Пенсионные взносы за 2010г. можно не платить!, Убрали ответственность за неуплату. Опции

[geronima2006]

Никоим образом доплаты не отменены.Это фантазии завсегдатаев этой вечной темки!))) Отменены штрафы.

Лохушшка, Вы на зарплате у этого ворья?
Овощи озаботились общественным мнением?

Згідно ч.15 ст.106 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

ДВС в теме, поэтому и рассылает заведомо неправдивые постановы об открытия исп. производства, в которых ошибочно заявляет , что есть решение суда.
Схема понятна. Запугать людей, чтоб они заплатили, а потом сказать, что это исключительно на добровольной основе.
Я слышал один дедок-пенсионер положил из берданки судью, которая ему штраф насчитала.

Сообщение отредактировал geronima2006 - 04.01.2012, 00:09

[Хохлушка]

Сам свое народ читать не научился? ФИНАНСОВІ САНКЦИИ.

[snikers]

Тем временем настала середина зимы уже 2012... за 2010 естественно ничего не платил, послал почтой свою версию отчёта и сидит себе спокойно ПФУ луганское и молчит в трубочку...
to Antoshka 1979, даже если будет постановление суда что вы обязаны выплатить вам не чихать на него? У меня висит подобное уже год (по другому делу) ну и ещё лет 10, может 20 провисит. Штрафы ГАИ висят уже по нескольку лет - ещё неизвестно сколько будут висеть, и так далее. Расслабьтесь и чихайте с соплями на всех чинов.

[prokop1]

До Київського окружного адміністративного суду
-----------01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26
Судді О.Є. Брагіної

Позивач: Управління пенсійного фонду України в--------
районі,
----------- , вул. Шевченка, 235,
Київської області р/р 256033031024 ГУ
Ощадбанку по м. Києву та
Київської області МФО 322669 ідентифікаційний
код 22203784
т., електронний зв'язок відсутній

Відповідач: Фізична особа-підприємець
---------- ------------ ---------------- ---------

Київська обл..
справа № 2а-6189/11/1070

ЗАПЕРЕЧЕННЯ
(На позов управління пенсійного фонду України в --------- районі про примусове стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з фізичної особи підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування)

25.12.2011 мною, фізичною особою-підприємцем, ------ отримано Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відкриття скороченого провадження від 22.12.2011 року по справі № 2а-61898/11/1070 за позовом управління пенсійного фонду України в ------- районі про стягнення заборгованості в сумі 878 грн.34 коп.

Вказаний позов управління пенсійного фонду України в ------- районі є незаконним та необґрунтованим, що підтверджується наступним:
- 1. жодною нормою закону №1058 не передбачено право на звернення до суду виконавчих органів Пенсійного фонду , просто органу таке право на звернення до суду встановлено виключно для застрахованих осіб пп.3 п.1 ст.16 Закону №1058 , яким встановлено ,що
“1. Застрахована особа має право:
3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку ”.
Відповідно до п.1 ст.105 ЗУ №1058 Порядок оскарження дій страхувальників та виконавчих органів Пенсійного фонду встановлено , що
“1. Застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.
Страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.
2. Оскарження дій страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється в разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов'язки, які не передбачені цим Законом.
Таким чином тільки застрахована особа має право на звернення до суду з позовом з вимогою до страхувальника сплатити страхові пенсійних внесків у випадку порушення її права страхувальником.
Державний орган , Пенсійний фонд України , як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний діяти виключно до повноважень встановлених законом відповідно до ст.19 Конституції України, а так як законом №1058 не встановлено повноважень для виконавчої дирекції Пенсійного фонду звертатися з позовом до суду то Пенсійному фонду України, державному органу не надано таких повноважень звертатися до суду з позовом, як виконавцю функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду.
І таким чином я не можу бути відповідачем по цій справі, а Пенсійний фонд України , як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не має права бути позивачем по цій справі бо я не визначений відповідачем відповідно до будь-якого закону, а Пенсійний фонд України, як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» немає права на звернення до суду відповідно до норм пп.8 ч.1 ст.3 та ч.3 ст.6 КАС України, яким встановлено , що термін позивач - це суб'єкт владних повноважень, у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача та встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

-2. Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону № 1058 було передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки, але абзац 8 ч. 3 ст. 106 Закону України 1058, скасовано з 01.01.2011 року.

3. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на
Конституції України ( 254к/96-ВР ), складається з Основ
законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР ), та Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»
Згідно з ст. 14 «Основи законодавства України про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування» усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування
ч. 3 ст. 58 Закону №1058 встановлено ,” Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади ”.
Виходячи з того, що п. 2 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено наявність статуту у Пенсійного фонду , але відповідно до Прикінцевих положень дія п. 3 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зупинена то такий Пенсійний фонд не зареєстрований у встановленому законодавству порядку, як юридична особа , тому у нього немає можливості взагалі взяти на облік будь-кого і надати статусу платника страхових внесків у тому числі і мене особисто.
Таким чином виконавцем функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду та його територіальних управлінь відповідно до абз. 1 п. 12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , управлінням ПФУ у м.----- не було юридичної можливості взяти мене на облік саме до територіального органу Пенсійного фонду у відповідності до п. 3 ст.15 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому я не міг набути статусу платника пенсійних внесків до Пенсійного фонду, який набувається виключно з дня взяття платника на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № -------- від ----- року суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, я була зареєстрований на протязі 10 днів у органах Пенсійного фонду України відповідно до законодавства ,що діяло на час реєстрації. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України
Постанова правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року N 16-6
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 р. за N 998/6189 ( діє з 21.12.2001р) п. 8.4. до Пенсійного фонду України органами місцевого бюджету перераховуються 10 відсотків від суми фіксованого податку, 17 відсотків від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів, та відділеннями Державного казначейства України 42 відсотки від сум єдиного податку, 68 відсотків від сум фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до цього мене ,як платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у складі фіксованого податку подано заяву до управління ПФУ у м. Яготині , як органу державної влади про реєстрацію мене , ,як платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування» та повноважень наданих пп.1 п. .1Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730 (далі Положення №442 ) щодо обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , але документ про реєстрацію мене ,ПП Худя Л.М. платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не видано до цього часу.
До того часу, як мною було отримано Вимогу про сплату боргу № Ф-555 від 20.07.2011 року я вважала себе застрахованою особою, як платник збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування , але виявилось , що мене з 01.01.2004р. безпідставно було взято на облік пенсійне страхування , тому що після 01.01.2004р. мною не проводилось державної реєстрації підприємницької діяльності , а процедури перереєстрації із платника збору у платника внесків не передбачено жодною нормою.

Крім того , Пенсійний фонд України позбавлено повноважень контролювати сплату пенсійних внесків ч.2 п.1 Положення про Пенсійний фонд України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 затвердженого Указом Президента України , якою визначено ,що
“Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)”, а пенсійні внески не є єдиним внеском.

