, законодавством не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб — підприємців незалежно від приналежності особи до певної соціальної категорії громадян.

Заміна мастила на СТО

Фізична особа — платник єдиного податку здійснює заміну мастила під час надання послуг з технічного обслуговування транспортного засобу. Чи вважається така операція роздрібним продажем паливно-мастильних матеріалів?

Не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю до 20 л та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин) (пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу).

Водночас операції із заміни мастил при технічному обслуговуванні автомобіля не є торгівлею, оскільки згідно з п. 4.2 Національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» торговельна діяльність — це ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача. 

Крім того, заміна мастил та оливи згідно з примірними переліками з технічного обслуговування автомобільного транспорту, наведеними у додатках А, Б, В до Положення про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. № 102, відноситься до технічного обслуговування автомобільного транспорту.

Таким чином, у разі якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку під час надання послуги з технічного обслуговування транспортного засобу здійснюється заміна мастила (оливи), то така діяльність не належить до роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів.

Лікарняний у період відпустки

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка подала до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки, в подальшому відкликати її у зв’язку із перебуванням у цьому періоді на лікарняному?

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 цього Кодексу).

З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка не використовує працю найманих осіб, може відкликати заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку та скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Авторка:

Тетяна Федченко

заступник директора Департаменту — начальник Управління адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС України

Авторка:

Олена Лебедєва