Семейный магазин - Договор аренды Опции

[Galia-ua]

Всем доброго времени суток!
Спасибо огромное за Ваш сайт!
Свидетельство на право собственности на магазин, выведенный в нежилой фонд, оформлен на мужа. Покупка помещения и его реконструкция проводились во время нашего брака, т.е. я, как супруга, являюсь его совладельцем. Необходимо ли мне при этом каким-либо образом оформлять аренду торгового помещения у мужа, если я буду осуществлять в этом помещении торговую деятельность (розничный магазин продтоваров), или, учитывая фактическое совместное владение помещением, Договор аренды мне, как предпринимателю на едином налоге, не нужен?
В Налоговой сказали, что нужен… да и в СЭС требуют… Неужели супруга должна платить мужу за аренду? Можно ли его сделать на бесплатной основе? Какие еще варианты возможны, чтобы минимизировать затраты?
Всем спасибо!!!
С уважением,
Галина

[Белоцерковская]

Дякуючи богові в Україні вже є два різних типу життя у підприємців в Україні ,
одне, по схемам придуманим чиновниками ,які не мають жодного відношення до закону і дуже добре продуманими для зручного збагачення користуючись нашою суцільною неграмотністю;
друге , вибудуване виключно на знаннях норм законодавства і свого права.
Те ,що я я вам надаю базується виключно на нормах закону.
Якщо магазин ваша спільна сумісна сімейна власніть у вас з чоловіком однакові права на цю власність і тому для роботи продуктового магазину до СЄС та пожежних достатньо подати :
документ про право власності , паспорт , свідоцтво про шлюб та роздруковані норми ст.368 та 369 ЦК України ( статтю 52 ЦК України для розумінння що всі власники відповідають перед державою , навіть якщо в праві власності не написано ваше прізвище ):
Стаття 52. Цивільно-правова відповідальність фізичної особи - підприємця
1. Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
2. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Стаття 368. Право спільної сумісної власності
1. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
2. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
3. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
4. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Стаття 369. Здійснення права спільної сумісної власності
1. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
2. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
3. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
4. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.