- районне управління Пенсійного фонду не є органом стягнення в розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”.
Справа в тому, що вимагання сплати пенсійного збору повинне відбуватися за спеціальною процедурою, передбаченою Законом № 2181.Згідно з пп.. 2.3.1 Закону № 2181 органами стягнення є виключно податкові органи, а також держвиконавці. Ну а саме стягнення активів податкового боржника відбувається за рішенням суду.
Після складення повідомлення – розрахунку від 20.07 2011 у відповідність з п.8.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, року через 10 днів після спливу строку для її виконання управління ПФУ могло скласти Вимогу №Ф- 555 від 20.07.2011 року, та передати в ДВС ------- РУЮ (єдиному законному стягувачу), для відкриття виконавчого провадження. Отже, начальник управління ПФУ у м. -------- у перевищення своїх повноважень в порушення 10 денного терміну для сплати по повідомленню - розрахунку незаконно складеною ВИМОГОЮ №Ф-555 від 20.07.2011 року незаконно перешкоджає здійсненню моєї законної підприємницької діяльності.
- 4. Вимога управління пенсійного фонду з 01.01.2011 року не є виконавчим документом. Це підтверджується Ухвалами:
- Донецького Апеляційного адміністративного суду по справі 2а-4748/11/1270 від 23 серпня 2011 року.
- Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі № 22ц-6183/2011 від 25 листопада 2011. . (додатки)
- 5. Згідно з ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» :
Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення,

а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом другим згідно

із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

- 6. Вiдповiдно до пункту 1 статті 14 Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є страхувальниками відповідно до цього Закону на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та підлягають загальнообов’язкову державному пенсійному страхуванню Управління Пенсійного фонду України - не надав суду жодного доказу що я використовую працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством .

Вiдповiдно cтатті15 Закону № 1058 - платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12.

Вiдповiдно статті 15 Закону № 1058 страхувальники зазначені в ст.14 є платниками страхових внесків , але я згідно з ст. 14- не є страхувальником, а тому згідно ст.15 та ст.17 Закону № 1058 я не є платником страхових внесків .

Тому акцентую Вашу увагу на дотриманні ЗАКОНУ і прошу скасувати суми зі сплати страхових внесків у розмірі 878 грн.34 коп., (тим більше що неможливо задіяти примусове стягнення страхових внесків до підприємця, який обрав особливий спосіб оподаткування, що прямо заборонено Законом (ч. 15 ст. 106 ЗУ 1058)
- 7. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Ст. 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР» пенсійне страхування визначене як один із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а Пенсійний фонд – у відповідності до п.5 ст.6 «Основ» та у визначенні ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування» – як інший цільовий фонд, а не державний.
Тому страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов'язковими платежами та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу –
СПЛАТІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ у зв'язку з тим, що ці страхові внески:
– відповідно до п. 4 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не підпадають під податкове законодавство;
– Відповідно до пп. 1 п. 1 та п 3 ст. 11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» встановлено, що «Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності
спрощена система оподаткування, встановлена Указом №727, який має силу Закону відповідно до Розділу XV “Перехідних положень ” Конституції України, відповідає принципам, закладеним у ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: »Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом (тобто Указом №727), сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону (тобто до Указу №727)» і тому пенсійні внески, щоб вони для підприємців стали обов’язковими відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», необхідно внести до спрощеної системи оподаткування доходу, а саме до Указу №727.
Крім того, відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що:
«4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок… на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною першою ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-03 ) передбачено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Проте ці положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у зв'язку з тим, що Верховна Рада України не встановила розміру страхових внесків, як це передбачено частиною першою ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин до спірних даних правовідносин слід застосовувати п. 1 ч. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-03), яким встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, п. 1 ч. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-03) встановлює розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто мене, відповідно до Указу Президента № 727-98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (№ 727-98) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує фіксований податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідає наведеним положенням ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (№ 2063-00). Отже, я не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплату цього збору для мене замінено сплатою фіксованого податку ( ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (№ 2063-00), п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98).
Відповідно до п. 15 глави XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( № 1058-03) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Але Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98 ) не є нормативно-правовим актом, який регулює питання сплати страхових внесків, зокрема, він не встановлює пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. З іншого боку, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є нормативно-правовим актом, що регулює порядок визначення осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також цей Закон не регулює питання застосування спрощеної системи оподаткування. Отже, Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98) не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( №1058-03) та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, я не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому я додатково не зобов’язана сплачувати страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (№ 400-97) для відповідних платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Тому вимагання позивача від мене будь-яку суму заборгованості, є незаконним. Відповідно до частини другої статті 15 та пункту 8 Прикінцевих положень Закону ( 1058-03) фізичні особи – СПД, спрощенці, визначені платниками страхових внесків у фіксованому розмірі. На сьогодні фіксований розмір страхового внеску законодавчо не встановлено, тому мною сплачуються внески до ПФУ згідно з нормами Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», тобто з оплаченого мною фіксованого податку відраховувалося до ПФУ.
Незаконність та протиправність дій позивача при вимаганні сплати внесків, підтверджується нормами Закону, які вказані вище, а саме :
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (№ 727/98), ст..11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» (№ 2063-ІІІ), 18, прикінцеві положенні п. 8, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), ст..14 п. 17 Закону України «Про систему оподаткування» ( № 1251-12), ст..1 п.1, ст.. 4 п.1, Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (№ 400/97), Постанови Верховної ради України (№ 1700-15 2004 р.), ст..1 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості…» від 16 березня 2006 р. № 3583–І V.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (№ 727/98), діяв до 20 жовтня 2011 року до прийняття Закону 3432 – V I«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», яким Указ Президента був скасований, тому я діяла абсолютно законно.
- 8. відповідно до статті 58. Конституції України “ Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
При розгляді мого Заперечення прошу взяти до відома законодавчі акти, які вирішують конфліктні питання між суб'єктом господарювання, та органом державного нагляду та його посадових осіб, а саме:
-ст.4 п.7 Закону України № 877-16 від 27.10.2010 р .”Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ”: ”У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно закону припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання, або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання ”;
-п.4.4.1 Закону 2181 ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, діючому у 2010р.:
Конфлікт інтересів:
”У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
За таких обставин, на мою думку, є всі передбачені законом підстави вирішити питання про припинення вимагання примусово стягнути з мене додаткових страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі, тому що це намагання є безпідставним, необґрунтованим, та суперечать чинному Законодавству

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 6; 8; 19; 21; 24; 41; 42; 55; 56; 58; 60; 64; 124 Конституції УКРАЇНИ, Указом Президента України « 727/98, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (1058), «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ст. 6; 7; 8; 49; 51; ч.1 ст. 255 КАС України
ПРОШУ:
1. взяти до уваги всі докази, які надані суду в Запереченні.
2. відмовити управлінню пенсійного фонду України в ------- районі в застосуванні примусового стягнення за несплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з фізичної особи підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування
В порядку забезпечення Заперечення постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення Заперечення, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди моїм правам, свободам та законним інтересам до ухвалення рішення в цій справі. Так як позивач чинить психологічний тиск на мене, вдається до різних методів насильницького стягнення спірної додаткової сплати страхових внесків до ПФ і ці погрози є реальними і що б захистити мої порушені права позивачем, необхідно зупинити вимоги позивача від сплати додаткового страхового внеску до Пенсійного фонду за ІV квартал 2010 року до набрання судовим рішенням по цій справі законної сили.
Додатки:
Ухвала Донецького Апеляційного адміністративного суду по справі 2а-4748/11/1270 від 23 серпня 2011 року.
Ухвала Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі № 22ц-6183/2011 від 25 листопада 2011
04.01.2012.
Фізична особа-підприємець ----------

замечания, предложения. желательно быстро!

