Податківці готуються опитувати платників податків по-новому. Вони проводитимуть досудове розслідування згідно прав, наданих новим Карно-процесуальним кодексом. Наразі триває оснащення спеціальних приміщень для подення опитувань чи допитів у режимі відео конференцій. Докладніше про новації КПК УБР поцікавився у партнера юридичної фірми Анжеліки Сицько, адже зміни стосуються не лише податкової сфери.
UBR.UA: Які основні моменти передбачено Новим КПК для податкової з 19 листопада?
А.Сицько: У нас є Кримінальний кодекс, який визначає, що є злочином і за які діяння передбачена кримінальна відповідальність. І є Кримінально-проуесуальний кодекс, який визначає, за якою процедурою слід проводити кримінальне переслідування, збирати докази і визначати, винна особа у скоєнні злочину чи ні. Новий КПК, що набуває чинності з 19 листопада, як і діючий, визначає процедуру кримінального провадження. Тобто яким чином слідчі, в тому числі і податкової, мають проводити роботу в кримінальному провадженні. Тобто визначають обсяг прав, що вони мають робити і як збирати ті чи інші докази.
UBR.UA: Тобто воно не вплине на загальний обсяг порушених справ?
А.Сицько: Це лише визначення процедури. Деякі норми взагалі нові і ніколи не практикувались. Буде період. коли ми всі навчатимемось, як діяти за цим Кодексом. Проте нічого не зміниться щодо обсягу порушених справ.
UBR.UA: Визначено, що деякі процедури, передбачені КПК, можуть проводитись у режимі відео-конференції, а також із застосуванням технічних заходів…
А.Сицько: Зараз деякі кримінальні справи в Апеляційному суді Києва слухаються режимі відео-конференції. Це стосується судового розгляду. У КПК-2012 також передбачено можливість проведення досудового розслідування дистанційно. Тобто із застосуванням певних технічних засобів, в режимі відео-конференції. Облаштовуються спецкабінети з апаратурою, де слідчі будуть працювати дистанційно у приміщеннях.
UBR.UA: Тобто для з’ясування справи до податкової не викликатимуть?
А.Сицько: В кодексі визначено, що допит проводиться за місцем розташування органу досудового розслідування. Визначено, якщо особа виявить бажання, щоб її допитали в іншому місці, то це можливо. Але це має бути винятком - це не є загальною нормою. Також зазначено, що якщо особа не перебуває у місті розташування, у місці юрисдикції, де відбувається кримінальне провадження податковими правоохоронцями, то можна дистанційно її опитати у режимі відео-конференції. або із залученням іншого податкового органу шляхом обміну певними процесуальними діями. Тобто є можливість не виїздити на місце. Це зроблено з метою пришвидшення кримінального провадження, та щоб не було підстав його припинення.
UBR.UA: Опитування по скайпу можливо?
А.Сицько: Це мають бути спец приміщення, бо все має бути зафіксовано. Воно має отримати процесуальний статус, іІ та інформація, що буде отримана внаслідок даної слідчої дії, не має викликати будь-яких сумнівів у добросовісності. Тобто опитування відбувалось, і були отримані певні конкретні докази. Наприклад, в КПК зазначено, що опитування може бути проведено шляхом телефонної конференції. Отримані у такий спосіб показання повинні бути перераховані у рапорті працівника правоохоронного органу. А в подальшому особа має бути в будь-якому випадку допитано в якості свідка, бо свідок несе кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, і статус цих показань є доказом у кримінальному процесі. Опитування особи, яка не попереджається про кримінальну відповідальність, не є тією інформацію, завдяки якій суд визначає вину у скоєному злочині.
UBR.UA: КПК надає право фігурантам справи та їх захисникам самостійно збирати докази.
А.Сицько: Як діючий КПК, так і Кодекс-2012 визначає права сторін у кримінальному провадженні. Тобто що конкретно сторона обвинувачення і сторона захисту має право робити. Розширено обсяг прав як потерпілого, так і обсяг прав захисту у кримінальному провадженні. Наприклад, у КПК 2012 року передбачено, що захисник може збирати речі як доказати і надавати органам досудового розслідування як докази. У діючому Кодексі такого конкретного повноваження не було.
UBR.UA: Стороні захисту дійсно надано право проводити експертизи?
А.Сицько: Так, діючий Кодекс такої можливості не надавав. Захисник має право, згідно діючого кодексу, звернутися за отриманням висновку спеціаліста, і такий документ має у кримінальному провадженні лише статус висновку спеціаліста. Він є доказом меншої юридичної сили, ніж доказ експертизи. Бо експерта попереджають про кримінальну відповідальність за дачу завідомо незаконних висновків у кримінальному процесі, і тому статус такого документу є більшим.
UBR.UA: Чому це вважається серйозним проривом у захисті в кримінальному процесі?
А.Сицько: Тому що ми маємо попередньо визначитись, чи можемо ми використати докази, отримані завдяки результатам експертного дослідження на захист свого клієнта. Тобто доведення того, що особа є непричетною до скоєння злочину або використати на зменшення його обсягу вини в тому, що йому інкримінують.
UBR.UA: Можливі якісь підстави, на яких не прийматимуть докази?
