Теоретически это сделать можно. Ведь и в Законе 2181были и в НКУ есть нормы о том, что в случае если утверждённая форма декларации приводит к тому, что налоговое обязательство плательщика по его мнению завышено, то такой плательщик имеет право подать деку изменённной формы с указанием причин такой подачи. При исправлениях за прошлые периоды по НДФЛ нужно также помнить, что в таком случае потянутся исправления и по ПФ у ФОП за себя.
Например, при использовании права на НК по НДФЛ платещики подавали расчёты в приложениях 1 и 2 деки по форме, учитывавшей НСЛ и взносы в фонды, хотя ГНАУ их всё равно не учитывала. Но зато при судебном разбирательстве это было на руку плательщикам.

Вот нашла в НКУ:
46.4. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Здрвствуйте!Я предприниматель на фиксированном патенте-неплательщик ндс.У меня точка фаст-фуда на рынке.Ко мне пришли с фактической проверкой.скажите,пожалуйста,кто в курсе-эти проверки уже разрешены?верховна рада ведь приняла закон о запрете таких проверок для упрощенцев.У меня один человек стоял неоформленный-в показаниях она написала,что стоит со вчерашнего дня.Я могу ссылаться на то,что в недельный срок её зарегистрирую в центре занятости?И какой штраф мне могут за неё наложить?Ещё мне сказали,что я должна была хранить все чеки и если что-то покупала у других предпринимателей-то сдавать дф,где указывать эти данные.Это так?А если я на рынке у бабушек покупала овощи?Они мне говорят-я не имею права покупать у бабушек,только в тех местах,где мне дадут чеки.Сколько за это штраф ?

Если у Вас столько проблем и Вы о них знали, дешевле было не допускать к проверке, а если допустили, то не писать и не подписывать ничего без
консультации с юристом.
ВР закон приняла, но его упорно не замечает наш "гарант" и не подписывает!
А в каком это регионе налоговая начала доить рыночников?

По поводу первичных документов почитайте эту тему :

http://www.chp.com.ua/forums/index.php?showtopic=13426

Я живу в харьковской области

1. Немного странно, что фастфуд разрешили на фиксированном (хоть и на рынке, но....)
2. Отчет 1-ДФ действительно нужно сдавать при наличии закупок. Если они были "у бабушек" - с них вы должны были удержать НДФЛ и проч.. Так что проще было бы закупать у ФОПов, хотя бы часть (для документов).
3. Мораторий на проверки только в проекте, но и там он не распространяется на проверки СЭС и защиту прав потребителей (по жалобам).
4. Чтобы не наказали за неоформленного, одного ее объяснения мало. Нужны еще доказательства. Сейчас за нелегалов косят "неподецки".

В случае,если ваш наемгый работник будет оформлен в течение 7 дней-ничего за это не будет.НО обязательно проконтролируют факт оформления трудоустройства.А вот по поводу приобретения товара и хранения подтверждающих документов-тут при их отстутсвии у налоговиков руки развязаны-вам надо быстренько взять накладные на товар у ФЛПЕНов.Вы ведь могли не хранить их на месте торговли.

Большое спасибо за ответы,буду выкручиваться.По поводу того,что разрешили на фиксированном-я давно перевела реализаторов в частных предпринимателей-все как бы работали вместе,но все платили по отдельности фиксированный патент-тогда не нужно было пенсионный платить да и отчетность меньше.Налоговая сколько раз приходила-патенты проверят и уйдут,вопросов не было.А неоформленной была женщина-она по выслуге лет на пенсии и не хотела никак оформляться-ни реализатором,ни чп,боялась,что пенсию заберут.Не хотелось её менять,так как ответственная и работник очень хороший.Вот и попала теперь с ней.
С накладными вот не знаю-их же,наверное задним числом мне не дадут?А сколько насчитать могут за них штраф?Я вроде бы вычитала,что 510 грн.Или там ещё больше?

Да ст 121 НКУ -510грн/первый раз-след.раз 1020грн.И еще:на в коем случае не пишите в объяснительной,что приобретали у простых граждан Украины,уж лучше выгрести за несданный1ДФ по ЧПЕНам,чем оплачивать придуманный налоговиками НДФЛ.

Просто блеск! Мало того, что за невыдачу расчётного документа получатель денежных средств уплачивает санкцию в 5-тикратном размере, так теперь и покупатель пострадает. НОВОЕ ОТ ГНАУ (Комментарий к ПИСЬМУ ГНАУ от 27.04.11 г. № 7966/6/23-7015/515 "О ШТРАФНЫХ САНКЦИЯХ В СЛУЧАЕ ПРЕДЪЯВЛЕНИЯ ПОДОТЧЕТНЫМ ЛИЦОМ ТОВАРНОГО ЧЕКА"):

КАК ИЗБЕЖАТЬ ШТРАФА ЗА РАСХОД НАЛИЧНЫХ БЕЗ РАСЧЕТНОГО ДОКУМЕНТА (ТОВАРНОГО ЧЕКА И ДР.)
Комментируемым письмом ГНАУ напоминает о штрафе по ст. 1 Указа Президента от 12.06.95 г. № 436/95 – за проведение наличных расчетов без выдачи получателем средств платежного документа (товарного или кассового чека, квитанции к приходному кассовому ордеру (ПКО), другого письменного документа), подтверждающего уплату покупателем наличных средств. Штраф применяется к плательщику наличных денег в размере уплаченных им без получения расчетного документа средств.
Чтобы избежать такой серьезной санкции, подотчетное лицо предприятия-покупателя должно представить в свою бухгалтерию расчетные документы. В случае если он заплатил наличные:
юридическому лицу,
– чек РРО, выданный поставщиком товаров. Обязательные реквизиты чека РРО приведены в п. 3.2 Положения, утвержденного приказом ГНАУ от 01.12.2000 г. № 614 (далее – Положение № 614). Если вам поставляют продукцию (оказывают услуги) собственного производства (кроме случаев, когда поставщик – предприятие торговли или общепита, которые обязаны применять РРО) – поставщик должен выдать квитанцию к ПКО (п. 1 ст. 9 Закона от 06.07.95 г. № 265/95-ВР, далее – Закон № 265);
предпринимателю на общей системе налогообложения,
– чек РРО (такие предприниматели не ведут кассовую книгу и при продаже продукции собственного Производства (оказании услуг) не выдают квитанцию к ПКО);
предпринимателю на упрощенной системе налогообложения,
– товарный чек (такие предприниматели освобождены от применения РРО и выписки расчетных квитанций согласно п. 6 ст. 9 Закона № 265). Хотя форма товарного чека законодательно не утверждена, но этот чек, по мнению ГНАУ, должен содержать основные реквизиты фискального чека РРО: наименование и адрес хозяйственной единицы; наименование, цену, количество и общую стоимость проданных товаров; дату проведения расчетной операции и подпись осуществляющего расчеты лица.
Уточним, что с 01.01.11 г. предприниматели-единщики не могут быть плательщиками НДС (ни добровольными, ни
обязательными – при объеме поставок 300 тыс. грн. за последние 12 месяцев). Поэтому в товарных чеках не может быть информации об НДС.
Кроме того, законодательно предусмотрены случаи выписки продавцами расчетных квитанций:
- при выходе из строя РРО или отключении электроэнергии (ст. 5 Закона № 265);
- при определенных условиях проведения некоторых форм деятельности в сфере торговли, общепита и услуг (ст. 10 Закона № 265, постановление КМУ от 23.08.2000 г. № 1336).
Учитывая значительный размер штрафа, рекомендуем предприятиям проинструктировать своих подотчетных лиц о важности получения указанных расчетных документов от продавцов.
Напомним, что если продавец выдаст фискальный чек РРО, оформленный с нарушением указанного порядка (например, в чеке отсутствует или неправильно указан обязательный реквизит), к нему применят штрафные санкции на основании п. 1 ст. 17 Закона № 265, так как этот документ не будет признан расчетным (письмо ГНАУ от 09.12.08 г. № 12115/6/23-7019, см. «БАЛАНС», 2009, № 48-49, с. 53). Сумма штрафа составит:
за первое в течение года нарушение – 1 грн.;
за повторное в течение года – 100 % стоимости проданных с нарушениями товаров (услуг);
за каждое следующее нарушение, допущенное в течение года – 5-кратный размер стоимости проданных с нарушениями товаров (услуг).
Задача покупателя – проследить за правильностью оформления расчетных документов продавцом и в случае нарушения правил оформления документа – потребовать выдать документ, оформленный надлежашим образом (см. «БАЛАНС», 2009, № 14, с. 32).
Татьяна ЛИСИЦА, редактор направления «Бухгалтерский учет и налогообложение»

