Запитання:
Під час подання заяви про прийняття на роботу претендент надав паспорт, у якому немає реєстрації місця проживання. Чи можна прийняти на роботу таку особу?
Відповідь:
Частиною другою ст. 24 КЗпП визначено, що під час укладення трудового договору громадянин — майбутній працівник зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи. Вже навіть із цієї норми випливає, що для працевлаштування наявність місця реєстрації не є обов’язковою, оскільки ця інформація є лише в паспорті, а замість нього можна подати й інший документ, що посвідчує особу, в якому не буде даних про її місце реєстрації. Більше того, згідно зі ст. 25 КЗпП відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування належать до таких, які заборонено вимагати від особи, яка працевлаштовується на роботу. В той же час керівництву підприємства та кадровій службі під час прийняття майбутнього працівника на роботу слід звернути увагу на два моменти: якщо він подає паспорт — перевірити його дійсність, а якщо він подає інший документ — з’ясувати, чи є в нього паспорт. Так, за ст. 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) прийняття посадовими особами підприємства на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 1 до 3 нмдг або від 17 до 51 грн (за повторне порушення — від 10 до 14 нмдг або від 170 до 238 грн). Нагадаємо, що недійсним вважається паспорт, до якого не вклеєні фотокартки після досягнення його власником 25- і 45-річного віку. Також не можна приймати від осіб замість паспорта копії його сторінок, оскільки важливо переконатися в наявності оригіналу цього документа.
