Пенсионные взносы за 2010г. можно не платить!, Убрали ответственность за неуплату. Опции

[AlShep]

Народ! Поделитесь информацией у кого как отношения с ДВС по пенсионным взносам складываются.
Кто-нибудь дошел до ВАСУ ? Какие результаты ?
Я иск первый проиграла, подала апеляцию...

Моя так далеко не зашёл. Но,всеми фибрами души за то,что бы пасьянс сложился в нашу пользу.Пусть,не сейчас и не теперь.Когда-нибудь.......

[surprise]

Пенсионные взносы за 2010г. можно не платить!- первая часть темы.
Единый социальный взнос в Украине: инвестиции в будущее? - вопрос к бухгалтерам(тем,кто любит считать деньги).
http://chp.com.ua/all-news/item/18777-edin...sii-v-buduschee?
Средняя доходность банковского депозита в украинской гривне составляет не менее 1% в месяц. Выходит, что если заменить пенсионный фонд обычным депозитом любого украинского банка, то человек, получавший минимальную заработную плату в течении 40 лет, при наступлении пенсионного возраста может ежемесячно снимать проценты с накопившегося депозита на сумму не менее 3000 грн, оставаясь полноправным собственником накопленной суммы. Но если учесть во внимание факт, что депозит с правом снятия после 40 лет потенциально может приносить доходность не менее чем в 5 раз большую, чем среднесрочный вклад, то получившуюся сумму можно смело в разы умножить. Таким образом, при рациональном использовании полного объема социальных платежей, уже исходя из реалий сегодняшнего уровня развития украинской экономики — всех пенсионеров можно было бы обеспечить европейским уровнем жизни, а процедура наследования накопленных на пенсионных счетах сумм могла бы создать мощный источник внутренних инвестиций.

Т. Александрова
Цитата для тех,кто в свой час усиленно агитировал меня платить в ПФ,прикрываясь магическим словосочетанием - ЭТО ЖЕ ТВОЯ ПЕНСИЯ!!!!!!!!!!!

[Ирэн]

Накапливать в банках -это хорошо, только когда стабилизец в стране и банковское руководство не испаряется вдруг..

50 украинских банков – на грани банкротства
http://prokuratura.org.ua/?p=7590

[Tany_K]

Сегодня без проблем получила доступ к полному комплекту документов виконавчего провадження в ДВС по доплате к пенсионным взносам за 2010 год.
Пенсионный фонд не перестает удивлять. В заявлении об открытии виконавчого провадження и на самой вымоге про сплату боргу (с обратной стороны от руки и скреплено печатью/подписью) написано что задолженность возникла за период с 28.07.2011 по 30.11.2011. Как будто я ЕСВ не плачу. Ну как Вам ?
Поэтому они и выигрывают суды.

Сообщение отредактировал Tany_K - 05.12.2012, 22:11

[janek]

[quote name='Tany_K' date='05.12.2012, 23:05' post='122357']
написано что задолженность возникла за период с 28.07.2011 по 30.11.2011. Как будто я ЕСВ не плачу. Ну как Вам ?
Вот и наполягайте на єтом,что задолженность возникла по пенсійним внескам за 2010р.,а не ЕСВ. И расшифруйте им, что такое ЕСВ. Приходящие в суд представители ПФ, не знают что єто совсем разние взноси.
И примените єто: "якщо частини 1-9 , яки регулювали порядок прийняття та виставлення Пенсійним фондом вимог, з 1 січня 2011 р. були виключені зі ст. 106 Законом України ”Про збір та облик єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464 від 8 ліпня 2010 р. і не діяли на момент виникнення забаргованності у позивача (згідно картки особового рахунку) та на момент виставлення спірної вимоги"

Сообщение отредактировал janek - 06.12.2012, 11:25

[Tany_K]

