У більшості країн світу мале та середнє підприємництво займає левову частку всього бізнесу. Про кількість малих і середніх підприємств в Україні, напевно, не знає ніхто: дуже вже відрізняються офіційна статистика, дані Міністерства юстиції та Податкової. Прийнято вважати, що в Україні діє понад мільйон МСП.
Чим живе бізнес в умовах фінансової та політичної криз, що сьогодні держава робить для його підтримки, а що має робити?
Ці та інші питання обговорили близько трьох сотень учасників національної конференції «Розвиток і державна підтримка МСП: реальний стан, політичні декларації та законодавче забезпечення», що пройшла в Києві 14–15 травня. Організатор – Проект USAID «Впевнений бізнес – заможна громада».
Бізнесові реалії: низька купівельна спроможність людей, зависокий регуляторний тиск та контрабанда на Сході
Скорочення доходів населення (80% середньої заробітної плати порівняно з минулим роком), шалена девальвація на фоні гіперінфляції не могли не позначитися на купівельній спроможності населення і, як наслідок, на самопочутті бізнесу. В Україні діє понад мільйон МСП. Проте фактично реальних бізнесів в Україні менше, ніж зафіксовано, зазначає науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експерт Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» Артур Ковальчук.
Він пояснює, що українському бізнесу властива так звана дробленість, коли один власник володіє декількома підприємствами, або ж є велика кількість малих лише формальних ФОПів.
Опитування проекту «Ділова думка» показало, розповів він, що основними перешкодами зростання бізнесу є низький попит на продукцію і, як результат, проблема ліквідності. «Бізнес функціонує в умовах несприятливої політичної ситуації, доступ до кредитів майже закритий, а регуляторний тиск високий», – вказує він.
Бізнес очікує, акцентує увагу А. Ковальчук, на спрощення податкового адміністрування та створення рівних умов для всіх бізнесів.
Окрім того, на сьогодні не відомі дані про бізнес у зоні АТО, відзначає керівник робочої групи Європейської Бізнес Асоціації з підтримки бізнесу, який працює на даній території, Денис Базилевич.
«В Європейській Бізнес Асоціації створена робоча група для отримання зворотної інформації з бізнесом у зоні антитерористичної операції, однак здійснити на практиці це дуже проблемно. Компанії приховують свої дані, навіть у цілях безпеки, адже на державному рівні ще не вироблений підхід до визначення статусу цих територій», – наголошує Д. Базилевич.
На його думку, тимчасовий порядок, який діє сьогодні, малоефективний. «Йде контрабанда продукції. Фактично ДФС не дає дозволів на переміщення вантажів, транспортних засобів. Де-юре така діяльність заборонена, де-факто вона ведеться», – констатує він.
З кінця листопада 2014 року до початку травня поточного року було прийнято 27 законів стосовно МСБ. Переважна більшість прийнятих норм позитивно впливає на підприємницьке середовище, озвучила результати дослідження законодавчої діяльності нового парламенту експерт Центру громадської експертизи Наталія Балдич. Якщо вплив невідчутний – це говорить скоріш про невиконання закону, запевняє вона.
«Відслідковується послідовність дій у прийнятті законів. Також закони здебільшого відповідають програмним документам суб’єктів законодавчої ініціативи», – зазначає фахівець.
«Рада працює: з кінця 2014 року прийнято 27 законів стосовно МСБ, і закони непогані»
Експерт зауважила, що у переважній більшості прийняті закони спрямовані на дерегуляцію бізнесу. Проте негативом є те, що жоден закон не стосувався держпідтримки інноваційної діяльності, акцентує увагу Н. Балдич.
За її словами, негативний вплив матимуть деякі закони, ініційовані КМУ, «однак вони потрібні для макроекономічної ситуації».
Результати дослідження свідчать про те, що прийняті закони здебільшого відповідають програмним документам суб’єктів законодавчої ініціативи. Два закони відкривають нові можливості для ведення бізнесу – закон про енергомодернізацію (надання енергосервісних послуг) та закон про доступ до публічної інформації через відкриті дані, розповіла вона.
Стосовно зареєстрованих законопроектів, то серед пріоритетів, каже експерт, податкове регулювання.
Проте при розробці законопроектів зазвичай не оцінюється очікуваний вплив від їх прийняття та можлива реакція підприємницького середовища. Також при розгляді законопроектів часто нехтуються зауваження відповідних комітетів, науково-експертного управління ВР України, експертів та бізнес-середовища. Загалом оцінка потенційного впливу законів на умови ведення бізнесу переважно позитивна.
Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі Юлія Клименко повідомила, що відомство працює над ідеєю впровадження комплексних перевірок, коли перевіряючі органи приходять на підприємство гуртом, аби зекономити ресурси бізнесу. При цьому міністерство має намір створити публічний реєстр таких перевірок.
«Ми плануємо систематизувати державний нагляд. Зараз ми працюємо над створенням реєстру контролюючих органів і перевірок та хочемо зробити його публічним, щоб усі бачили, як перевіряється підприємство. Адже є підприємства, які взагалі не перевіряються, інші перевіряються багато разів», – поінформувала Ю. Клименко.
Політичні декларації: парламент не лобіює інтереси МСБ, та реформи без тиску суспільства в Україні неможливі
В Україні ментальність еліти спрямована на віджимання, а не на розвиток бізнесу, впевнений екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета.
«У парламенті немає політичних сил, які підтримують МСБ, які відстоюють і захищають його інтереси. Поки українські бізнесмени не інвестуватимуть в Україну та не радитимуть це іншим, нічого на краще не зміниться», – запевняє він.
Радник Президента України, голова Дорадчої міжнародної ради реформ Міхеїл Саакашвілі вважає, що серйозні зміни в Україні можливі тільки шляхом тиску суспільства.
«Проблема в тому, що чиновник думає, що працюватиме вічно, незважаючи на зміну влади, проведені майдани. Крім того, бюрократ не вбачає своєю функцією обслуговування громадян.
Це також питання менталітету, як ти відносишся до свого народу, як ти виконуєш свою роботу. В Грузії чиновник, який не усміхався, швидко звільнявся»,– коментує він.
Ще одне важливе завдання для уряду, на думку політика, це дерегуляція. «Наприклад, щоб отримати дозвіл на будівництво, потрібно пройти 30 інстанцій, у 12 з яких відмовлять без жодної мотивації. В Україні за роки незалежності не було збудовано жодної будівлі, яка б увійшла в світовий каталог. Тому що всі гроші йдуть на корупцію. Вартість землі в Києві також пов’язана з корупцією, це все пов’язано з тим, що мало будується. Не кажучи вже про те, що така кількість регуляції нічого не дає. Тому дерегуляція дуже потрібна. Деякі крокі в цьому напрямі зроблені, але вони дуже малі, вони не відображаються на щоденному житті людей, що є важливо. Я завжди закликаю українських політиків не говорити про те, що реформи йдуть, а просто їх робити», – наголосив М. Саакашвілі.
«Не варто боятися знижувати податки» – М. Саакашвілі
Неминуча для подальшого розвитку України й деолігархізація. «В Україні каста олігархів вважала, що їй вирішувати, хто має вигравати вибори, у них своє телебачення, у них є «чорний нал», який буде потрібен на вибори. Тому деолігархізація дуже важлива. В цьому напрямку консенсус є, перші кроки були зроблені. На мою думку, нових олігархів уже не з’явиться, оскільки суспільство цього не терпітиме. Тому не варто навіть намагатися це зробити, а навпаки – встановити для всіх однакові умови, тоді все само собою владнається», – переконаний політик. Щодо децентралізації, М. Саакашвілі вважає, що в Україні можна розвивати чудовий туризм. «Центральна влада цього не розуміє, а от мер Чернівців розуміє, який колосальний потенціал у міста. Просто йому потрібно дати абсолютну свободу дій, щоб разом із МСБ залучити та розвинути туризм», – зазначив політичний діяч.
Також важливим питанням є земельне. «Політичний клас вважає, що землю приватизовувати не можна. Але якщо реально говорити, зараз це джерело корупції. …Важливо зрозуміти, що стереотипні погляди потрібно переглянути, те ж саме стосується системи охорони здоров’я», – каже М. Саакашвілі.
На його переконання, в України є величезний ресурс за рахунок зниження податку. «Грузія збільшила бюджет за рахунок зниження податків на 60%, за перший рік – вдвічі. Це допомогло легалізувати економіку. Проблема України в тому, що податки нереалістичні, які спричинюють отримання заробітної плати в конвертах та переходу бізнесу в тінь. Моя порада – не варто боятися знижувати податки. Для стрімкого зростання економіки України потрібно йти на радикальні кроки», – наголошує М. Саакашвілі, нагадуючи про загальний принцип будь-яких реформ: не красти.
У Грузії, каже він, було нелегко, навіть зі зниженням податку, навчити підприємців їх сплачувати, користуватися касовими апаратами було складно. «Однак в українців є потенціал до самоорганізації, і я впевнений, що якщо влада піде їм назустріч, це будуть партнерські стосунки. Важливо змінити психологію: що чиновник при владі – для служіння народу», – підкреслив реформатор.
Дарина Вершиленко
Фото: Анна Родічкіна, журнал «Роботодавець», Дарія Решетняк та Інна Соколовська «МСБ UA»
Комментарии
RSS лента комментариев этой записи