Уголок потребителя

Уголок потребителя

Меню

Рассылка новостей




Уроки для начинающих предпринимателей

15.02.2012

Ілюстрація ключової проблеми економіки українського суспільства у наш час

Приклад 1

Умова задачі: потрібно виплати 1000 гривень чистої зарплати заробітної плати "на руки". Підприємство є платником податку на загальних підставах. Скільки коштів потрібно мати на рахунку?

 

Розрахунок для штатного працівника:

Нараховано оплата праці: ЗП 1221 грн.

Утримано: 1221*3,6%=43,96 грн Єдиний соціальний внесок (ЄСВ, утримання)

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО): (1221-43,96)*15%=176,56 грн.

Нараховано ЄСВ на Фонд оплати праці: 1221*38,47%=469,72 грн (ЄСВ, нарахування)

Податок на додаткову вартість: (1221+469,72)*1,2=2029грн

На рахунку потрібно мати 2029грн.

 

Розрахунок нам показує, що для вирішення умови задачі, згідно якої треба виплатити 1000 грн. штатному працівникові, на рахунку повинно бути 2029 грн., тобто на 1000 грн. припадає 1029 грн. соціально-податкових зобов'язань на стороні роботодавця. Вже на цьому прикладі видно, що тих зобов'язань більше, ніж зарплати (в даному випадку на 29 грн).

Крім того, не в усіх галузях ЄСВ = 38,47%. Є і значно вищі. В середньому по економіці за заявою п. О.Кужель приблизно у 2009-2010 роках цей коефіцієнт становить 42%.

 

На ринку зустрічаються для обміну товари - кожен з цим надміром зобов'язань порівняно з зарплатою. А платоздатний попит - це ті 1000 грн, і якщо вони не будуть реалізовані, то інші складові теж нізвідки не візьмуться: треба платити зарплатою за зобов'язання, а не зобов'язаннями за зобов'язання. Тобто такий товар (чи послуга) на ринку не може бути обміняний.

 

Але уявімо собі, що якимось чудом товар проданий, роботодавець заплатив по всіх зобов’язаннях і виплатив зарплату працівникові. Результат операції - працівник отримав на руки (в кишеню) 1000 грн.

 

2) Але він їх не з’їсть, ними не вбереться, не зігріється ..., треба їх винести на ринок і купити там товари і послуги. В середньому по економіці всі вони містять ПДВ у розмірі 1/6. Тобто при споживанні з отриманої 1000 грн. чистої зарплати працівником буде сплачено ще 166,67 грн. ПДВ. Перераховуємо співвідношення праця-зобов’язання:

1000-166,67=833,33 грн., (чиста реалізована праця/зарплата)

1029+166,67=1195,67 грн., (сукупні зобов’язання)

 

3) Таким чином, для відтворення циклу праці законодавство встановлює "пропорцію": 833,33 грн. чистої праці проти 1195,67грн зобов’язань.

Дефіцит (нестача) джерела: 833,33-1195,67=-362,33 грн., або -43,48%.

 

Це одне з ключових співвідношень в економіці і розвинені країни пильно слідкують за тим, щоб воно не було грубо порушено. Бо тут є ще один з важливих чинників: чинник мотивації праці - якщо її вилучати суттєво більше 1/3, то губиться мотивація праці і настає або зменшення її ефективності, або приховування праці і оборотів, або і те, і друге. Бо реалізована праця (тобто зарплата, це одне і теж) має СВОЇ функції як для особи-працівника, так і для його сім’ї та родини. Бо все це є категоріями суспільними і зв’язки між ними є соціалізуючими чинниками суспільства. Про що говорити, коли через податки і соцвнески плюс податки на податки і на внески вилучається ВСЕ з заробленого у вигляді оплати праці і залишається ще й непокритий залишок зобов’язань?

 

 

Приклад 2

Представляючи Альтернативну Концепцію пенсійної реформи від "Малого Кола", доводиться наводити для порівняння цифри, що на її основі від десятини зарплати у формі ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ особи-працівника у ДЕРЖАВНИЙ УПОВНОВАЖЕНИЙ БАНК, де на них нараховуватимуться складні відсотки,  формується така ж сума коштів, як і на нинішніх умовах, коли РОБОТОДАВЕЦЬ ВНОСИТЬ ТРЕТИНУ від нарахованої зарплати (380-390 тис. грн., але вони принципово відрізняються юридично, бо сьогодні ці кошти не можуть бути успадкованими), необхідно наголосити, що для співставності та "відібрана" третина методологічно теж повинна бути піддана анюїтету на аналогічних умовах (на умовах Концепції - це анюїтет під 6% річних на термін 35 років з помісячною капіталізацією), щоб отримати його вартісний еквівалент.

 

Вартість грошей (точніше, грошових знаків) - плинна річ, тим більше, коли їх безупинно "малювати", бо інакше - "рахунки не сходяться"... Тому доводиться вдаватися до оцінки шляхом приведення до співставних умов.

 

Середня місячна заробітна плата в Україні сьогодні становить приблизно 2750 грн. Відповідно, - внесок у Пенсійний фонд у розмірі 35% становить 962,50 грн. Якщо припустити, що активний період життя людини, коли вона може працювати з повною віддачею, становить 35 років, то якою може бути грошова оцінка тієї "відібраної" третини коштів?

 

Коректний для даного випадку метод приведення - анюїтет внесків по 962,5 грн щомісячно під ставку річних 6% на час 35 років (420періодів):

Ставка річних,%: 6,00%

Щомісячна ставка відсотка, %: 0,05%

Кількість періодів (35*12): 420

Розмір щомісячного внеску, грн.: 962,5

Майбутня вартість анюїтету, грн.:1 371 283,66

 

Нагадаю: з однієї особи за життя!.. І це - якщо будувати анюїтет під 6% річних. А якою є сьогодні ставка депозиту навіть у ОЩАДБАНКУ? (нібито, - банк з найменшим ризиком...). А в сім'ї таких осіб - принаймні дві! В українському світобаченні ці кошти повинні "рухатися" по родині.

 

Нажаль, "підводних каменів" оббирання люди НЕ ПОМІЧАЮТЬ, хоча, здавалось би, що тут і помічати нічого. Простий арифметичний розрахунок показує, що особу-працівника явно обдирають, не кажучи вже про якісь складніші "матерії", назразок природної капіталізації, анюїтету, особистого управління пенсійними ризиками і т.п. ...:

 

Приклад 3

Суха статистика:

Середньомісячна зарплата, грн 2750

Ставка щомісячних внесків у ПФ, 35,00%

Сума щомісячного внеску у ПФ, грн 962,5

Сукупний нагромаджений ПФ "особи" за 35 років праці, грн 404250

Коефіцієнт заміщення зарплати пенсією, коеф. 0,5

Розрахунковий розмір місячної пенсії особи, грн 1375

Кількість років, за які особа може вичерпати “свій” пенсійний фонд, років 24,5

Середньостатистичний термін життя особи на пенсії, років 14

Частка нестачі часу життя на пенсії, щоб повністю "вибрати" "свій" фонд 100%-57,14%=42,86%

 

А скільки людей просто не доживають до пенсії чи нетривалий час нею користуються.?!

 

Лишень подумати: третина коштів заробітної плати - в "пенсійний общак"!

Чи є у природі хоч одна людина при здоровому глузді, щоб відкласти собі на пенсію третину з заробленого?!.

 

Кожен знає відповідь: НЕМА І БУТИ НЕ МОЖЕ! Бо зароблене треба використовувати (не витрачати, а саме використовувати!) з користю "вже сьогодні": розвивати родину, ВЧАСНО дбаючи про здоров'я батьків і дітей, про їх належну освіту, про придбання продуктивних активів, водночас виховуючи дітей в українських традиціях, тобто так, щоб таки не вигнали з хати перестарілих батьків, які вже не зможуть працювати... Цей процес є ПРИРОДНОЮ КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ ЧАСТИНИ ЗАРОБЛЕНОГО.

 

І останнє: за даними Інституту демографії, оприлюдненими у 2008 році: 60% двадцятилітніх українців не доживуть до пенсії.

 

Можна сперечатися про ставки, розміри, методологію, та не можна цього не робити, бо існуюча комунізація праці нищить українське суспільство. Можна говорити про вартість у грошах, а можна - про вартість у співставній мірі часу: в пенсійний "общак" потрапляє 1/3 надбань продуктивного життя особи. І ці надбання не належать ані тій особі, ані її родині. А таких осіб у кожній сім’ї  принаймні дві. Так "організоване" УКРАЇНСЬКЕ суспільство слабшає, вироджується і "очищає територію". А зміна цього становища дозволить українському суспільству жити в ладу з собою, поверне йому його природну європейськість та успішність.

 

Проблема, яка висвітлюється у наведених вище прикладах і шляхи подолання якої пропонуються Альтернативною Концепцією реформування пенсійної системи від Товариства"Мале Коло", без перебільшення, загрожує національній безпеці України: це практичне виключення з відносин обміну в суспільстві єдиного притаманного як конкретній особі, так і суспільству в цілому економічного ресурсу - легальної найманої праці, яка є одним із соціалізуючих чинників українського суспільства та виконує ряд невід'ємних функцій, в першу чергу - соціальних. Як результат - стійке ослаблення не лише економіки України, а самого її суспільства.

 

Концепцією пропонується одночасно здійснити дві речі: подбати про наповнення солідарної частини ПФ шляхом встановлення спеціального пенсійного податку, щоб було з чого виплачувати поступово зростаючі пенсії пенсіонерам з "солідарним" стажем, яких з часом буде все менше і ставка такого податку буде зменшуватися, а паралельно - припинити практику "солідаризму" в пенсійній системі шляхом нагромадження коштів на відповідні цілі кожним працюючим для себе особисто на спецрахунку в державному банку, де держава гарантує як саму суму пенсійних нагромаджень, так і проценти на них за помірною ставкою, а сам такий рахунок буде успадковуватися за загальними правилами успадкування.

 

Таким чином пропонується поступово здійснити заміщення джерел фінансування пенсійних потреб суспільства (солідарних на приватні), водночас усунувши проблему надмірного соціального та податкового навантаження на зарплату, що є за нинішніх умов головним чинником (причиною) тінізації економіки та інших її проблем.

 

Для України це буде і правильно, і вигідно як для держави, так і для громадян, бо є ментально зрозумілим і сприйнятним для українського суспільства. В цьому сенсі Концепція має ширше значення для економіки, ніж просто концепція пенсійної реформи: вона стосується соціалізуючих чинників українського суспільства - його суспільних інститутів, які сформувалися історично.

 

Володимир Щербина ©,

м. Львів,

Товариство "Мале Коло",

для "Частный Предприниматель".

Поделиться:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Количество просмотров: 3495

Новый номер!

  • Как легально использовать музыку
  • Перевозки и экспедирование: в чем разница
  • Начисление амортизации: эксклюзив от ГФС
  • Единый налог: специфика работы
  • Функция руководителя – обеспечить результат

 Подробнее...

Мы на Facebook

Архив новостей

Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1

Популярное