Вот и наполягайте на єтом,что задолженность возникла по пенсійним внескам за 2010р.,а не ЕСВ. И расшифруйте им, что такое ЕСВ. Приходящие в суд представители ПФ, не знают что єто совсем разние взноси.
И примените єто: "якщо частини 1-9 , яки регулювали порядок прийняття та виставлення Пенсійним фондом вимог, з 1 січня 2011 р. були виключені зі ст. 106 Законом України ”Про збір та облик єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464 від 8 ліпня 2010 р. і не діяли на момент виникнення забаргованності у позивача (згідно картки особового рахунку) та на момент виставлення спірної вимоги"

Все гараздо сложнее. Тяжба судебная у меня с ДВС. Они открыли провадження по заявлению ПФ и не уполномочены проверять достоверность указанной информации. А по такой заяве пенсионного фонда я все иски к ДВС проигрываю. Вижу два варианта: заявление в прокуратуру на начальника ПФ за подання непрадивих відомостей или в суд на них же о признании незаконным заявления в ДВС об открытии исполнительного производства в связи с тем, что в нем указаны неправдивые сведения.

[surprise]

Все гараздо сложнее. Тяжба судебная у меня с ДВС. Они открыли провадження по заявлению ПФ и не уполномочены проверять достоверность указанной информации. А по такой заяве пенсионного фонда я все иски к ДВС проигрываю. Вижу два варианта: заявление в прокуратуру на начальника ПФ за подання непрадивих відомостей или в суд на них же о признании незаконным заявления в ДВС об открытии исполнительного производства в связи с тем, что в нем указаны неправдивые сведения.

Не забудте указать в своих скаргах и позове ч.15 ст.106 ЗУ №1058
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page8
15. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів
не застосовується.

Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення,
а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.
{ Частину п'ятнадцяту статті 106 доповнено абзацом другим згідно
із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }
По прокуратуре
http://chp.com.ua/all-news/item/17173-u-ge...ya-pidpriemtsiv
http://chp.com.ua/all-news/item/18110-sozd...noy-prokurature
ПФ напрямую нарушает свой же Закон.

Сообщение отредактировал surprise - 06.12.2012, 18:31

[janek]

На прокуратуру не надейтесь,пустая трата времени.Властью всё сделано для галочки,как и вся борьба с корупцией.Если прокурору не светит какая-то прибыль в карман,то правильную бумажку он не напишет.Ото всюду идут тупые отписки,так что остаётся надеяться на наши, такие же ,суды,а вдруг повезёт.

[surprise]

Народ! Поделитесь информацией у кого как отношения с ДВС по пенсионным взносам складываются.
Кто-нибудь дошел до ВАСУ ? Какие результаты ?
Я иск первый проиграла, подала апеляцию...

Звонит вчера знакомый исполнитель,говорит ПФ вновь прислал Вымоги.Напомню, у меня справа по 9 ФОП,находиться в апеляционном админ. суде .Иду,действительно,только у этого исполнителя находятся заявления на 4 ФОП с просьбой открыть провадження.Иду в ПФ,говорю начальнику,что ж вы творите,он мне,мы ничего,это исполнители проводят инвентаризацию,что там потеряли и просили надослать копии Вымог,вы мол не волнуйтесь,вам это ничем ни грозит.Звоню исполнителя,говорит если не будет письма от ПФ с отзовом Вымог,я через 3 дня открываю провадження.Иду в ПФ к начальнику,опять Вы не волнуйтесь,но письмо про возврат Вымог писать не собирается.Иду к юристу ПФ(она была в декрете и много не знает),час беседы и выяснения отношений,почти уговариваю написать письмо,говорит в конце, я вам перезвоню,даю телефон.Никто ни звонит,иду к начальнику,время 16 часов,ловлю в коридоре,пугаю прокуратурой в понедельник,показываю нормы закона(ниже),сходимся на том,что в понедельник утром получу письмо в ДВС про отзыв Вымог до ришення апел. суду по сути справы.
Инструкция ПФ № 21-1 по Вымогам за 2010 год.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04/page2
8.8. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і
протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив
зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним
органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому
порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не
сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після
отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у
встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного
органу державної виконавчої служби, у якій зазначає суму боргу
за даними карток особових рахунків платників на дату подання. До
сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за
даними карток особових рахунків платників, включаються також суми
узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін
фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Так что нарушают пенсиощики и сами об этом знают.
P.S.Для тех кого будут грузить новыми вымогами(см там же)
Вимога формується під одним порядковим номером до повного
погашення сум боргу.
Т.е выписывать новую вымогу нельзя,либо с тем же номером и той же сумой только др.числом.