Чи стане часом “Ч” 01.07.2011р. початку перевірок податківцями
залежить виключно від самих підприємців
Підприємців лякають з відусіль закінченням з 01.07.2011р. часу даного для адаптації бізнесу до Податкового кодексу України ,що на думку “добродіїв ” від Кабміну та Верховної ради України набрав свою законну силу з 01.01.2011р.
Але ж норми законодавства України говорять трошечки інше і норми Податкового кодексу України наберуть чинність тільки з 01.01.2012 р. за трьома законодавчими актами України:
1. відповідно до абз.9 ст.1 Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів ЗУ «Про систему оподаткування» , який діяв до 31.12.2010р. «Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року»;
2. пунктом 4.1.9 статті 4. Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2011р. встановлені основні засади податкового законодавства України, а саме : стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
3. відповідно до Бюджетного кодексу України п.3 статті 27 , яким також встановлено , що «Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим».
Поняття бюджетного періоду визначено п.1 ст.2 Бюджетного кодексу України , як таке , що становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Податковий кодекс України прийнятий 02.12.2010р. та оприлюднений у офіційному засобі масової інформації Голос України, 04.12.2010 N 229-230 та відповідно пункту 1 Розділу XIX. Прикінцевих положень Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року , таким чином на момент оприлюднення 04.12.2010р. був бюджетний 2010 рік і таким чином, якщо рахувати , що з дня 04.12.2010р. не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року це може бути виключно з 01.01.2012р. тому такі норми набирають чинності з початку нового бюджетного року 01.01.2012р. відповідно до абз.9 ст.1 ЗУ «Про систему оподаткування», що ж стосується пункту 1 Розділу XIX. Прикінцевих положень Кодекс в якому вказано момент набрання чинності 01.01.2011р. Податкового кодексу України то цією нормою вносяться зміни до інших законів України про оподаткування з 01.01.2011р. і так як вони не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти ці нові правила та ставки, то новим бюджетним періодом для цих змін є також найближчий бюджетний рік ,Який починається з 01.01.2012р. відповідно до п. 4.1.9 статті 4. Податкового кодексу України і так само з 01.01.2012 починає діяти Податковий кодекс відповідно до п.3 статті 27 , Бюджетного кодексу України .
І таким чином Податковий кодекс України починає діяти виключно з 01.01.2012р. відповідно до норм трьох законодавчих актів : абз.9 ст.1 Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів ЗУ «Про систему оподаткування» , пункту 4.1.9 статті 4. Податкового кодексу України та пункту 3 статті 27 Бюджетного кодексу України і таким чином на весь 2011рік у посадових осіб Державних податкових інспекцій немає повноважень проводити будь-які перевірки ( планові ,позапланові ,фактичні) за нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до норм підпункту 4.1.4. пункту 4.1 ст.4 Податкового кодексу України ,щодо платника податку діє “презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу”.
На користь, платника фіксованого чи єдиного податку з підприємницької діяльності фізичних осіб за нормами Декрету Кабінету Міністрів України “про прибутковий податок” чи Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва “про те ,що Податковий кодекс України діє з 20 12року , говорять три норми законодавства України : абз.9 ст.1 Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів ЗУ «Про систему оподаткування» , пункту 4.1.9 статті 4. Податкового кодексу України та пункту 3 статті 27 Бюджетного кодексу України , а на користь представників державної податкової інспекції , що вони мають право застосувати до мене норми Податкового кодексу України у 2011 році , як до платника єдиного податку з фізичних осіб говорить одна норма пункту 1 Розділу XIX. Прикінцевих положень Податкового Кодексу України , внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу то платник податків має право на застосування до нього норм 4.1.4. пункту 4.1 ст.4 Податкового кодексу України про презумпцію правомірності прийнятого саме платником податків рішення , про залишення платником фіксованого та єдиного податку з підприємницької діяльності фізичних осіб за нормами Декрету Кабінету Міністрів України “про прибутковий податок” чи Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва “ .
Відповідно до того ,що з 01.07.2011р. податкові по всій території України почнуть свою ходу на перевірки за нормами Податкового кодексу України для наповненню бюджету рекомендую у повідомленнях на перевірку і направленнях на перевірку , які будуть складати з 01.07.2011р. по 31.12.2011р. писати наступне:
До перевірки ( вказати вид перевірки планова ,позапланова , фактична ) не допускаю у зв'язку з відсутністю підстав та повноважень визначених законом на “___”_________ 2011р. для проведення перевірки відповідно до норм законодавства України, а саме :
абз.9 ст.1 Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів ЗУ «Про систему оподаткування»;
пункту 4.1.9 статті 4. Податкового кодексу України т;
пункту 3 статті 27 Бюджетного кодексу України ;
які говорять про те , що Податковий кодекс України діє з по відношенню до мене виключно з 01.01.2012 року .
І лише одна норма пункту 1 Розділу XIX. Прикінцевих положень Податкового Кодексу України говорить про те ,що Податковий кодекс України діє з 01.01.2011р.
То мною , як платником податків відповідно до норм підпункту 4.1.4. пункту 4.1 ст.4 Податкового кодексу України про презумпцію правомірності прийнятого рішення саме платником податків , прийнято рішення залишитися у 2011році платником фіксованого ( єдиного податку) з підприємницької діяльності фізичних осіб за нормами Декрету Кабінету Міністрів України “про прибутковий податок” ( Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва “), а працювати за нормами Податкового кодексу України з 01.01.2012 року.
Крім того у в ідповідності до п. а ч. 1 ст.5 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» , яким встановлено ,що контролюючими органами, які мають право проводити планові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:
а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів».
Частиною 2 ст.2 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» встановлено ,що забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Тому звертаю увагу підприємців ,що відповідно до того ,що платники єдиного та фіксованого податку сплачують по одному єдиному податку одні - єдиний податок ,інші - фіксований податок і все , то по відношенню до таких платників взагалі не можуть бути проведені планові перевірки податківцями відповідно до заборони проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами, встановленої п.2 ч.2 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності “ . Тому ,якщо до платника єдиного чи фіксованого податку прийшли податківці з плановою перевіркою то в повідомленні і направленні треба написати наступне :
До планової перевірки не допускаю у зв'язку з відсутністю підстав та повноважень встановлених законом відповідно до того ,що я є платником окремого зобов'язання перед державним бюджетом України , а саме : платником єдиного податку ( або фіксованого податку ) і тому по відношенню до мене відповідно до п.2 ч.2 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності “ , проведення планових перевірок ЗАБОРОНЕНО.

Наявність первинних документів бухгалтерського обліку для спрощенців не передбачено законодавством України.

1. Фіксований податок
Відповідно до ст.13 РОЗДІЛ IV ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ЗАЙНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТА ІНШИХ ДОХОДІВ Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" ( далі Декрет ) за яким здійснюють свою діяльність підприємці за фіксованим податком розроблена Інструкція "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" (Наказ Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12 ) яка діє і по нині бо діє розділ 4 Декрету , та відповідно до Додатку 7 цієї Інструкції "Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік" і це все.
Відповідно до того ,що ст.1 З У «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу – це «документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення» та п.1 ст.9 цього ж Закону вказано ,що «1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій».
Таким чином у зв’язку з тим ,що фізичні особи –підприємці що сплачують фіксований податок не ведуть бухгалтерського обліку то ніяких первинних документів бухгалтерського обліку у них ніхто вимагати не може.
Крім того у п.14.2 Декрету це підтверджено ще одною нормою , якою встановлено ,що «У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат».
2. Єдиний податок
Майже те ж саме і для підприємців ,що сплачують єдиний податок .
Базою оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) ( абз.1 та 2 ч.1 та ч.3 ст.1 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» ( далі Указ )) , якими встановлено , що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:
«фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)».
Відповідно до ч.8 п.4 цього Указу
«Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України», відповідно до цього з метою приведення нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України у відповідність до вимог Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" розроблений наказ Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі»
частиною 9, якого встановлений порядок подання звітності , а саме:
«9. Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу.
Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку».
Додатком 3 до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 р. N 599
(у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 28 грудня 2001 р. N 521) є ЗВІТ суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку , пунктом 4 якого фактично контролюється база оподаткування цим податком ,обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році та сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі.
Таким чином платники єдиного податку немає такого об’єкту оподаткування ,як дохід і тому не зобов’язаний мати у наявності первинні документи , регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інші документи пов'язані з обчисленням доходу , як об'єкта оподаткування .
Об’єктом оподаткування єдиним податком є виключно обсяги виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємця .
Тому ні до платника фіксованого податку ні до платника єдиного податку не можливо застосувати норми ст.44.1 Податкового кодексу України.
«Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності
44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством».
Додаток:
1. ЗВІТ суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку-1 аркуш.

















Додаток 3
до Порядку видачі Свідоцтва
про сплату єдиного податку,
затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації України від
29 жовтня 1999 р. N 599
(у редакції наказу Державної
податкової адміністрації України
від 28 грудня 2001 р. N 521)

До державної податкової інспекції
______________________________________
          (назва органу державної податкової служби) 
від ______________  

(ідентифікаційний номер) _______________

______________________________________
              (прізвище, ім'я та по батькові платника 
                                     єдиного податку)

ЗВІТ
суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку
за ____________ квартал 200_ року
(літерами)

1. Види підприємницької діяльності, які здійснювалися мною у звітному кварталі:
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
 (зазначаються згідно з порядковими номерами (кодами), передбаченими 
            в рішеннях відповідних місцевих рад)
2. Фактична чисельність працівників у звітному кварталі:

1-й місяць кварталу __ чол.;
2-й місяць кварталу __ чол.;
3-й місяць кварталу __ чол.
3. Сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі:
відповідно до
__________________________________________________
__________________________________________________
__________________________________________________
  (назва, дата та номер платіжних документів)
у звітному кварталі сплачено
___________________ грн.
4. Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році
___________________ грн.

Суб'єкт малого підприємництва _________________
(підпис, дата)
М. П.

А почему подзабыт Закон "О ЗПП"? Там вполне конкретно указано, что по требованию даже покупателя продавец должен предъявить документы, подтверждающие происхождение товара? А если покупатель - заказной? А как раз ЗПП вполне вправе ходить с проверками к упрощенцам (и ЧПЕНам, и фиксантам).

З 06.08.2011р. за ЗУ №3609 , спрощенців перевіря Ззахист прав споживачів тільки позаплановими перевірками за скаргою. А так перевіряють місцеві ЗСС без повноваженнь встановлених законодавством ,Може і в вашому місті так то захищайтесь.
http://sever-strasti.net/news/pidpriemci_perevertni_abo_jak _severodonecka_miska_rada_vigadala_novi_sposobi_chesnogo_otema_deneg_u_pidpriemc
iv/2011-06-04-167

http://sever-strasti.net/news/pidpriemci_p.../2011-06-04-167

Вы немного не так поняли мой пост: я писала о том, что первичку на приход нужно иметь, даже если Вы не желаете вести учёт товара в книге (хотя не отрицаете, что заполнению подлежат 4 графы книги). И помимо порядка ведения книги привела Вам Закон "О ЗПП" не столько о провераках ЗПП, а о том, что покупатель вправе потребовать документ, подтверждающий происхождение товара и даже его себестоимость. И лишь как производная от этого права - то, что покупатель может оказаться "оборотнем" из контролирующих органов.

Де ж це ви знайшли таке , що покупець " вправе потребовать документ, подтверждающий происхождение товара и даже его себестоимость", перше читайте норми законодавства якість продукції і "происхождение" як говорять в Одесі не одне і те саме , якість продукції зобовязаний надавати продавець продукції яка підлягає сертифікації чи підтвердження якості ,а це не вся продукція ,а от те що винаписали мабудь зі слів горе-контролерів тоі " происхождение товара" и себестоимость" може бути вашою комерційною таємницею по закону ,якщо є наймані працівники треба скласти про наказ і ознайомити їх ,а якщо ви працюєте самостійно то самі для себе можете віднести це до комерційної таємниці . Треба просто трошечки знаннь і тоді і інша сторона ( маю на увазі контролерів) стають грамотнішими.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про захист прав споживачів
Ст.1 Визначення термінів
13) належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем;
Стаття 6. Право споживача на належну якість продукції
2. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції
Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію
п.2. абз.3
Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження ( ЩО ЗАВЖДИ Є від виробника).
Стаття 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
4. ...На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.

Стаття 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування
4. ...На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
Именно эти показатели где тогда Вы возьмёте для подтверждения, кроме как из накладной и сертификатов (если они обязательны про законодательству)?
Причём, заметьте, не указано: чья цена - поставщика или продавца.

VOA, но ведь не поставщика же - это уже коммерческая тайна.
Естественно, документ, подтверждающий цену, по которой продавец продает товар - хотя бы ценник, с подписью и желательно с печатью....

У предпринимателя нет ценника, но есть утверждённый им перечень сведений, составляющих коммерческую тайну? Вы весьма продвинутый предприниматель!!! Что Вы делаете в этой стране до сих пор?

Якість і безпека це сетрифікати і висновики відповідності ,а ціна -це ціна для покупця , бо цей закон про захист прав споживачів ,а не продавців , тому чесно кажучи мене охоплює жах від того ,що можна так перекручувати законодавство.

Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації згідно з вимогами сучасної системи сертифікації України
Перелік продукції, що підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності згідно з Директивами “Нового підходу”
Перелік продукції, що підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності згідно із Законом України “Про підтвердження відповідності”
1. Електропобутове та аналогічне обладнання і комплектувальні вироби.
2. Світлотехнічна продукція і комплектувальні вироби до неї.
3. Ручні електромеханічні машини, переносні верстати та інструмент слюсарно-монтажний з ізольованими рукоятками.
4. Апаратура радіоелектронна побутова.
5. Засоби обчислювальної техніки.
6. Спеціальні засоби самозахисту.
7. Обладнання технологічне для харчової, м’ясо-молочної промисловості, підприємств торгівлі, громадського харчування та харчоблоків.
8. Медична техніка.
9. Іграшки.
10. Засоби мийні.
11. Трактори малогабаритні та мотоблоки.
12. Двигуни тракторів і сільськогосподарських машин.
13. Обладнання металообробне та деревообробне.
14. Зварювальне обладнання.
15. Машини електричні.
16. Велосипеди, коляски дитячі.
17. Засоби охоронного призначення.
18. Засоби зв’язку.
19. Кінофототехніка.
20. Посуд з чорних і кольорових металів, фарфору, фаянсу та скла.
21. Засоби автоматизації та механізації контрольно-касових операцій і конторське обладнання.
22. Побутова апаратура, що працює на твердому, рідкому та газоподібному паливі.
23. Продукція протипожежного призначення.
24. Дорожні транспортні засоби, їх складові частини та приладдя.
25. Техніка сільськогосподарська.
26. Підіймальні споруди та кранова продукція.
27. Зварювальні матеріали.
28. Товари легкої промисловості (для дітей).
29. Харчова продукція та продовольча сировина.
30. Нафтопродукти.
31. Будівельні матеріали, вироби та конструкції.
32. Труби та балони.
33. Готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності.
34. Засоби індивідуального захисту працівників.
35. Хімічні джерела струму.
36. Техніка радіаційна.
37. Товари з паперу шкільні та канцелярські.
38. Зброя вогнепальна мисливська та спортивна.
39. Вироби піротехнічні побутові.


Директиви „Нового підходу”, якими передбачено маркування знаком СЕ


Низьковольтне обладнання, спроектоване для використання у певних межах напруги (73/23/EEC).
Низьконапружне обладнання (№284 від 31 грудня 2003 р.).

Прості посудини високого тиску (87/404/EEC).
Прості посудини високого тиску (№280 від 31 грудня 2003 р.).

Іграшки (88/378/EEC).
Іграшки (№282 від 31 грудня 2003 р.).

Будівельні матеріали (89/106/EEC).
------------------------------------------

Електромагнітна сумісність (89/336/EEC).
Електромагнітна сумісність (№283 від 31 грудня 2003 р.).

Машини та механізми (98/37/EC).
Машини та механізми (№209 від 27 вересня 2004 р.).

Засоби індивідуального захисту (89/686/EEC).
Засоби індивідуального захисту (№208 від 27 вересня 2004 р.).

Неавтоматичні зважувальні прилади (90/384/EEC).
Неавтоматичні зважувальні прилади (№281 від 31 грудня 2003 р.).

Медичні засоби, що вживлюються в організм (90/385/EEC).
-------------------------------------------

Прилади, що працюють на газоподібному паливі (90/396/EEC).
Прилади, що працюють на газоподібному паливі (№278 від 31 грудня 2003 р.).

Нові водогрійні котли, що працюють на рідкому і газоподібному паливі (92/42/EEC).
Вимоги до ККД нових водогрійних котлів, що працюють на рідкому і газоподібному паливі (№277 від 31 грудня 2003 р.).

Вибухонебезпечні речовини для цивільного використання (93/15/EEC).
-------------------------------------------

Медичні засоби (93/42/EEC).
-------------------------------------------

Обладнання та системи захисту, призначені для використання у потенційно вибухонебезпечних атмосферах (94/9/EC).
--------------------------------------------

Рекреаційні транспортні засоби (94/25/EC).
-------------------------------------------

Ліфти (95/16/EC).
Ліфти (№276 від 31 грудня 2003 р.).

Побутові електричні холодильні та заморожувальні прилади та їхні поєднання (96/57/EC).
Максимально дозволене споживання електроенергії холодильними приладами (№285 від 31 грудня 2003 р.).

Обладнання, що працює під тиском (97/23/EC).
Обладнання, що працює під тиском (№279 від 31 грудня 2003 р.).

Обладнання телекомунікаційних терміналів і супутникових наземних станцій (98/13/EC).
------------------------------------------

Засоби медичної діагностики in-vitro (98/79/EC).
--------------------------------------------

Радіообладнання та обладнання телекомунікаційних терміналів (99/5/EC).
--------------------------------------------

Директиви, що спираються на принципи Нового підходу, або Глобального підходу, але якими не передбачено маркування знаком СЕ

Пакування (пакувальні матеріали) та відходи пакування (94/62/EC).
Пакування (пакувальні матеріали) та відходи пакування (№289 від 24 грудня 2004 р.).

Можливість взаємопід’єднання транс’європейських високошвидкісних рейкових систем (96/48/EC).
--------------------------------------------

Морське обладнання (96/98/EC).
--------------------------------------------

Так и я о том же: этот закон, как впрочем и другие, не защищают ни продавца, ни производителя. Да, в принципе, и покупателя защищают - так себе. А вот для контролёров лазеек - масса.

Список категорий товаров подлежащих ОБЯЗАТЕЛЬНОЙ сертификации. Для отбития проверок общества защиты прав потребителей. Всё что в список не входит – проверке не подлежит ( читай первую колонку ).
Однако, кроме этого. На каждой (!) единице товара должна быть маркировка на украинском языке - наименование товара, состав, способ стирки (если подлежит стирки) и т.д. Плюс ценник. Рекомендуем обойтись самоклеющимися стикерами.

Спасибо за дискуссию. Уезжаем в ФСС выяснять, что там по акту проверки. Вернусь - продолжу.

Тоді читаємо п.7 ст.1 Визначення темінів ЗУ "Про захист..."
7) договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ);

А вы в магазинах/на рынках давно были? Очень многих нужно спрашивать - сколько стоит (особенно на рынках)... Или вам все продавцы рассказывают, где и почем взяли?

Но дьявол как обычно скрывается в деталях....

Итак закон 3609
Я его долго перечитывал и справа на лево и слева на право.
(так как мне вчера принесли уведомление о проверке обласного упр. ОПП это для меня особо актуально)

Но упустил самое главное.


**«11. Установити, до введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону (далі - юридичні особи).

А теперь берем документ по которым оцениваются эти самые критерии

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...g=1433-2009-%EF

А оказывается почти все мы кто работает в розничной сети попадаем под *высокую степень риска*

и как следствие закон 3609 в части маратория к нам не относится.

Отдельные моменты :


** 5. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику
належать суб'єкти, що провадять господарську діяльність з
виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт,
надання послуг),

4) продукція харчової промисловості та перероблення
сільськогосподарських продуктів:

5) вироби текстильної та швейної промисловості:

продукти нафтопереробки - код 23.2; ( а это оочень широкое понятие)

10) продукція хімічна: ( то же самое )

17) продукція промислова інша:

меблі - код 36.1;
вироби спортивні - код 36.3;

ігри та іграшки - код 36.4.


фарби, лаки, добавки друкарських фарб - код 24.3;

мило, парфуми та засоби догляду - код 24.5;

продукти хімічні інші - код 24.6;

волокна штучні та синтетичні - 24.7;


и.т.д и.т.д и.т.д

это только отдельные позиции

Спасибо Юленьке за оставленную мину )

Кто нибуть опровергните мои заблуждения только аргументированно.

Очень хочется

Читаєм уважно пункт 11 в ньому двічи написано що саме діяльністьвіднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону і тому читати треба ЦЕй Закон ,а не Постанову КМУ. І тоді виходить інша картина.

Но в том то и прикол что в данном законе нет определения критериев оценки деятельности,

тем самым позволяет вольно трактовать п.11

И на практике при расмотрении дела в суде как контр аргумент против незаконности проверки всплывает эта самая постанова КМ,
и крыть больше нечем.

Одно дело что я и сам понимаю абсурдность ситуации, а другое дело правильно аргументировать это в суде.

Кто сталкивался тот знает - только четкая понятная аргументация или проигрыш.
Потому то и мало положительной судебной практики,что все все правильно понимают, а лаконично обосновать не получается.

Так что обоснованные аргументы господа, аргументы !!!
Еще версии будут???

а то получается что со всего колективного разума этого форума только Белоцерковская имеет свою точку зрения ?

VOA ,Хохлушка, Olga business-co... ,elen maman АУУУУУ !!!!!
Интересно ваше мнение !

И как тогда правильно трактовать данное **чудо словесности ** -

діяльністьвіднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону

как убедить судью понимать это именно так а не иначе?

Є дуже багато нюансів по кожній позиції і цю перевірку не провели , ми її оскаржили в суді ,і так само і всі інші, не треба лякати людей одною строчкою із Постанови КМУ є ще галузеве законодавство по регулювання та споживчої політики. Даю частину позову.

Відповідач: Державний комітет України з питань технічного
регулювання та споживчої політики
його територіальний орган
Державний підприємство
«Луганський регіональний науково-виробничій
центр стандартизації , метрології та сертифікації»
вул.Тімірязева , 50 , м.Луганська , 91021
тел. 8-0642-34-79-10


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень державного комітету України технічного регулювання та споживчої політики його територіального органу , Державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничій центр стандартизації , метрології та сертифікації», для здійснення державного нагляду за додержанням стандартів , норм і правил і як слідство відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень для складення повідомлення №1008/22 від 08.04.2009р. про проведення планової перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил.

ПП «_____» було отримано повідомлення № ___________ про проведення планової перевірки додержання вимог стандартів , норм і правил на підприємстві з 07.09.2009 по 11.09.2009р.
Відповідно до ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено таке
1.абз.5 п. 1 статті 1. « У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:
… спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом»;
2. пунктом 4 статті 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)
4. Виключно законами встановлюються:
органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
… Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю)».
ЗУ «Про стандартизацію» , встановлено таке
1. пунктом 2 та 3 статті 5
2. Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.
До обов'язкових належать:
вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища і вимоги до методів випробувань цих показників;
вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;
метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;
положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції;
поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації, способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.
3. Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.
Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:
це передбачено чинними актами законодавства;
ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;
виготівником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам».
3.. статтею 13.
«Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну».
4. пунктом 2 статті 15.
«Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією».
5.пуктом 4 статті 14. Знак відповідності національним стандартам
Відповідність продукції національним стандартам добровільно підтверджується у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації».
Підтвердження відповідності національним стандартам продукції підтверджується у порядку встановленому ЗУ «Про підтвердження відповідності»:
По-перше, Розділ II. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ В ЗАКОНОДАВЧО РЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ
Стаття 9. Підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері
Процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері для окремих видів продукції, яка може становити небезпеку для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, запроваджується технічними регламентами.
Із введенням в дію технічних регламентів центральний орган виконавчої влади з питань оцінки відповідності офіційно публікує перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматись як доказ відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Виробник чи постачальник також має право підтвердити відповідність продукції вимогам технічних регламентів іншими, ніж відповідність стандартам, шляхами, передбаченими цими регламентами.
По-друге, стаття 14. Державний нагляд за підтвердженням відповідності в законодавчо регульованій сфері
Державний нагляд за дотриманням вимог з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
По-третє, Розділ IV. ФІНАНСУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
Стаття 18. Фінансування діяльності з підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері
Пункт 2 У межах виділених бюджетних коштів у сфері підтвердження відповідності фінансуються:
державний нагляд за дотриманням вимог».
В четверте, Розділ III. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ В ЗАКОНОДАВЧО НЕРЕГУЛЬОВАНІЙ СФЕРІ
Стаття 16. Декларування відповідності в законодавчо нерегульованій сфері
Виробник може складати декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставі договору із споживачем, при цьому він несе відповідальність за включення недостовірних відомостей у декларацію згідно із законами України.
В п,яте, стаття 17. Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері
Сертифікація в законодавчо нерегульованій сфері провадиться на добровільних засадах у порядку, визначеному договором між заявником (виробником, постачальником) та органом із сертифікації. При цьому підтверджується відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу будь-яким заявленим вимогам»
На підставі вищезазначених норм борошно ,що виробляється підприємством ПП «АРЕС» не відноситься до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні встановленої Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року N 28. Так як Наказ Комітету України з питань стандартизації, метрології та сертифікації від 25 жовтня 1999 року N 287 Про внесення доповнень до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, і до Термінів уведення обов'язкової сертифікації окремих видів продукції в Україні втратив чинність  (згідно з наказом Комітету України з питань стандартизації, метрології та сертифікації  від 7 лютого 2000 року N 13), Постанова КМУ від 14 жовтня 1999 р. N 1898 Про посилення контролю за якістю зерна та продуктів його переробки втратила чинність (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2000 року N 46) законодавчи акти у яких було передбачено обов’язкову сертифікацію борошна.
Обов’язковим є отримання сертифіката якості зерна та продуктів його переробки встановлений лише , при здійсненні експортно-імпортних операцій, які включають відвантаження в пункти накопичення для подальшого експорту, транзит територією України при перевантаженні через портові зерноперевантажувальні місткості та переміщенні територією України, і обігу бланків сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки встановлений Постановою КМУ N 848 від 23 липня 2009 р.Про затвердження Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки ( далі Постанова №848 ) , пунктом 1 якого встановлено ,що
« 1. Цей Порядок визначає процедуру видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів, при здійсненні експортно-імпортних операцій, включаючи відвантаження в пункти накопичення для подальшого експорту, транзит територією України при перевантаженні через портові зерноперевантажувальні місткості та переміщенні територією України, і обігу бланків сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки».
Чинними актами законодавства передбачено сертифікацію зерна та продуктів його переробки виключно еспортно-імпортними операціями у відповідності п.3 ст.5 ЗУ «Про стандартизацію» та до Постанови №848, підприємство ПП «АРЕС» цим не займається та не має такого виду діяльності . Крім того на добровільних засадах сертифікацію своєї продукції підприємство не проводило у відповідності до ст.17 ЗУ «Про підтвердження відповідності» та декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставі договору із споживачем не подавало у відповідності до ст.16 ЗУ «Про підтвердження відповідності». Тобто продукція підприємства не відноситься до законодавчо регульованої сфери і тому не підпадає і під державний нагляд у відповідності до ст.14 ЗУ «Про підтвердження відповідності» не підпадає , тим більш такі заходи щодо державного нагляду в законодавчо нерегульованій сфері навіть не фінансуються із бюджету у відповідності з ст.18 ЗУ «Про підтвердження відповідності», для законодавчо нерегульованої сфери встановлено лише відповідальність за включення недостовірних відомостей у декларацію згідно із законами України ( п.2 ст.18 ЗУ «Про підтвердження відповідності» ) .
Статтями 14 та 18 закону України « Про підтвердження відповідності» прямо уповноважено здійснювати державний нагляд та його фінансування за рахунок державного бюджету виключно законодавчо регульованої сфери до якої продукція підприємства не відноситься , бо не підлягає обов’язковій сертифікації у відповідності п.3 ст.5 ЗУ «Про стандартизацію» та до Постанови №848, та продукція підприємства не відноситься і до законодавчо нерегульованої сфери встановленої ст.16 «Про підтвердження відповідності» , бо на добровільних засадах сертифікацію своєї продукції підприємство не проводило у відповідності до ст.17 ЗУ «Про підтвердження відповідності» та декларацію про відповідність за власною ініціативою або на підставі договору із споживачем не подавало у відповідності до ст.16 ЗУ «Про підтвердження відповідності», що передбачає подачу декларацій та відповідальність про достовірність їх. Отже продукція підприємства взагалі не підпадає не під дію законодавчо регульованої і навіть не підпадає під дію нерегульованої сфери дії державних стандартів , норм та правил.
Тому суб'єкт владних повноважень, Державного комітету України технічного регулювання та споживчої політики його територіального органу , Державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничій центр стандартизації , метрології та сертифікації» не мав повноважень здійснювати державний нагляд за додержанням стандартів , норм і правил у сфері ,яка не регулюється взагалі стандартами ,нормами та правилами.
Крім того повідомлення виписане не на Приватне підприємство «АРЕС», яке розташоване за адресою м. Сєвєродонецьк , просп. Гвардійський , буд.58 кв.5 , а на якесь інше підприємство МПП «Арес» ,якого взагалі немає за такою адресою .
На підставі вищезазначеного і керуючись.3 ст.18; ст.104; пп.1та 6 п.3 ст.105 ; ст.106; ст.107 КАС України
ПРОШУ:
1.прийняти адміністративний позов та відкрити судове провадження;
2.визнати відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, Державного комітету України технічного регулювання та споживчої політики його територіального органу , Державного підприємства «Луганський регіональний науково-виробничій центр стандартизації , метрології та сертифікації», для здійснення державного нагляду за додержанням стандартів , норм і правил і як слідство відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень для складення повідомлення №________ від ___________ про проведення планової перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил;
3. визнати не чинним Повідомлення №_________ від _______________. про проведення планової перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил ,як таке ,що складено не у рамках повноважень ( компетенції) державного органу .

Додатки:

02.09.2009р.

ТОМУ НІКОГО НАС НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ,це просто спроби розвести на одну строку і гроші. а перевірку так і не провели і не проведуть.

З цього висновок або ти підпадаєш під обовязкову сертифікацію , аце далеко не всі ,або у добровільному порядку подаєш заяву і тоді підпадаєш під ці критерії.

Да никого я не пугаю а наоборот проу помощи
в конкретной ситуации

Есть уведомление ,нужно подготовить план действий в этой ситуации
есть желание оспорить в суде
но только для этого должны быть правильные аргументы а не только мое понимание законов

Вот за помощью в этом я и обращаюсь

Меня лично смущает еще дата 20.06.11 .....

Там кажись Это общество с 26-28.06.11 азаров переформировует в какую то инспекцию...

А за образец иска спасибо....
Но может у кого есть что нить ближе к теме ???

Ви прибрали прізвище підприємця , чи його не було? І який у вас вид діяльності?

Такий позов актуальний і тепер , тільки треба писати Закон №3609 про те ,що не проводяться планові , якщо ви не підпадаєте під критерії. А якщоі підпадаєте , то ми би не допускали у них штраф ,а це меньше ніж те що вони пишуть від 2 до 5 тисяч.

Відповідач: Управління у справах захисту прав споживачів
у Луганській області
вул. Тимірязєва, 50, м. Луганськ, 91021
тел./факс: (0642) 58-59-12

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій по проведенню планової перевірки протиправними та зобов’язання у подальшому утримуватись від дій

Я, _________________, в серпні 2010 року отримала від Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області повідомлення № 4111 від 13.08.2010 р. про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів 26 серпня 2010 року.
В результаті проведеної 26.08.2010 р. перевірки відповідачем складено акт перевірки № 001325.
В вересні 2010 р. мені, ПП Шепотько Л.В, Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області було винесено припис, в якому було зобов’язано « надати інформацію про вартість реалізованої продукції за липень 2010 р.», хоча не зазначено яке порушення законодавство про захист прав споживачів мною вчинене.
20.09.2010 р. постановою № 000909 на мене, приватного підприємця Шепотько Л.В., Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за порушення законодавства про захист прав споживачів, на думку відповідача, а саме, п.8 ч. 1 ст. 23 ЗУ « Про захист прав споживачів».
Вважаю дії управління захисту прав споживачів у Луганській області з проведення планової перевірки 26.08.2010 р. моєї господарської діяльності з приводу додержання законодавства про захист прав споживачів незаконними та протиправними, оскільки вчинені з порушенням законодавства України та моїх прав, враховуючи наступне.
Перше:
Згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про захист прав споживачів»
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі
ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 вересня 2007 року N 217 «Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики»(далі - Положення) територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Територіальні органи Держспоживстандарту забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону.
Територіальні органи входять до системи органів Держспоживстандарту і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.
Одним із основними завданнями територіального органу є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання на території відповідного регіону;
Відповідно до ч. 2 Положення територіальні органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Держспоживстандарту, та цим Положенням.
Так постановою КМ України від 21.05.2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» встановлено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності( ким і є відповідач – Управління захисту прав споживачів у Луганській області):
1) до 31 грудня 2010 р.:
- тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);
Відповідачем не виконано вимоги постанови № 502 та протиправно здійснено планову перевірку моєї господарської діяльності 26 серпня 2010 року, в результаті якої складений акт перевірки № 001325 та 20.09.2010 р. прийнята на підставі нього незаконна постанова № 000909 про накладення стягнення.
Друге:
Відповідно до Постановою КМ України від 21.05.2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» встановлено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності:
1) до 31 грудня 2010 р.:
- тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);
Тобто даною постановою забороняється проведення планових заходів до 31.12.2010 р., окрім суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ « Про основні засади державного нагляду(контролю) к сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.
Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності визначені та затверджені постановою КМ України від 27 грудня 2008 р. N 1164(далі – Критерії).
Критеріями за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) передбачено, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, що провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), види якої визначені у ДКПП за кодами, переліченими у пункті 5 критеріїв.
У своєму торговому приміщенні, розташованому за адресою : +++++++++++++___________, не здійснюю виробництва, випуску і реалізацію жодної продукції переліченої у пункті 5 Критеріїв, затверджених Постанови № 1164, що стосується суб’єктів з високим ступенем ризику, а тому я не є тим суб’єктом господарювання із високим ступенем ризику, і Управління у справах захисту прав споживачів не має права проводити планові заходи моєї господарської діяльності до 31.12.2010 р., крім того у повідомленні на перевірку № 4111 від 13.08.2010 р. не зазначено що моя господарська діяльність віднесена до високого ступеня ризики. Тим більше відповідачем ніде не зазначається про віднесення мене до суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику, а також не має ніяких підстав та обґрунтованих доказів вважати інакше.
Таким чином проведення планової перевірки 26.08.2010 р. моєї господарської діяльності відповідачем є незаконним, таким що порушує вимоги постанови КМ України від 21.05.2009 р. N 502, щодо тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання до 31.12.2010 р.
Трете:
Відповідно пункту 8 Критеріїв за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженими постановою КМ України від 27 грудня 2008 р. N 1164 планові заходи державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю, пов'язаною з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), суб'єктів господарювання здійснюються в установленому порядку з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
з середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки.
Відповідачем в порушення вказаної вище норми здійснювались планові заходи державного контролю за моєю господарською діяльністю з періодичністю в 2 рази на рік, що не передбачено для жодного суб’єкта господарювання, із встановленими ступенями ризику.
Так перший плановий захід був проведений 04 серпня 2010 р., в результаті якого був складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001237.
Другий проведений 26 серпня 2010 року , в результаті якого був складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001325.
Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області незаконно, з перевищенням наданих законодавством повноважень, двічі протягом календарного року проведено планові заходи, в результаті яких складені відповідні акти перевірок.
Четверте:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.
З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.
Враховуючи вимоги постанови КМ України № 502 від 21.05.2009 р. , якою органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності тимчасово заборонено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання до 31.12.2010 р. , крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Враховуючи те що мною не проводиться господарська діяльність, яка визначена законодавством, як така, що віднесена до господарської діяльності з високим ступенем ризику, то і внесення органом державного контролю(нагляду) мене до річного(або квартального) плану графіку перевірок, є незаконним.

Також звертаю увагу та вимагаю додержання ч. 2 ст. 71 КАС України, якою встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому звертаюсь до суду з клопотанням та прошу суд зобов’язати відповідача навести належні докази правомірності проведення перевірки моєї господарської діяльності 26.08.2010 року та надати обґрунтування та докази віднесення мене до суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику, відповідно до Критеріїв, затвердженими постановою КМ України від 27 грудня 2008 р. N 1164.
Таким чином дії Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області по проведенню планової перевірки мої господарської діяльності 26.08.2010 р. вчинені з порушенням законодавства України, а саме ст. 26 ЗУ « Про захист прав споживачів» та з порушенням обмежень щодо проведення перевірок, встановлених постановою КМ України від 21 травня 2009 р. N 502.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 105-107, 162 Кодексу адміністративного судочинства України
ПРОШУ СУД
1. Прийняти цю позовну заяву до судового розгляду;
2. Визнати дії відповідача – Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області по внесенню мене,______________, до плану перевірок та проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів 26 серпня 2010 року моєї господарської діяльності протиправними;
3. Встановити відсутність компетенції у відповідача – суб’єкта владних повноважень Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області на проведення планових перевірок до 31.12.2010 р. суб’єктів господарювання, відповідно до вимог постанови КМ України від 21.05.2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»;
4. Зобов’язати відповідача – Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області утриматись від проведення планових перевірок моєї господарської діяльності відповідно до вимог постанови КМ України від 21.05.2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»;
5. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок покласти на відповідача;
6. Позов розглянути за моєю відсутністю.

Додатки:
1. Оригінал квитанцій № _________ від __.10.2010 р. про сплату судового збору в сумі 3 гривні 40 копійок –1 аркуш;
2. Копія повідомлення № 4111 від 13.08.2010 р. на проведення перевірки – 1 аркуш;
3. Копії актів перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001237 від 04.08.2010р. та 001325 від 26.08.2010 р. – 2 аркуші;
4. Копія постанови про накладення стягнень № 000909 від 20.09.2010 р. – 1 аркуш;
5. Копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ______________. – 1 аркуш;
6. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.

