Уголок потребителя

Меню

Рассылка новостей




15.02.2012

Альтернативна концепція реформування пенсійної системи в Україні від Товариства "Мале Коло"

Альтернативна концепція реформування пенсійної системи в Україні від Товариства "Мале Коло"

Частина І. Мотивація реформування та суть концепції.

Мета реформування пенсійної системи

Історично в Україні утримання старих і непрацездатних людей було функцією родини, а відтак, спонукало батьків до певних особливостей їх поведінки як у сенсі використання зароблених коштів, так і в сенсі виховання дітей. Запровадження солідарної пенсійної системи зламало цей інститут, водночас запровадивши непритаманну для цього суспільства комунізацію праці за принципом “здай частину заробленого “в общак”, чекай своєї черги і, може, тобі пощастить”, через що держава оббирає родини, які при цьому втрачають свій інвестиційний ресурс - капіталізовані пенсійні нагромадження - джерело їх власного самостійного розвитку. Внаслідок цього руйнуються і суспільні інститути вільного функціонування найманої праці та формування приватної власності від легально реалізованої в економіці праці.

 

Чому можна це стверджувати і як у цьому переконатися? Перш за все необхідно проаналізувати ланцюг формування вартості легальної праці, яка закладена у вартість продукції (товарів, робіт і послуг), що реалізується в Україні. Для виплати 100 гривень заробітної плати ці кошти повинні бути в ціні товару чи послуги доповнені ще й коштами податкових та соціальних зобов’язань, які слід виконати у зв’язку з її виплатою на руки. Розрахунок показує, що згадані 100 гривень чистої зарплати (яка складає платоспроможний попит) у ціні товару (робіт, послуг) перетворюються на 210 гривень:

(100/0,8)*1,4*1,2=210.

 

Послідовність коефіцієнтів у оцінковому розрахунку ілюструє вказану зміну вартості легальної праці внаслідок виникнення встановлених законодавством податкових та соціальних зобов'язань:

- діленням її на "0,8" закладено збільшення вартості праці в ціні товару чи послуг на 20%: 15% - податок з доходів фізичних осіб і 5% - округлено інші утримання з зарплати до різних фондів соціального страхування; результат - зарплата, нарахована роботодавцем в "наряд" чи у відомість оплати праці.

- множенням нарахованої зарплати на коефіцієнт "1,4" закладено збільшення її ціни на розмір нарахувань у солідарні системи фондів соціального страхування: до Пенсійного фонду (33,2%) та інших фондів. Таким чином утворюється "собівартість праці" для роботодавця.

- коефіцієнт "1,2" збільшує цю "собівартість" на 20% - ставка податку на додану вартість (ПДВ), щоб вийти на відпускну вартість заробітної плати, яка є складовою вартості товару. Якщо навіть роботодавець не є платником ПДВ, то він його все рівно його сплачує, проте - не відшкодовує.

 

Але економічний оборот оплачується лише коштами, які складають платоспроможний попит: отриманою працівником заробітною платою. Звичайно, і вчителі, лікарі, державні службовці та пенсіонери теж здійснюють купівлі і тим підтримують економічний оборот. Але вони не отримають своїх коштів, якщо працівники реального сектора економіки не зможуть реалізувати свою зарплату, тобто, кошти на утримання згаданих категорій осіб повинні бути вилучені з зарплати працівників реального сектора, тобто тих, які створюють товар. І в жодному разі не повинні за обсягом перевищувати згадане джерело фінансування. В іншому випадку кошти на податкові та соціальні зобов'язання не будуть зароблені. І при цьому вилучена через вказані зобов'язання частка не повинна дорівнювати повному розміру зарплати, бо зарплата має і інші свої соціальні функції, зокрема - фінансування пенсійних потреб працівника. Як показує розрахунок, 100 грн. зарплати аж ніяк не може "оплатити" 110 грн. податків та соціальних внесків у економічному обороті: в цілому по економіці легальна зарплата вилучається повністю і залишається частина непокритих зобов'язань.

 

Тобто, реального поточного джерела для фінансування податкових та соціальних зобов’язань, сформованих від легальної найманої праці, не існує навіть з урахуванням того, що при цьому ігнорується функція зарплати забезпечувати приватні нагромадження.