Сообщение отредактировал surprise - 07.12.2012, 19:13

[janek]

Surprise,подскажи.
Суддя винес постанову не на нашу користь: згідно абз.4 п.7 розділу VIII Прикінцевих...закону 2464: "Суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на
1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року."
Отже враховуючи наведене,суд приходить до висновку,що вимога прийнята з дотриманням вимог абз.4 п.7 РозділуVIII....згідно яких саме і зазначено,що несплачена в добровільному порядку оскаржувана вимога підлягає сплаті в порядку,що діяв до 1 січня 2011р.,а саме з урахуванням вимог ст.106 Закону ...1058."
Пишу апеляцію.Куда отправлять квітанцію за судовий збір -в окружний чи апеляційний суд разом з копіей скарги?

[surprise]

Surprise,подскажи.
Суддя винес постанову не на нашу користь: згідно абз.4 п.7 розділу VIII Прикінцевих...закону 2464: "Суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на
1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року."
Отже враховуючи наведене,суд приходить до висновку,що вимога прийнята з дотриманням вимог абз.4 п.7 РозділуVIII....згідно яких саме і зазначено,що несплачена в добровільному порядку оскаржувана вимога підлягає сплаті в порядку,що діяв до 1 січня 2011р.,а саме з урахуванням вимог ст.106 Закону ...1058."
Пишу апеляцію.Куда отправлять квітанцію за судовий збір -в окружний чи апеляційний суд разом з копіей скарги?

Цитата с позова
Таким чином, центральний орган державної влади, Пенсійний фонд України, зобов'язаний діяти виключно за статтею 19 Конституції України, якою встановлено, що “... Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ”.
Крім того, відповідно до статті 58 Конституції України “ Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі ”, тому вступивши в силу з 01.01.2011р. пп.6 п.7 Розділу VIII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗУ № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким встановлено, що
3“7. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом», зворотної дії у часі немає на період до 01.01.2011р.
Таким чином Пенсійний фонд України, саме державний орган України, з 01.01.2011р. немає у своїх повноваженнях норм ч.1-9 ст.106 Закону № 1058 за якими він міг би складати Вимоги та рішення про штрафні санкції.
Судовый сбор платиться на реквизиты того суда,куда он подается.

[max-t]

'surprise' Напомню, у меня справа по 9 ФОП,находиться в апеляционном админ. суде .

Это значит ПФ в апелляцию подал?
И у Вас весело ...
А у меня новый виток "переписки" с ПФ - областной ответил что: согласно ч.6. ст. 106 Закона 1058 в редакции до 01.01.2011г "недоїмка не підлягає списанню" ВООБЩЕ никогда, пока не помру и заплатить за меня будет некому...
Хотя районный ПФ ответ по одной скарге профукал на 2 месяца - соответственно "повністю задоволена на користь
скаржника", областной ПФ дважды!!! "задовольняв в повному обсязі" мои скарги (все из-за сроков ответа и неграмотности районного ПФ-они даже не на фирменном бланке отвечали), хотя стандартно требовал выписать новую вымогу.
Как для меня "задовольнити в повному обсязі" это по всем пунктам, что я прошу. И если я просил "скасувати суму боргу" и меня "задовольнили в повному обсязі" - мне все равно "передбачено це законодавством" чи ні !!!
Интересно как же они поступят если суд обяжет скасувать - сами заплатят???
Напоследок мне присылают новую вымогу с той же суммой, но с другим номером! И на мое замечание, что мол новый номер, значит старый борг "повноістю погашений" и откуда "новый борг" - мне областной ПФ отвечает:что новый номер от того, что папэрэдню вымогу скасовано... и все...
ПФ всея Украины ждет мои опусы
Буду признателен за "свежие" мысли.
Кстати, кто нибудь, где то встречал еще такой "маразм" в наших законах - "новый" закон(2464) одновременно исключает нормы "старого"(1058) и дает право этими же "отмененными" нормами пользоваться до "потери пульса"??
Я про обратную силу закона...
Конституция не для ПФ??