11.10.2010 р.

???
На рынке - давно. Но даже в маршрутках никто не вывешивает стоимость проезда. И я с этим не согласна.

Я вообще не поняла Ваш пост. Я так и написала: чтоу ЧП нет даже ценника. А Вы мне - про коммерческую тайну.
И я не спрашиваю у продавцов сертификаты. Я речь вела о том, что НПА не защищают никого: ни продвца-производителя, ни покупателя, а играют на руку только контролёрам.

Перечитайте мои сообщения - возможно Вы их теперь поймёте. Или вообще не читайте - у Вас постоянно возникают какие-то "трудности перевода" именно в моих текстах.

Читайте сообщения форумчанина Белоцерковской - там всё замечательно.

И вы перечитайте:


А я вам всего-навсего ответила, что тут требуется свой ценник предъявить, а не накладную от поставщика...

Опять - двадцать пять.

Ваш пост?

А в процитированном моём посте было также сказано, что не указано в ст.17 Закона: чья цена - постащика или продавца.

И хватит повторно писать мои посты за меня. Хотя: повторение - мать учения...

А вы правда не понимаете, о чем я пишу или притворяетесь?

Если переспрашиваю - то да.
А Вы?

Сейчас попробуем разобраться...
Вы трактуете ст.17 ЗУ "О ЗПП" так: цена, которую должен показать продавец покупателю, должна быть подтверждена накладной поставщика. Так?Правильно я поняла?
Я же считаю, что эта цена - цена по которой и происходит продажа товара, покупателю нужно предъявлять ценник, оформленный соответствующим образом, а по-хорошему в магазине должна быть накладная на отпуск товара на розничную торговлю (я своим делаю), а вот накладную от поставщика я фиг буду показывать покупателю.

Хорошо, последний раз: в ст.17 Закона "О ЗПП" речь идёт просто о цене. Чем Вы докажете, что речь не идёт о цене поставщика, а именно о Вашей продажной цене? Кстати, неплохой вариант с внутренней накладной при наличии продавцов, но опять же: а если покупатель (речь веду о замаскированном контролёре) потребует цену поставщика, как Вы сможете доказать, что он не прав? Где написано, что покупатель требует отпускную, а не закупочную цену? Почему же не написать в законе вид цены? Или написать о цене, указанной на ценнике? Я пытаюсь Вам донести мысль о том, что и эта норма закона "как дышло", возможно специально не имеющая однозначной формулировки. Больше мне добавить уже действительно просто нечего.

Опять пост пропал...
даже если нет продавцов, я все равно делаю накладную на внутреннее перемещение...
Отобьюсь тем же: где написано, что речь идет не о продажной цене, а о цене поставщика?
Какое дело покупателю до моей себестоимости? он же не налоги у меня пришел проверять...

Прокуратура Луганської області
вул. Коцюбинського , 3, м. Луганськ, 91055,
Тел.: (06455) 6-10-39

ПП___________________________________
___________________________________

ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИН
( в порядку глави 8 КПК України))
скоєний проти мене громадянки України, _____________________________ , посадовими особами про визнання дій по проведенню планової перевірки протиправними та зобов’язання у подальшому утримуватись від дій

Я, ___________________________, приватний підприємець зп Свідоцтвом про державну реєстрації _____№__________________ , жодним видом господарської діяльності ,щоби мене можна було віднести до високого ступеню ризику управлінням захисту прав споживачів у Луганській області не займалась ніколи , тому такі факти просто штучно були підроблені для проведення планової перевірки 26.08.2010 р. моєї господарської діяльності , це доводиться Актом складеним моїми робітниками та мною 26.08.2010р. ________________________ від ____________ про відсутність господарської діяльності по продажу косметики .
І таким чином підроблено факт наявності підстав для проведення перевірки 26.08.2010р. службовою запискою головного спеціаліста Мороз Т.І. 04.08.2010р. №001237 Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області для здійснення планових заходів державного нагляду ( контролю ) щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів .
Такі протиправні дії проти мене скоєні з метою штучно створити привід для проведення планової перевірки моєї діяльності так як відповідно до норм законодавства мою господарську діяльність не можна віднести до високого ризику і як слідство вона не підлягала перевірці у 2010р. з огляду на наступне.
Перше:
Згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про захист прав споживачів»
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі
ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 вересня 2007 року N 217 «Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики»(далі - Положення) територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Територіальні органи Держспоживстандарту забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території відповідного регіону.
Територіальні органи входять до системи органів Держспоживстандарту і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів.
Одним із основними завданнями територіального органу є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання на території відповідного регіону;
Відповідно до ч. 2 Положення територіальні органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Держспоживстандарту, та цим Положенням.
Так постановою КМ України від 21.05.2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» встановлено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності( ким і є відповідач – Управління захисту прав споживачів у Луганській області):
1) до 31 грудня 2010 р.:
- тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);
Відповідачем не виконано вимоги постанови № 502 та протиправно здійснено планову перевірку моєї господарської діяльності 26 серпня 2010 року, в результаті якої складений акт перевірки № 001325 та 20.09.2010 р. прийнята на підставі нього незаконна постанова № 000909 про накладення стягнення.
Друге:
Відповідно до Постановою КМ України від 21.05.2009 р. N 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» встановлено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності:
1) до 31 грудня 2010 р.:
- тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів);
Тобто даною постановою забороняється проведення планових заходів до 31.12.2010 р., окрім суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ « Про основні засади державного нагляду(контролю) к сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.
Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності визначені та затверджені постановою КМ України від 27 грудня 2008 р. N 1164(далі – Критерії).
Критеріями за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) передбачено, що до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, що провадять господарську діяльність з виробництва, випуску і реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг), види якої визначені у ДКПП за кодами, переліченими у пункті 5 критеріїв.
У своєму торговому приміщенні, розташованому за адресою : м. Попасна, вул.. Первомайська, 69/1, я,___________________________., не здійснюю виробництва, випуску і реалізацію жодної продукції переліченої у пункті 5 Критеріїв, затверджених Постанови № 1164, що стосується суб’єктів з високим ступенем ризику, а тому я не є тим суб’єктом господарювання із високим ступенем ризику, і Управління у справах захисту прав споживачів не має права проводити планові заходи моєї господарської діяльності до 31.12.2010 р., крім того у повідомленні на перевірку № 4111 від 13.08.2010 р. не зазначено що моя господарська діяльність віднесена до високого ступеня ризики. Тим більше відповідачем ніде не зазначається про віднесення мене до суб’єктів господарювання із високим ступенем ризику, а також не має ніяких підстав та обґрунтованих доказів вважати інакше.
Таким чином проведення планової перевірки 26.08.2010 р. моєї господарської діяльності відповідачем є незаконним, таким що порушує вимоги постанови КМ України від 21.05.2009 р. N 502, щодо тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання до 31.12.2010 р.
Трете:
Відповідно пункту 8 Критеріїв за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затвердженими постановою КМ України від 27 грудня 2008 р. N 1164 планові заходи державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю, пов'язаною з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), суб'єктів господарювання здійснюються в установленому порядку з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;
з середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки.
Відповідачем в порушення вказаної вище норми здійснювались планові заходи державного контролю за моєю господарською діяльністю з періодичністю в 2 рази на рік, що не передбачено для жодного суб’єкта господарювання, із встановленими ступенями ризику.
Так перший плановий захід був проведений 04 серпня 2010 р., в результаті якого був складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001237.
Другий проведений 26 серпня 2010 року , в результаті якого був складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001325.
Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області незаконно, з перевищенням наданих законодавством повноважень, двічі протягом календарного року проведено планові заходи, в результаті яких складені відповідні акти перевірок.
Четверте:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.
З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.
Враховуючи вимоги постанови КМ України № 502 від 21.05.2009 р. , якою органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності тимчасово заборонено проведення планових перевірок суб'єктів господарювання до 31.12.2010 р. , крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.
Враховуючи те що мною не проводиться господарська діяльність, яка визначена законодавством, як така, що віднесена до господарської діяльності з високим ступенем ризику, то і внесення органом державного контролю(нагляду) мене до річного(або квартального) плану графіку на 3 квартал 2010р. перевищення повноважень .
І так як я ,___________________ в серпні 2010 року отримала від Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області, яке знаходиться за адресою: вул. Тимірязєва, 50, м. Луганськ, 91021, повідомлення № 4111 від 13.08.2010 р. про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів 26 серпня 2010 року, вимушена була користуючись свої правом не допустити до незаконної перевірки злочинців управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області
В результаті 26.08.2010 р. складено акт перевірки № 001325.
В вересні 2010 р. мені, ________________, Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області було винесено припис, в якому було зобов’язано « надати інформацію про вартість реалізованої продукції за липень 2010 р.», хоча не зазначено яке порушення законодавство про захист прав споживачів мною вчинене.
20.09.2010 р. постановою № 000909 на мене, приватного підприємця ______________________, Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за порушення законодавства про захист прав споживачів, на думку відповідача, а саме, п.8 ч. 1 ст. 23 ЗУ « Про захист прав споживачів».
Вважаючи такі дії управління захисту прав споживачів у Луганській області з проведення планової перевірки 26.08.2010 р. незаконними я звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
21.10.2010 р. звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом в якому просила скасувати вказану постанову.
25.11.2010 р. Луганським окружним адміністративним судом прийнята постанова від 25.11.2011р. (29.11.2010 р. складена в повному обсязі) по справі №2а-7990/10/1270 , якою у задоволенні мого адміністративного позову відмовлено за необґрунтованістю, на думку суду.
Та на сторінках 2 та 3 Постанови від 25.11.2011р. по справі №2а-7990/10/1270 вказано ,що “ позивача ,як суб'єкта господарювання з високим ступенем ризику було заплановано перевірки 1 раз на рік , а саме на 3 квартал 2010р. . Під час здійснення заходів щодо уточнення дислокації субєкта господарювання , які здійснюють свою господарську діяльність на території м. Попасная , було перевірено той факт , що позивач відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, про що свідчать службова записка головного спеціаліста Мороз Т.І. 04.08.2010р. спеціалісти Управління здійснили планові заходи державного нагляду ( контролю ) щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів від 04.08.2010р. №001237 , але вказана перевірка була визнана такою ,що не відбулась , оскільки порушено процедуру попередження про перевірку . Враховуючи , що плановів заходи державного нагляду відносно ПП _________________________ Були заплановані на 3 квартал 2010р. року , їй було надіслано повідомлення на проведення перевірки №4111 від 13.08.2010р.
На підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 26.08.210р. Прийнято постанову про накладення стягнення , передбачених п.8 ст. 23 Закону “Про захист прав споживачів “, а саме — за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведення перевірки якості продукції , а також правил торговельного та інших видів обслуговування до ПП__________________________ Ластосовано штраф у розмірі 170.00грн.”.
Суд апеляційної інстанції , Донецький апеляційний адміністративний суд , в Ухвалі від 08.02.2011р. по справі №2а-7990/10/1270 відмовляючи мені в задоволенні апеляційної скарги так само використовує цей підроблений факт та вказує ,що “ Оськільки ПП _____________” є субєктом господарювання з високим ризиком , її діяльність було заплановано перевірити 1 раз на рік -у 3 кварталі 2010р. , що підтверджується планом проведення перевірок субєктів господарської діяльності щодо дотримання законодавства про захист пра споживачів на 3 квартал 2010р. ( а. с. 36 ).
Таким чином з двох цих рішень судів видно ,що службовою запискою головного спеціаліста Мороз Т.І. 04.08.2010р. №001237 Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області спотворений факт торгівлі мною косметикою ,що не відповідає дійсності.
Таким чином по відношенню до мене, громадянина України , скоєної злочин посадовою робітником державного органу , Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області , головного спеціаліста Мороз Т.І. у результаті чого мене позбавлено можливості звернення до суду для захисту та відновлення свого права приватної власності шляхом розгляду мого адміністративного позову у суді .