[prokop1]

Образец иска в административный суд на ДВС
(34 фоп получили по этому иску положительные решения. Главное, что не нужно дополнительно писать «клопотання про поновлення строку». Суд, как правило не считает причины пропуска обращения в суд уважительными и сразу начинаются дополнительные трудности.)


--------- районного адміністративного суду
вул. Незалежності, 67 м. -------
Київська обл. --------
Позивачі: фізична – особа підприємець:
1. --------------
вул. Маяковського, 106 м --------, Київської
області 07700
Т. ---


Відповідач: Головне управління юстиції у Київської обл. відділ
Державної виконавчої служби -------- районного
Управління юстиції
вул. Незалежності, 148 м. -------, Київської обл.----- т.------



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправними дій державного виконавця по намаганню примусового стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з фізичної особи підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування)

Я, ---------, є фізичною особою-підприємцем, яка обрала особливий спосіб оподаткування, що підтверджується свідоцтвом о державної реєстрації Ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів ------- від --------- року.

Старший державний виконавець ДВС --------- РУЮ шляхом незаконного відкриття виконавчого провадження за № 298390030 від 16.11.2011 року намагається примусово стягнути з мене 1723 грн.80 коп. внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вимогою управління пенсійного фонду.

Протиправність дій державного виконавця підтверджується наступнім:
Намагання примусового стягнення державним виконавцем - це є перевищення службових повноважень державного виконавця тому що примусове стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування не входить до повноважень державних виконавців.

1. п. 15 ч. 106 Закону України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування чітко зазначає:
"Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

2 Вимога управління пенсійного фонду не є виконавчим документом що підтверджується
- Ухвалою Апеляційного суду Київської області. від 25 листопада 2011 року по справі № 22ц-6183/2011.
- Постановою Донецького Апеляційного Адміністративного суду від 23 серпня 2011 у справі № 2а-4748/11/1270.
Відкривши виконавче провадження на підставі документу, який не є виконавчим документом, старший державний виконавець -----------порушила ст.. ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»

3. Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всієї території України.


На підставі викладеного та в порядку ст.2 ,4-6, ст. .8, 9 , пп.1 та 6 п.4 ст.105 , ст.106 та 107 КАС України, ч.1 ст. 255 КАС України ст..19 Конституції України, ст 3, ч.1 ст.19 85 ЗУ «Про виконавче провадження»

ПРОШУ:
1. Прийняти даний адміністративний позов до розгляду по суті.
2. Визнати дії старшого державного виконавця ----------- по намаганню примусового стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з фізичної особи підприємця, -----------, яка обрала особливий спосіб оподаткування протиправними
3. Судові витрати покласти на Відповідача.

Додатки:
1. копія Постанови про відкриття виконавчого провадження
2. копія Свідоцтв про державну реєстрацію.
3. копія патенту

4. Копія адміністративної позовної заяви для відповідача - 2 аркуша ;
5. Оригінал квитанції про сплату судового збору
6. копія рішення Апеляційного суду Київської області.
7. копія Постанови Донецького Апеляційного Адміністративного суду
8. копія квитанції про сплату судового збору.

04.01.2012

Позивачі:

----------------

[AlShep]

замечания, предложения. желательно быстро!
[/quote]


В принципе,всё правильно и достойно.Тут не юридический сайт,но аргументы должны подействовать.Плохо одно,что суды КУПЛЕНЫ.Если есть принципиальные судьи,то,решение будет в вашу пользу.Хотя я склоняюсь к варианту с вилами...Беспредел власти можно остановить только методом силы.Остальные варианты уже почти исчерпаны.Стадный инстинкт в Украине преобладает над здравым смыслом.Потому и жили ,и живём всё время под чью-то "дудку".........

[сима]

До Київського окружного адміністративного суду
-----------01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26
Судді О.Є. Брагіної

Позивач: Управління пенсійного фонду України в--------
районі,
----------- , вул. Шевченка, 235,
Київської області р/р 256033031024 ГУ
Ощадбанку по м. Києву та
Київської області МФО 322669 ідентифікаційний
код 22203784
т., електронний зв'язок відсутній

Відповідач: Фізична особа-підприємець
---------- ------------ ---------------- ---------

Київська обл..
справа № 2а-6189/11/1070

ЗАПЕРЕЧЕННЯ
(На позов управління пенсійного фонду України в --------- районі про примусове стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з фізичної особи підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування)

25.12.2011 мною, фізичною особою-підприємцем, ------ отримано Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відкриття скороченого провадження від 22.12.2011 року по справі № 2а-61898/11/1070 за позовом управління пенсійного фонду України в ------- районі про стягнення заборгованості в сумі 878 грн.34 коп.

Вказаний позов управління пенсійного фонду України в ------- районі є незаконним та необґрунтованим, що підтверджується наступним:
- 1. жодною нормою закону №1058 не передбачено право на звернення до суду виконавчих органів Пенсійного фонду , просто органу таке право на звернення до суду встановлено виключно для застрахованих осіб пп.3 п.1 ст.16 Закону №1058 , яким встановлено ,що
“1. Застрахована особа має право:
3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку ”.
Відповідно до п.1 ст.105 ЗУ №1058 Порядок оскарження дій страхувальників та виконавчих органів Пенсійного фонду встановлено , що
“1. Застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.
Страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.
2. Оскарження дій страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється в разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов'язки, які не передбачені цим Законом.
Таким чином тільки застрахована особа має право на звернення до суду з позовом з вимогою до страхувальника сплатити страхові пенсійних внесків у випадку порушення її права страхувальником.
Державний орган , Пенсійний фонд України , як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний діяти виключно до повноважень встановлених законом відповідно до ст.19 Конституції України, а так як законом №1058 не встановлено повноважень для виконавчої дирекції Пенсійного фонду звертатися з позовом до суду то Пенсійному фонду України, державному органу не надано таких повноважень звертатися до суду з позовом, як виконавцю функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду.
І таким чином я не можу бути відповідачем по цій справі, а Пенсійний фонд України , як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не має права бути позивачем по цій справі бо я не визначений відповідачем відповідно до будь-якого закону, а Пенсійний фонд України, як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» немає права на звернення до суду відповідно до норм пп.8 ч.1 ст.3 та ч.3 ст.6 КАС України, яким встановлено , що термін позивач - це суб'єкт владних повноважень, у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача та встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

-2. Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону № 1058 було передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки, але абзац 8 ч. 3 ст. 106 Закону України 1058, скасовано з 01.01.2011 року.

3. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на
Конституції України ( 254к/96-ВР ), складається з Основ
законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР ), та Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»
Згідно з ст. 14 «Основи законодавства України про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування» усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування
ч. 3 ст. 58 Закону №1058 встановлено ,” Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади ”.
Виходячи з того, що п. 2 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено наявність статуту у Пенсійного фонду , але відповідно до Прикінцевих положень дія п. 3 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зупинена то такий Пенсійний фонд не зареєстрований у встановленому законодавству порядку, як юридична особа , тому у нього немає можливості взагалі взяти на облік будь-кого і надати статусу платника страхових внесків у тому числі і мене особисто.
Таким чином виконавцем функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду та його територіальних управлінь відповідно до абз. 1 п. 12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , управлінням ПФУ у м.----- не було юридичної можливості взяти мене на облік саме до територіального органу Пенсійного фонду у відповідності до п. 3 ст.15 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому я не міг набути статусу платника пенсійних внесків до Пенсійного фонду, який набувається виключно з дня взяття платника на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № -------- від ----- року суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, я була зареєстрований на протязі 10 днів у органах Пенсійного фонду України відповідно до законодавства ,що діяло на час реєстрації. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України
Постанова правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року N 16-6
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 р. за N 998/6189 ( діє з 21.12.2001р) п. 8.4. до Пенсійного фонду України органами місцевого бюджету перераховуються 10 відсотків від суми фіксованого податку, 17 відсотків від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів, та відділеннями Державного казначейства України 42 відсотки від сум єдиного податку, 68 відсотків від сум фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до цього мене ,як платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у складі фіксованого податку подано заяву до управління ПФУ у м. Яготині , як органу державної влади про реєстрацію мене , ,як платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування» та повноважень наданих пп.1 п. .1Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730 (далі Положення №442 ) щодо обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , але документ про реєстрацію мене ,ПП Худя Л.М. платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не видано до цього часу.
До того часу, як мною було отримано Вимогу про сплату боргу № Ф-555 від 20.07.2011 року я вважала себе застрахованою особою, як платник збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування , але виявилось , що мене з 01.01.2004р. безпідставно було взято на облік пенсійне страхування , тому що після 01.01.2004р. мною не проводилось державної реєстрації підприємницької діяльності , а процедури перереєстрації із платника збору у платника внесків не передбачено жодною нормою.

Крім того , Пенсійний фонд України позбавлено повноважень контролювати сплату пенсійних внесків ч.2 п.1 Положення про Пенсійний фонд України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 затвердженого Указом Президента України , якою визначено ,що
“Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)”, а пенсійні внески не є єдиним внеском.

- районне управління Пенсійного фонду не є органом стягнення в розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”.
Справа в тому, що вимагання сплати пенсійного збору повинне відбуватися за спеціальною процедурою, передбаченою Законом № 2181.Згідно з пп.. 2.3.1 Закону № 2181 органами стягнення є виключно податкові органи, а також держвиконавці. Ну а саме стягнення активів податкового боржника відбувається за рішенням суду.
Після складення повідомлення – розрахунку від 20.07 2011 у відповідність з п.8.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, року через 10 днів після спливу строку для її виконання управління ПФУ могло скласти Вимогу №Ф- 555 від 20.07.2011 року, та передати в ДВС ------- РУЮ (єдиному законному стягувачу), для відкриття виконавчого провадження. Отже, начальник управління ПФУ у м. -------- у перевищення своїх повноважень в порушення 10 денного терміну для сплати по повідомленню - розрахунку незаконно складеною ВИМОГОЮ №Ф-555 від 20.07.2011 року незаконно перешкоджає здійсненню моєї законної підприємницької діяльності.
- 4. Вимога управління пенсійного фонду з 01.01.2011 року не є виконавчим документом. Це підтверджується Ухвалами:
- Донецького Апеляційного адміністративного суду по справі 2а-4748/11/1270 від 23 серпня 2011 року.
- Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі № 22ц-6183/2011 від 25 листопада 2011. . (додатки)
- 5. Згідно з ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» :
Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення,

а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом другим згідно

із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

- 6. Вiдповiдно до пункту 1 статті 14 Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є страхувальниками відповідно до цього Закону на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та підлягають загальнообов’язкову державному пенсійному страхуванню Управління Пенсійного фонду України - не надав суду жодного доказу що я використовую працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством .

Вiдповiдно cтатті15 Закону № 1058 - платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12.

Вiдповiдно статті 15 Закону № 1058 страхувальники зазначені в ст.14 є платниками страхових внесків , але я згідно з ст. 14- не є страхувальником, а тому згідно ст.15 та ст.17 Закону № 1058 я не є платником страхових внесків .