[janek]

И у Вас весело ...
Унас тоже самое.Головне упр.задовольнило первинну скаргу,та забов'язало рай.ПФ виписать нову. Такой тупости треба було написать в законі,що узгоджена на користь страхувльника вимога (сума недоїмки) повинна бути списана з картки особового рахунку і вдруге не виставлятися, бо вони цього не розуміють(вимога скасована-означає недоїмка скасована тобто сума якась у грн.скасована).А суддя так само розуміе, бо написав,що упр.ПФ виконувало распорядження згідно п.6.3 Порядка.
Алеж вимога формується не згідно распорядження начальника, а згідно картки особового рахунку або акту і Стаття 61 Конституції: Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Додавав до позову ухвалу: "колегія суддів погоджується з тим,що на підставі кожної з підстав,встановлених зазначеним пунктом (8.2 Інструкції) органи ПФ можуть надіслати страхувальнику одну вимогу про сплату недоїмки", але суддя ії не взяв до уваги.
Надеюсь,что апел.суд зрозуміє.

[Якович]

И у Вас весело ...
Унас тоже самое.Головне упр.задовольнило первинну скаргу,та забов'язало рай.ПФ виписать нову. Такой тупости треба було написать в законі,що узгоджена на користь страхувльника вимога (сума недоїмки) повинна бути списана з картки особового рахунку і вдруге не виставлятися, бо вони цього не розуміють(вимога скасована-означає недоїмка скасована тобто сума якась у грн.скасована).А суддя так само розуміе, бо написав,що упр.ПФ виконувало распорядження згідно п.6.3 Порядка.
Алеж вимога формується не згідно распорядження начальника, а згідно картки особового рахунку або акту і Стаття 61 Конституції: Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Додавав до позову ухвалу: "колегія суддів погоджується з тим,що на підставі кожної з підстав,встановлених зазначеним пунктом (8.2 Інструкції) органи ПФ можуть надіслати страхувальнику одну вимогу про сплату недоїмки", але суддя ії не взяв до уваги.
Надеюсь,что апел.суд зрозуміє.

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків





06 грудня 2012 р. № 2-а- 12957/12/2070



Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.

за участі секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

позивача -ОСОБА_1,

представників : відповідача -Казанцева Д.О.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови, стягнення суми,-



В С Т А Н О В И В:



До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд, визнати незаконною та скасувати Постанову № 30496898 від 07.09.2012 про примусові виконання; відшкодувати позивачу за рахунок ДВС кошти в розмірі 1352, 31 коп. безпідставно набуті за Постановою ВП 30496898; визнати відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень відділу державної виконавчої служби Червонозаводського районного управління юстиції міністерства юстиції України м. Харкова для винесення постанови ВП 30496898 від 04.01.2012р. про накладення арешту на майно, що належить боржнику -ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні вимоги № ф-1054 від 07.11.2011р. на звичайному аркуші, замість бланку суворого обліку; визнати постанову ВП 30496898 про накладення арешту на майно, що належить боржнику -ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні вимоги № ф-1054 від 07.11.2012р. нечинною.

В обґрунтування позову зазначає, що Постанову № 30496898 від 07.09.2012 винесено не у рамках повноважень органу державної виконавчої служби на кошти, що є власністю позивача, а постанову від 04.01.2012р. в порушення повноважень встановлених п. 1.7.пп. 1.7.1;1.7.2;1.7.3 та пп.5.6.7 Наказу №74/5, як таку що винесена не на бланку суворого обліку та без зазначення серії та номеру першого примірника постанови відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", в зв'язку чим просив визнати її нечинною та скасувати.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що державним виконавцем було проведено усі дії у відповідності з положеннями Закону "Про виконавче провадження", жодних прав та свобод позивача при цьому порушено не було.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

На підставі вимоги Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова №Ф-1054 від 07.11.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3325,21 грн. було відкрито виконавче провадження постановою Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 23.12.2011 року.

