Передплата на газету Приватний підприємець на 2024 рік

Розсилка новин




07.02.2024

Що не так із новим законопроєктом про мобілізацію?

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини February 06, 2024

У цілому я, як Омбудсман України, погоджуюся з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм.

Низку зауважень до законопроєкту озвучила мій Представник з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Також відповідний лист вже відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок.

Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання.

У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.

Окрім цього, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Питання надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції. Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

У змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.

У новому законопроєкті також прописано те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. (Тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання). Проте, як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним.

Що стосується альтернативної (невійськової) служби, то чинна редакція Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» нині не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Однак є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов'язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті.

Напередодні мав зустріч із Міністром оборони України Рустемом Умєровим і позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження.

Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси та передусім відповідати усім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати!

Джерело

Additional Info

  • Размещение в RSS:: нет

Поделиться:

Количество просмотров: 972

Новий номер!

  • Звітуємо/сплачуємо податки за І квартал 2024 року
  • Річна звітність загальносистемника: заповнення додатка Ф2

Детальніше...

Ми на Facebook

Популярне