 

Основна частина працюючих в Україні є працівниками середніх і великих підприємств, тобто тих, які є платниками ПДВ (гранична межа розміру річного обороту неплатника ПДВ - до 300 тис. грн.). Наведений вище розрахунок враховує нарахування ПДВ лише один раз, тобто - роботодавцем. Але заробітна плата, соціальні внески та податки від неї в економічному обороті "зустрічаються" з цим податком і вдруге - коли робітники, державні службовці, вчителі, лікарі та пенсіонери купують товари, послуги і сплачують по тарифах, тобто "отоварюють" кошти, отримані в якості зарплати. Отож, від лівої частини виразу треба відняти, а до правої - додати ще майже 17 грн., які вилучаються зі 100 грн. через ПДВ при споживанні. І це знову ж таки - без урахування акцизів, мит та інших податків. Тобто, особа - працівник - яка не п'є, не курить, не споживає імпортованих товарів в Україні все рівно не доробиться від легальної зарплати: вона буде вилучена через податки і соціальні внески.

 

Очевидно, що наведене співвідношення не може бути легально реалізоване навіть теоретично, тобто сума коштів, які (на словах) призначаються на забезпечення соціальних зобов'язань держави та виконання її прямих функцій, у буквальному розумінні не можуть бути заробленими у правовий спосіб. Нажаль, прийнята пенсійна "реформа" цієї диспропорції не усуває. Це є причиною численних проблем України як у фінансовій, так і в соціальній сферах, оскільки виставляє легальну найману працю за межі економічної доцільності, створює умови, за яких потрібне або стороннє непритаманне джерело фінансування поточних соціально-податкових зобов'язань, або - маніпуляції з метою приховування реального розміру притаманного джерела - оплати праці. Результат - поглиблення тінізації економіки, "конвертовані" зарплати, незабезпеченість національних грошей, інфляція тощо, а в суспільній площині, зокрема, - дискредитація сумлінної, високоефективної легальної праці та поглиблення люмпенського налаштування на утриманство (суспільний інфантилізм) та інші асоціальні явища. За цих умов збалансування першого (солідарного) рівня пенсійної системи без реформування є просто неможливим.

 

На усунення вказаних негативних явищ у суспільстві та економіці, відновлення притаманних українському суспільству принципів його функціонування спрямована дана концепція реформування пенсійної системи.

 

Цілі, завдання та загальні елементи концепції реформування пенсійної системи

Збереження існуючих нині нарахувань на зарплату для фінансування солідарних систем фондів соціального страхування, а в першу чергу — пенсійного, хай навіть і в обмеженому обсязі, буде консервуванням "общака", продовженням комунізації праці та приховуванням проблем суспільства та економіки, які з цим пов'язані, хоча зрозуміло, що зобов'язання держави перед сьогоднішніми пенсіонерами та особами, які в більшій чи меншій мірі мають “солідарний” пенсійний стаж, треба фінансувати. Іншої якості функціонування пенсійної системи можна досягти лише за рахунок її справжнього реформування шляхом одночасного припинення практики нарахувань на заробітну плату коштів, призначених для фінансування солідарних систем фондів соціального страхування, які призводять до постійного утворення додаткового солідарного стажу у суспільстві, водночас запровадивши інші джерела фінансування залишку солідарного стажу аж до повного його згасання. То ж якою має бути справжня пенсійна реформа?

 

По-перше, вона повинна бути миттєвою: в один момент скасувати старі правила і запроваджувати нові. Для цього вона повинна бути зрозумілою для громадян (і працівників, і пенсіонерів) і охоплювати перспективу у 30-35 років.

 

По-друге, реформа повинна усувати "общак" і комунізацію третини реалізованої праці. Фінансування пенсійних потреб суспільства повинно здійснюватися з реального та прозорого джерела: легально реалізованої в економіці праці особи і забезпечувати усунення надміру перерозподілу праці через внески та податки. Для цього має бути законодавчо визначено інші джерела і порядок фінансування потреб солідарної системи ПФУ. Це вивільнить зарплату від неприродних і непосильних нарахувань для утворення фондів суспільного споживання, які фінансуються всіма, та не всіма використовуються: до пенсії, як відомо, доживають не всі, а запропонована урядом “реформа” у значній мірі на це явище спирається. У пропонованій концепції передбачається запровадження спеціального пенсійного податку з будь-яких продаж після очищення обороту від ПДВ у якості джерела фінансування потреб солідарної частини ПФ. Його ставка може бути значно меншою від величини 18-19%, бо системні заходи дозволять "вивести на світло" величезний шматок діючої тіньової економіки і збільшити розмір економіки в цілому. Зрозуміло також, що ставка цього податку з року в рік буде зменшуватися через природне зменшення кількості "солідарних" пенсіонерів.