04.01.2012р. державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 3325,21 грн.

Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова від 10.02.2012 року за №979/03-33 сума боргу за вимогою №Ф-1054 від 07.11.2011 року про стягнення богу з ФОП ОСОБА_1 зменшилася на 2118,57 грн. Залишок боргу за вимогою складає 1206,64 грн.

07.09.2012 року Державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову про звернення стягнення з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику - ОСОБА_1 після відрахування податків на суму боргу 1206,64 грн. та 145,67 грн. збору та витрат на проведення виконавчих дій.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач дізнався про прийняття постанови від 07.09.2012р. після отримання в листопаді 2012 року листа від Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова № 8094-13/33 від 11.10.2012р., щодо постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.01.2011р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень електронного реєстру та ознайомлення 22.11.2012р. з матеріалами виконавчого провадження № 30496898. Представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що постанова від 07.09.2012р. на адресу позивача не направлялась, доказів отримання позивачем постанови від 04.01.2012 року до суду не подано, отже суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду з позовом протягом десяти днів коли дізнався про порушення свого права.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV).

Згідно статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 2 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Статтями 3, 17 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Доказів щодо скасування чи зупинення вимоги УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова №Ф-1054 від 07.11.2011 року, за яким відкрито виконавче провадження ВП № 30496898, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем до матеріалів справи не надано, а тому при розгляді даної справи суд не оцінює правомірність вимоги органу Пенсійного фонду.

Статтею 19 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Вимоги до виконавчого документа встановлює ст.18 цього Закону.

Закон № 606, яким керується орган виконавчої служби під час вчинення виконавчих дій, не зобов'язує державного виконавця перевіряти правомірність прийнятого державним органом рішення.

Статтею 25 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 28 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 27 цього Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішенні документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 32 Закону № 606 встановлено, що звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, є заходом примусового виконання рішення.

В судовому засіданні встановлено, що ані в 7-денний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, ані на час розгляду справи, позивач не погасив свою заборгованість перед вищезазначеним Пенсійним фондом. За таких обставин державний виконавець мав право вжити заходи з примусового виконання рішення.

Згідно ч. 1, 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Оскільки сума боргу не перевищує трьох мінімальних заробітних плат, державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову від 07.09.2012 року якою з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику після відрахування податків постановлено проводити утримання в розмірі 20 % від заробітку (доходу) боржника, до повного погашення боргу, з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які становить: борг 1206,64 грн. на користь УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова; збір та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 145,67 грн.

Отже таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності в межах повноважень державного виконавця на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Статтею 57 ч. 3 Закону № 606 передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Таким чином Законом встановлено право державного виконавця в рамках відкритого виконавчого провадження приймати постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження.

Щодо зазначених позивачем порушень з боку Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в оформленні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження суд зазначає наступне.

Підпунктом 1.7.2 п. 1.7. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, передбачено, що з використанням бланків складається постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Оскаржувана постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошенні заборони на його відчуження складена без застосування бланку суворої звітності.

Разом з цим, вказана постанова містить всі необхідні реквізити, передбачені додатком 26 до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, підписана державним виконавцем, затверджена начальником Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, підпис якого скріплено гербовою печаткою відділу.

Основні правила роботи з документами в органах державної виконавчої служби діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб визначено Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 р. № 2274/5 (далі - Порядок).

Згідно п. З.1. Порядку діловодство з виконання рішень в органах державної виконавчої служби це - сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами, що віднесені до компетенції органів державної виконавчої служби, з моменту їх створення або надходження до відправлення передачі в архів.

Пунктом 3.2. Порядку передбачено, що документи, віднесені до компетенції органів державної виконавчої служби, складаються з документів виконавчого провадження та службових документів.

Згідно п. 5.2 Порядку документи виконавчого провадження оформлюються відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", інших законодавчих і нормативно - правових актів, а також цього Порядку.

