Please wait...
Надмірний податковий контроль над малим бізнесом неефективний і потребує перегляду.
Так вважають експерти, які порівнюють Україну з іншими країнами.
Все має свою ціну
Якщо адміністрування податків підприємцями оцінюється в рейтингу Paying Taxes, а політики і економісти згадують про зміну позиції України в рейтингу, то вартість збору податків для держави в Україні не знає практично ніхто. Кажуть про виконання планів по надходженнях. Хоча в багатьох країнах витрати на збір податків є важливим критерієм для оцінки ефективності податкової системи в цілому.
У США напередодні фінансової кризи 2008-2009 рр. збір $100 податків обходився платникам податків в 54 цента. Експерти української громадської організації «Рада інституційних реформ» кажуть, що ця цифра навіть знизилася.
«За нашими підрахунками, в 2019 фіскальному році вартість збору 100 доларів до федерального бюджету США знизилася до 32 центів. Це говорить про високу ефективність IRS, Служби внутрішніх доходів, яка обробляє понад 250 млн податкових декларацій щорічно», — вважає Олександр Кучеренко, голова організації.
В Індії аналогічна цифра становить 58 центів, в Польщі — 65 центів. За даними доковідного 2019 р. з податковими доходами в 998 млрд грн і закладеними в бюджеті на ДФС понад 10 млрд грн, Україна виривається в сумнівні лідери з цифрою в $1,08 витрат на кожні зібрані 100 доларів податків.
Що входить в ціну
Приблизно 65% бюджету ДФС — це зарплати. Так як офіційна оплата праці на державній службі нижче ринкової, то причина неефективності не у високих зарплатах. Банальний висновок: в Україні занадто багато чиновників займається занадто малою кількістю бізнесу.
У тій же Індії налічується майже 50 млн (!) підприємств — від мікробізнесу до великих компаній. При цьому адмініструванням займаються близько 54 тис. чиновників. У США штат IRS — 74 тисячі службовців на близько 30 мільйонів компаній. У польській Національній податковій адміністрації (Krajowa administracja skarbowa, KAS) працює майже 62 тис. осіб. При цьому треба врахувати, що з 2017 р. Польща об'єднала податкову і митну служби, тому від цього штату можна відняти 15 тис. чиновників. Вони супроводжують 1,65 млн мікробізнесів і близько 70 тис. компаній.
В Україні складно знайти офіційну інформацію за загальною кількістю співробітників, які займаються зборами до бюджету. За нашими даними, їх понад 41 тис. Кількість працівників Державної податкової служби складає 24,8 тис. чоловік, а в центральному органі, Державній фіскальній службі, працює 5 тис. Додатково можна врахувати співробітників Державної митної служби — це ще 11,3 тис. осіб .
Важче зрозуміти, скільки в Україні компаній. Якщо фізосіб-підприємців (ФОП) від 1,6 млн до 1,8 млн, то по юридичних особах дані «гуляють» від 690 тис. до 970 тис. компаній.
Одним з елементів роботи податківців є податкові перевірки. У 2019 р. проведено майже 14 тис. перевірок, за результатами яких дораховано 13 млрд грн. Виходить близько 940 тис. з кожної перевірки. Начебто і велика сума, але ніхто не враховує «собівартість» такого контролю. У Франції, наприклад, податкова враховує це при плануванні роботи. Середня вартість однієї перевірки близько 10 тис. євро, тому якщо сума очікуваних донарахувань порівнянна або менше, то перевірку просто не проводять. У нашому випадку було б цікаво відстежити, скільки з 14 тис. перевірок мали негативну прибутковість. Але, на жаль, немає даних.