Тому акцентую Вашу увагу на дотриманні ЗАКОНУ і прошу скасувати суми зі сплати страхових внесків у розмірі 878 грн.34 коп., (тим більше що неможливо задіяти примусове стягнення страхових внесків до підприємця, який обрав особливий спосіб оподаткування, що прямо заборонено Законом (ч. 15 ст. 106 ЗУ 1058)
- 7. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Ст. 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР» пенсійне страхування визначене як один із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а Пенсійний фонд – у відповідності до п.5 ст.6 «Основ» та у визначенні ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування» – як інший цільовий фонд, а не державний.
Тому страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов'язковими платежами та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу –
СПЛАТІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ у зв'язку з тим, що ці страхові внески:
– відповідно до п. 4 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не підпадають під податкове законодавство;
– Відповідно до пп. 1 п. 1 та п 3 ст. 11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» встановлено, що «Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності
спрощена система оподаткування, встановлена Указом №727, який має силу Закону відповідно до Розділу XV “Перехідних положень ” Конституції України, відповідає принципам, закладеним у ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: »Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом (тобто Указом №727), сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону (тобто до Указу №727)» і тому пенсійні внески, щоб вони для підприємців стали обов’язковими відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», необхідно внести до спрощеної системи оподаткування доходу, а саме до Указу №727.
Крім того, відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що:
«4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок… на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною першою ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-03 ) передбачено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Проте ці положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у зв'язку з тим, що Верховна Рада України не встановила розміру страхових внесків, як це передбачено частиною першою ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин до спірних даних правовідносин слід застосовувати п. 1 ч. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-03), яким встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, п. 1 ч. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-03) встановлює розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто мене, відповідно до Указу Президента № 727-98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (№ 727-98) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує фіксований податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідає наведеним положенням ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (№ 2063-00). Отже, я не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплату цього збору для мене замінено сплатою фіксованого податку ( ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (№ 2063-00), п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98).
Відповідно до п. 15 глави XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( № 1058-03) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Але Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98 ) не є нормативно-правовим актом, який регулює питання сплати страхових внесків, зокрема, він не встановлює пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. З іншого боку, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є нормативно-правовим актом, що регулює порядок визначення осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також цей Закон не регулює питання застосування спрощеної системи оподаткування. Отже, Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98) не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( №1058-03) та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, я не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому я додатково не зобов’язана сплачувати страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (№ 400-97) для відповідних платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Тому вимагання позивача від мене будь-яку суму заборгованості, є незаконним. Відповідно до частини другої статті 15 та пункту 8 Прикінцевих положень Закону ( 1058-03) фізичні особи – СПД, спрощенці, визначені платниками страхових внесків у фіксованому розмірі. На сьогодні фіксований розмір страхового внеску законодавчо не встановлено, тому мною сплачуються внески до ПФУ згідно з нормами Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», тобто з оплаченого мною фіксованого податку відраховувалося до ПФУ.
Незаконність та протиправність дій позивача при вимаганні сплати внесків, підтверджується нормами Закону, які вказані вище, а саме :
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (№ 727/98), ст..11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» (№ 2063-ІІІ), 18, прикінцеві положенні п. 8, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), ст..14 п. 17 Закону України «Про систему оподаткування» ( № 1251-12), ст..1 п.1, ст.. 4 п.1, Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (№ 400/97), Постанови Верховної ради України (№ 1700-15 2004 р.), ст..1 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості…» від 16 березня 2006 р. № 3583–І V.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (№ 727/98), діяв до 20 жовтня 2011 року до прийняття Закону 3432 – V I«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», яким Указ Президента був скасований, тому я діяла абсолютно законно.
- 8. відповідно до статті 58. Конституції України “ Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
При розгляді мого Заперечення прошу взяти до відома законодавчі акти, які вирішують конфліктні питання між суб'єктом господарювання, та органом державного нагляду та його посадових осіб, а саме:
-ст.4 п.7 Закону України № 877-16 від 27.10.2010 р .”Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ”: ”У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно закону припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання, або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання ”;
-п.4.4.1 Закону 2181 ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, діючому у 2010р.:
Конфлікт інтересів:
”У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
За таких обставин, на мою думку, є всі передбачені законом підстави вирішити питання про припинення вимагання примусово стягнути з мене додаткових страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі, тому що це намагання є безпідставним, необґрунтованим, та суперечать чинному Законодавству

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 6; 8; 19; 21; 24; 41; 42; 55; 56; 58; 60; 64; 124 Конституції УКРАЇНИ, Указом Президента України « 727/98, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (1058), «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ст. 6; 7; 8; 49; 51; ч.1 ст. 255 КАС України
ПРОШУ:
1. взяти до уваги всі докази, які надані суду в Запереченні.
2. відмовити управлінню пенсійного фонду України в ------- районі в застосуванні примусового стягнення за несплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з фізичної особи підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування
В порядку забезпечення Заперечення постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення Заперечення, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди моїм правам, свободам та законним інтересам до ухвалення рішення в цій справі. Так як позивач чинить психологічний тиск на мене, вдається до різних методів насильницького стягнення спірної додаткової сплати страхових внесків до ПФ і ці погрози є реальними і що б захистити мої порушені права позивачем, необхідно зупинити вимоги позивача від сплати додаткового страхового внеску до Пенсійного фонду за ІV квартал 2010 року до набрання судовим рішенням по цій справі законної сили.
Додатки:
Ухвала Донецького Апеляційного адміністративного суду по справі 2а-4748/11/1270 від 23 серпня 2011 року.
Ухвала Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі № 22ц-6183/2011 від 25 листопада 2011
04.01.2012.
Фізична особа-підприємець ----------

замечания, предложения. желательно быстро!

Это вам в приложение занятнейшая Ухвала.(особенно в абзаце " Разом з тим...).Хоть и немного не потеме но можно тоже приложить , выделив жирным шрифтом умные вещи.

Справа № 4с-10-2011 р.

УХВАЛА
22 березня 2011 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Мельничука Ю.В.
при секретарі Юхименко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані скаргу Сігідавчук Надії Львівни на протизаконні дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , -
ВСТАНОВИВ:
Скаржник звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області стосовно відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій по стягненню з неї боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків в сумі 863 гривні 46 копійок та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м.Умані 863 грн. 4 6 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків.
В судовому засіданні скаржник пояснила, що 03 лютого 2011 року нею було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року. Не погоджуючись із зазначеною постановою державного виконавця вона подала скаргу до начальника Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області на неправомірні дії державного виконавця.
10 лютого 2011 року скаржник отримала постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою їй було відмовлено у задоволенні скарги.
Дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження вважає незаконними,на підставі того,що державним виконавцем в порушення вимог ст.3,19 Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження на підставі вимоги про стягнення боргу УПФУ в м.Умань від 08.11.2010 року № Ф-793, яка не є рішенням органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу у відповідності до п.9 ст. З Закону

України "Про виконавче провадження",а також не виконані вимоги до виконавчого документа, передбачені ст.19 Закону України "Про виконавче провадження",а саме,що у виконавчому документі повинні бути зазначені : дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення,дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
На підставі викладеного, скаржник просила задовольнити її скаргу в повному обсязі, дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області Кравченко М.В. стосовно відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій по стягненню з неї боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків в сумі 8 63 гривні 4 6 копійок визнати неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м. Умані 863 грн. 46 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків.
Представник Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області Кравченко М.В. заперечувала проти задоволення скарги в повному обсязі, в судовому засіданні повідомила, що 20.01.2010 року нею було відкрито виконавче провадження на підставі вимоги УПФУ в м.Умань від 08.11.2010 року № Ф-793, яка на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є виконавчим документом, у відповідності до вимог ст.ст. З, 18, 20, 24 Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження.
Вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що скарга обґрунтована і потребує задоволення на підставі наступного.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.
Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено,що у виконавчому документі повинні бути зазначені : дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення,дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вимога УПФУ в м.Умані від 08.11.2010 року № Ф-793 не відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в ній не зазначена вимога яка повинна бути у виконавчому документі.

Разом з тим, відповідно до п. 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом виконавчим, а не є органом державної влади .Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки,
визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Оскільки Управлінням Пенсійного Фонду в м. Умані було направлено вимогу про сплату боргу від 08.11.2010 року № Ф-793, тому державним виконавцем було помилково відкрито виконавче провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м. Умані 863 грн. 46 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків, в зв'язку з тим, що нею вважалось,що дана вимога є виконавчим документом на підставі абзацу 2 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не відповідає вимогам закону, а саме виконавчим документом є вимога про сплату недоїмки відповідно до вищевказаної норми закону.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 383-385 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Скаргу Сігідавчук Надії Львівни задовольнити частково.
Дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС МРУЮ Б Черкаській області Кравченко М.В. стосовно відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій по стягненню з неї боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків в сумі 863 гривні 46 копійок визнати неправомірними.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м.Умані 863 грн. 46 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків.
В частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 600 гривень відмовити в зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів.
Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3 грн.40 коп. та витрати на ІТЗ в розмірі 37 гривень.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий Ґ^^^Ш\У Ю. В.Мельничук

[сима]

До Київського окружного адміністративного суду
-----------01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26
Судді О.Є. Брагіної

Позивач: Управління пенсійного фонду України в--------
районі,
----------- , вул. Шевченка, 235,
Київської області р/р 256033031024 ГУ
Ощадбанку по м. Києву та
Київської області МФО 322669 ідентифікаційний
код 22203784
т., електронний зв'язок відсутній

Відповідач: Фізична особа-підприємець
---------- ------------ ---------------- ---------

Київська обл..
справа № 2а-6189/11/1070

ЗАПЕРЕЧЕННЯ
(На позов управління пенсійного фонду України в --------- районі про примусове стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з фізичної особи підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування)

25.12.2011 мною, фізичною особою-підприємцем, ------ отримано Ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відкриття скороченого провадження від 22.12.2011 року по справі № 2а-61898/11/1070 за позовом управління пенсійного фонду України в ------- районі про стягнення заборгованості в сумі 878 грн.34 коп.

Вказаний позов управління пенсійного фонду України в ------- районі є незаконним та необґрунтованим, що підтверджується наступним:
- 1. жодною нормою закону №1058 не передбачено право на звернення до суду виконавчих органів Пенсійного фонду , просто органу таке право на звернення до суду встановлено виключно для застрахованих осіб пп.3 п.1 ст.16 Закону №1058 , яким встановлено ,що
“1. Застрахована особа має право:
3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку ”.
Відповідно до п.1 ст.105 ЗУ №1058 Порядок оскарження дій страхувальників та виконавчих органів Пенсійного фонду встановлено , що
“1. Застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.
Страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.
2. Оскарження дій страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється в разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов'язки, які не передбачені цим Законом.
Таким чином тільки застрахована особа має право на звернення до суду з позовом з вимогою до страхувальника сплатити страхові пенсійних внесків у випадку порушення її права страхувальником.
Державний орган , Пенсійний фонд України , як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний діяти виключно до повноважень встановлених законом відповідно до ст.19 Конституції України, а так як законом №1058 не встановлено повноважень для виконавчої дирекції Пенсійного фонду звертатися з позовом до суду то Пенсійному фонду України, державному органу не надано таких повноважень звертатися до суду з позовом, як виконавцю функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду.
І таким чином я не можу бути відповідачем по цій справі, а Пенсійний фонд України , як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не має права бути позивачем по цій справі бо я не визначений відповідачем відповідно до будь-якого закону, а Пенсійний фонд України, як виконавець функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду відповідно до абз.1 п.12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» немає права на звернення до суду відповідно до норм пп.8 ч.1 ст.3 та ч.3 ст.6 КАС України, яким встановлено , що термін позивач - це суб'єкт владних повноважень, у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача та встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

-2. Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону № 1058 було передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки, але абзац 8 ч. 3 ст. 106 Закону України 1058, скасовано з 01.01.2011 року.

3. Законодавство про пенсійне забезпечення базується на
Конституції України ( 254к/96-ВР ), складається з Основ
законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР ), та Закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»
Згідно з ст. 14 «Основи законодавства України про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування» усі застраховані громадяни є членами відповідних страхових фондів залежно від виду соціального страхування. Страхові фонди є некомерційними самоврядними організаціями. Страхові фонди діють на підставі статутів, що затверджуються у порядку, визначеному законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування
ч. 3 ст. 58 Закону №1058 встановлено ,” Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади ”.
Виходячи з того, що п. 2 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено наявність статуту у Пенсійного фонду , але відповідно до Прикінцевих положень дія п. 3 ст. 58 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зупинена то такий Пенсійний фонд не зареєстрований у встановленому законодавству порядку, як юридична особа , тому у нього немає можливості взагалі взяти на облік будь-кого і надати статусу платника страхових внесків у тому числі і мене особисто.
Таким чином виконавцем функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду та його територіальних управлінь відповідно до абз. 1 п. 12 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , управлінням ПФУ у м.----- не було юридичної можливості взяти мене на облік саме до територіального органу Пенсійного фонду у відповідності до п. 3 ст.15 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому я не міг набути статусу платника пенсійних внесків до Пенсійного фонду, який набувається виключно з дня взяття платника на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № -------- від ----- року суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця, я була зареєстрований на протязі 10 днів у органах Пенсійного фонду України відповідно до законодавства ,що діяло на час реєстрації. "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України
Постанова правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року N 16-6
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 р. за N 998/6189 ( діє з 21.12.2001р) п. 8.4. до Пенсійного фонду України органами місцевого бюджету перераховуються 10 відсотків від суми фіксованого податку, 17 відсотків від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів, та відділеннями Державного казначейства України 42 відсотки від сум єдиного податку, 68 відсотків від сум фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до цього мене ,як платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у складі фіксованого податку подано заяву до управління ПФУ у м. Яготині , як органу державної влади про реєстрацію мене , ,як платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування» та повноважень наданих пп.1 п. .1Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730 (далі Положення №442 ) щодо обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування , але документ про реєстрацію мене ,ПП Худя Л.М. платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не видано до цього часу.
До того часу, як мною було отримано Вимогу про сплату боргу № Ф-555 від 20.07.2011 року я вважала себе застрахованою особою, як платник збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування , але виявилось , що мене з 01.01.2004р. безпідставно було взято на облік пенсійне страхування , тому що після 01.01.2004р. мною не проводилось державної реєстрації підприємницької діяльності , а процедури перереєстрації із платника збору у платника внесків не передбачено жодною нормою.

Крім того , Пенсійний фонд України позбавлено повноважень контролювати сплату пенсійних внесків ч.2 п.1 Положення про Пенсійний фонд України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 затвердженого Указом Президента України , якою визначено ,що
“Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)”, а пенсійні внески не є єдиним внеском.

- районне управління Пенсійного фонду не є органом стягнення в розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”.
Справа в тому, що вимагання сплати пенсійного збору повинне відбуватися за спеціальною процедурою, передбаченою Законом № 2181.Згідно з пп.. 2.3.1 Закону № 2181 органами стягнення є виключно податкові органи, а також держвиконавці. Ну а саме стягнення активів податкового боржника відбувається за рішенням суду.
Після складення повідомлення – розрахунку від 20.07 2011 у відповідність з п.8.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановленої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, року через 10 днів після спливу строку для її виконання управління ПФУ могло скласти Вимогу №Ф- 555 від 20.07.2011 року, та передати в ДВС ------- РУЮ (єдиному законному стягувачу), для відкриття виконавчого провадження. Отже, начальник управління ПФУ у м. -------- у перевищення своїх повноважень в порушення 10 денного терміну для сплати по повідомленню - розрахунку незаконно складеною ВИМОГОЮ №Ф-555 від 20.07.2011 року незаконно перешкоджає здійсненню моєї законної підприємницької діяльності.
- 4. Вимога управління пенсійного фонду з 01.01.2011 року не є виконавчим документом. Це підтверджується Ухвалами:
- Донецького Апеляційного адміністративного суду по справі 2а-4748/11/1270 від 23 серпня 2011 року.
- Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі № 22ц-6183/2011 від 25 листопада 2011. . (додатки)
- 5. Згідно з ч.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» :
Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення,

а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом другим згідно

із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

- 6. Вiдповiдно до пункту 1 статті 14 Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру є страхувальниками відповідно до цього Закону на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та підлягають загальнообов’язкову державному пенсійному страхуванню Управління Пенсійного фонду України - не надав суду жодного доказу що я використовую працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством .

Вiдповiдно cтатті15 Закону № 1058 - платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12.

Вiдповiдно статті 15 Закону № 1058 страхувальники зазначені в ст.14 є платниками страхових внесків , але я згідно з ст. 14- не є страхувальником, а тому згідно ст.15 та ст.17 Закону № 1058 я не є платником страхових внесків .

Тому акцентую Вашу увагу на дотриманні ЗАКОНУ і прошу скасувати суми зі сплати страхових внесків у розмірі 878 грн.34 коп., (тим більше що неможливо задіяти примусове стягнення страхових внесків до підприємця, який обрав особливий спосіб оподаткування, що прямо заборонено Законом (ч. 15 ст. 106 ЗУ 1058)
- 7. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Ст. 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування ( 16/98-ВР» пенсійне страхування визначене як один із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а Пенсійний фонд – у відповідності до п.5 ст.6 «Основ» та у визначенні ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування» – як інший цільовий фонд, а не державний.
Тому страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов'язковими платежами та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу –
СПЛАТІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ у зв'язку з тим, що ці страхові внески:
– відповідно до п. 4 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не підпадають під податкове законодавство;
– Відповідно до пп. 1 п. 1 та п 3 ст. 11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» встановлено, що «Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності
спрощена система оподаткування, встановлена Указом №727, який має силу Закону відповідно до Розділу XV “Перехідних положень ” Конституції України, відповідає принципам, закладеним у ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: »Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом (тобто Указом №727), сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону (тобто до Указу №727)» і тому пенсійні внески, щоб вони для підприємців стали обов’язковими відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», необхідно внести до спрощеної системи оподаткування доходу, а саме до Указу №727.
Крім того, відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що:
«4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок… на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Частиною першою ст.18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-03 ) передбачено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Проте ці положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у зв'язку з тим, що Верховна Рада України не встановила розміру страхових внесків, як це передбачено частиною першою ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин до спірних даних правовідносин слід застосовувати п. 1 ч. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-03), яким встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, п. 1 ч. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-03) встановлює розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто мене, відповідно до Указу Президента № 727-98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (№ 727-98) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує фіксований податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідає наведеним положенням ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (№ 2063-00). Отже, я не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплату цього збору для мене замінено сплатою фіксованого податку ( ст. 11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (№ 2063-00), п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98).
Відповідно до п. 15 глави XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( № 1058-03) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Але Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98 ) не є нормативно-правовим актом, який регулює питання сплати страхових внесків, зокрема, він не встановлює пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. З іншого боку, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є нормативно-правовим актом, що регулює порядок визначення осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також цей Закон не регулює питання застосування спрощеної системи оподаткування. Отже, Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( № 727-98) не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( №1058-03) та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, я не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому я додатково не зобов’язана сплачувати страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (№ 400-97) для відповідних платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Тому вимагання позивача від мене будь-яку суму заборгованості, є незаконним. Відповідно до частини другої статті 15 та пункту 8 Прикінцевих положень Закону ( 1058-03) фізичні особи – СПД, спрощенці, визначені платниками страхових внесків у фіксованому розмірі. На сьогодні фіксований розмір страхового внеску законодавчо не встановлено, тому мною сплачуються внески до ПФУ згідно з нормами Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», тобто з оплаченого мною фіксованого податку відраховувалося до ПФУ.
Незаконність та протиправність дій позивача при вимаганні сплати внесків, підтверджується нормами Закону, які вказані вище, а саме :
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (№ 727/98), ст..11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» (№ 2063-ІІІ), 18, прикінцеві положенні п. 8, Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), ст..14 п. 17 Закону України «Про систему оподаткування» ( № 1251-12), ст..1 п.1, ст.. 4 п.1, Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (№ 400/97), Постанови Верховної ради України (№ 1700-15 2004 р.), ст..1 Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості…» від 16 березня 2006 р. № 3583–І V.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (№ 727/98), діяв до 20 жовтня 2011 року до прийняття Закону 3432 – V I«Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», яким Указ Президента був скасований, тому я діяла абсолютно законно.
- 8. відповідно до статті 58. Конституції України “ Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
При розгляді мого Заперечення прошу взяти до відома законодавчі акти, які вирішують конфліктні питання між суб'єктом господарювання, та органом державного нагляду та його посадових осіб, а саме:
-ст.4 п.7 Закону України № 877-16 від 27.10.2010 р .”Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ”: ”У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно закону припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання, або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання ”;
-п.4.4.1 Закону 2181 ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, діючому у 2010р.:
Конфлікт інтересів:
”У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».
За таких обставин, на мою думку, є всі передбачені законом підстави вирішити питання про припинення вимагання примусово стягнути з мене додаткових страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі, тому що це намагання є безпідставним, необґрунтованим, та суперечать чинному Законодавству

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 6; 8; 19; 21; 24; 41; 42; 55; 56; 58; 60; 64; 124 Конституції УКРАЇНИ, Указом Президента України « 727/98, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (1058), «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ст. 6; 7; 8; 49; 51; ч.1 ст. 255 КАС України
ПРОШУ:
1. взяти до уваги всі докази, які надані суду в Запереченні.
2. відмовити управлінню пенсійного фонду України в ------- районі в застосуванні примусового стягнення за несплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з фізичної особи підприємця, яка обрала особливий спосіб оподаткування
В порядку забезпечення Заперечення постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення Заперечення, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди моїм правам, свободам та законним інтересам до ухвалення рішення в цій справі. Так як позивач чинить психологічний тиск на мене, вдається до різних методів насильницького стягнення спірної додаткової сплати страхових внесків до ПФ і ці погрози є реальними і що б захистити мої порушені права позивачем, необхідно зупинити вимоги позивача від сплати додаткового страхового внеску до Пенсійного фонду за ІV квартал 2010 року до набрання судовим рішенням по цій справі законної сили.
Додатки:
Ухвала Донецького Апеляційного адміністративного суду по справі 2а-4748/11/1270 від 23 серпня 2011 року.
Ухвала Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області по справі № 22ц-6183/2011 від 25 листопада 2011
04.01.2012.
Фізична особа-підприємець ----------

замечания, предложения. желательно быстро!

можно добавить еще и эту Ухвалу ,хоть и не по теме , но абзац " Разом з тим..."очень занятный.
Справа № 4с-10-2011 р.

УХВАЛА
22 березня 2011 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Мельничука Ю.В.
при секретарі Юхименко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані скаргу Сігідавчук Надії Львівни на протизаконні дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження , -
ВСТАНОВИВ:
Скаржник звернулася до суду зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області стосовно відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій по стягненню з неї боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків в сумі 863 гривні 46 копійок та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м.Умані 863 грн. 4 6 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків.
В судовому засіданні скаржник пояснила, що 03 лютого 2011 року нею було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року. Не погоджуючись із зазначеною постановою державного виконавця вона подала скаргу до начальника Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області на неправомірні дії державного виконавця.
10 лютого 2011 року скаржник отримала постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою їй було відмовлено у задоволенні скарги.
Дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження вважає незаконними,на підставі того,що державним виконавцем в порушення вимог ст.3,19 Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження на підставі вимоги про стягнення боргу УПФУ в м.Умань від 08.11.2010 року № Ф-793, яка не є рішенням органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу у відповідності до п.9 ст. З Закону

України "Про виконавче провадження",а також не виконані вимоги до виконавчого документа, передбачені ст.19 Закону України "Про виконавче провадження",а саме,що у виконавчому документі повинні бути зазначені : дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення,дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
На підставі викладеного, скаржник просила задовольнити її скаргу в повному обсязі, дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області Кравченко М.В. стосовно відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій по стягненню з неї боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків в сумі 8 63 гривні 4 6 копійок визнати неправомірними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м. Умані 863 грн. 46 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків.
Представник Уманського МВ ДВС МРУЮ в Черкаській області Кравченко М.В. заперечувала проти задоволення скарги в повному обсязі, в судовому засіданні повідомила, що 20.01.2010 року нею було відкрито виконавче провадження на підставі вимоги УПФУ в м.Умань від 08.11.2010 року № Ф-793, яка на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є виконавчим документом, у відповідності до вимог ст.ст. З, 18, 20, 24 Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження.
Вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що скарга обґрунтована і потребує задоволення на підставі наступного.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа.
Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено,що у виконавчому документі повинні бути зазначені : дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, резолютивна частина рішення,дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вимога УПФУ в м.Умані від 08.11.2010 року № Ф-793 не відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в ній не зазначена вимога яка повинна бути у виконавчому документі.
Разом з тим, відповідно до п. 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом виконавчим, а не є органом державної влади. Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки,
визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Оскільки Управлінням Пенсійного Фонду в м. Умані було направлено вимогу про сплату боргу від 08.11.2010 року № Ф-793, тому державним виконавцем було помилково відкрито виконавче провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м. Умані 863 грн. 46 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків, в зв'язку з тим, що нею вважалось,що дана вимога є виконавчим документом на підставі абзацу 2 пункту 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не відповідає вимогам закону, а саме виконавчим документом є вимога про сплату недоїмки відповідно до вищевказаної норми закону.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 383-385 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
Скаргу Сігідавчук Надії Львівни задовольнити частково.
Дії старшого державного виконавця Уманського МВ ДВС МРУЮ Б Черкаській області Кравченко М.В. стосовно відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій по стягненню з неї боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків в сумі 863 гривні 46 копійок визнати неправомірними.
Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2011 року про стягнення з Сігідавчук Н.Л. на користь УПФУ в м.Умані 863 грн. 46 коп. боргу по сплаті недоїмки зі страхових внесків.
В частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 600 гривень відмовити в зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів.
Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3 грн.40 коп. та витрати на ІТЗ в розмірі 37 гривень.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий Ґ^^^Ш\У Ю. В.Мельничук

[surprise]

Уважаемый СИМА,попробуйте найти вашу ухвалу в реестре судовых ришень,лично мне не удается.
http://reyestr.court.gov.ua/Search
вот откуда эта инфа
http://pidpr.com/load/ukhvala_umanskogo_su...vcja/1-1-0-1260

[surprise]

Отчет в Пенсионный фонд за 2011 год
http://tpu.org.ua/otchet-v-pensionnyj-fond-za-2011-god/

[Mahno]

Отчет в Пенсионный фонд за 2011 год
http://tpu.org.ua/otchet-v-pensionnyj-fond-za-2011-god/

Спасиба хорошая ссылка!

[janek]

В запереченни перепутаны единый и фиксированный налоги-т.е.Указ и Декрет.Нужно поисправлять кому что подходит.

[surprise]

В запереченни перепутаны единый и фиксированный налоги-т.е.Указ и Декрет.Нужно поисправлять кому что подходит.

Вот это как раз я и сделал.,написал для единого податка.Вчера позвонила любимая теща и сказала что хитрожо......й ПФ подал на нее до суду,в то время,когда она сама подала на них-26 декабря, и 4 января без нее ее судили,а уже 6- го она получила постанову суду об уплате заборгованости,в тоже время ПФ уже удерживает с ее пенсии деньги.Вопрос -зачем было подавать до суду?Ответ- очкуют,боится ПФ 70 -ти летний старушки.Так что пришлось мне в быстром порядке писать апеляционную скаргу,благо материалов на форуме,да и у меня хватает,спасибо все понимающим и помогающим.Выкладываю скаргу,может кому пригодится,а если кто заметит ошибки или проблемы,срочно пишите,пока я ее не отправил.Здесь 11 листов- кому не интересно, не качать и не читать.

Прикрепленные файлы

 __________________________________________________.doc ( 99 килобайт ) Кол-во скачиваний: 27

 

[janek]

[quote name='surprise' date='Jan 8 2012, 10:27 AM' post='104343']
Внимательно прочитай,есть ошибки и пропуски некоторых слов.
В будущем может пригодиться вот это:
Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини
рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватися положення закону з урахуванням закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

[prokop1]

Помилки:
Я,як ; , о чім; м.Хмельницкому; уже недійсним з 01.01.2011 по ЗУ № 2464 ( не вірно закон 2461)

дати,номера


Я б додала: Порушена процесуальна норма Закону 2453 «Про судоустрій і статус суддів» ч.4 ст.183-2, якої передбачено обов’язково подання заяву про згоду, або заперечення, (у Вас про це згадується, але не має зауваження на порушення процесу подання), а якщо порушено процесуальна норма автоматично підлягає скасуванню Постанова, яка є незаконною та необґрунтованою , а також надати визначення:

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.

Також , на мою думку, мляво викладено найважливіше в цієї справі: - що
. Крім того, з серпня 2011 року пенсіонери по віку звільнені від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду. Чому, на який підставі. коли??? Наполягайте
Обов’язково посилаючись на норму.