Газета «Частный предприниматель»
Предпринимательское сообщество требует отменить обязательное применение кассовых аппаратов предпринимателями-единщиками. За помощью предприниматели Днепропетровска обратились к Ксении Ляпиной – председателю Государственной регуляторной службы Украины. Чем больше будет обращений не только к чиновниками, но и к депутатскому корпусу, тем больше вероятность быть услышанными.
Голові Державної регуляторної служби
Ляпіній К.М.
01011, м.Київ,
вул. Арсенальна, 9/11
Відповідь на дане звернення просимо направити
за адресою:
49038, м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 1,
ТВК «Слов’янський»
Шановна Ксеніє Михайлівно!
Ми, фізичні особи підприємці – представники малого та середнього бізнесу, звертаємось до Вас з наступним.
З 1 січня 2015 року набули чинності норми Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі Закон № 71).
Зазначеним законом законодавець вніс радикальні зміни до Податкового кодексу України, які направлені на збільшення фіскального навантаження на населення, середній та малий бізнес. Розширені бази оподаткування та збільшені ставки податків (зокрема, акцизного податку, земельного податку, податку на нерухомість, ПДФО з пасивних доходів, податку на майно (крім земельної ділянки). Крім цього, запроваджені нові види податків та зборів (акцизного податку з роздрібних продажів підакцизної продукції (алкогольної, тютюнової), імпортний податок, продовжена на невизначений час дія військового податку, запроваджений транспортний податок в розмірі 25 000 грн. для власників легкових автомобілів, серед яких є представники середнього класу, збільшені ставки ПДФО.
Крім вищенаведених нововведень, цим Законом також внесені зміни до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, що регулює спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема внесені зміни до ст. 296.10 ПКУ.
Нова редакція ст. 296.10 ПКУ розширює сферу застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій – касових апаратів і фіскальних реєстраторів) у діяльності підприємств.
Зокрема, зобов'язує ФОП – платників єдиного податку ІІІ (третьої) групи (з 1.07.2015 р) та ІІ (другої) групи (з 1.01.2016 р), використовувати у своїй діяльності РРО (крім фізосіб-підприємців, що займаються діяльністю на ринках і при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі). У разі, якщо такі ФОП в період з 01.01.2015 до 30.06.2015р. почнуть застосовувати зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, вони звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО до 01 січня 2017 р . До групи III платників єдиного податку з 1 січня 2015 відносяться підприємці з річним оборотом до 20 млн грн., а також ті, що раніше належали до груп 4, 5, 6.
Вважаємо, на фоні збільшення податкового навантаження реалізація цієї норми ще більше ускладнять економічне становище малих та середніх підприємств та стане ще одним чинником, що призведе до скорочення їх кількості, що є неприпустимим.
Слід зазначити, що в нинішніх економічних умовах дана вимога для багатьох представників малого та середнього бізнесу (платників єдиного податку) є фінансово непід’ємним. Бізнес зіштовхнеться з багатьма проблемами.
Введення обов'язку застосування реєстраторів розрахункових операцій суб'єктами малого та середнього бізнесу призведе до додаткових витрат підприємців на придбання, встановлення та щомісячне обслуговування касових апаратів, залучення бухгалтерів з метою правильного ведення податкового обліку, що в умовах погіршення економічного становища в державі та зниження купівельної спроможності громадян України, негативно вплине на підприємницьку активність. В свою чергу, витрати, понесені підприємцями, будуть закладені у вартість товарів та послуг, що призведе до чергового підвищення цін для населення. Адже спрощена система оподаткування не дозволяє враховувати понесені витрати при розрахунку єдиного податку.
Мале та середнє підприємництво є особливим типом підприємницької діяльності, який формується на базі дрібнотоварного виробництва, характеризується високою мобільністю, динамічністю й гнучкістю, створює додаткові робочі місця. Зокрема з ринку торговельно-посередницьких послуг можна швидко і без значних витрат збільшити надходження до бюджету.