А.Сицько: Кодекс зазначає, що слідчий і суддя оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням. Це стосується доказів, які надані потерпілим, і стосується доказів, які надає сторона. Це відбуватиметься за процедурою, яка є і зараз. Слідчі шляхом винесення процесуального документу-постанови вказують, що докази долучаються до матеріалів кримінальної справи або відмовляє. В будь-якому випадку, як у діючому Кодексі так і Кодексі-2012 зазначено, що всі постанови, які виносяться на стадії досудового слідства, мають бути вмотивовані. Тобто мотиви відмови мають бути зазначені. І дані дії можна оскаржити шляхом заяви прокурору клопотання про долучення матеріалів.
UBR.UA: Захисник має право на проведення дослідчих перевірок і додаткових розслідувань?
А.Сицько: Захисник лише захищає людину від кримінального переслідування. КПК чітко визначає, що є захистом - це дії, направлені на захист прав і свобод особи у кримінальному провадженні, а також знаходження відомостей, які виправдовують обвинуваченого, зменшують його участь у даному провадженні і виправдовують або виключають взагалі кримінальне переслідування. Жодних розслідувань захисник не проводить. Він лише збирає докази направлені на захист клієнта. Захиснику надається право ініціювати у досудовому розслідуванні проведення тих чи інших слідчих дій, які вважає за необхідне провести захисник. З цього приводу він звертається з клопотанням до слідчого щодо проведення слідчих дій. Якщо слідчий відмовляє у проведенні, захисник має право оскаржити відмову слідчого у слідчого судді.
UBR.UA: Такого теж не було?
А.Сицько: Ні. Якщо слідчий суддя встановить, що дійсно проведення такої слідчої дії є необхідним, захисних згідно Кодексу, наділяється правом бути присутнім під час здійснення слідчим даної слідчої дії. За винятком випадків коли питання стосується інтимних моментів життя, якщо сама суть слідчої дії виключає участь захисника. Тобто йдеться про негласні слідчі дії.
UBR.UA: Адвокат має право ініціювати обшук особи?
А.Сицько: Адвокат має право ініціювати проведення необхідних експертиз, але у адвоката нема процесуальної можливості збирати зразки для проведення експертизи, якщо та чи інша особа відмовиться надати ці зразки. Наприклад, якщо та чи інша особа відмовиться надавати зразки свого підпису, то у адвоката немає ніяких повноважень вимагати у особи, щоб вона підкорився і зробила те, що необхідно для захисту клієнта.
UBR.UA: Обмін доказами необхідний?
А.Сицько: Якщо було розслідування, і сторони відкривають зібрані матеріали кримінального провадження одна одній, то захисник як і орган обвинувачення на цій стадії зобов’язаний надати органу обвинувачення зібрані докази.
UBR.UA: А за старими нормами?
А.Сицько: Не надавав. Захисник мав надати безпосередньо суду. Зараз, якщо захисник не оголосить і не розкриває зібрані докази на стадії досудового розслідування, він позбавляється можливості використати ці докази у судовому засіданні.
UBR.UA: Всі докази?
А.Сицько: При цьому чітко вказано, що захисник оголошує тільки ті докази, які вказують на невинність особи або зменшує обсяг її причетності до інкримінованого злочину. Тобто чітко зазначено і вказано, що питання про розкриття захистом зібраних доказів, може бути відкладено до моменту, поки захист не ознайомиться з усім обсягом доказів, які зібрані стороною обвинувачення.
UBR.UA: А якщо захисник знайде доказ не на користь підзахисного, він повинен його подавати?
А.Сицько: Ні, кодекс вказує на те, що захисник не повинен цього робити і не маєте права цього робити. Він лише розкриває докази, які свідчать на користь його клієнта.
UBR.UA: Чому в новому КПК відсутнє проведення дослідчих перевірок і додаткових розслідувань?
А.Сицько: Зараз є таке поняття як дослідча перевірка. Коли надходить заява про злочин, то правоохоронці, в першу чергу, мають право перевірити факт для встановлення того, чи дійсно є ознаки скоєння злочину, чи в заяві немає підгрунття. І лише після того, як правоохоронці знайдуть певні ознаки злочину, які підтверджуються документально, вони виносять рішення про порушення кримінальної справи. З 19 листопада протягом 24 годин з моменту, коли правоохоронці отримають заявку про злочин, вони зобов’язані внести її до необхідного реєстру і почати розслідування. Тобто ліквідована стадія дослідчої перевірки.
UBR.UA: Навіщо? Так можна завести карні справи на будь-якого громадянина навіть за дрібні проступки, як-то кинув недопалок комусь під ноги…
А.Сицько: На мій погляд, стадія дослідчої перевірки є непоганою. Тобто коли визначались проводити чин і більш радикальні дії. Буває всяке: люди є дуже емоційні, і пересічна людина не може відрізнити, де є склад злочину, а де він відсутній.
UBR.UA: Це збільшить статистику карних справ?
А.Сицько: Може і збільшить, але вони згідно норм КПК будуть закриватися.
Автор: Виктория Бойко
Источник: UBR
Комментарии
RSS лента комментариев этой записи