Газета «Приватний підприємець» № 15, 2019 р.
Новозареєстрований ФОП подав заяву на реєстрацію єдинником, але отримав відмову через те, що в нього значиться борг із земельного податку з фізосіб. Чи правомірна така відмова, якщо зважати на те, що заборгованість ця виникла в нього як у фізособи й не пов’язана з веденням господарської діяльності?
У цьому разі відмова правомірна. І ось чому.
Податкові органи проводять реєстрацію суб’єкта господарювання платником єдиного податку, якщо відсутні підстави для відмови в такій реєстрації, визначені ПКУ.
Перелік підстав, за наявності яких орган контролю може ухвалити рішення про відмову в реєстрації, міститься в п. 299.6 ст. 299 ПКУ. Однією з них є невідповідність платника податків вимогам, визначеним ст. 291 ПКУ, зокрема наявність у нього податкового боргу на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку.
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у визначений ПКУ строк, і непогашеної пені, нарахованої в порядкові, визначеному ПКУ (пп. 14.1.175 ст. 14 ПКУ).
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків має сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи контролю, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД (пп. 14.1.39 ст. 14 ПКУ).
Так, відповідно до чинної редакції пп. 291.5.8 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема, платники податку, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
До 01.01.2017 р. умови пп. 291.5.8 ст. 291 ПКУ застосовувалися для суб’єктів господарювання. Однак завдяки Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII формулювання цього підпункту змінилося й тепер поширюється на всіх платників податків, зокрема платників податків – фізосіб.
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їхні відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків і зборів відповідно до цього Кодексу.
Обов’язковою умовою для реєстрації платником єдиного податку є відсутність податкового боргу. Тепер підставою для відмови в реєстрації ФОП як єдинника може стати наявність у такого платника податкового боргу, зокрема не пов’язаного з веденням госпдіяльності.
У разі відмови в реєстрації платником єдиного податку орган контролю протягом двох робочих днів із дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви зобов’язаний надати письмову мотивовану відмову, яку можна оскаржити в установленому порядкові (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).
Отже, якщо ви відразу після держреєстрації як ФОП або, перебуваючи в статусі загальносистемника, плануєте зареєструватися платником єдиного податку, переконайтеся в тому, що у вас немає жодної заборгованості з податків та зборів, несплачених штрафів та пені, зокрема не пов’язаних із веденням підприємницької діяльності.
Адже якщо у вашій обліковій картці платника податків податківці щось подібне виявлять (а це можуть бути навіть зовсім незначні, копійчані, суми), то стати єдинником ви зможете лише з наступного податкового кварталу.
Анна АЙВАЗОВА, редактор