Відповідно до п. 5.4 Порядку документ має юридичну силу за наявності обов'язкових реквізитів: найменування (або бланк із зазначенням назви) органу державної виконавчої служби (автора), її місцезнаходження, посади особи, яка підписала документ, дати, підпису та за необхідності - відбиток печатки, реєстраційний номер.

Із змісту постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 83) вбачається, що постанові присвоєно єдиний номер виконавчого провадження і вона містить всі необхідні реквізити.

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», Закон № 606-XIV викладено у новій редакції. Вищевказаним законом було змінено нумерацію статей, підстави для прийняття процесуальних рішень, а також змінено процедуру примусового виконання рішень.

У зв'язку з цим, Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, начальникам головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі був направлений лист заступника Міністра юстиції України - директора Департаменту державної виконавчої служби від 31.03.2011 року №25-32/94, в якому роз'яснювалось, що державними виконавцями не можуть використовуватись бланки суворої звітності, зразки яких затверджено наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2000 року №62/5 «Про затвердження зразків і технічних описів бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження та внесення доповнень до Інструкції про проведення виконавчих дій», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2000 року за №964/5185. А тому, виготовлення всіх документів виконавчого провадження здійснюється на сьогодні державними виконавцями в загальному порядку. Зобов'язано передати бланки виконавчого провадження за актами приймання - передавання до головних управлінь юстиції. На виконання вказаного листа в 2011 року відповідачем передано бланки документів виконавчого провадження, про що складено акт приймання - передавання бланків документів виконавчого провадження. (а.с. 132-135)

Отже, доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги не є підставою для визнання дій Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження незаконними та не тягне її подальше скасування.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Судом встановлено, що державним виконавцем не допущено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення оскаржуваних постанов.

Таким чином суд приходить до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною (скасування) постанов та стягнення суми необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -



П О С Т А Н О В И В:



Адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови, стягнення суми -залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2012 року.





Суддя Волошин Д.А.

[Якович]

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків





06 грудня 2012 р. № 2-а- 12957/12/2070



Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волошина Д.А.

за участі секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

позивача -ОСОБА_1,

представників : відповідача -Казанцева Д.О.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови, стягнення суми,-



В С Т А Н О В И В:



До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд, визнати незаконною та скасувати Постанову № 30496898 від 07.09.2012 про примусові виконання; відшкодувати позивачу за рахунок ДВС кошти в розмірі 1352, 31 коп. безпідставно набуті за Постановою ВП 30496898; визнати відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень відділу державної виконавчої служби Червонозаводського районного управління юстиції міністерства юстиції України м. Харкова для винесення постанови ВП 30496898 від 04.01.2012р. про накладення арешту на майно, що належить боржнику -ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні вимоги № ф-1054 від 07.11.2011р. на звичайному аркуші, замість бланку суворого обліку; визнати постанову ВП 30496898 про накладення арешту на майно, що належить боржнику -ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні вимоги № ф-1054 від 07.11.2012р. нечинною.

В обґрунтування позову зазначає, що Постанову № 30496898 від 07.09.2012 винесено не у рамках повноважень органу державної виконавчої служби на кошти, що є власністю позивача, а постанову від 04.01.2012р. в порушення повноважень встановлених п. 1.7.пп. 1.7.1;1.7.2;1.7.3 та пп.5.6.7 Наказу №74/5, як таку що винесена не на бланку суворого обліку та без зазначення серії та номеру першого примірника постанови відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", в зв'язку чим просив визнати її нечинною та скасувати.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що державним виконавцем було проведено усі дії у відповідності з положеннями Закону "Про виконавче провадження", жодних прав та свобод позивача при цьому порушено не було.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

На підставі вимоги Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова №Ф-1054 від 07.11.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3325,21 грн. було відкрито виконавче провадження постановою Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 23.12.2011 року.

04.01.2012р. державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 3325,21 грн.

Згідно листа Управління пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова від 10.02.2012 року за №979/03-33 сума боргу за вимогою №Ф-1054 від 07.11.2011 року про стягнення богу з ФОП ОСОБА_1 зменшилася на 2118,57 грн. Залишок боргу за вимогою складає 1206,64 грн.

