Згідно з п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно. Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Відповідно до абзацу восьмого п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91, оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.
Тобто оператор спільної діяльності зобов’язаний складати окремий баланс, звіт про фінансові результати, а також форми, які необхідні учасникам спільної діяльності без створення юридичної особи для складання власної фінансової звітності з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов’язаннях. Пункт 291.5 ст. 291 ПКУ містить перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, в якому відсутні застереження щодо укладення фізичною особою – підприємцем договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи.
З урахуванням викладеного, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку мають право укладати з іншими суб’єктами господарювання договори про спільну діяльність без створення юридичної особи. Але такі фізичні особи – підприємці мають враховувати, що види діяльності в рамках договору про спільну діяльність повинні відповідати тим видам діяльності, здійснення яких дає право застосовувати спрощену систему оподаткування.
Читайте про составление договоров о совместной деятельности в нашей новой книге "Как САМОМУ составить договор (примеры и рекомендации)".
В ней кратко изложены основные правила составления хозяйственных договоров и приведены образцы основных видов договоров, которые заключаются при использовании имущества в предпринимательской деятельности.
Пособие может быть использовано при составлении договоров как предпринимателями, так и юридическими лицами.
Разом з цим частина доходу, отримана фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку як учасником спільного договору, який перебуває на обліку в контролюючому органі, включається до доходу такого платника єдиного податку згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
Якщо договір про спільну діяльність не обліковується в контролюючих органах і кожен учасник такого договору перебуває на обліку в контролюючих органах, то такі учасники договору виконують обов’язки платників податків самостійно.
У цьому випадку учасник спільного договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.
По материалам: Категорія 107.12 ЗІР
