Внимание! Эта страница является архивной, возможно материалы опубликованные на ней уже устарели. С актуальной информацией для предпринимателей
вы можете ознакомиться в газете «Частный предприниматель».
Любиш жарти над Хомою –
люби над собою.
Народна мудрість
Красенець, снігогон, дзюрчальник, водолій – так називають у народі четвертий місяць року – квітень. А зустрічають його по-особливому – весело, жартами, розіграшами. Та найсмішніші водевілі часто розігруються ненавмисно, спонтанно. І не знаменитими гумористами...
Мовна „гастрономія”
У часи, коли існував величезний дефіцит товарів (підприємців же тоді не було), між учителем російської мови й учителем хімії зав’язалася така розмова:
– Ніяк не можу доньці дістати лосини.
– Яка ж вона у вас, Алло Петрівно, вередлива.
– Ну чому, Валю, вередлива. Зараз уся молодь цього хоче.
– Та невже?!! Мої, наприклад, дівчата і гав’ядину залюбки уминають.
– Не гав’ядину, яловичину, яловичину, шановні колеги, – втрутилася в розмову вчителька української мови.
– І не гав’ядину, і не лосятину, а га-ма-ші! – сказав – і сміхом залився викладач біології.
Співрозмовники затихли... Нарешті й вони второпали, що Алла Петрівна „полює” не на м’ясо, а на штани. Аж захлипувалися – так сміялися.
...А тепер про м’ясо. Нещодавно в магазині на етикетці прочитала: „свино-гавяжий фарш”. Гавяжого навіть у росіян немає – правильно російською мовою гОвяжий, гОвядина. А українською, звісно, – яловичий, яловичина. Отже, готуємо, продаємо, купуємо: фарш яловичий, сосиски з яловичини та свинини, тушковану яловичину тощо.
Не можна плутати слова яловичий і яловий. Ці прикметники є паронімами, тобто словами, схожими за звучанням, різними за значенням.
ЯЛОВИЙ – 1) безплідний, неродючий (ялова корова, ялові ґрунти); 2) перен. нікому не потрібний, пустий, марний (ялова справа); 3) виготовлений зі шкіри великої рогатої худоби (ялові черевики).
А ще розкажу, як колись я купувала пасту томатну. На полицях баночок – що тих помідорів на грядці. Очі нарешті зупинилися на етикетці „Синьор-помідор”. Я зразу й не скумекала, якою ж то мовою було написано. Поглянула на інші „вихідні дані” – таки українською. А якщо українською, то має бути так: синьйор Помідор.
Варто зазначити, що крім синьйора є ще й сеньйор.
СИНЬЙОР (італ. signore) – в Італії форма ввічливого звернення до чоловіка (вживається перед прізвищем, посадою, званням).
СЕНЬЙОР (франц. seigneur від лат. senior – старший) – звернення до чоловіка в Іспанії; феодал.
До речі, „Синьора” я не купила – принципово...
Трішки непристойного
Якось наша сім’я поїхала в село до родичів знайомитися з молодою дружиною мого двоюрідного брата Юрка. Як годиться, сіли гуртом просто неба за стіл, спілкувалися, пригощалися. Весело! Чоловіки традицій не порушували: скільки б на столі не стояло – а їм усе мало, біжи по добавку...
– Марічко, де там наші гроші? – звернувся Юра до своєї дружини.
– Та чи ти забув? Там, де й завжди, – у ширінці.
Усі й оніміли. І протверезіли... „Оце невісточка...”, – зашипіла моя тітка. „Марічко, а що таке ширінка,” – спитала я. „Маленька хусточка, – тихо промовила дівчина, – у нас так усі говорять [Марічка з Західної України], а ви що подумали?” Уже ніхто ні про що не думав – регіт заважав.
Від Марічки я почула також багато інших цікавих діалектів. Зокрема, вперше познайомилася з „філіжанкою”. І хоча сучасні словники фіксують цей іменник не як діалект, багатьом він здається чужим і незрозумілим. А це й недивно, адже прийшов він до нас із Польщі, тому й набув великої популярності на Заході. Але поступово філіжанка приживається і в інших регіонах України. Що ж означає це слово?
ФІЛІЖАНКА – невеличка посудина для кави, чашка.
Отож, власники кав’ярень, не соромтеся пропонувати своїм відвідувачам філіжанку духмяної кави. Адже звучить як – красиво!
І зрештою класика
Знаменитий Вольтер вирішив поглузувати з пихатого прусського вельможі, який вихвалявся своїми садами. Замість насіння рідкісних квітів подарував йому висушені ікринки оселедця. За два тижні письменника-філософа запросили помилуватися першими сходами рослин. У саду він побачив клумбу, на якій стирчали голови оселедців. „А ще через два тижні проростуть і хвости,” – пообіцяв господар.
Отож, глузуючи, думаємо про майбутні врожаї. Гарного вам урожаю.
Ольга Калниш, редактор