07.09.2012 року Державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову про звернення стягнення з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику - ОСОБА_1 після відрахування податків на суму боргу 1206,64 грн. та 145,67 грн. збору та витрат на проведення виконавчих дій.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач дізнався про прийняття постанови від 07.09.2012р. після отримання в листопаді 2012 року листа від Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова № 8094-13/33 від 11.10.2012р., щодо постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.01.2011р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень електронного реєстру та ознайомлення 22.11.2012р. з матеріалами виконавчого провадження № 30496898. Представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що постанова від 07.09.2012р. на адресу позивача не направлялась, доказів отримання позивачем постанови від 04.01.2012 року до суду не подано, отже суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду з позовом протягом десяти днів коли дізнався про порушення свого права.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV).

Згідно статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 2 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.

Статтями 3, 17 Закону № 606 встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Доказів щодо скасування чи зупинення вимоги УПФУ в Червонозаводському районі міста Харкова №Ф-1054 від 07.11.2011 року, за яким відкрито виконавче провадження ВП № 30496898, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження позивачем до матеріалів справи не надано, а тому при розгляді даної справи суд не оцінює правомірність вимоги органу Пенсійного фонду.

Статтею 19 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Вимоги до виконавчого документа встановлює ст.18 цього Закону.

Закон № 606, яким керується орган виконавчої служби під час вчинення виконавчих дій, не зобов'язує державного виконавця перевіряти правомірність прийнятого державним органом рішення.

Статтею 25 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 28 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 27 цього Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішенні документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 32 Закону № 606 встановлено, що звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, є заходом примусового виконання рішення.

В судовому засіданні встановлено, що ані в 7-денний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, ані на час розгляду справи, позивач не погасив свою заборгованість перед вищезазначеним Пенсійним фондом. За таких обставин державний виконавець мав право вжити заходи з примусового виконання рішення.

Згідно ч. 1, 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, № 606-XIV стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Оскільки сума боргу не перевищує трьох мінімальних заробітних плат, державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. прийнято постанову від 07.09.2012 року якою з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику після відрахування податків постановлено проводити утримання в розмірі 20 % від заробітку (доходу) боржника, до повного погашення боргу, з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які становить: борг 1206,64 грн. на користь УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова; збір та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 145,67 грн.

Отже таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності в межах повноважень державного виконавця на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Статтею 57 ч. 3 Закону № 606 передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Таким чином Законом встановлено право державного виконавця в рамках відкритого виконавчого провадження приймати постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження.

Щодо зазначених позивачем порушень з боку Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в оформленні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження суд зазначає наступне.

Підпунктом 1.7.2 п. 1.7. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, передбачено, що з використанням бланків складається постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Оскаржувана постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошенні заборони на його відчуження складена без застосування бланку суворої звітності.

Разом з цим, вказана постанова містить всі необхідні реквізити, передбачені додатком 26 до Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, підписана державним виконавцем, затверджена начальником Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, підпис якого скріплено гербовою печаткою відділу.

Основні правила роботи з документами в органах державної виконавчої служби діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб визначено Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 р. № 2274/5 (далі - Порядок).

Згідно п. З.1. Порядку діловодство з виконання рішень в органах державної виконавчої служби це - сукупність процесів, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами, що віднесені до компетенції органів державної виконавчої служби, з моменту їх створення або надходження до відправлення передачі в архів.

Пунктом 3.2. Порядку передбачено, що документи, віднесені до компетенції органів державної виконавчої служби, складаються з документів виконавчого провадження та службових документів.

Згідно п. 5.2 Порядку документи виконавчого провадження оформлюються відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", інших законодавчих і нормативно - правових актів, а також цього Порядку.

Відповідно до п. 5.4 Порядку документ має юридичну силу за наявності обов'язкових реквізитів: найменування (або бланк із зазначенням назви) органу державної виконавчої служби (автора), її місцезнаходження, посади особи, яка підписала документ, дати, підпису та за необхідності - відбиток печатки, реєстраційний номер.

