Податківці, які перевіряли розрахунки із використанням РРО, установили відсутність контрольних стрічок за три місяці. Хочуть нараховувати штраф за кожну стрічку відповідно до кількості робочих днів. Чи законні такі розрахунки?
ВІДПОВІДЬ: Такий розрахунок штрафів неправомірний. Пояснімо.
Контрольна стрічка є нічим іншим, як копіями розрахункових документів, послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, далі — Закон про РРО). Усі, хто працює з РРО, зобов’язані роздруковувати (та/або створювати в електронній формі) контрольні стрічки та зберігати їх протягом трьох років (ст. 3 Закону про РРО).
Відповідальність за нероздрукування та незберігання контрольної стрічки — штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) — п. 5 ст. 17 Закону про РРО. Згадану норму не залишила поза увагою ДПА України. У п. 2.2.19 Оглядового листа від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 зазначено, що за разі відсутності контрольної стрічки штраф застосовують за кожну стрічку. Цим листом перевіряючі, судячи із усього, у вашому випадку й керуються. Не утруднюючись складними розрахунками, штрафи за відсутність стрічок обчислюють відповідно до кількості робочих днів підприємства. Такі санкції часто виходять захмарними. Однак насправді застосування цього механізму нарахування штрафів не виправдане.
По-перше, кількість контрольних стрічок, яких не вистачає, не повинна обчислюватися згідно з кількістю робочих днів. Контрольна стрічка друкується в єдиному робочому циклі з розрахунковими документами без повторного її використання (п. 4 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, далі — Наказ № 417). Тому кількість стрічок напряму залежить від кількості розрахункових операцій та надрукованих чеків, а не від кількості робочих днів.
Тож визначити точний перелік стрічок надто складно. Тому й визначати штраф відповідно до кількості стрічок, які чітко не пораховані, не вийде. Скажімо, Херсонський окружний адміністративний суд у постанові від 18.02.2011 р. по справі № 2-а-5577/10/2170, визнавши неправомірним штраф, зазначив, що податківці не мали фізичної можливості визначити кількість відсутніх контрольних стрічок, оскільки невідомо, яка кількість чеків уміщується на кожній стрічці.
Однак із кожного правила є свої винятки. У такому випадку йдеться про портативні (переносні) РРО. Деякі з них друкують стрічку безпосередньо перед друком фіскального звітного чека (п. 4 р. ІІІ Наказу № 417). При цьому, справді, кількість контрольних стрічок, як правило, збігатиметься із кількістю робочих днів.
По-друге, сума штрафу насправді взагалі не залежить від кількості стрічок. Такий висновок вимальовується, якщо уважно прочитати п. 5 ст. 17 Закону про РРО, у котрому мовиться про відповідальність у разі невиконання друку контрольної стрічки чи незберігання її протягом установленого строку. Ця стаття передбачає один штраф — 170 грн за відсутність контрольної стрічки як такої. Якщо штраф потрібно було застосовувати кратно кількості стрічок, санкція була б приблизно такою: «…за кожен випадок невиконання друку чи зберігання стрічки». Наприклад, ст. 118 ПКУ передбачає відповідальність у сумі 340 грн «за кожен випадок неподання або затримки повідомлення про відкриття або закриття рахунків банком». А ст. 120 ПКУ встановлює штраф «за кожен випадок неподання податкових декларацій» тощо.
У судовій практиці також можемо знайти багато підтверджень згаданому міркуванню. Так, ВАСУ вважає, що закон не ставить застосування фінсанкцій у залежність від кількості днів незберігання контрольних стрічок (ухвала від 17.03.2014 р. № К/800/42793/13).
Водночас, як часто трапляється, є й судові рішення, де висвітлена протилежна думка. Зокрема, у постанові ВАСУ від 07.03.2013 р. № К/9991/7845/11 зазначає, що невиконання друку контрольних стрічок — це низка тотожних закінчених порушень, за кожне з яких потрібно штрафувати.
На жаль, не поставив іще крапки над «і» стосовно цього питання Верховний Суд України, постанови якого обов’язкові не лише для судів, але й для державних органів (ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України).
Доречно згадати, що ситуація зі стрічками подібна до ситуації із Z-звітами. За нероздрукування та незберігання Z-звіту передбачено штраф у сумі 340 грн (п. 4 ст. 17 Закону про РРО). Цей штраф податківці знову-таки намагалися множити на кількість нероздрукованих звітів. Але Верховний Суд висловив протилежну думку (постанова від 16.04.2013 р. № 21-89а13). Він наголосив, що невиконання друку Z-звіту є продовжуваним порушенням, а його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій — триваючим. При цьому, посилаючись на ст. 61 Конституції України, суд дійшов висновку, що ні хто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності становлять єдине продовжуване чи триваюче правопорушення.
Тож і відповідальність повинна наставати як за одне порушення, тобто лише 340 грн.
Погодьтеся, така ж сама логіка цілком застосовна й щодо порушень, пов’язаних із нероздрукуванням (нестворенням в електронній формі) та незберіганням контрольних стрічок. До речі, ВАСУ в постанові від 07.08.2013 р. № К/800/33829/13, керуючись згаданим вище рішенням Верховного Суду, дійшов схожого висновку: нероздрукування та незберігання стрічок нічим не відрізняється від таких же порушень, пов’язаних із Z-звітами.
Отже, ми переконані, що за вказане вами порушення має застосовуватись один штраф у розмірі 170 грн незалежно від кількості відсутніх контрольних стрічок.
Олександр АНДРЕЙКО,
юрист, м. Львів