П Р О Ш У :
1.Виконати свій обов’язок, покладений на суд ч.1 статті 97 КПК України і прийняти заяву від мене про злочин.

2. Прийнявши від мене цю заяву про злочин, виконати наступний обов’язок ст.4 та ч.2 ст.97 КПК України і порушити кримінальну справу або проти головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області Мороз Т.І. ст. 366 КК України (Внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей)службової записки від 04.08.2010р. №001237 , що використана у адміністративній справі №________________, як доказ та підстава для винесення рішення не на мою користь .
3. Визнати мене , ___________________ , потерпілою від злочину скоєного головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області Мороз Т.І. ст. 366 КК України (Внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей)службової записки від 04.08.2010р. №001237 , що використана у адміністративній справі №________________, як доказ та підстава для винесення рішення не на мою користь .
4.Про рішення та вжиті на відновлення законності заходи інформувати мене письмово у встановлений законом строк.
Розгляд цієї заяви про злочин в інший спосіб, ніж передбачений ст.97 КПК України, а так само і тяганину з її розглядом, буду вважати свідомим і умисним приховуванням злочину.
Як що після подання мною цієї заяви про злочин я буду знай ден мертвим чи буду скаліченим , або постраждають члени моєї родин, то в цьому прошу звинуватити головного спеціаліста Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області Мороз Т.І. ст. 366 КК України (Внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей)службової записки від 04.08.2010р. №001237 , що використана у адміністративній справі №________________, як доказ та підстава для винесення рішення не на мою користь .

Додатки:
1.Акт складений вами 26.08.2010 , позов , обидва рішення НАПИШІТЬ самі.

«_____» березня 2011р. ____________________

... в моей смерти прошу винить М..))
Народ не доводите себя до агонии.Какое дело моему покупателю до моей входной цены? Если он меня и спросит,то матерный русский язык дает множество вариантов ответов.))

А от кого тогда кому (откуда-куда) перемещается товар? Кто передаёт и кто принимает? Мне не понятно. Растолкуйте. А главное - зачем ещё одна бумажка? И если перемещение по разной территории - то кто тогда перемещает груз? Или ещё и товаро-транспортные есть?

alexmir
А в Вашем посте - это образец для запугивания или действительно была подана бумага и было решение суда? Напишите, пожалуйста.
Спасибо.

Доброго ранку , мене розблокували ,Дякую ЧП хоч не на завжди.
Цей зразок по моєму проханню було викладено ,так як я немала доступу до форуму.
Тому пояснюю, що робітники захисту прав споживачів підробляють факт навності у вас високого ступеню ризику і ми це зафіксували ,знаєте яка реакція -призначили перевірку а не прийшли .Тому не обовязково мати рішення ,іноді такі дії і є та мене яку ми ставили-захиститись.

Пришли с фактической проверкой из Департамента по обращению алк. и табака. Заранее задержали срок выдачи очередной лицензии. СПЕЦИАЛЬНО. Платёж за лицензию и заявление подано за 2 дня. Где правда? Как писать аппеляцию? ПОМОГИТЕ! Можно ли руководствоваться НК ст. 71.1.3. с доп. 8.07.11 о не допуске к проверки т.к. я не плательщик НДС? Выписали 5 решений со штрафом более 50.000. Куда писать: прокурору, ГНА в Киев? Помогите кто может ПОЖАЛУЙСТА.

От кого: ФОП Вася Пупкин
Кому: Магазин "Луч света в темном царстве"
основание: внутреннее перемещение розничная торговля.
Бумажка нужна именно для оприходования товара в магазине. Таким образом сразу решаем проблему "неоприходования товара в магазине" - за что раньше ФОПов любили наказывать...
(если работали с фирмой на рознице - то там такая бумажка обязательна)
С разными территориями и ттн мне вопрос не понятен - я не вижу взаимосвязи...