 

По-третє, реформа повинна миттєво відкривати для всіх працюючих незалежно від віку та стажу роботи особисті приватні, спадкові пенсійні рахунки, і не в якихось сумнівних недержавних пенсійних фондах, як пропонується представленою урядовою концепцією для “другого рівня” пенсійної системи, а у спеціалізованому державному пенсійному банку або спеціальних відділеннях державного Ощадбанку. На залишки коштів повинен нараховуватися банківський процент за спеціальною ставкою.

 

По-четверте, реформа повинна забезпечити нівелювання дії факторів пенсійного віку та статі громадянина. Пенсійний вік і стать при тій системі, яка пропонується цією концепцією, - величини несуттєві: чоловік ти чи жінка - є здоров'я, бажання і можливість працювати - працюй і формуй собі і свої родині гідний спадок, а нема - йди на пенсію і ощадно використовуй зароблене.

 

Суть концепції

Реформа вводиться в дію одномоментно.

Концепція передбачає, що з загальної кількості пенсіонерів, які будуть виходити на пенсію, частина матиме "солідарний" стаж, частка якого з часом буде зменшуватися аж до повного її зникнення. Ті пенсіонери, які при виході на пенсію матимуть частину “солідарного” стажу, повинні отримувати пенсію з двох джерел: з солідарного пенсійного фонду, яка фінансується від спеціального пенсійного податку на продажі без ПДВ, та приватного пенсійного рахунку в тій частині, яку дозволяє залишок цього рахунку. Таким чином пропонується з часом здійснити повне заміщення джерел фінансування пенсійних потреб суспільства: солідарних на приватні.

 

Для фінансування потреб солідарної системи Пенсійного фонду протягом 35 років від моменту запровадження реформи встановлюється спеціальний пенсійний податок на будь-які продажі від обороту, що не містить ПДВ. Це джерело є дійсно солідарним і дозволяє негайно зняти "навантаження" на заробітну плату і цим усунути головну причину тінізації економіки, і розпочати заміщення джерел фінансування пенсійних потреб суспільства. На розмір ставки впливають фактори кількості солідарних пенсіонерів та розмір їх пенсій, а також — обсяг ВВП України. В розрахунках ці показники взяті у динаміці на перспективу 35 років і закладено поступове підняття середньої пенсії по солідарній системі від 1359 грн/міс. з темпом приросту 5% щороку.

 

Фактор природного зменшення кількості солідарних пенсіонерів впливає в той спосіб, що ставка пенсійного податку буде з року в рік зменшуватися, аж до досягнення евентуально незначущої величини, призначеної для фінансування пенсійних потреб дійсно неповносправних осіб.

 

Для фінансування потреб "несолідарної" системи всім громадянам, які досягли повноліття, або розпочали трудову діяльність як неповнолітні, відкриваються особисті приватні успадковувані пенсійні рахунки в уповноваженому державному банку: у спеціалізованому пенсійному банку чи у спеціалізованому відділенні Ощадбанку.

 

Внесок у розмірі 10% від суми отриманої зарплати вноситься особисто працівником щомісячно на приватний пенсійний рахунок. ПДФО при цьому розраховується за діючою ставкою від тієї ж бази і сплачується в бюджет у визначеному порядку. Громадянин може у будь-який час особисто поповнювати свій особистий приватний пенсійний рахунок додатковими внесками з власних оподаткованих доходів. Поповнення особистого рахунку особи іншими особами не допускаєтья.

 

Внески громадян України гарантуються державою під облікову ставку для пенсійних нагромаджень 6% річних і капіталізуються щомісячно.

 

Спеціальних компенсаторів інфляції не застосовується, оскільки самі джерела фінансування пенсійних потреб, а це — виторг і зарплата — її достатньо об'єктивно враховують, а в умовах, які запропоновані цією концепцією дуже швидко “вийдуть з тіні”, коли буде усунено головну причину їх тінізації: непосильні і сумнівні нарахування на зарплату, які до того ж і під ПДВ потрапляють.