Саме малі та середні підприємства є основою розвинених економік. Наприклад, в країнах ЄС малі та середні підприємства становлять 99% усіх підприємств та забезпечують 65 мільйонів людей робочими місцями. Інноваційна діяльності МСП сприяє впровадженням нових продуктів, нових методів виробництва, модернізації виробництва. Отже держава зобов’язана підтримувати цей підприємницький сектор. Крім того, за рахунок сплати єдиного податку, платниками якого, в основному, є представники малого та середнього бізнесу, здійснюється наповнення місцевих бюджетів. А якщо врахувати, що відтепер ПДФО став загальнодержавним податком і буде надходити до державного бюджету (до 2015р. надходив до місцевого) то наповнення місцевого бюджету за рахунок єдиного податку при скороченні кількості його платників (СПД малого та середнього бізнесу) є проблематичним.
В нашій країні високопосадовцями всіх рівнів постійно висловлюється думка, що малий і середній бізнес є важливою ланкою економічного зростання країни та декларується бажання про створення пільгових умов для його функціонування та про необхідність надання йому всебічної підтримки. А, насправді, на жаль, все відбувається навпаки. Оголошуючи про скорочення кількості податків, уряд фактично лише об’єднав окремі податки під однією назвою та ввів 5 нових, досить вагомих податків і обов’язкових платежів, а з 01.01.2016 року застосування РРО становиться обов’язковим. Малий бізнес не витримає таких «пільг».
Слід зазначити, що до 2014 року діяльність малого та середнього бізнесу була однією із найбільш стабільних. Щорічний приріст товарообороту складав 15-20 відсотків, створювалися нові робочі місця.
Сьогодні маємо зростання рівня безробіття, внаслідок інфляційних процесів відбувається зниження доходів населення. Ці процеси негативно впливають на підприємницьку діяльність суб’єктів малого підприємництва. Мова йде вже не про розвиток або розширення господарської діяльності – мова йде про виживання. Як наслідок, намічається стійка тенденція до згортання малого та середнього бізнесу. Все більше підприємців припиняють свою діяльність. Прямим наслідком зазначеного процесу є тенденція до зменшення надходжень податків до бюджету.
В цій складній ситуації держава нічого не дає цій галузі, а зазначеними вище нововведеннями в оподаткуванні забирає все більше. Натомість, підприємці у держави нічого не вимагають. Їм потрібна лише посильна і стабільна податкова система, щоб вони могли чесно і прозоро здійснювати свій бізнес, утримувати свої сім’ї та підтримувати свою Державу, сплачуючи податки.
Як вже зазначалось вище, зараз в Україні складна політична й економічна ситуація – спад виробництва в усіх галузях, падіння споживацького попиту, експортно-імпортної діяльності. Відтак уряд має обережно ініціювати нововведення, що викликають додаткові витрати у підприємств, які ще продовжують працювати і підтримувати економіку.
У своїй діяльності Уряд повинен визначити пріоритетним підняття і розвиток власної економіки, оскільки зовнішня допомога, хоча і є важливою, матиме короткостроковий ефект у разі подальшої занепаду в економічній сфері, затягуванні реформ – економічних і соціальних. Рано чи пізно надані позики доведеться віддавати, і принциповим є питання, яким чином – за рахунок нових запозичень і чергових боргів чи за рахунок повноцінної реалізації власного ресурсно-інтелектуального потенціалу країни, модернізації та повномасштабного розвитку економіки.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" до повноважень уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики належать, зокрема, звернення до регуляторних органів із запитами та пропозиціями про внесення змін або визнання такими, що втратили чинність, прийнятих цими органами регуляторних актів, що суперечать принципам державної регуляторної політики або прийняті з порушенням вимог цього Закону.
Принципами державної регуляторної політики є:
доцільність – обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;
адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;
ефективність – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
збалансованість – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;
передбачуваність – послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;
прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Вважаємо, Закон Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не відповідає таким принципам регуляторної політики як ефективність, збалансованість та передбачуваність.
Приймаючи до уваги вищевикладене, ПРОСИМО:
1. Розглянути дане звернення.
2. Звернутись до Верховної Ради України, як до регуляторного органу, що прийняв регуляторний акт - Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з пропозицією про розроблення законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу України в частині звільнення платників єдиного податку другої та третьої (фізичні особи-підприємці) груп від обов'язкового застосування у своїй діяльності РРО.
Обращение подписали более 100 предпринимателей.
На свое обращение предприниматели получили ответ из Государственной регуляторной службы Украины.
Ссылки по теме:
