Пенсионные взносы за 2010г. можно не платить!, Убрали ответственность за неуплату. Опции

[НАТАЛЬЯ 37]

Всі докази надруковані в позовних заявах, запереченнях, на форумі. Як що цікаво передивиться хоча б 5-8 сторінок. (Вітал_Д, prokop1)
Питання судді:
- Вам відомо про те, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовуються? -Так Ваша Честь. п.15 ст. 106 ЗУ 1058, крім цього є преюдиціальний факт - Постанова ВСУ від 25 червня 2011 року - строк давності не тільки не застосовується до недоїмки, штрафів та пені, він також не застосовується й на прийняття рішення органу ПФУ про їх застосування, АЛЕ рішення про стягнення недоїмки пфу прийняло 26.07.2011 року, 10 днів надається на узгодження вимоги і з 07.08.2011 року пішов перебіг строку звернення до адміністративного суду. І Цей термін сплив 07.02.2012 року. (ч.2 ст 99 КАСУ), тому у позивача не має права звертатися до суду.

- А який на Вашу думку був чинний закон в 2010 році? - Всі закони прийняті ВРУ щодо пенсійного фонду: 1058, 2461, Основи законодавства про пенсійне забезпечення, АЛЕ, що стосується підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, то вони керувалися на абсолютно законних підставах тільки Указом Президента № 727/98, тому що цей Указ прийнятий на підставі п.4 перехідних положень Конституції України і впродовж 3 років зміни до Указу міг вносити тільки Президент, а після тільки спеціальний Закон ВРУ з такою назвою. Цей спеціальний закон був прийнятий: ЗУ 4014, який вступив в законну силу з 01.01.2012 року, тому Указ Президента скасований 01.01.2012 року.......

До Управління ПФУ в ________________________________
________________________________

П.І.Б, фізичної особи – підприємця
Адреса для листування:


СКАРГА
на вимогу про сплату боргу, на дії контролюючого органу, посадових осіб органів державної влади


За фактом отриманої мною Вимоги від Управління ПФУ ____________________ «про сплату боргу» від «___» __________ 2010 року (далі, Вимога) можу повідомити наступне:
Фізична особа - підприємець П.І.Б критично ставиться до подібних дій посадових осіб Управління ПФУ, вважає таки дії неправомірними, які порушують конституційні права громадянина – підприємця, який займається незабороненою законом підприємницькою діяльністю, а саме з наступних підстав:
Конституцією України встановлено:
Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними...При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Стаття 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З метою реалізації свого конституційного права на працю, на достатній життєвий рівень для себе та членів своєї сім'ї я обрав як вид діяльності (трудової зайнятості), як засіб заробітку, забезпечення відповідного прожиткового рівня своєї сім’ї підприємницьку діяльність яка не заборонена законом. При цьому регулярно в обов'язковому порядку у виконання Конституції та іншого законодавства сплачую усі податки (обов'язкові збори та платежі включно) у порядку і розмірах, що встановлені ним.

Проте є певні перепони з боку органу державної влади в реалізації цих конституційних прав, які полягають в надмірному покладанню обов’язку попре вимог закону щодо сплати додаткових внесків (зборів) до цільового фонду (Пенсійного фонду України.), тим самим нівелюється принцип верховенства права, застосовується положення закону, яке значно обмежує існуючи права та обов’язки громадянина України.

Проте я не можу погодитися з такими діями Пенсійного фонду України.

Вимога про сплату пенсійних внесків у відповідності до п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до мене, платника єдиного податку, у відповідності до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не може бути застосована в зв’язку з її неправомірністю.
Так, відповідно до Ухвали від 06 жовтня 2010 року Вищого адміністративного суду України справа № П-222/10 було зупинено дію акту № 6673 проекту Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку подачею Уманської ліги підприємців позовної заяви (адміністративного позову) до Верховної Ради України (Копія Ухвали додається).
Отже, як наслідок, не є правомірним посилання в Вимозі на ст. 106, п.п. 4 п.8 розділу 15 «Прикінцевого положення» ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та є безпідставними встановлені суми, що повинні підлягати до сплати.

Проте вважаю за необхідним надати до ПФУ наступні пояснення та додаткові аргументи, щодо неправомірності подібних вимог на адресу приватних підприємців.

Мені відома офіційна позиція ПФУ щодо необхідності сплати додаткових обов’язкових внесків, та посилання Фонду на ст.5, ч. 3 та 4 ст. 18 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно за якими Пенсійний фонд встановив, що такі внески попре вимог іншого законодавства все ж таки підлягають до обов’язковій сплаті приватними підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Тобто виникає суперечливість, неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків приватного підприємця (платника податків та зборів) та контролюючого органу (ПФУ).

Ця суперечливість виникає з наступного:

Відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» ...
6. Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів): ...
- збору на обов’язкове соціальне страхування;
- збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;
- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення.
Про те, що страховий внесок у Пенсійний фонд є обов’язковим платежем встановлено також і ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: «3. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.»

А відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» ...
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів, за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Таким чином, якщо страховий внесок до Пенсійного фонду є відокремленим від складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування та на ці внески не поширюється податкове законодавство. (ч.4. ст.18 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), то згідно ЗУ «Про систему оподаткування» встановлюватися вони (ці внески, збори) повинні виключно законами про оподаткування, так як вони є обов’язковими платежами.(!!!)

Тобто при правильному застосуванні вищезазначених законів, ретельно аналізуючи їх, можна зробити висновок, що страхові платежі до пенсійного фонду є обов’язковими та вони відокремлені від податків, але встановлюватися або змінюватися мають виключно законами про оподаткування, навіть якщо їх подальше застосування, регламентування (механізм справляння) буде виконуватися іншими спеціальними законами («Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), а не законами про оподаткування.

ВИСНОВОК: При правомірному застосуванні цих законів жодного протиріччя не виникає.

Але є підстави вважати, що Пенсійний фонд України тлумачить вищезазначені закони виключно на свою користь, тобто застосовує пріоритетність в праві застосування норм та положень податкового та пенсійного законодавства.
Проте я не можу погодитись з таким виключним імперативним правом контролюючого органу, органу державної влади, так як вважаю це зловживанням правом з боку ПФУ з огляду на наступне:

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» «Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (!!!) та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (Преамбула закону). ...
А ст. 4 вищезазначеного закону встановлено:
«4.4. Конфлікт інтересів та податкові роз’яснення
4.4.1. Конфлікт інтересів

У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.»

Аналогічне положення містить ст 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» «7. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.»
Отже навіть при подібному зловживанню правом з боку контролюючого органу, органу державної влади (ПФУ) рішення повинно прийматися виключно на користь приватного підприємця, так як посилання ПФУ на статті Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» може суперечити, при неправомірному застосуванню, власному положенню цього ж закону, та положенням інших законодавчих актів та як наслідок створювати неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків, що є неприпустимим.


Також вважаю за необхідним вказати, що вищезазначена аргументація не є вичерпною, тому вважаю за потрібним надати і іншу правову аргументацію в протидію неправомірної Вимоги по сплаті боргу.

Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників. Ст.1 цього закону встановлено, що податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. (!!!) Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Ст. 4 ЗУ «Про систему оподаткування» встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Ст. 2 цього ж закону визначено поняття податку і збору (обов'язкового платежу) до бюджетів та до державних цільових фондів, системи оподаткування: «Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування».

Отже встановлено, що Пенсійний фонд України є Державним цільовим фондом і не включається до Державного бюджету України. Обов’язкові платежі (збори), справляння яких непередбачено ЗУ «Про систему оподаткування» сплаті не підлягають. У разі запровадження інших зборів іншими законами України вони обов’язково мають бути включені в нього та відповідати принципам на яких він ґрунтується.

Крім того, відповідно до пп.1 п.1 та п.3 ст. 11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» встановлено, що «Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:
– заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлених ЗУ «Про систему оподаткування», сплатою єдиного податку…
Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва».
Така ж норма передбачена і п.4 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Таким чином, відповідно до законодавства України, встановлено дві системи оподаткування:
Перша, загальна система оподаткування доходу у відповідності до ЗУ «Про систему оподаткування», у якій:
– статтями 13 та 14 визначені загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі), до яких належить і збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
– статтею 4 визначені платники податків і зборів (обов'язкових платежів) – фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі),
– статтею 6 встановлено, що об'єктом оподаткування для фізичних осіб є дохід.
Друга, спрощена система оподаткування доходу, яка передбачає собою заміну сплати встановлених ЗУ «Про систему оподаткування» податків і зборів (обов'язкових платежів) – сплатою єдиного податку у відповідності до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі Указ №727), який прийнятий Президентом України на підставі пункту 4 Розділу XV «Перехідних положень» Конституції України та має силу закону.
Пунктом 2 цього Указу встановлено, що суб'єкти малого підприємництва – фізичні особи – мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
При цьому пп.8 п.2 Указу №727 встановлюється, що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року платника єдиного податку, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податків, та платник єдиного податку не є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), перелічених у п.6 Указу №727, у тому числі і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тому я, суб’єкт малого підприємництва, вибрав одну з двох систем оподаткування свого доходу, а саме: спрощену систему оподаткування у відповідності до п.3 ст.11 ЗУ «Про підтримку малого підприємництва» та пп.1 п.2 Указу №727 шляхом сплати єдиного податку. Указом №727 також встановлюється, що наступного дня після сплати мною єдиного податку відділення Державного казначейства України перераховує до Пенсійного фонду України - 42% від суми єдиного податку в рахунок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування .
Таким чином, у відповідності до норм Указу №727 та спрощеної системи оподаткування доходу, я є платником єдиного податку на дохід та у його складі платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який входить до обох систем оподаткування:
– до загальної системи оподаткування доходу відповідно до ст.14 ЗУ «Про систему оподаткування»;
– до спрощеної системи оподаткування доходу відповідно до пп.7 п.2 Указу №727.
В обох системах оподаткування – і загальній, і спрощеній, – об'єктом оподаткування є доходи підприємця, отримані ним від здійснення підприємницької діяльності (ст.6 ЗУ «Про систему оподаткування» та п.2 Указу №727).
Отже, якщо об’єктом оподаткування є доход, то сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку з доходу, становить систему оподаткування: або загальну – відповідно до ст. 4 ЗУ «Про систему оподаткування», або спрощену – відповідно до п. 4 Указу №727.
Визначення розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до п.4 ст. 21 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі «Основи»), залежно від його виду, встановлюється з кожного виду страхування у відсотках: для фізичних осіб – до сум оподатковуваного доходу (прибутку)». Ця норма ще раз беззаперечно доказує, що якщо внески платяться від нашого доходу, то вони обов’язково повинні бути включені до системи оподаткування, у даному випадку – до спрощеної, тобто відповідно до Указу №727;
2. спрощена система оподаткування відповідає принципам, закладеним у п.2 ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування», а саме: «Державні та інші цільові фонди (до яких відноситься і пенсійне страхування), які не передбачені цим Законом (тобто Указом №727), мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах. (!!!)»
Ст. 4 «Основ» пенсійне страхування визначене як один із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а Пенсійний фонд – у відповідності до п.5 ст.6 «Основ» та у визначенні ст.16 ЗУ «Про систему оподаткування» – як інший цільовий фонд, а не державний.
Тому страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов'язковими платежами та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу –

СПЛАТІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ у зв'язку з тим, що ці страхові внески:
 визначаються законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте Відповідно до Ухвали від 06 жовтня 2010 року Вищого адміністративного суду України справа № П-222/10 було зупинено дію акту № 6673 проекту Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку подачею Уманської ліги підприємців позовної заяви (адміністративного позову) до ВРУ
 відповідно до п. 4 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не підпадають під податкове законодавство;
 відповідно до ст. 1 ЗУ «Про систему оподаткування», як податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом та у зв’язку з тим, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, не включені до цього Закону та всі інші закони України про оподаткування і не відповідають принципам, закладеним у цьому Законі;
 відповідно до ст. 16 ЗУ «Про систему оподаткування», якою встановлено, що сплати в державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом і мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього Закону, можуть бути здійснені лише на добровільних засадах.
 Визначаються законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», неправомірне застосування якого може створити неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків підприємця та Пенсійного фонду України, що є неприпустимим. Та у разі такого протиріччя рішення повинно прийматися на користь підприємця відповідно до ст 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»


Таким чином, згідно із ст.142 Господарського Кодексу України, держава впливає на вибір суб'єктами господарювання напрямів та обсягів використання його доходу лише через податки, що означає – виключно через систему оподаткування: загальну або спрощену.
Інші способи, наприклад, через створення некомерційних самоврядних страхових фондів, (відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків, що не включаються до складу податків), та справляння інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування і які не входять до системи оподаткування (відповідно до ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), не відповідають нормам ст.142 ГК України і тому є незаконними.
Тому якщо мною, як суб’єктом господарювання – підприємцем, який самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик здійснює господарську діяльність з метою досягнення економічних і соціальних результатів, одержано прибуток (дохід) у відповідності до ст. 52 та п. 2 статті 55 ГК України, з якого сплачено єдиний податок відповідно до спрощеної системи оподаткування, встановленої Указом №727, і після оподаткування мого доходу державою залишається майно, отримане мною в результаті моєї підприємницької діяльності, то це майно, у відповідності до ст. 41 Конституції України та ст. 317 ЦК України, є моєю приватною власністю і належить тільки мені.
Пп. 4 та 6 ст. 41 Конституції України встановлено, що «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.»
Тому тільки я, як власник, маю право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд: чи вкласти його в підприємницьку діяльність, чи витратити на сім’ю, чи на «добровільних» засадах віддати навіть не державному Пенсійному фонду п.1 ст.71 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Тим більше, що і ст. 1 та ст. 16 ЗУ «Про систему оподаткування» визнається моє право як власника майна саме на добровільних засадах робити відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке не внесено до спрощеної системи оподаткування, на якій я працюю і сплачую податки згідно із Указом №727.
Крім того, страхові внески нараховуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 3 ст. 11 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») - на суми доходу, отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (п. 9 ст. 19 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), а платники єдиного податку, суб’єкт малого підприємництва, фізична особа-підприємець, у відповідності до п.6 Указу №727, взагалі не є платником податку на доходи фізичних осіб. І таким чином, у платника єдиного податку немає доходу, що підлягає оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб і тому знову немає об’єкту нараховування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, якщо управління Пенсійного фонду України навіть спробує у незаконний спосіб створити ВИМОГУ – «обов’язкову до виконання» - про сплату не обов’язкового для мене пенсійного внеску, то стягувати кошти з підприємця, тобто конфіскувати його майно, доведеться виключно за рішенням суду, на підставі норм, передбачених ст. 41 Конституції України, проти яких є досить аргументів, що ця ВИМОГА є злочинною дією проти мене, власника цього майна.

Тим більш, що за протиправні діяння органів державної влади по відношенню до підприємця передбачена відповідальність п. 2 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», якою передбачено, що за стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів), які не передбачені цим Законом, посадові особи державних податкових органів та інших державних органів несуть відповідальність згідно з законами України. Крім того, п. 5 ст. 19 ГК України передбачено, що «Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються».

Крім того, відповідно до пп.4 п.8 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що:
«4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок… на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе...
При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».

Отже, вимагати у обов’язковому порядку сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є цільовими загальнообов'язковими платежами до цільового страхового фонду та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування доходу та на які не поширюється податкове законодавство, не тільки ЗАБОРОНЕНО, а й може складати ознаки злочину, передбаченого численними статтями Кримінального кодексу України, а саме:
- ст.364. Зловживання владою або службовим становищем;
- ст.365. Перевищення влади або службових повноважень;
- ст.206. Протидія законній господарській діяльності.


На підставі вищезазначеного ,-
ПРОШУ:

1. Відкликати Вимогу про сплату боргу;
2. Скасувати суму недоїмки.
3. Надати відповідь стосовно суті розгляду моєї скарги у встановлений законом строк.

У разі незадоволення скарги вимушен буду звертатися до суду, органів прокуратури з метою захисту своїх конституційних прав та свобод та ініціювати персоніфіковану (!!!) відповідальність посадових осіб, що винесли неправомірну вимогу та порушили мої конституційні права.

«_____»_______________ 2010 р. ______________ ФОП Пупкин

Додатки:
1. Копія Ухвали Вищого Адміністративного Суду від 06.10.2010 р. (отримано на підставі ЗУ «Про доступ до судових рішень») на 1 арк.;
2. Копія Вимоги про сплату боргу від _____________ на 1 арк.

[VOA]

Цей спеціальний закон був прийнятий: ЗУ 4014, який вступив в законну силу з 01.01.2012 року, тому Указ Президента скасований 01.01.2012 року.......

Пожалуйста, уточните, кому принадлежит это мнение о сроках вступления в силу и отмены указанных НПА?

[Vovanchik]

Пожалуйста, уточните, кому принадлежит это мнение о сроках вступления в силу и отмены указанных НПА?

Вы всё ещё о "моменте"?

[Швондер]

Вот интересно: почему каждый новичек в этой теме считает нормой заявить о себе в этой теме именно грубостью в адрес старожилов? Тут какой-то вирус хамства? Может надо тему продезинфицировать?

Прошу зауважити,що існує така собі догма у розвідників:"око замилюється".Так ось,досвідчені старожили вважають себе дуже "замиленими",тому і не розуміють усіх "приваблевостей" українського життя для підприємців.Вважаю за потрібне ,дійсно,повидаляти усі зайві випади старожилів до новачків.Життя йде,ми крокуємо разом з ним.Нехай буде так.

[prokop1]

что делать,если пенсионный фонд без суда выписывает сразу вымогу на исполнительную службу, без решения суда, и туту исполнительная служба начинает изощряться...пугать описью имущества,арестом,приходят на рынок.
имеют ли право работники пенсионного фонда публиковать мою фамилию в газетах,что я должник?

Они облегчают Вам задачу. Как получите постановление про відкриття виконавчого провадження, негайно позовна заява в суд на ДВС, На ветке забагато позовних заяв. З ДВС у Вас питань не буде, тому, що пряма норма права на Вашому боці.

[prokop1]

Щиро вітаю Всіх! Шановні форумчани, прошу вашої правової допомоги у відповіді на таке питаня : якщо я була присутня на судовому засіданні ( 27.02 2012) , де була проголошена вступна та резолютативна частина рішення , а також проголошено ,що повний текст рішення буде виготовлено 5 березня, то як правільно відрахувати термін подачі апеляції ? До суду подавала адміністративний позов , керуючись КАСом.
а) з моменту проголошення в судовій залі
б) з моменту виготовлення повного тексту рішення
с) з моменту отримання поштовою кореспонденцією
д) чи інший варіант, якого я не знаю
Підкажіть, будь ласка , правильний ,бо права на помилку в мене вже немає, буду дуже-дуже вдячна!!

Якщо Ви були присутні в залі судового засідання коли було проголошено вступна та результативна частина і була вказана дата виготовлення повного рішення 5 березня, останній строк на оскарження -15 березня. Якщо хтось буде казати інше не слухайте. Це з власного досвіду. ( відправили апеляцію +9 днів з дня отримання поштового відправлення.) Суддя категорично заявила - були присутні при оголошенні вступної та результативної частини - до побачення.

[Vovanchik]

Якщо Ви були присутні в залі судового засідання коли було проголошено вступна та результативна частина і була вказана дата виготовлення повного рішення 5 березня, останній строк на оскарження -15 березня. Якщо хтось буде казати інше не слухайте. Це з власного досвіду. ( відправили апеляцію +9 днів з дня отримання поштового відправлення.) Суддя категорично заявила - були присутні при оголошенні вступної та результативної частини - до побачення.

Абсолютно правильно.
Ещё добавлю, что при провозглашении, судья чётко говорит сколько дней на обжалование и с какого момента начинается срок обжалования.
Если присутствовали, то причины пропуска срока из-за слишком поздного получения решения (как уважительной) судом не принимаются.

[prokop1]

[quote name='НАТАЛЬЯ 37' date='Mar 5 2012, 06:00 PM' post='111580']
До Управління ПФУ в ________________________________
________________________________

П.І.Б, фізичної особи – підприємця
Адреса для листування:


СКАРГА
на вимогу про сплату боргу, на дії контролюючого органу, посадових осіб органів державної влади



НАТАЛЬЯ 37. Этот колоссальный труд, если не ошибаюсь, принадлежит Римме Белоцерковской. Время течёт, всё меняется. Аргументы далеко не все актуальны, и поверьте на слово: НИКТО в пфу этот шедевр читать НЕ БУДЕТ. Пришлют тупую отписку с ссылкой на ч.3 ст. 106, ст. 17, 18, 20 пп 4 п.8 зу 1058 и добавят, що згідно з зу 2464: недоїмка, штраф, пеня, які не були сплачені до 01.01.2011 року стягуються на підставі законодавства, яке діяло на той час. И будут тупо ссылаться на ЗУ 2461.

[VOA]

Вы всё ещё о "моменте"?

Дык интересно же. Предполагалось, что суды должны трактовать "моменты" иначе, чем сайт ВР. Вот и хотелось уточнить: чьё это мнение, т.к. из поста мне лично не ясно - где чья прямая речь. Просто уточнить - ничего более.

[НАТАЛЬЯ 37]

[quote name='prokop1' date='Mar 5 2012, 09:59 PM' post='111599']
[quote name='НАТАЛЬЯ 37' date='Mar 5 2012, 06:00 PM' post='111580']
До Управління ПФУ в ________________________________
________________________________

П.І.Б, фізичної особи – підприємця
Адреса для листування:


СКАРГА
на вимогу про сплату боргу, на дії контролюючого органу, посадових осіб органів державної влади



НАТАЛЬЯ 37. Этот колоссальный труд, если не ошибаюсь, принадлежит Римме Белоцерковской. Время течёт, всё меняется. Аргументы далеко не все актуальны, и поверьте на слово: НИКТО в пфу этот шедевр читать НЕ БУДЕТ. Пришлют тупую отписку с ссылкой на ч.3 ст. 106, ст. 17, 18, 20 пп 4 п.8 зу 1058 и добавят, що згідно з зу 2464: недоїмка, штраф, пеня, які не були сплачені до 01.01.2011 року стягуються на підставі законодавства, яке діяло на той час. И будут тупо ссылаться на ЗУ 2461.
[/quo
и чтоже Вы предлагаете делать?

[ivaleri]

шановні форумчани підкажіть чи має пф право подавати в окр суд за 2010рік якщо так де взяти заперечення і чиє штраф за несвоєчасну здачу держреєстратору справок про відсутність боргів дякую

ніхто не позбавляв Пенсійний права звертатися до суду, але вживати заходи стягнення боргу через органи виконавчої сулжби їм заборонено по СПД на спрощеній системі оподаткування. Почитайте п.15 ст.106 Закону 1058. Суди по Україні по одному питанню приймають різні рішення, так що в суді можете заперечувати.

[Михась]

ніхто не позбавляв Пенсійний права звертатися до суду, але вживати заходи стягнення боргу через органи виконавчої сулжби їм заборонено по СПД на спрощеній системі оподаткування. Почитайте п.15 ст.106 Закону 1058. Суди по Україні по одному питанню приймають різні рішення, так що в суді можете заперечувати.

15. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів
не застосовується.

Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення,
а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.
{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом другим згідно
із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових
санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом третім згідно
із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

Пояснить, де написано,що ПФУ має право звертатися до суду ?

[Vovanchik]

15. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів
не застосовується.

Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення,
а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.
{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом другим згідно
із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових
санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом третім згідно
із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }

Пояснить, де написано,що ПФУ має право звертатися до суду ?

Законодательство состоит не только из приведённой Вами нормы права, и не только из одного этого Закона.
Множество норм нашего законодательства указывает именно на то, что ПФ, как и всякое юридическое лицо имеет право на судебную защиту (начинаяя с КАСУ и заканчиваяя "про судоустрій").
Этот вопрос уже обсуждался... Поищите на форуме, если вам конечно интересно.

[Jane-Jane]

Якщо Ви були присутні в залі судового засідання коли було проголошено вступна та результативна частина і була вказана дата виготовлення повного рішення 5 березня, останній строк на оскарження -15 березня. Якщо хтось буде казати інше не слухайте. Це з власного досвіду. ( відправили апеляцію +9 днів з дня отримання поштового відправлення.) Суддя категорично заявила - були присутні при оголошенні вступної та результативної частини - до побачення.

Абсолютно правильно.
Ещё добавлю, что при провозглашении, судья чётко говорит сколько дней на обжалование и с какого момента начинается срок обжалования.
Если присутствовали, то причины пропуска срока из-за слишком поздного получения решения (как уважительной) судом не принимаются.

Не знаю - не знаю.
Я когда получаю решение, пишу: у повному обсязі складено та отримано тогда-то... И 10 дней считаю от этой даты.
27.10.11 - вступ и резолюция, 02.11.11 - отримано, 09.11 - отправлена аппеляция. Сегодня заседание, думаю идти или нет... лень тащится...

[Vovanchik]

Не знаю - не знаю.
Я когда получаю решение, пишу: у повному обсязі складено та отримано тогда-то... И 10 дней считаю от этой даты.
27.10.11 - вступ и резолюция, 02.11.11 - отримано, 09.11 - отправлена аппеляция. Сегодня заседание, думаю идти или нет... лень тащится...

Я считаю, что если существуют такие случаи (если можно так назвать), то рисковать новичкам не стоит, т.к. суды и так не на нашей стороне, а здесь ещё придётся и за сроки воевать.