Із змісту постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 83) вбачається, що постанові присвоєно єдиний номер виконавчого провадження і вона містить всі необхідні реквізити.

У зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», Закон № 606-XIV викладено у новій редакції. Вищевказаним законом було змінено нумерацію статей, підстави для прийняття процесуальних рішень, а також змінено процедуру примусового виконання рішень.

У зв'язку з цим, Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, начальникам головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі був направлений лист заступника Міністра юстиції України - директора Департаменту державної виконавчої служби від 31.03.2011 року №25-32/94, в якому роз'яснювалось, що державними виконавцями не можуть використовуватись бланки суворої звітності, зразки яких затверджено наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2000 року №62/5 «Про затвердження зразків і технічних описів бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження та внесення доповнень до Інструкції про проведення виконавчих дій», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.2000 року за №964/5185. А тому, виготовлення всіх документів виконавчого провадження здійснюється на сьогодні державними виконавцями в загальному порядку. Зобов'язано передати бланки виконавчого провадження за актами приймання - передавання до головних управлінь юстиції. На виконання вказаного листа в 2011 року відповідачем передано бланки документів виконавчого провадження, про що складено акт приймання - передавання бланків документів виконавчого провадження. (а.с. 132-135)

Отже, доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги не є підставою для визнання дій Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження незаконними та не тягне її подальше скасування.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Судом встановлено, що державним виконавцем не допущено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення оскаржуваних постанов.

Таким чином суд приходить до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною (скасування) постанов та стягнення суми необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -



П О С Т А Н О В И В:



Адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови, стягнення суми -залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2012 року.





Суддя Волошин Д.А.

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Харків

17 лютого 2012 р. р. Справа № 2а- 1191/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання Фоміній В.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Казанцева Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про визнання дій незаконними та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просить суд: визнати дії державного виконавця відділу ДВС ХМУЮ Казанцева Д.О. по відкриттю виконавчого провадження незаконними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова 3325 грн. 21 коп. боргу як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства України .

Позивачем разом з адміністративний позовом заявлено клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду, яке обґрунтоване тим, що позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору, а саме ним було надіслано скаргу на дії державного виконавця до відповідача, яка залишена без задоволення, про що позивача повідомлено 26.01.12 року, з позовом позивач звернувся до суду 31.01.2012 року, а тому позивач вважає, що ним не було порушено строків звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні позивач підтримав подане ним клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду з зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд звертає увагу на те, що частиною 2 ст. 181 КАС України встановлюється спеціальний строк звернення до суду з позовами щодо оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а саме: позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Казанцевим Д.О. було відкрито 23.12.2011 року виконавче провадження на підставі вимоги про сплату боргу від 07.11.2011 року №Ф-1054, за яким ОСОБА_1 є боржником.

Позивач 11.01.2012 року звернувся до начальника Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції зі скаргою на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 07.11.2011 року №Ф-1054.

У відповіді Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 16.01.2012 року на скаргу позивача вказано, що державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року, N 606-XIV, передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Частиною 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Суд не приймає в якості обґрунтування підстав для поновлення строків звернення до суду твердження позивача щодо досудового порядку врегулювання спору, а саме факт звернення ОСОБА_1 зі скаргою до Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції та отримання ним відмови в задоволенні скарги 26.01.2012 року, з огляду на те, що позивач є боржником виконавчого провадження, а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Судом з позовної заяви позивача встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.12.2011 року позивач отримав 04.01.2012 року, з адміністративним позовом щодо оскарження дій державного виконавця звернувся до суду 31.01.2012 року, отже з пропуском строків звернення до суду, які передбачені частиною 2 ст. 181 КАС України, а саме у десятиденний строк з дня, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні. Суд не приймає до уваги посилання позивача на доводи, викладені в клопотанні про поновлення строку, оскільки вказані підстави пропущення строку не є поважними.

З огляду на викладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови, підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 160 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Червонозаводського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 22 лютого 2012 року.

Суддя Д.В.Бездітко