Відомство виступає з пропозицією передати право розгляду адміністративних справ за порушення законодавства у дозвільній сфері, сферах ліцензування та державного нагляду і контролю від судів до Держпідприємництва України як уповноваженого органу у цих сферах
За останні 12 місяців Держпідприємництво значно активізувало роботу по притягненню до відповідальності посадових осіб дозвільних органів, з вини яких порушувались строки видачі документів дозвільного характеру: було складено 272 адміністративні протоколи. Практично у всіх випадках до відповідальності притягались керівники цих органів або їх заступники.
Мета таких дій Держпідприємництва є цілком зрозумілою та очевидною – сприяти суб’єктам господарювання у безперешкодному та швидкому отриманні ними дозволів, необхідних для ведення бізнесу.
Такі жорсткі та неупереджені рішення дозволили досягнути певних позитивних результатів – у тих дозвільних органах, де на керівників складались протоколи, кількість порушень строків видачі дозволів значно скоротилась (в одному з таких випадків – з 600 порушень на місяць до 2-3 на квартал!).
На жаль, інші гілки держаної влади не завжди на боці підприємців. Результати розгляду цих абсолютно однакових адміністративних справ судами є невтішними.
Лише у 9 випадках (3% від загальної кількості) посадових осіб дозвільних органів визнано винними у вчиненні порушень законодавства та на них накладено штрафи, 51 справу (19%) закрито через начебто відсутній склад або подію правопорушення, а ще 212 справ (78%) закрито у зв’язку з пропущенням строку накладення адміністративного стягнення!
Запевняємо (і можемо документально підтвердити) – коли Держпідприємництво направляло справи на розгляд до суду, часу для прийняття рішення було набагато більше, ніж 15 днів, передбачених для цього законодавством.
Нас така ситуація дуже непокоїть, оскільки, виходячи з наведеної статистики, 97% зусиль із притягнення порушників законодавства до відповідальності витрачаються марно.
Згідно з чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення Держпідприємництво має право складати адміністративні протоколи за порушення законодавства у дозвільній сфері, сферах ліцензування та державного нагляду і контролю (статті 16610, 16612, 16621, 18838 та 18845 КУпАП), які розглядаються судами.
Про суспільну небезпеку адміністративних правопорушень можна судити за розміром стягнення у вигляді штрафу, яке за них накладається.
Розмір штрафу може варіюватися у дуже широких межах – від 1 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 75000 грн.).
Так, наприклад, штраф може сягати 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (стаття 1621 КУпАП).
У порівнянні з таким величезним штрафом на суб’єкта господарювання покарання за правопорушення у дозвільній сфері, сферах ліцензування та державного нагляду і контролю зовсім незначне – штрафи в розмірі від 30 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 2550 грн.).
Відповідно, пропорційно менша і суспільна небезпека цих правопорушень. Вона приблизно така ж сама, як і у випуску в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (ст. 80 КУпАП). За це правопорушення передбачено штраф подібного розміру – від 80 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1380 до 1700 грн.).
За логікою, зважаючи на приблизно однакову суспільну небезпеку, всі ці правопорушення й розглядатись мають у схожому порядку. Але це не так.
Розгляд справ у правопорушеннях, передбачених статтями 16610, 16612, 16621, 18838 та 18845 КУпАП, здійснюється за найвищим рівнем – судами, а справи за статтею 80 КУпАП, розглядаються на найнижчому можливому рівні - начальниками підрозділів ДАІ.
У зв’язку з викладеним, Держпідприємництво виступає з пропозицією передати право розгляду адміністративних справ за порушення законодавства у дозвільній сфері, сферах ліцензування та державного нагляду і контролю (статті 16610, 16612, 16621, 18838 та 18845 КУпАП) від судів до Держпідприємництва як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику та державну політику з питань ліцензування, дозвільної системи та нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Це не означає, що особа, яка притягається до відповідальності, не зможе захистити свої права у суді, оскільки згідно з законодавством рішення посадових осіб у адміністративних справах можуть бути оскаржені до суду.
Ми віримо, що якщо начальникам підрозділів ДАІ вистачає компетенції для розгляду адміністративних справ, її вистачить і у Голови Держпідприємництва України.
Перш ніж офіційно виступити з такою ініціативою, Держпідприємництво України хоче вивчити громадську думку, адже ми діємо саме в інтересах суб’єктів господарювання.
Ваші пропозиції просимо надсилати на електронну поштову скриньку undk_dkrp@ukr.net протягом місяця з дня розміщення цього матеріалу.