Менше контролю не означає гірше
Ефективність податкової системи України можна підвищити шляхом зниження контролю. Особливо це стосується мікробізнесу. У багатьох країнах використовуються системи спрощеного або пільгового оподаткування для нових і малих підприємств. Навіть у такій розвиненій країні, як Канада, існують істотно нижчі ставки для компаній з малим оборотом і малою капіталізацією основних фондів. Малому бізнесу дають вирости, не обтяжуючи його надмірними перевірками. Статистика також показує, що близько половини нових підприємств закриваються в перший рік роботи. Який сенс контролю над ними? Цікавий приклад Індії, де компанії з оборотом менше 10 млн рупій ($137 тис.) можуть взагалі не подавати податкову декларацію.
Ряд українських економістів згодні з тим, що Україна повинна рухатися в бік зниження фіскального тиску на економіку. Наприклад, Борис Кушнірук пише у себе на сторінці в Facebook, що слід знизити податковий тягар на бізнес і населення.
«Це стимулює ділову активність, дозволить збільшити надходження до бюджету», — вважає він. Зниження податків допоможе вивести бізнес з тіні.
«Малий і середній бізнес, нарешті, зможуть отримати кредити в банках. Тому що почнуть демонструвати легальну зайнятість, легальну діяльність», — говорить експерт.
Скорочувати можна не тільки податки, а й витрати. У випадку України одним з джерел для зниження витрат на контроль є ФОП. На думку Олександра Кучеренка, є сенс прибрати звітність і виключити будь-які перевірки для фізичних осіб-підприємців з річним оборотом менше 400 тис. грн (менше $34 тис.). Імовірність порушень з їх боку мінімальна, а потенційні штрафи нижче, ніж витрати на адміністрування перевірок.
«За нашими даними, це майже 440 тис. підприємців. Виходячи з практики, такі ФОП не є джерелом для олігархічної оптимізації податків. Такий річний оборот всього лише в 2,5 рази вище середньої зарплати по Україні. При цьому звільняється значна кількість трудових ресурсів в податковій службі — кілька тисяч чоловік», — вважає Кучеренко.
ФОП з річним оборотом менше 400 тис. грн — це переважно продавці ринків, дрібні виробники товарів і постачальники послуг. При такому доході у підприємців недостатньо коштів на сторонні бухгалтерські послуги, а самостійне ведення щорічної звітності вимагає від них постійної актуалізації податкових норм і правил та відбирає чимало часу замість основної діяльності. Хоча потрібно визнати, що ця звітність простіше, ніж квитанція за комуналку. Єдиним спірним моментом було ведення Книги доходів, але і цю вимогу скасували. Контроль такої категорії «спрощенців» з боку податкової створює значний обсяг роботи і для контрольних органів, знижуючи її ефективність.
Важка спадщина?
Експерти вважають, що потрібно міняти саму філософію податкової служби. У країнах Заходу оподаткування розвивалося еволюційним шляхом, коли рівноправні сторони — уряди і платники податків — домовлялися про ставки і про одержувані за них послуги. Українська система не має такої історії і, відповідно, традиції. Тому вона все ще зберігає залишки каральної функції з радянських часів. Тоді приватна власність на засоби виробництва, як і підприємництво, були поза законом. Тому їх було прийнято контролювати і «душити».
«Якщо ми орієнтуємося на розвинені країни, то там ключова місія податкової служби — допомогти тобі правильно порахувати податки, а не здерти з тебе побільше. Не люблю розмови про особливий менталітет, але це завзяття провести побільше перевірок і нарахувати більше штрафів потрібно прибрати. Така політика виходить із презумпції вини підприємців. Це неправильна установка», — вважає адвокат Яків Воронін, голова комітету з питань митного та податкового права Національної асоціації адвокатів України.
На думку експерта, коли влада в черговий раз напирає на те, що ФОП використовуються для ухилення від податків, вона кидає тінь на весь мікро- і малий бізнес і «вихлюпує дитину разом з водою». Хоча багато ФОП отримують дохід не набагато вище середнього по країні і не використовуються для «оптимізації». Крім того, скасування податкової звітності для ФОП з річним оборотом менше 400 тис. грн буде стимулювати вихід мікробізнесу з тіні і збільшення офіційно зареєстрованих самозайнятих людей.
Віктор Кузнєцов