 

Ставка рефінансування НБУ передбачає покриття витрат уповноваженого на ведення пенсійних рахунків банку та формування його прибутку на рівні нормальної доходності банківської діяльності, співставної з загальною нормою прибутковості комерційної діяльності в Україні.

 

Внески громадян інших держав чи осіб без громадянства гарантуються державою під 0,5 облікової ставки для пенсійних заощаджень громадян України (3% річних) і повертаються власникам на вимогу при припиненні трудових відносин з резидентами України.

 

Протягом періоду нагромадження під-час трудової діяльності працівника кошти використовуються банком як фінансовий ресурс для кредитування комерційних проектів і окупних програм розвитку економіки.

 

Використання коштів з рахунків їх власниками дозволяється виключно після їх виходу на пенсію. Нарахування процентів на залишок коштів у період використання продовжується.

 

Щомісячний розмір суми використання коштів визначається власником особисто на підставі консультацій з фінансовим менеджером банку або приватним фінансовим консультантом (Частина ІІ. "Обгрунтування Концепції" містить ілюстрацію варіантів використання приватних пенсійних нагромаджень).

 

Невикористаний особою залишок коштів на рахунку після її смерті або в іншому передбаченому законодавством випадку успадковується за звичайними правилами успадкування та оподаткування спадщини. Діючий неуспадкований приватний пенсійний рахунок не може бути предметом застави і на нього не може бути звернено стягнення кредиторів громадянина України. Успадкований рахунок може бути предметом застави чи об'єктом звернення вимог кредиторів.

 

Нарахування процентів на залишок коштів припиняється у випадку смерті власника рахунку або при виїзді громадянина на постійне проживання в іншу державу.

 

Короткі висновки

Запропонована концепція усуває диспропорцію в перерозподілі реалізованої праці через сукупну дію внесків та податків.

 

Оцінковий вираз перерозподілу праці на стороні роботодавця за цією концепцією набуває вигляду: 1/(1-0,15-0,05)*(1+ставка пенсійного податку)*1,2-1. Ставка пенсійного податку в перший рік дії реформи буде максимальною і надалі буде зменшуватися. При значенні цього показника в перший рік дії реформи 14,51%*) до обороту без ПДВ співвідношення перерозподіленої праці до неперерозподіленої становитиме 71,76% до 28,24% в межах 100% (як бачимо, навіть ПДВ при "отоваренні" зарплати є з чого платити, а це - неповних 17%) і з часом покращується на користь неперерозподілених доходів родинних бюджетів, тобто рахунок сходиться за критерієм наявності поточного джерела фінансування соціальних та податкових зобов'язань.

__________________________

*) Обгрунтування та інші висновки викладені у другій частині. Важливо зауважити, що застосування для оцінки ставки пенсійного податку в перший рік дії реформи рівня ВВП України, який подають МВФ та CIA World Factbook для 2010 року, утворює рівень 11%, але таку оцінку не можна вважати коректною, оскільки для коректності і всі інші параметри у динаміці повинні братися з тих же джерел. Іншим фактором зменшення ставки цього податку є врахування того факту, що сьогодні для задоволення існуючої солідарної пенсійної потреби практично третина коштів надається з державного бюджету у вигляді прямого фінансування та дотацій. Тому теоретично можна зменшувати ставку пенсійного податку ще на третину, але тоді це суперечитиме Концепції, якою переслідується мета відділити внески у фонди соціального споживання (пенсійного в даному випадку) від податків.

 

Володимир Щербина ©, м. Львів

Товариство “Мале Коло”

для «Частный Предприниматель»

___________________________

Тут міститься архів другої частини з методологією, обгрунтуваннями та висновками: http://pidpr.com/load/​volodimir_shherbina_alterna​tivna_koncepcija_reformuva​nnja_pensijnoji_sistemi_v_​ukrajini/1-1-0-1986.

Поделиться:

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Количество просмотров: 3787

Новый номер!

  • Как легально использовать музыку
  • Перевозки и экспедирование: в чем разница
  • Начисление амортизации: эксклюзив от ГФС
  • Единый налог: специфика работы
  • Функция руководителя – обеспечить результат

 Подробнее...

Мы на Facebook

Архив новостей

Сентябрь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1

Популярное